Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

2С14 Жало С радянська дослідна 85 мм батальйонна самохідна протитанкова гармата Розроблена у горьківському ЦНДІ Буревісн

2С14 «Жало-С»

2С14 «Жало-С»

2С14 «Жало-С» — радянська дослідна 85 мм батальйонна самохідна протитанкова гармата. Розроблена у горьківському ЦНДІ «Буревісник» на базі бронетранспортера БТР-70. Головний конструктор проекту — В. Е. Серебряний.

2С14 «Жало-С»
image
2С14 «Жало-С» у Бронетанковому музеї, Кубинка
Типвинищувач танків
ПоходженняРадянський Союз
Історія виробництва
РозробникЦНДІ «Буревісник»
Розроблено1969-1980
Характеристики
Вага12,5 т
Довжина9,95 м
Довжина корпусу7,51 м
Ширина2,79 м
Висота2,49 м
Екіпаж3-4
Броня1-10 мм
Головне
озброєння
85 мм гармата 2А62
Двигунспарені карбюраторні двигуни ЗМЗ-4905
2×120 кс
Питома потужність19,2 кс/т
Підвіскаторсіонні з гідравлічними амортизаторами
Дорожній просвіт475 мм
Операційна
дальність
400-600 км
Швидкістьпо дорозі — 80 км/год
на плаву — 9—10 км/год
image 2С14 «Жало-С» у Вікісховищі

Історія створення

Після закінчення Другої світової війни в 1948 році Міністерством оборони СРСР були сформовані вимоги до танкових і протитанкових гармат Радянської армії. Основними вимогами були: збільшення початкової швидкості снаряда і збільшення дальності стрільби протитанкових гармат. Дослідження з цієї тематики дозволили розробити і прийняти на озброєння до 1960 року Радянської армії 100 мм протитанкову гармату МТ—12. Однак, подальше розгортання робіт з проектування та розробки боєприпасів було визнано недоцільним, так як в кінці 1950—х років на думку радянського керівництва завдання боротьби з танками противника мали бути перекладені з класичної ствольної артилерії на протитанкові ракетні комплекси.

З ростом захищеності бронетанкової техніки супротивника від кумулятивних боєприпасів знову виникла необхідність відновлення робіт над підвищенням бронепробиттям пострілів з бронебійними підкаліберними снарядами і як наслідок відновлення робіт над протитанковими засобами класичної ствольної артилерії. У 1964 році при розробці нової системи озброєння Ракетних військ і артилерії СРСР 3 Центральним науково-дослідним інститутом Міністерства оборони було запропоновано поряд з протитанковими ракетними комплексами мати і протитанкові гармати. У період з 1969 по 1970 рік у СРСР були розпочаті роботи над новим поколінням протитанкових гармат. У полковій і дивизионній ланці сухопутних військ передбачалося мати 100-мм самохідну протитанкову гармату «Норов» і 125 мм самохідну протитанкову гармату «Спрут-С» відповідно. Для батальйонної ж ланки передбачалася розробка легких 85-мм протитанкових гармат як в буксированому так і в самохідному варіанті. Отримані опрацювання лягли в основу ДКР під найменуванням «Жало-С» (індекс ГРАУ - 2С14).

Головним розробником 2С14 був призначений Центральний науково-дослідний інститут «Буревісник». Роботи велися у відділі № 32 відділення № 3 під керівництвом В. Е. Серебряного. Паралельно з самохідним ЦНДІ «Буревісник» вів роботи над буксированим варіантом, який отримав позначення «Жало-Б» (індекс ГРАУ - 2А55). В рамках робіт зі створення на буксирі варіанту був створений макетний зразок 85-мм гармати під позначенням КМ-33. Використовуючи отриманий макетний зразок фахівцями НДМІ були розроблені і випробувані нові боєприпаси, що увійшли в боєкомплект ПТГ 2А55 і СПТГ 2С14.

