«97» — перша п'єса українського письменника Миколи Куліша. Вийшла у багатьох редакціях, перша — 1924 року, остаточна — 1929. Входить до так званої «трилогії про село».
97 | ||||
---|---|---|---|---|
Афіша вистави Одеського музикально-драматичного театру (прем'єра 23 січня 1967 року) | ||||
Автор | Куліш Микола Гурович | |||
Мова | українська мова | |||
Написано | 1924 / 1929 | |||
|
Сюжет
Дія починається в хаті незаможних Мусія та Параски Кописток, взимку, незадовго після війни. Хлопчик Вася Стоножка навчає неграмотного Мусія читати, Мусій мріє, що знання вирішають його проблеми, перша з яких — нестача харчів. До хати приходять черниці просити грошей на церкву. Мусій не дає їй нічого і посилає Васю слідкувати за ними. Він упевнений, що голод у селі настав через багатих землевласників, церковників — ворогів більшовиків, чия влада настала в Україні. Мусій розповідає про прихід черниці секретарю сільради Паньку. Як він підозрює, черниці піднімуть на бунт незгідних з більшовицькою владою. До хати приходить Орина просити якої-небудь допомоги від голоду. Панько роздратований постійними новинами, що хтось помер через голод. Тим часом з'являється голова сільради Серьога Смик. Зав'язується розмова про багатого Гната Гирю, що ймовірно сховав зерно.
Гнат і його дочка Лизя мають зовсім інші турботи — Лизя просить купити їй парфуми. Гнат проганяє Орину, але Лизя приймає Панька, з яким мріє одружитися. Гнат довідується про заклики черниць не віддавати церковні коштовності більшовикам, бо невдовзі більшовицькій владі нібито кінець.
Орина розповідає Мусію, що більшовики дадуть хліб за коштовності. Гнат заявляє, що це самоправство і такого наказу не було. Але Вася прилюдно зачитує «протокол найбідніших граждан», згідно з яким більшість селян (97 людей) погодилися віддати срібло й золото в обмін на хліб. Годований каже у відповідь, що протокол фальшивий. Селяни поділяються на два табори, але суперечка вирішується на користь тих, хто бажає обміняти коштовності на хліб.
Голод продовжується, Смик уже місяць як покинув село. Вася приходить до Мусія, розповідає, що його батьки померли. Мусій все ще вірить, що навчання його врятує і просить Васю довчити його читати. Гнат роздає селянам ячмінь, Мусій наказує Васі писати в місто листа про те, що «контра підняла голову». Він збирає самопроголошений суд, на якому судять Ларивона та Орину, що зарізали дітей через голод. Селяни голосують за вбивство людоїдів, але також і Мусія, бо він підтримує більшовицьку владу, що довела село до такого становища. Проте, його рятує несподіване повернення Смика, що привіз на возі хліб. Він повідомляє, що доставив 97 пудів — за кількістю селян, які підписалися в протоколі.
Історія написання
Роботу над п'єсою автор розпочав роботу у листопаді 1923 року, закінчив 27 червня 1924. У липні надіслав рукопис Івану Дніпровському до Харкова. У серпні Вищою науково-репертуарною радою при Головполітосвіті УРСР «97» була схвалена й рекомендована до постановки «за літером А», тобто — для всіх театрів, але з умовою, що автор введе «в кінці IV дії продкомісара, що привіз хліб для селян, куркулі, заарештовуються. Смик залишається живий».
На початку п'єси було зазначено «Доби голоду 1921—1922 року на Херсонщині». Перший варіант драми так і мав називатися — «Голод». Проте ситуація з голодом була настільки складна, що Кулішеві не вільно було говорити про неї так відверто. Отож, у другій редакції п'єси поет був змушений перенести дію у 1923 рік.
Інсценізація
9 листопада 1924 року відбулася тріумфальна прем'єра «97» на сцені театру імені Івана Яковича Франка у Харкові. Режисер і виконавець ролі Копистки Гнат Юра, художник — , в інших ролях — Т. Юра, В. Кречет, Ю. Іванів, Ф. Барвінська. Автор критично виступав проти фіналу, зміненого Г. Юрою на «оптимістичніший», як писала преса, — «з ідеологічних міркувань».
