Azərbaycanca AzərbaycancaDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisItaliana ItalianaҚазақ ҚазақLietuvos LietuvosРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

44 та Київська Червонопрапорна гірськостріле цька диві зія військове з єднання у складі Червоній армії гірськострілецька

44-а Київська Червонопрапорна гірськострілецька дивізія

44-та Київська Червонопрапорна гірськостріле́цька диві́зія — військове з'єднання у складі Червоній армії, гірськострілецька дивізія, яка була створена наказом № 2 по 12-й армії від 16.06.1919 р. з 3-ї прикордонної дивізії. Після розформування всіх армій Українського фронту за наказом по 12-й армії № 66 від 16.08.1919 р. зводиться з 1-ю українською радянською дивізією. Начальником призначається Щорс М. О.

44-та гірськострілецька дивізія
На службі1919-1941
Країнаimage СРСР
ВидЧервона армія
ТипСтрілецькі війська
Війни/битвиГромадянська війна у Росії,
Вторгнення СРСР до Польщі,
Німецько-радянська війна,
Битва під Уманню
Нагородиimage
Командування
Визначні
командувачі		М. О. Щорс, І. Н. Дубовий, С. Я. Ткаченко

Склад

Влітку 1919 р. до складу дивізії входили такі частини (перелік неповний):

Назва

З 13 грудня 1920 р. за визволення Києва від денікінських військ дивізії присвоєно почесну назву «Київська». У 20-х роках XX століття до назви додається «ім. Київського Пролетаріату», а підприємства України беруть шефство над строями дивізії. Так, київський завод «Арсенал» опікувався 130-м Богунським полком, 131-й Таращанський полк підтримував шефські зв'язки з Луганським паровозобудівним заводом ім. Жовтневої революції, а 132-й Донецький — з гірниками Донбасу та селянами Житомирщини.

Ймовірно, що в 1935 р. дивізії присвоєно ім'я Щорса. З квітня 1941 р. до назви дивізії додається — гірськострілецька.

Нагороди

В 1928 р. за бойові заслуги в роки громадянської війни дивізія нагороджена Почесним революційним Червоним прапором. 18 липня 1930 р.  за поданням Уборевича (тодішнього Голови РВР СРСР) з нагоди 10-ліття з дня заснування представлена до нагороди орденом Червоного прапора (див. Державні нагороди СРСР).

Зимова війна

Радянсько-фінляндська кампанія також засвідчила про чисельні негаразди в бойовій, організаційній і технічній підготовці Червоної армії. Її втрати (понад 412 тис. убитими і пораненими, обмороженими, полоненими) становили до 40 % бойового складу і суттєво переважали втрати фінської сторони (понад 70 тисяч чол., у тому числі 50 тис. поранених і тих, хто пропав безвісти, та 23 тис. убитих і померлих від ран). 900 фінських вояків (з них 10 офіцерів) опинилися в радянському полоні. До фінського полону потрапили до 6 тис. чол., у тому числі понад 300 командирів.

44-а стрілецька дивізія понесла великі втрати (відповідно до даних Фінляндії — до 9 тис. військовослужбовців).

Чималу частку військовополонених складали українці. Різноманітні емігрантські організації, зокрема українські, намагалися вплинути на цих останніх. Зокрема, задля вербування полонених для поповнення створюваних закордоном «з метою визволення України з СРСР» українських військових загонів у фінських таборах перебував прибулий з Парижу колишній міністр закордонних справ УНР О.Шульгін. На пробудження національної свідомості полонених українців була спрямована й культурно-освітницька робота, що її проводили націоналісти в таборах: створення різноманітних гуртків, хорів. Український народний хор було організовано і з полонених 44-ї стрілецької дивізії

Вже після війни за домовленістю з Фінляндією, радянські військовополонені (за виключенням близько 200 чоловік, які відмовилися повернутися на батьківщину), були передані радянській стороні. 777 з них були визнані такими, що «себе скомпрометували», та здебільшого були засуджені на різні строки ув'язнення (232 чол. до розстрілу). Решта — майже 4,5 тисяч чоловік, на яких не було знайдено матеріалів для притягнення до суду, як «підозрілі особи» були відправлені до концтаборів. Таке ставлення до власних солдат стало прелюдією трагедії 5,7 млн радянських бійців і командирів, які вже під час Великої вітчизняної війни опинилися у німецькому полоні.

Німецько-радянська війна

Разом з 6-ю та (12-ю) арміями в серпні 1941 року потрапила в Уманський котел. Разом з 216-ю моторизованою дивізією брала у часть у боях за Новоархангельськ. В результаті виснажливих боїв протягом 1-4 серпня була актично знищена. Командир дивізії генерал-майор Ткаченко Семен Якимович потрапив у полон, а прапор дивізії тилами ворога було вивезено до Запоріжжя.