До 1975 року був виготовлений дослідний зразок САУ 2С14, який успішно пройшов заводські випробування, а потім був направлений на полігонні випробування на Ржевський артилерійський полігон і Бронетанковий полігон в Кубинці. До 1980 року САУ 2С14 пройшла весь цикл випробувань, результати яких міжвідомчою комісією були оцінені як позитивні. Однак, як буксирувана, так і самохідна протитанкові гармати сімейства «Жало» на озброєння прийняті не були. Незважаючи на те, що СПТГ 2С14 дозволяла успішно боротися з самохідними артилерійськими установками та легкою бронетехнікою противника, до моменту завершення робіт 85 мм гармата САУ 2С14 не дозволяла ефективно боротися з новими танками противника. Крім того, калібр 85 мм не підходив для створення керованих боєприпасів, розробка яких активно велася для інших систем більшого калібру.

Опис конструкції

За базу самохідної протитанкової гармати 2С14 було взято шасі бронетранспортера БТР-70. У башті встановлювалася 85-мм гармата 2А62, уніфікована по балістичному рішенням і боєкомплекту з буксируваною протитанковою гарматою 2А55. Гармата 2А62 оснащувалася щілинним дуловим гальмом з ефективністю 75-80% і дозволяла розвивати максимальну швидкість стрільби до 20-25 пострілів на хвилину. У боєкомплект входили бронебійні підкалиберні снаряди, які не мали взаємозамінності з іншими артилерійськими системами, які знаходилися на озброєнні Радянської армії. Гарматм забезпечувало бронепробиття приблизно в 1,5 рази нижче, ніж у 125-мм гармати Д-81. Для наведення на ціль використовувався перископічний приціл. Зв'язок здійснювалася за допомогою УКХ радіостанції Р-173.

Оцінка машини

Порівняльна таблиця ТТХ 2С14 з системами попереднього і наступного покоління
КСП—76 2С14 2С28
Базове шасі ГАЗ-63 ГАЗ-4905 ГАЗ-5923
Бойова маса, т 5,4 12,5 не більше 22
Екіпаж, осіб 3 3—4 3
Марка гармати 52-П-354У 2А62
Тип установки гармати у рубці у башті у башті
Калібр гармати, мм 76,2 85 125
Бронепробиття БПС на відстані 2 км, мм 75 ~113 520
Комплекс керованого озброєння нема нема є
Боєзапас, пострілів 54 30—40
Бойова швидкострільність, постріл/хв 15 20—25
Максимальна швидкість, км/год 62,5—77 80 100
Максимальна швидкість на плаву, км/год — 9—10 12

Перші роботи зі створення високоманеврених колісних протитанкових гармат були проведені в СРСР задовго до появи САУ 2С14, так в 1944 році на базі вантажівки ГАЗ-63 була розроблена 76-мм самохідна протитанкова гармата КСП-76, однак через недостатню маневреності вона не була прийнята на озброєння Радянської армії. У порівнянні з КСП-76 САУ 2С14 мала поруч переваг, наприклад, гармата була встановлено у поворотну башту, базове шасі дозволяло розвивати велику швидкість і долати перешкоди вплав, 85-мм гармата 2А62 мала більшу швидкострільність і бронепробиття і дозволяла ефективно боротися з легкою бронетехнікою і самохідними артилерійськими гарматами противника. Однак, незважаючи на переваги, САУ 2С14 володіла і недоліками, що послужили причиною відмови від прийняття на озброєння. 85-мм гармата не дозволяла в доступному для огляду майбутньому створити комплекс керованого озброєння, крім того не володіла достатнім бронепробиттям для ураження танків типу М1 і FV4030/4. Пізніше, Міністерство оборони СРСР знову повернулося до тематики колісних самохідних протитанкових гармат, відкривши роботи зі створення 125-мм самохідної протитанкової гармати «Спрут—К». На відміну від 2С14 СПТГ «Спрут—К» планувалося озброїти 125 мм гарматою, яка уніфікована за балістикою і боєприпасами з танковою гарматою 2А46, а як базу використовувати шасі бронетранспортера БТР-90. Однак, і ця САУ також не була прийнята на озброєння, таким чином ніша легких високоманеврених колісних протитанкових САУ в організаційно-штатній структурі ЗС РФ залишилася незайнятою.