Так і пішли «Дев'яносто сім» по світу у франківській редакції
згадував Гнат Юра.. Проте це не відповідає дійсності, бо до друку (Харків, 1925) драматург запропонував відмінний від франківського фінал.
«97» мала такий видатний успіх, як не мала жодна радянська п'єса до неї. За сезон 1924-25 року тільки в одному театрі ім. Франка «97» пройшла понад 50 разів.
На гастролях у Москві (1926) вистава франківців мала успіх, А. В. Луначарський назвав її п'єсою, «про яку гриміла вся Україна, бо це перша могутня п'єса з селянського життя».
У 1920—1930-их роках «97» ішла у театрі імені Гната Михайличенка та в «Березолі». В 1932 та 1934 роках Микола Куліш віддає вже виправлений березільський варіант.
Згодом п'єсу було поставлено і в Одесі, Чернігові, Томську, (), Москві та Ленінграді, згодом — у Владивостоку, Феодосії, Мурманську. П. Кравчук у монографії «Наша сцена» (Торонто — 1984) подає дані про постановки «97» драматичними колективами Едмонтона, Ванкувера, Торонто, Віндзора та іншими.
1959 року «97» відновив на сцені Київський облдрамтеатр імені Петра Саксаганського (Біла Церква). З найкращих постановок пізніших років слід відзначити насамперед виставу Одеського театру імені Жовтневої революції (1967 рік. Постановка Б. Мешкіса, художник М. Івницький, в ролі Копистки — Ю. Божек, в інших ролях — І. Твердохліб, Г. Осташевський, О. Луценко). У 1960—1970-их роках «97» було поставлено у Костромі, Маріуполі, Ужгороді, Львові (ТЮГ).
Переклади
Після варіанту 1925 року, п'єса виходила друком 1926 року — в російському перекладі О. Гатова (Харків — ДВУ), 1928 року — німецькою мовою (Харків — ). Друга редакція вийшла 1929 року (Харків — ДВУ), березільський варіант — 1932 і 1934 (Харків — ЛІМ). 1957 та 1980 року п'єса виходила російською мовою в перекладі П. Зенкевича та С. Свободіної (Москва — «Искусство»). Подальші українські видання — 1960 рік (Київ, Держлітвидав), 1966 рік (Київ, «Дніпро», Бібліотека драматурга і кінодраматурга), 1968 рік (Київ, «Молодь»), 1969 та 1983 роки (Київ, «Дніпро»).
1967 року п'єса вийшла польською мовою у перекладі Станіслава Едварда Бурого («Dialog», — № 10). Порівняльному аналізові двох варіантів п'єси «97» було присвячено статтю Є. І. Старинкевича.
Примітки
- Одеський державний архів — Ф. 150 — Оп. 1. — Од. зб. 758
- «Вечірній Київ». — 1959. — 24 лютого
- Смолич, Юрій (1927). «Драматичне письменство наших днів». «Червоний шлях». Процитовано 2 жовтня 2023.
