1694 в Україні

← 1693 1692 1691 1696 1697 725 років з часу початку другого Балканського походу київського князя Святослава у . 675 років з початку правління Ярослава Мудрого, Великого князя Київської  Русі у . 600 років з часу у : захоплення Олегом Святославичем з підтримкою половців Чернігова. Він розплатився зі своїми половецькими союзниками, віддавши їм Тмутороканське князівство, яке надалі в літописах не згадується. укладення миру Великим князем київським Святополком II Ізяславичем миру з половцями. Він узяв у дружини дочку Тугоркана, хана половецького; 550 років з часу у : створення Галицького князівства та перенесення князем Володимирком столиці до Галича. У місті спалахнуло повстання проти його правління, яке Володимирко придушив. створення Галицького (Крилоського) Євангелія — однієї з найдавніших книжних пам'яток Київської Русі; 525 років з часу захоплення й розорення Києва об'єднаним військом 12 руських князів, очолюваним Андрієм Боголюбським у . 500 років з часу переходу київського престолу перейшов до Рюрика Ростиславича після смерті Святослава Всеволодовича у .; 450 років з часу перемоги Данила Галицького біля Мостищ над військом Ростислава Михайловича, претендента на галицький престол у . 425 років з часу початку правління князя Володимира Васильковича (сина Василька Романовича, брата Данила Галицького) на Волині у 1269 році. 250 років з часу надання Магдебурзького права місту Житомиру у 1444 році. 225 років з часу надання Магдебурзького права місту Бібрці у 1469 році. 125 років з часу у 1569 році: укладення Люблінської унії; надання Магдебурзького права місту Яворову. 100 років з часу у 1594 році: початку повстання під проводом Северина Наливайка; вперше за свою історію Військо Запорозьке стало повноправним учасником міжнародної коаліції, уклавши договір із «Священною лігою» щодо спільної боротьби проти Османської імперії; закладення замку у місті Жовква. 75 років з часу у : виходу «Граматики» Мелетія Смотрицького — першого повного видання церковнослов'янської  мови в українській редакції; заснування Спасо-Преображенського Мгарського монастиря; укладення Роставицької польсько-козацької угоди, за якою реєстр обмежувався трьома тисячами козаків і встановлювалася заборона їх походів до турецьких володінь; першої відомої постановки українських інтермедій у містечку Кам'янка Струмилова на ярмарку; офіційного визнання короля Луцького братства з наданням привілею на будівництво церкви і притулку; морського походу козаків під рукою Якова Бородавки-Нероди на Тягиню. 50 років з часу у 1644 році: Охматівської битви в якій Великий коронний гетьман Станіслав Конєцпольський а також князь Ярема Вишневецький розбили переважаючі сили татар Тугай-бея. Рештки втікачів розбив комісар Війська Запорозького Миколай Зацвіліховський біля річки Синюхи (нині Черкаська область); 25 років з часу у 1669 році: поділу України на два гетьманства: на Правобережжі гетьманом під османським протекторатом залишився Петро Дорошенко, на Лівобережжі — гетьманом під московським протекторатом проголошено Дем'яна Многогрішного; укладення новообраним лівобережним гетьманом Дем'яном Многогрішним україно-московської угоди — Глухівських статей (16 березня); проголошення альтернативним гетьманом Правобережжя під польським протекторатом Михайла Ханенка; обрання Кошовим отаманом Січі Лукаша Мартиновича. Видатних особистостей Народились Померли 200 років з дня смерті у 1494 році: Юрія Михайловича Донат-Котермака, український філософ, астроном, уродженець міста Дрогобич, в 1481—1482 роках ректор Болоньського університету, в 1487—1494 роках професор Ягеллонського університету в Кракові, викладач Миколи Коперника; Події Особи Призначено, звільнено обрання Кошовим отаманом Війська Запорізького Івана Шарпила, а потім Петра Приму. Народились Олександр Борисович Бутурлін, генерал-фельдмаршал (1756 р,), головний командир Малоросійського тимчасового Правління гетьманського уряду (з 1 грудня 1741 р. по 11 червня 1742 рр.); Ігнатій Кульчинський, руський теолог й історик, автор першої історії української церкви, перший дослідник білоруських старожитностей; Пилип Федорів (Пилипенко), український військовий діяч, кошовий отаман Запорізької Січі; Яків Михайлович Пилипенко, полковий переяславський осавул; Померли Іван Васильович Дворецький, сотник Остерської сотні, київський полковий суддя; Степан Петрович Забіла, український державний та військовий діяч доби Гетьманщини, Генеральний хорунжий в уряді Гетьмана України Івана Самойловича; Юрій-Франц Кульчицький, український шляхтич, австрійський дипломат, герой «Віденської відсічі» 1683 року, згодом віденський підприємець, власник однієї з перших віденських кав'ярень. Вважається автором рецепту «віденської кави»; Олександр-Стефан Ходоровський, шляхтич, військовик, урядник Корони Польської в Речі Посполитій; Засновані, створені Трапезна церква Петра і Павла (Києво-Печерська лавра) Бубнівщина Зникли, скасовані Видання, твори Примітки Чубатий М. Історія християнства на Руси-Україні [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]. — Том. І: До року 1353. — Рим; Ню Йорк, 1965. — С. 1. Алексеев Л. В. Игнатий Кульчинский — первый исследователь белорусских древностей [ 27 березня 2020 у Wayback Machine.] (рос.) Посилання