Порівняльна таблиця ТТХ 2С25 з зарубіжними аналогами
image СРСР 2С14 image Франція AMX-10RC image Бразилія EE-9
Роки розробки 1969—1980 1970—1981 1970—1975
Екіпаж, осіб 3—4 4 3
Маса, т 12,5 15,88 13,4
Калібр гармати, мм 85 105 90
Боєзапас, пострілів 30—40 38 44
Максимальна швидкість по шоса, км/год 80 85 100
Максимальна швидкість по шосе, км/год 9—10 7,2 —
Запас ход, км 400—600 1000 880
Колісна формау 8×8 6×6 6×6/2

Крім СРСР розробки колісних броньованих машин, здатних боротися з танками велися і в інших державах. У 1981 році на озброєння французької армії надійшли 105-мм броньовані машини AMX—10RC. Основним озброєнням була нарізна гармата F2, несумісна з боєкомплектом танкових гармат типу L7. На озброєння бразильської армії в 1975 році надійшли броньовані машини EE—9, обладнана 90 мм протитанковою гарматою. На відміну від СПТГ 2С14, боротьба з танками не була основним призначенням як для AMX—10RC, так і для EE—9. Основним завданням було використання їх як БРМ, що позначилося на складі приладів цих машин і тактиці застосування. Пізніше в 1980-ті, а потім в 1990-ті і 2000-ні інтерес до створення колісних протитанкових машин проявили і інші держави, в результаті чого з'явився окремий клас техніки іноді іменований як колісні танки.

Де можна побачити

Примітки

Виноски

  1. Характеристика базового шасі.
  2. Для снаряда 53-Бр-354Н.
  3. Враховуючи бронепробиття снаряда 3БМ22, прийнятого на озброєння Радянської армії у 1976 році, і бронепробиття 85 мм гармати 2А62, яке приблизно у півтори рази менше ніж у гармати Д-81.
  4. Для снаряда 3БМ42.

Джерела

  1. Авторский коллектив под руководством Панова В. В. 1.2 Противотанковое вооружение. Противотанковая артиллерия // 3 Центральный научно-исследовательский институт Министерства обороны Российской Федерации. Исторический очерк. 3 апреля 1947—2007 / Под ред. Константинова Е. И. — М., 2007. — С. 51—52. — 1000 прим.
  2. Шарокорад А.Б. «Спрут» и «Жало» // Техника и вооружение: вчера, сегодня, завтра. — М.: Техинформ, 1999. — № 9. — С. 25.
  3. Карпенко А. В. «Оружие России». Современные самоходные артиллерийские орудия [ 10 січня 2017 у Wayback Machine.]. — СПб.: Бастион, 2009. — С. 46. — 64 с.
  4. Белянская О. Часть 1. 1967—1979 гг. Отделение № 3 // 40 лет на страже отечества и мира. Книга очерков / Под ред. Споршева Г. М. — Юбилейное подарочное издание. — Нижний Новгород: ОАО «ЦНИИ „Буревестник“», 2010. — С. 14. — 106 с.
  5. Карпенко А.В. Часть 1. Лёгкие самоходные артиллерийские установки//Отечественные самоходные артиллерийские и зенитные установки. — Санкт-Петербург: «Бастион», 2000. — С. 49. — 88 с.
  6. . Вестник Мордовии. 2 травня 2011. Архів оригіналу за 7 квітня 2016. Процитовано 19 січня 2014.
  7. . РИА «Новости». 12 травня 2012. Архів оригіналу за 22 лютого 2015. Процитовано 21 лютого 2015.
  8. Foss J. C. Giat Industries AMX-10RC reconnaissance vehicle // Jane's Armour and Artillery 2001—2002. — 2001.
  9. Foss J. C. ENGESA EE-9 Cascavel armoured car // Jane's Armour and Artillery 2001—2002. — 2001.

