1654 в Україні

← 1653 1652 1651 1656 1657 625 років з часу у : Київський князь Ярослав Мудрий здійснив похід на Кавказ проти ясів. 600 років з часу у : Дроблення Київської Русі на уділи після смерті Ярослава Мудрого. У Києві батька змінив Ізяслав Ярославович, поділивши владу з братами, які отримали окремі уділи. Святослав Ярославич почав княжити в Чернігові, Всеволод Ярославич — у Переяславі, Вячеслав Ярославич — у Смоленську. Спільне правління трьох братів Ізяслава, Святослава та Всеволода називають триумвіратом Ярославичів. Перша літописна згадка Києво-Печерського монастиря. 500 років з часу у : Під час у битви над Серетом (під Теребовлем) галицька дружина на чолі з Ярославом Осмомислом завдала поразки київському князю Ізяславу Мстиславичу; Після смерті Ізяслава Мстиславича київський престол перейшов до Ростислава Мстиславича, який до того княжив у Смоленську (листопад); Новий князь Ростислав Мстиславич пішов на Чернігів проти Ізяслава Давидовича, але зазнав невдачі, що змусило його поступитися київським престолом князю Ізяславу. 450 років з часу у : Галицько-волинський князь Роман Мстиславич посадив на київський престол Ростислава Рюриковича. У Чернігові почав княжити Всеволод Чермний. 150 років з часу у : обрання Митрополитом Київським Іона II. битви під Оршею між 30-тисячним військом князя Костянтина Острозького, гетьмана Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського та 80-тисячним московським військом на чолі з воєводою . Зазнавши поразки, московські війська відступили до Смоленська (8 вересня); 100 років з часу у 1554 році: Польський король Сигізмунд II Август призначив Дмитра Вишневецького стражником на острові Хортиця за дніпровими порогами. 25 років з часу у : розгрому татар-нападників у битві під Бурштином (Жовтень); спільний Синод Руських Православної та Унійної церков у Львові у якому взяли участь тільки греко-католики (26 жовтня); Джанібек Гірей утретє очолив Кримське ханство. Видатних особистостей Народились 775 років з дня народження (): Ігор I (Ігор Старий), Великий князь Київський (912—945 рр.) з династії Рюриковичів. Померли 600 років з часу смерті (): Ярослав Мудрий (близько 978-1054), державний діяч Київської Русі (великий князь київський). 575 років з часу смерті (): Анна Ярославна (Анна Київська), шоста королева Франції (1051—1060 рр.), донька князя Ярослава Мудрого і доньки короля Швеції Інгігерди, друга дружина французького короля Генріха I Капета. 500 років з часу смерті (): Ізяслав Мстиславич, київський князь; Події проведення Переяславської ради козацької верхівки, на якій генеральна старшина на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким, а також полковники та сотники висловились за об'єднання України з Московщиною (18 січня). У зв'язку з втратою оригінальних документів, підписаних у Переяславі Богданом Хмельницьким та Василієм Бутурліним, керівником московського посольства, залишається невідомим якою по характеру була Переяславська угода — персональна унія, державна унія, васальна угода чи тимчасовий військовий союз. підписання Московських (Березневих) статей у Москві — угоду між українською козацькою старшиною і московським урядом, яка регламентували політичне, правове, фінансове і військове становище України після Переяславської ради (березень 1654); Кримське ханство знову очолив Мехмед IV Ґерай. Особи Призначено, звільнено Народились Данило Апостол — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова Гетьманщини на Лівобережній Україні (1727-1734); Інокентій Винницький — український православний релігійний діяч, Єпископ Перемиський (1680—1700 рр.); Симеон Огурцевич — церковний діяч, священик-василіянин, доктор філософії і богослов'я, протоархимандрит Василіянського Чину Конґреґації Пресвятої Тройці (1690—1698 рр.) Померли Вишневецька Христина — представниця українського магнатського і князівського роду, донька князя Адама Вишневецького; Дем'ян Лисовець — український військовий діяч періоду Хмельниччини, дипломат. Зависна Олена — дружина сотника Зависного, героїня оборони Буші (тепер Ямпільський район Вінницької області); Іван Гиря — український військовий діяч, сподвижник Богдана Хмельницького; Іслям III Ґерай — кримськотатарський державний, політичний і військовий діяч. Кримський хан (1644–1654) з династії Ґераїв; Катіржний Роман — український військовий діяч та дипломат часів Хмельниччини, Ніжинський полковник; Острозька Анна Алоїза — представниця української аристократії, меценат, завзята прихильниця католицького обряду; Пободайло Степан Данилович — український військовий діяч, чернігівський полковник (1651), наказний гетьман Лівобережної України (1652–1654). Засновані, створені місто Харків.  → Так, у «Наказній памяті», від  30 вересня (12 жовтня) 1654 року говорилося: «Которые черкасы построились .. промеж речек Харькова и Лопани о городовом строении, и что вы по их челобитью .. писали, а велели .. городового места осмотреть и описать и чертеже чертить и черкас переписать»… Гензерівка Супоївка Дівицька сотня Менська сотня Олишівська сотня Понорницька сотня Седнівська сотня Зникли, скасовані Видання, твори Примітки Frick D. A. Smotrycki Maksym (Maksenty), imie zakonne Melecjusz (Meletij) (ok. 1577—1633) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 1999. — T. XXXIX/3, zeszyt 162. — S. 361. (пол.) Посилання