Вожді

Слово, що давно вийшло з ужитку, в часи (громадянської війни) мало зовсім інше забарвлення, ніж сьогодні. Вождями, судячи, наприклад з Історії походів та бойових дій…, кликали командирів (начальників, як тоді було заведено казати) та воєнкомів — військових комісарів, не тільки дивізійного чи бригадного рівня, але й полкового, батальйонного, ба, навіть й ротного рангу. Прізвища найвідоміших з них наведені нижче.

Начальники дивізії

Воєнкоми

Посилання

Література

  • История походов и боевых действий 44-ой Киевской стрелковой дивизии 1918—1920 г.г. Коллективный труд красноармейцев, командиров и политработников-ветеранов 44-й дивизии под общей редакцией А.Осипова. — К.: Издание Киевского губисполкома, — 1923.
  • Х лет славного 131 стрелкового Таращанского полка. Житомир, 1928. — 32 с.
  • История 130 стрелкового Богунского полка 44 стрелковой дивизии. Житомир, 1928. — 64 с.
  • История 131 стрелкового Таращанского полка 44 стрелковой дивизии. Житомир, 1928. — 64 с.
  • История 131 стрелковой Таращанской бригады. Житомир, 1925. — 46 с.
  • История 44 артиллерийского полка 44 стрелковой дивизии. Житомир, 1928. — 55 с.
  • Нуждин О.И. Уманский «котел»: Трагедия 6-й и 12-й армий. — Москва : Яуза-каталог, 2015. — 450 с. — .

