1612 (фільм)

«1612: Хроніки смутного часу» — російський історико-пригодницький фільм, події якого відбуваються під час Смути. Ідею зняти картину на цю тему режисер Володимир Хотиненко планував 25 років, згодом такі ж плани виникли і в адміністрації президента, і за сприяння голови ради директорів бізнес-групи " Ренова " Віктора Вексельберга, що вклав близько п'яти мільйонів доларів, протягом ста днів проходили зйомки фільму. Незважаючи на присутність у фільмі історичних персонажів (Ксенія Годунова, князь Пожарський), він є більше «костюмним», ніж «історичним», так як реальні факти і події значно змінені і підпорядковані вигаданої сюжетної лінії.

1612
рос. 1612
Жанр	пригодницький фільм, воєнний фільм і ^d
Режисер	^d^[1]^[2]
Продюсер	Михалков Микита Сергійович, ^d і Вексельберг Віктор Феліксович
Сценарист	^d
У головних ролях	Смольянінов Артур Сергійович^[3], Марат Башаров^[3], Міхал Жебровський^[4]^[3], ^d^[3], Михайло Пореченков, Балуєв Олександр Миколайович, Шаміров Віктор Валерійович, Співаковський Данило Іванович, Золотухін Валерій Сергійович, Самойленко Олександр Валер'янович, Габріеле Ферцетті, ^d, ^d, Q24642000?, ^d і Федорцов Андрій Альбертович
Оператор	^d
Композитор	Олексій Рибников
Кінокомпанія	^d і Мосфільм
Дистриб'ютор	Netflix
Тривалість	143 хв.
Мова	російська
Країна	Росія
IMDb	ID 1139085
1612film.ru

Сюжет

У центрі сюжету фільму — пригоди холопа Андрія, який видавав себе за найманого іспанського артилериста.

Після смерті царя Бориса Годунова його вдова і юний спадкоємець Федір були вбиті. У живих залишилася лише дочка Бориса Годунова . Після того, як зійшов на престол самозванець Лжедмитрій також був убитий, в Росії почалася Смута. Колишній свідком вбивства царської сім'ї хлопчик- холоп Андрійко виріс, він як і раніше не може забути красуню Ксенію.

Коли тільки що взяв Андрія в служіння іспанський дворянин і найманець-гармаш Альвар Борха загинув в сутичці з розбійниками, Андрій вирішує видати себе за іспанця. Присвоївши його одяг і ім'я, Андрій намагається врятувати Ксенію Годунову з рук польського гетьмана Кибовська і завоювати її серце.

У кінострічці звучить пісня-плач, написана на «вірші самої Ксенії Годунової» і музику Олексія Рибникова (виконавець Zventa Sventana).

Примітки

1. http://www.imdb.com/title/tt1139085/
2. http://www.filmaffinity.com/es/film434996.html
3. http://www.imdb.com/title/tt1139085/fullcredits
4. http://stopklatka.pl/film/rok-1612
5. (російська) . ПрофиСинема. 1 листопада 2007. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 29 січня 2021.
6. Лариса Малюкова (1 листопада 2007). (російська) . Новая газета. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 29 січня 2021.
7. (російська) . Коммерсантъ. 6 листопада 2007. Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 29 січня 2021.
8. (російська) . Первый канал. 4 листопада 2007. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 29 січня 2021.
9. (російська) . Вокруг кино. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 29 січня 2021.

Джерела

• на сайті «Енциклопедія вітчизняного кіно»
• Шамин С. [ 20 січня 2021 у Wayback Machine.] М. [ 20 січня 2021 у Wayback Machine.] Радянський і російський кінематограф про європейців в російській історії: Стародавня Русь і Росія раннього Нового часу (пам'яті С. [ 20 січня 2021 у Wayback Machine.] С. [ 20 січня 2021 у Wayback Machine.] Секиринського) // XX-й «круглий стіл» Росія і світ очима один одного. [ 20 січня 2021 у Wayback Machine.] З історії взаємосприйняття [ 20 січня 2021 у Wayback Machine.].