- А. В. Луначарський. О театре и драматургии — Москва — «Искусство» — 1958 — том 1 — стор. 491
- «Радянське літературознавство» — 1959 — № 5 — стор. 61-75
Текст п'єси
У Вікіджерелах є 97 |
- Текст п'єси «97» [ 20 січня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina 97 znachennya 97 persha p yesa ukrayinskogo pismennika Mikoli Kulisha Vijshla u bagatoh redakciyah persha 1924 roku ostatochna 1929 Vhodit do tak zvanoyi trilogiyi pro selo 97Afisha vistavi Odeskogo muzikalno dramatichnogo teatru prem yera 23 sichnya 1967 roku Avtor Kulish Mikola GurovichMova ukrayinska movaNapisano 1924 1929SyuzhetDiya pochinayetsya v hati nezamozhnih Musiya ta Paraski Kopistok vzimku nezadovgo pislya vijni Hlopchik Vasya Stonozhka navchaye negramotnogo Musiya chitati Musij mriye sho znannya virishayut jogo problemi persha z yakih nestacha harchiv Do hati prihodyat chernici prositi groshej na cerkvu Musij ne daye yij nichogo i posilaye Vasyu slidkuvati za nimi Vin upevnenij sho golod u seli nastav cherez bagatih zemlevlasnikiv cerkovnikiv vorogiv bilshovikiv chiya vlada nastala v Ukrayini Musij rozpovidaye pro prihid chernici sekretaryu silradi Panku Yak vin pidozryuye chernici pidnimut na bunt nezgidnih z bilshovickoyu vladoyu Do hati prihodit Orina prositi yakoyi nebud dopomogi vid golodu Panko rozdratovanij postijnimi novinami sho htos pomer cherez golod Tim chasom z yavlyayetsya golova silradi Seroga Smik Zav yazuyetsya rozmova pro bagatogo Gnata Giryu sho jmovirno shovav zerno Gnat i jogo dochka Lizya mayut zovsim inshi turboti Lizya prosit kupiti yij parfumi Gnat proganyaye Orinu ale Lizya prijmaye Panka z yakim mriye odruzhitisya Gnat doviduyetsya pro zakliki chernic ne viddavati cerkovni koshtovnosti bilshovikam bo nevdovzi bilshovickij vladi nibito kinec Orina rozpovidaye Musiyu sho bilshoviki dadut hlib za koshtovnosti Gnat zayavlyaye sho ce samopravstvo i takogo nakazu ne bulo Ale Vasya prilyudno zachituye protokol najbidnishih grazhdan zgidno z yakim bilshist selyan 97 lyudej pogodilisya viddati sriblo j zoloto v obmin na hlib Godovanij kazhe u vidpovid sho protokol falshivij Selyani podilyayutsya na dva tabori ale superechka virishuyetsya na korist tih hto bazhaye obminyati koshtovnosti na hlib Golod prodovzhuyetsya Smik uzhe misyac yak pokinuv selo Vasya prihodit do Musiya rozpovidaye sho jogo batki pomerli Musij vse she virit sho navchannya jogo vryatuye i prosit Vasyu dovchiti jogo chitati Gnat rozdaye selyanam yachmin Musij nakazuye Vasi pisati v misto lista pro te sho kontra pidnyala golovu Vin zbiraye samoprogoloshenij sud na yakomu sudyat Larivona ta Orinu sho zarizali ditej cherez golod Selyani golosuyut za vbivstvo lyudoyidiv ale takozh i Musiya bo vin pidtrimuye bilshovicku vladu sho dovela selo do takogo stanovisha Prote jogo ryatuye nespodivane povernennya Smika sho priviz na vozi hlib Vin povidomlyaye sho dostaviv 97 pudiv za kilkistyu selyan yaki pidpisalisya v protokoli Istoriya napisannyaRobotu nad p yesoyu avtor rozpochav robotu u listopadi 1923 roku zakinchiv 27 chervnya 1924 U lipni nadislav rukopis Ivanu Dniprovskomu do Harkova U serpni Vishoyu naukovo repertuarnoyu radoyu pri Golovpolitosviti URSR 97 bula shvalena j rekomendovana do postanovki za literom A tobto dlya vsih teatriv ale z umovoyu