Література

  • Авторский коллектив под руководством Панова В. В. 1.2 Противотанковое вооружение. Противотанковая артиллерия // 3 Центральный научно-исследовательский институт Министерства обороны Российской Федерации. Исторический очерк. 3 апреля 1947—2007 / Под ред. Константинова Е. И. — М., 2007. — С. 51—52. — 1000 прим.
  • Шарокорад А.Б. «Спрут» и «Жало» // Техника и вооружение: вчера, сегодня, завтра. — М. : Техинформ, 1999. — № 9. — С. 25.
  • Карпенко А. В.  — СПб., 2009. — С. 46. з джерела 10 січня 2017
  • Белянская О. Часть 1. 1967—1979 гг. Отделение № 3 // 40 лет на страже отечества и мира. Книга очерков / Под ред. Споршева Г. М. — Нижний Новгород, 2010. — С. 14.
  • Карпенко А.В. Часть 1. Лёгкие самоходные артиллерийские установки // Отечественные самоходные артиллерийские и зенитные установки. — Санкт-Петербург, 2000. — С. 49.
  • Foss J. C. Jane's Armour and Artillery 2001—2002. — 2001. — 938 p. — .

Посилання

  • . Вестник Мордовии. 2 травня 2011. Архів оригіналу за 7 квітня 2016. Процитовано 19 січня 2014.
  • . РИА «Новости». 12 травня 2012. Архів оригіналу за 22 лютого 2015. Процитовано 21 лютого 2015.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

