4′33″

П'єса «4′33″» («Чотири тридцять три», інакше — «Чотири хвилини тридцять три секунди») — твір американського композитора Джона Кейджа для вільного складу інструментів, який складається з трьох частин. Тривалість твору відповідає його назві: по частинах це, починаючи з першої, — 30 секунд, 2 хвилини 23 секунди і 1 хвилина 40 секунд, відповідно. Упродовж всього виконання твору учасники ансамблю не утворюють жодних звуків зі своїх інструментів. За задумом автора змістом кожного з трьох фрагментів є ті звуки навколишнього середовища, які будуть почуті під час прослуховування композиції.

Прем'єра композиції

У 1952 році під час своїх акустичних експериментів у звукоізольованій лабораторії Гарварду Кейдж зробив відкриття «Я почув, що тиша — це не відсутність звуку, а робота моєї нервової системи й циркуляція крові». Ця ідея стала поштовхом до написання «4'33». Уперше п'єса була представлена піаністом на Благочинному концерті, організованому в підтримку творчості в області сучасного мистецтва, у Вудстоці 29 серпня 1952 року. Реакція публіки була неоднозначною. Більшість із них не знали як слухати те, що називається тишею. Деякі з них встали й полишили залу, дехто метушившись в кріслі, чекав, доки піаніст щось гратиме. Вітер, краплі дощу, перешіптування публіки — всі ці звуки створювали шумовий ефект п'єси.

Більшість мистецтвознавців вважає, що Джон Кейдж своєю композицією створює той простір, який мимоволі починає виробляти якісь звуки, починає звучати. І цей простір змушує в себе вслуховуватись.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 27 серпня 2010. Процитовано 24 березня 2011.

Література

• Kyle Gann. No Such Thing as Silence: John Cage's 4′33″. — , 2010. — 272 p. — (Icons of America) — .

Посилання

• Мэлор Стуруа. Мовчання — золото // Известия. — 25 серпня 2002. (рос.)
• Рауф Фархадов. Джон Кейдж — «друг парадоксів» : [ 17 лютого 2010] // Kultura.Az. — 7 липня 2007. (рос.)
• Toner Quinn. Editorial: Noisy Little Country : ( )[англ.] // The Journal of Music in Ireland. — Листопад-грудень 2002. (рос.)