sho avtor vvede v kinci IV diyi prodkomisara sho priviz hlib dlya selyan kurkuli zaareshtovuyutsya Smik zalishayetsya zhivij Na pochatku p yesi bulo zaznacheno Dobi golodu 1921 1922 roku na Hersonshini Pershij variant drami tak i mav nazivatisya Golod Prote situaciya z golodom bula nastilki skladna sho Kulishevi ne vilno bulo govoriti pro neyi tak vidverto Otozh u drugij redakciyi p yesi poet buv zmushenij perenesti diyu u 1923 rik Inscenizaciya9 listopada 1924 roku vidbulasya triumfalna prem yera 97 na sceni teatru imeni Ivana Yakovicha Franka u Harkovi Rezhiser i vikonavec roli Kopistki Gnat Yura hudozhnik v inshih rolyah T Yura V Krechet Yu Ivaniv F Barvinska Avtor kritichno vistupav proti finalu zminenogo G Yuroyu na optimistichnishij yak pisala presa z ideologichnih mirkuvan Tak i pishli Dev yanosto sim po svitu u frankivskij redakciyi zgaduvav Gnat Yura Prote ce ne vidpovidaye dijsnosti bo do druku Harkiv 1925 dramaturg zaproponuvav vidminnij vid frankivskogo final 97 mala takij vidatnij uspih yak ne mala zhodna radyanska p yesa do neyi Za sezon 1924 25 roku tilki v odnomu teatri im Franka 97 projshla ponad 50 raziv Na gastrolyah u Moskvi 1926 vistava frankivciv mala uspih A V Lunacharskij nazvav yiyi p yesoyu pro yaku grimila vsya Ukrayina bo ce persha mogutnya p yesa z selyanskogo zhittya U 1920 1930 ih rokah 97 ishla u teatri imeni Gnata Mihajlichenka ta v Berezoli V 1932 ta 1934 rokah Mikola Kulish viddaye vzhe vipravlenij berezilskij variant Zgodom p yesu bulo postavleno i v Odesi Chernigovi Tomsku Moskvi ta Leningradi zgodom u Vladivostoku Feodosiyi Murmansku P Kravchuk u monografiyi Nasha scena Toronto 1984 podaye dani pro postanovki 97 dramatichnimi kolektivami Edmontona Vankuvera Toronto Vindzora ta inshimi 1959 roku 97 vidnoviv na sceni Kiyivskij obldramteatr imeni Petra Saksaganskogo Bila Cerkva Z najkrashih postanovok piznishih rokiv slid vidznachiti nasampered vistavu Odeskogo teatru imeni Zhovtnevoyi revolyuciyi 1967 rik Postanovka B Meshkisa hudozhnik M Ivnickij v roli Kopistki Yu Bozhek v inshih rolyah I Tverdohlib G Ostashevskij O Lucenko U 1960 1970 ih rokah 97 bulo postavleno u Kostromi Mariupoli Uzhgorodi Lvovi TYuG PerekladiPislya variantu 1925 roku p yesa vihodila drukom 1926 roku v rosijskomu perekladi O Gatova Harkiv DVU 1928 roku nimeckoyu movoyu Harkiv Druga redakciya vijshla 1929 roku Harkiv DVU berezilskij variant 1932 i 1934 Harkiv LIM 1957 ta 1980 roku p yesa vihodila rosijskoyu movoyu v perekladi P Zenkevicha ta S Svobodinoyi Moskva Iskusstvo Podalshi ukrayinski vidannya 1960 rik Kiyiv Derzhlitvidav 1966 rik Kiyiv Dnipro Biblioteka dramaturga i kinodramaturga 1968 rik Kiyiv Molod 1969 ta 1983 roki Kiyiv Dnipro 1967 roku p yesa vijshla polskoyu movoyu u perekladi Stanislava Edvarda Burogo Dialog 10 Porivnyalnomu analizovi dvoh variantiv p yesi 97 bulo prisvyacheno stattyu Ye I Starinkevicha PrimitkiOdeskij derzhavnij arhiv F 150 Op 1 Od zb 758 Vechirnij Kiyiv 1959 24 lyutogo Smolich Yurij 1927 Dramatichne pismenstvo nashih dniv Chervonij shlyah Procitovano 2 zhovtnya 2023 A V Lunacharskij O teatre i dramaturgii Moskva Iskusstvo 1958 tom 1 stor 491 Radyanske literaturoznavstvo 1959 5 stor 61 75Tekst p yesiU Vikidzherelah ye 97Tekst p yesi 97 20 sichnya 2009 u Wayback Machine