2S14 Zhalo S radyanska doslidna 85 mm bataljonna samohidna protitankova garmata Rozroblena u gorkivskomu CNDI Burevisnik na bazi bronetransportera BTR 70 Golovnij konstruktor proektu V E Serebryanij 2S14 Zhalo S 2S14 Zhalo S u Bronetankovomu muzeyi KubinkaTipvinishuvach tankivPohodzhennyaRadyanskij SoyuzIstoriya virobnictvaRozrobnikCNDI Burevisnik Rozrobleno1969 1980HarakteristikiVaga12 5 tDovzhina9 95 mDovzhina korpusu7 51 mShirina2 79 mVisota2 49 mEkipazh3 4Bronya1 10 mmGolovne ozbroyennya85 mm garmata 2A62Dvigunspareni karbyuratorni dviguni ZMZ 4905 2 120 ksPitoma potuzhnist19 2 ks tPidviskatorsionni z gidravlichnimi amortizatoramiDorozhnij prosvit475 mmOperacijna dalnist400 600 kmShvidkistpo dorozi 80 km god na plavu 9 10 km god2S14 Zhalo S u VikishovishiIstoriya stvorennyaPislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni v 1948 roci Ministerstvom oboroni SRSR buli sformovani vimogi do tankovih i protitankovih garmat Radyanskoyi armiyi Osnovnimi vimogami buli zbilshennya pochatkovoyi shvidkosti snaryada i zbilshennya dalnosti strilbi protitankovih garmat Doslidzhennya z ciyeyi tematiki dozvolili rozrobiti i prijnyati na ozbroyennya do 1960 roku Radyanskoyi armiyi 100 mm protitankovu garmatu MT 12 Odnak podalshe rozgortannya robit z proektuvannya ta rozrobki boyepripasiv bulo viznano nedocilnim tak yak v kinci 1950 h rokiv na dumku radyanskogo kerivnictva zavdannya borotbi z tankami protivnika mali buti perekladeni z klasichnoyi stvolnoyi artileriyi na protitankovi raketni kompleksi Z rostom zahishenosti bronetankovoyi tehniki suprotivnika vid kumulyativnih boyepripasiv znovu vinikla neobhidnist vidnovlennya robit nad pidvishennyam broneprobittyam postriliv z bronebijnimi pidkalibernimi snaryadami i yak naslidok vidnovlennya robit nad protitankovimi zasobami klasichnoyi stvolnoyi artileriyi U 1964 roci pri rozrobci novoyi sistemi ozbroyennyaRaketnih vijsk i artileriyi SRSR 3 Centralnim naukovo doslidnim institutom Ministerstva oboroni bulo zaproponovano poryad z protitankovimi raketnimi kompleksami mati i protitankovi garmati U period z 1969 po 1970 rik u SRSR buli rozpochati roboti nad novim pokolinnyam protitankovih garmat U polkovij i divizionnij lanci suhoputnih vijsk peredbachalosya mati 100 mm samohidnu protitankovu garmatu Norov i 125 mm samohidnu protitankovu garmatu Sprut S vidpovidno Dlya bataljonnoyi zh lanki peredbachalasya rozrobka legkih 85 mm protitankovih garmat yak v buksirovanomu tak i v samohidnomu varianti Otrimani opracyuvannya lyagli v osnovu DKR pid najmenuvannyam Zhalo S indeks GRAU 2S14 Golovnim rozrobnikom 2S14 buv priznachenij Centralnij naukovo doslidnij institut Burevisnik Roboti velisya u viddili 32 viddilennya 3 pid kerivnictvom V E Serebryanogo Paralelno z samohidnim CNDI Burevisnik viv roboti nad buksirovanim variantom yakij otrimav poznachennya Zhalo B indeks GRAU 2A55 V ramkah robit zi stvorennya na buksiri variantu buv stvorenij maketnij zrazok 85 mm garmati pid poznachennyam KM 33 Vikoristovuyuchi otrimanij maketnij zrazok fahivcyami NDMI buli rozrobleni i viprobuvani novi boyepripasi sho uvijshli v boyekomplekt PTG 2A55 i SPTG 2S14 Do 1975 roku buv vigotovlenij doslidnij zrazok SAU 2S14 yakij uspishno projshov zavodski viprobuvannya a potim buv napravlenij na poligonni viprobuvannya na Rzhevskij artilerijskij poligon i Bronetankovij poligon v Kubinci Do 1980 roku SAU 2S14 projshla ves cikl viprobuvan rezultati yakih mizhvidomchoyu komisiyeyu buli ocineni yak pozitivni Odnak yak buksiruvana tak i samohidna protitankovi garmati simejstva Zhalo na ozbroyennya prijnyati ne buli Nezvazhayuchi na te sho SPTG 2S14 dozvolyala uspishno borotisya