Виноски

  1. Волконський В. М. Армія і народ: 20-30-ті роки: участь трудящих України у зміцненні Червоної Армії // Київ: Видавництво «Либідь» — 1990.
  2. Kulju2007, с. 229.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
44 ta Kiyivska Chervonopraporna girskostrile cka divi ziya vijskove z yednannya u skladi Chervonij armiyi girskostrilecka diviziya yaka bula stvorena nakazom 2 po 12 j armiyi vid 16 06 1919 r z 3 yi prikordonnoyi diviziyi Pislya rozformuvannya vsih armij Ukrayinskogo frontu za nakazom po 12 j armiyi 66 vid 16 08 1919 r zvoditsya z 1 yu ukrayinskoyu radyanskoyu diviziyeyu Nachalnikom priznachayetsya Shors M O 44 ta girskostrilecka diviziyaNa sluzhbi1919 1941Krayina SRSRVidChervona armiyaTipStrilecki vijskaVijni bitviGromadyanska vijna u Rosiyi Vtorgnennya SRSR do Polshi Nimecko radyanska vijna Bitva pid UmannyuNagorodiKomanduvannyaViznachni komanduvachiM O Shors I N Dubovij S Ya TkachenkoSkladVlitku 1919 r do skladu diviziyi vhodili taki chastini perelik nepovnij 130 a 388 j Bogunskij polk 389 j Bogunskij polk 390 j Bogunskij polk 131 a 391 j Tarashanskij polk 392 j Tarashanskij polk 393 j Tarashanskij polk 132 a Novgorod Siverska brigada 394 j polk 395 j polk 396 j polk Plastunska brigada 5 j kavalerijskij polk im Trockogo Zapasnij kavalerijskij eskadron I j artilerijskij divizion II j artilerijskij divizion 24 j aviazagin Avtorota Bataljon zv yazku Nazva Z 13 grudnya 1920 r za vizvolennya Kiyeva vid denikinskih vijsk diviziyi prisvoyeno pochesnu nazvu Kiyivska U 20 h rokah XX stolittya do nazvi dodayetsya im Kiyivskogo Proletariatu a pidpriyemstva Ukrayini berut shefstvo nad stroyami diviziyi Tak kiyivskij zavod Arsenal opikuvavsya 130 m Bogunskim polkom 131 j Tarashanskij polk pidtrimuvav shefski zv yazki z Luganskim parovozobudivnim zavodom im Zhovtnevoyi revolyuciyi a 132 j Doneckij z girnikami Donbasu ta selyanami Zhitomirshini Jmovirno sho v 1935 r diviziyi prisvoyeno im ya Shorsa Z kvitnya 1941 r do nazvi diviziyi dodayetsya girskostrilecka Nagorodi V 1928 r za bojovi zaslugi v roki gromadyanskoyi vijni diviziya nagorodzhena Pochesnim revolyucijnim Chervonim praporom 18 lipnya 1930 r za podannyam Uborevicha todishnogo Golovi RVR SRSR z nagodi 10 littya z dnya zasnuvannya predstavlena do nagorodi ordenom Chervonogo prapora div Derzhavni nagorodi SRSR Zimova vijna Radyansko finlyandska kampaniya takozh zasvidchila pro chiselni negarazdi v bojovij organizacijnij i tehnichnij pidgotovci Chervonoyi armiyi Yiyi vtrati ponad 412 tis ubitimi i poranenimi obmorozhenimi polonenimi stanovili do 40 bojovogo skladu i suttyevo perevazhali vtrati finskoyi storoni ponad 70 tisyach chol u tomu chisli 50 tis poranenih i tih hto propav bezvisti ta 23 tis ubitih i pomerlih vid ran 900 finskih voyakiv z nih 10 oficeriv opinilisya v radyanskomu poloni Do finskogo polonu potrapili do 6 tis chol u tomu chisli ponad 300 komandiriv 44 a strilecka diviziya ponesla veliki vtrati vidpovidno do danih Finlyandiyi do 9 tis vijskovosluzhbovciv Chimalu chastku vijskovopolonenih skladali ukrayinci Riznomanitni emigrantski organizaciyi zokrema ukrayinski namagalisya vplinuti na cih ostannih Zokrema zadlya verbuvannya polonenih dlya popovnennya stvoryuvanih zakordonom z metoyu vizvolennya Ukrayini z SRSR ukrayinskih vijskovih zagoniv u finskih taborah perebuvav pribulij z Parizhu kolishnij ministr zakordonnih sprav UNR O Shulgin Na probudzhennya nacionalnoyi svidomosti polonenih ukrayinciv bula spryamovana j kulturno osvitnicka robota sho yiyi provodili nacionalisti v taborah stvorennya riznomanitnih gurtkiv horiv Ukrayinskij narodnij hor bulo organizovano i z polonenih 44 yi strileckoyi diviziyi Vzhe pislya vijni za domovlenistyu z Finlyandiyeyu radyanski vijskovopoloneni za viklyuchennyam blizko 200 cholovik yaki vidmovilisya povernutisya na batkivshinu buli peredani radyanskij storoni 777 z nih buli viznani takimi sho sebe skomprometuvali ta zdebilshogo buli zasudzheni na rizni stroki uv yaznennya 232 chol do rozstrilu Reshta majzhe 4 5 tisyach cholovik na yakih ne bulo znajdeno materialiv dlya prityagnennya do sudu yak pidozrili osobi buli vidpravleni do konctaboriv Take stavlennya do vlasnih soldat stalo prelyudiyeyu tragediyi 5 7 mln radyanskih bijciv i komandiriv yaki vzhe pid chas Velikoyi vitchiznyanoyi vijni opinilisya u nimeckomu poloni Nimecko radyanska vijna Razom z 6 yu ta 12 yu armiyami v serpni 1941 roku potrapila v Umanskij kotel Razom z 216 yu motorizovanoyu diviziyeyu brala u chast u boyah za Novoarhangelsk V rezultati visnazhlivih boyiv protyagom 1 4 serpnya bula aktichno znishena Komandir diviziyi general major Tkachenko Semen Yakimovich potrapiv u polon a prapor diviziyi tilami voroga bulo vivezeno do Zaporizhzhya VozhdiSlovo sho davno vijshlo z uzhitku v chasi gromadyanskoyi vijni malo zovsim inshe zabarvlennya nizh sogodni Vozhdyami sudyachi napriklad z Istoriyi pohodiv ta bojovih dij klikali komandiriv nachalnikiv yak todi bulo zavedeno kazati ta voyenkomiv vijskovih komisariv ne tilki divizijnogo chi brigadnogo rivnya ale j polkovogo bataljonnogo ba navit j rotnogo rangu Prizvisha najvidomishih z nih navedeni nizhche Nachalniki diviziyi Shors M O Dubovij I N Voyenkomi Tkalun Petro Pahomovich Bushko Zhuk M O PosilannyaList S Kosioru z 44 yi Chervonoprapornoyi im Kiyivskogo Proletariatu diviziyi 22 chervnya 1934 roku 44 j gorno strelkovaya Kievskaya Krasnoznamennaya diviziya 15 sichnya 2016 u Wayback Machine LiteraturaIstoriya pohodov i boevyh dejstvij 44 oj Kievskoj strelkovoj divizii 1918 1920 g g Kollektivnyj trud krasnoarmejcev komandirov i politrabotnikov veteranov 44 j divizii pod obshej redakciej A Osipova K Izdanie Kievskogo gubispolkoma 1923 H let slavnogo 131 strelkovogo Tarashanskogo polka Zhitomir 1928 32 s Istoriya 130 strelkovogo Bogunskogo polka 44 strelkovoj divizii Zhitomir 1928 64 s Istoriya 131 strelkovogo Tarashanskogo polka 44 strelkovoj divizii Zhitomir 1928 64 s Istoriya 131 strelkovoj Tarashanskoj brigady Zhitomir 1925 46 s Istoriya 44 artillerijskogo polka 44 strelkovoj divizii Zhitomir 1928 55 s Nuzhdin O I Umanskij kotel Tragediya 6 j i 12 j armij Moskva Yauza katalog 2015 450 s ISBN 978 5 906716 41 5 VinoskiVolkonskij V M Armiya i narod 20 30 ti roki uchast trudyashih Ukrayini u zmicnenni Chervonoyi Armiyi Kiyiv Vidavnictvo Libid 1990 Kulju2007 s 229
Топ