z samohidnimi artilerijskimi ustanovkami ta legkoyu bronetehnikoyu protivnika do momentu zavershennya robit 85 mm garmata SAU 2S14 ne dozvolyala efektivno borotisya z novimi tankami protivnika Krim togo kalibr 85 mm ne pidhodiv dlya stvorennya kerovanih boyepripasiv rozrobka yakih aktivno velasya dlya inshih sistem bilshogo kalibru Opis konstrukciyiZa bazu samohidnoyi protitankovoyi garmati 2S14 bulo vzyato shasi bronetransportera BTR 70 U bashti vstanovlyuvalasya 85 mm garmata 2A62 unifikovana po balistichnomu rishennyam i boyekomplektu z buksiruvanoyu protitankovoyu garmatoyu 2A55 Garmata 2A62 osnashuvalasya shilinnim dulovim galmom z efektivnistyu 75 80 i dozvolyala rozvivati maksimalnu shvidkist strilbi do 20 25 postriliv na hvilinu U boyekomplekt vhodili bronebijni pidkaliberni snaryadi yaki ne mali vzayemozaminnosti z inshimi artilerijskimi sistemami yaki znahodilisya na ozbroyenni Radyanskoyi armiyi Garmatm zabezpechuvalo broneprobittya priblizno v 1 5 razi nizhche nizh u 125 mm garmati D 81 Dlya navedennya na cil vikoristovuvavsya periskopichnij pricil Zv yazok zdijsnyuvalasya za dopomogoyu UKH radiostanciyi R 173 Ocinka mashiniPorivnyalna tablicya TTH 2S14 z sistemami poperednogo i nastupnogo pokolinnya KSP 76 2S14 2S28 Bazove shasi GAZ 63 GAZ 4905 GAZ 5923 Bojova masa t 5 4 12 5 ne bilshe 22 Ekipazh osib 3 3 4 3 Marka garmati 52 P 354U 2A62 Tip ustanovki garmati u rubci u bashti u bashti Kalibr garmati mm 76 2 85 125 Broneprobittya BPS na vidstani 2 km mm 75 113 520 Kompleks kerovanogo ozbroyennya nema nema ye Boyezapas postriliv 54 30 40 Bojova shvidkostrilnist postril hv 15 20 25 Maksimalna shvidkist km god 62 5 77 80 100 Maksimalna shvidkist na plavu km god 9 10 12 Pershi roboti zi stvorennya visokomanevrenih kolisnih protitankovih garmat buli provedeni v SRSR zadovgo do poyavi SAU 2S14 tak v 1944 roci na bazi vantazhivki GAZ 63 bula rozroblena 76 mm samohidna protitankova garmata KSP 76 odnak cherez nedostatnyu manevrenosti vona ne bula prijnyata na ozbroyennya Radyanskoyi armiyi U porivnyanni z KSP 76 SAU 2S14 mala poruch perevag napriklad garmata bula vstanovleno u povorotnu bashtu bazove shasi dozvolyalo rozvivati veliku shvidkist i dolati pereshkodi vplav 85 mm garmata 2A62 mala bilshu shvidkostrilnist i broneprobittya i dozvolyala efektivno borotisya z legkoyu bronetehnikoyu i samohidnimi artilerijskimi garmatami protivnika Odnak nezvazhayuchi na perevagi SAU 2S14 volodila i nedolikami sho posluzhili prichinoyu vidmovi vid prijnyattya na ozbroyennya 85 mm garmata ne dozvolyala v dostupnomu dlya oglyadu majbutnomu stvoriti kompleks kerovanogo ozbroyennya krim togo ne volodila dostatnim broneprobittyam dlya urazhennya tankiv tipu M1 i FV4030 4 Piznishe Ministerstvo oboroni SRSR znovu povernulosya do tematiki kolisnih samohidnih protitankovih garmat vidkrivshi roboti zi stvorennya 125 mm samohidnoyi protitankovoyi garmati Sprut K Na vidminu vid 2S14 SPTG Sprut K planuvalosya ozbroyiti 125 mm garmatoyu yaka unifikovana za balistikoyu i boyepripasami z tankovoyu garmatoyu 2A46 a yak bazu vikoristovuvati shasi bronetransportera BTR 90 Odnak i cya SAU takozh ne bula prijnyata na ozbroyennya takim chinom nisha legkih visokomanevrenih kolisnih protitankovih SAU v organizacijno shtatnij strukturi ZS RF zalishilasya nezajnyatoyu Porivnyalna tablicya TTH 2S25 z zarubizhnimi analogami SRSR 2S14 Franciya AMX 10RC Braziliya EE 9 Roki rozrobki 1969 1980 1970 1981 1970 1975 Ekipazh osib 3 4 4 3 Masa t 12 5 15 88 13 4 Kalibr garmati mm 85 105 90 Boyezapas postriliv 30 40 38 44 Maksimalna shvidkist po shosa km god 80 85 100 Maksimalna shvidkist po shose km god 9 10 7 2 Zapas hod km 400 600 1000 880 Kolisna formau 8 8 6 6 6 6 2 Krim SRSR rozrobki kolisnih bronovanih mashin zdatnih borotisya z tankami velisya i v inshih derzhavah U 1981 roci na ozbroyennya francuzkoyi armiyi nadijshli 105 mm bronovani mashini AMX 10RC Osnovnim ozbroyennyam bula narizna garmata F2 nesumisna z boyekomplektom tankovih garmat tipu L7 Na ozbroyennya brazilskoyi armiyi v 1975 roci nadijshli bronovani mashini EE 9 obladnana 90 mm protitankovoyu garmatoyu Na vidminu vid SPTG 2S14 borotba z tankami ne bula osnovnim priznachennyam yak dlya AMX 10RC tak i dlya EE 9 Osnovnim zavdannyam bulo vikoristannya yih yak BRM sho poznachilosya na skladi priladiv cih mashin i taktici zastosuvannya Piznishe v 1980 ti a potim v 1990 ti i 2000 ni interes do stvorennya kolisnih protitankovih mashin proyavili i inshi derzhavi v rezultati chogo z yavivsya okremij klas tehniki inodi imenovanij yak kolisni tanki De mozhna pobachiti Rosiya m Kubinka Centralnij muzej bronetankovogo ozbroyennya i tehniki v Kubinci PrimitkiVinoski Harakteristika bazovogo shasi Dlya snaryada 53 Br 354N Vrahovuyuchi broneprobittya snaryada 3BM22 prijnyatogo na ozbroyennya Radyanskoyi armiyi u 1976 roci i broneprobittya 85 mm garmati 2A62 yake priblizno u pivtori razi menshe nizh u garmati D 81 Dlya snaryada 3BM42 Dzherela Avtorskij kollektiv pod rukovodstvom Panova V V 1 2 Protivotankovoe vooruzhenie Protivotankovaya artilleriya 3 Centralnyj nauchno issledovatelskij institut Ministerstva oborony Rossijskoj Federacii Istoricheskij ocherk 3 aprelya 1947 2007 Pod red Konstantinova E I M 2007 S 51 52 1000 prim Sharokorad A B Sprut i Zhalo Tehnika i vooruzhenie vchera segodnya zavtra M Tehinform 1999 9 S 25 Karpenko A V Oruzhie Rossii Sovremennye samohodnye artillerijskie orudiya 10 sichnya 2017 u Wayback Machine SPb Bastion 2009 S 46 64 s Belyanskaya O Chast 1 1967 1979 gg Otdelenie 3 40 let na strazhe otechestva i mira Kniga ocherkov Pod red Sporsheva G M Yubilejnoe podarochnoe izdanie Nizhnij Novgorod OAO CNII Burevestnik 2010 S 14 106 s Karpenko A V Chast 1 Lyogkie samohodnye artillerijskie ustanovki Otechestvennye samohodnye artillerijskie i zenitnye ustanovki Sankt Peterburg Bastion 2000 S 49 88 s Vestnik Mordovii 2 travnya 2011 Arhiv originalu za 7 kvitnya 2016 Procitovano 19 sichnya 2014 RIA Novosti 12 travnya 2012 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2015 Procitovano 21 lyutogo 2015 Foss J C Giat Industries AMX 10RC reconnaissance vehicle Jane s Armour and Artillery 2001 2002 2001 Foss J C ENGESA EE 9 Cascavel armoured car Jane s Armour and Artillery 2001 2002 2001 LiteraturaAvtorskij kollektiv pod rukovodstvom Panova V V 1 2 Protivotankovoe vooruzhenie Protivotankovaya artilleriya 3 Centralnyj nauchno issledovatelskij institut Ministerstva oborony Rossijskoj Federacii Istoricheskij ocherk 3 aprelya 1947 2007 Pod red Konstantinova E I M 2007 S 51 52 1000 prim Sharokorad A B Sprut i Zhalo Tehnika i vooruzhenie vchera segodnya zavtra M Tehinform 1999 9 S 25 Karpenko A V SPb 2009 S 46 z dzherela 10 sichnya 2017 Belyanskaya O Chast 1 1967 1979 gg Otdelenie 3 40 let na strazhe otechestva i mira Kniga ocherkov Pod red Sporsheva G M Nizhnij Novgorod 2010 S 14 Karpenko A V Chast 1 Lyogkie samohodnye artillerijskie ustanovki Otechestvennye samohodnye artillerijskie i zenitnye ustanovki Sankt Peterburg 2000 S 49 Foss J C Jane s Armour and Artillery 2001 2002 2001 938 p ISBN 9780710623096 Posilannya Vestnik Mordovii 2 travnya 2011 Arhiv originalu za 7 kvitnya 2016 Procitovano 19 sichnya 2014 RIA Novosti 12 travnya 2012 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2015 Procitovano 21 lyutogo 2015

Дата публікації:
Топ