(307261) 2002 MS4 — великий класичний об'єкт поясу Койпера та можлива карликова планета в поясі Койпера, області крижаних планетезималей за межами Нептуна. Відкритий у 2002 році Чедвіком Трухільйо та Майклом Брауном. 2002 MS4 спостерігали 74 рази; на архівних зображеннях він був зафіксований ще 8 квітня 1954 року.
Відкриття | |
---|---|
Відкривач | Чедвік Трухільйо, Майкл Е. Браун |
Місце відкриття | Паломарська обсерваторія[1] |
Орбітальні характеристики | |
Ексцентриситет | 0,13936 |
Орбітальний період | 272,62 юліанського року (99,575 дня) |
Фізичні характеристики | |
Альбедо | 0051+0036 −0022 |
Спектральний тип | B−V=0,69 V−R=0,38 |
Стандартна зоряна величина | 934±47 km 726±123 km (thermal) |
(307261) 2002 MS4 у Вікісховищі |
Станом на 2019 р. 2002 MS4 перебуває на відстані 46,5 а. о. від Сонця. Він досягне перигелію своєї орбіти (найближчої до Сонця точки) у 2122 р. На той час вважається найбільшим за розміром об'єктом Сонячної Системи серед тих, що не мали власної назви (із точністю до невизначеності вимірювань).
Історія
Відкриття
Об'єкт 2002 MS4 відкрили 18 червня 2002 року Червік Трухільйо та Майкл Браун у Паломарській обсерваторії. Відкриття було анонсоване Центром малих планет 21 листопада 2002 року.
У 2007 році під час пошуку в архівних знімках виявили кілька спостережень об'єкта 2002 MS4, найперші з яких були зроблені 8 квітня 1954 року в рамках Цифрового огляду неба на горі Паломар.
У липні 2016 року в рамках розширеної місії поясу Койпера об'єкт 2002 MS4 спостерігався космічним зондом New Horizons. Спостереження значно покращили дані про орбіту та фазову криву 2002 MS4.
Станом на листопад 2019 року, 2002 MS4 спостерігали 74 рази. Його дуга спостереження становить 64 роки.
Орбіта й класифікація
За параметрами орбіти й поточним положенням 2002 MS4 подібний до Квавара, але має більший ексцентриситет і нахил. Період обертання становить 272,6 року. 2002 MS4 належить до класу «динамічно гарячих» класичних об'єктів поясу Койпера. Він перебуває в нечіткому орбітальному резонансі 18:11 із Нептуном.
Фізичні характеристики
За даними космічного телескопа «Спітцер», діаметр 2002 MS4 оцінюється в 726±123 км, а за даними космічного телескопа «Гершель»— 934±47 км. Якщо остання оцінка істинна, 2002 MS4 є порівнянним за розміром із карликовою планетою Церера; крім того, він є найбільшим об'єктом Сонячної системи, який станом на 2020 рік не має власної назви.
2002 MS4 — один із 10 найбільших відомих наразі транснептунових об'єктів (ТНО). Він достатньо великий, щоб вважати його карликовою планетою згідно з проєктною пропозицією 2006 року Міжнародного астрономічного союзу.
26 липня 2019 року з Британської Колумбії спостерігалася покриття зорі об'єктом 2002 MS4. Відповідно до даних цього спостереження, його діаметр має становити 831 км. 19 серпня 2019 року відбулося ще одне покриття. На його основі припускається, що 2002 MS4 може мати сильно видовжену форму з розрахованими розмірами 842 × 688 км.
У 2002 MS4 невідомо жодних супутників, через що неможливо an точно розрахувати його масу. Виходячи з даних про його розмір, Майкл Браун вважає, що це майже напевно карликова планета. Утім, його низьке альбедо може означати протилежне: темні небесні тіла середніх розмірів, як-от це, із діаметром менше 1000 км і показником альбедо менш як 0,2, найімовірніше, не утворюють єдине тіло, зазнають диференціації у набагато меншому ступені або перебувають і гідростатичній рівновазі, і тому їх навряд чи слід вважати карликовими планетами.
Станом на 2019 рік, період обертання 2002 MS4 залишається невідомим. Спостереження, проведені у 2005 і 2011 рр., вказують на можливий період 7,33 год чи похідний від нього 10,44 год (з одним піком), або подвоєні значення в разі подвоєного піку, з невеликою амплітудою кривої блиску — 005±001. Криві блиску 2002 MS4 складно спостерігати внаслідок великої щільності зір, на фоні яких він проходить. Спостереження, здійснені у червні й липні 2011 року, є найціннішими, оскільки 2002 MS4 у той час рухався на фоні темної туманності.
Див. також
Примітки
- Prior to February 2020, the and possible dwarf planet did not have an official name, but was known by its provisional designation 2007 OR10. Until then, 2007 OR10 was the largest unnamed Solar System object.
Посилання
- БД малих тіл Сонячної системи (JPL)
- Vilenius, E.; Kiss, C.; Mommert, M. та ін. (2012). "TNOs are Cool": A survey of the trans-Neptunian region VI. Herschel/PACS observations and thermal modeling of 19 classical Kuiper belt objects. Astronomy & Astrophysics. 541: A94. arXiv:1204.0697. Bibcode:2012A&A...541A..94V. doi:10.1051/0004-6361/201118743.
- Tegler, S.C. (26 січня 2006). Kuiper Belt Object Magnitudes and Surface Colors. Архів оригіналу за 16 November 2007. Процитовано 5 листопада 2006.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|df=
() - Stansberry, J.; Grundy, W.; Brown, M.; Cruikshank, D. та ін. (2008). Physical Properties of Kuiper Belt and Centaur Objects: Constraints from Spitzer Space Telescope. У Barucci, M. A. (ред.). The Solar System Beyond Neptune. University of Arizona Press. с. 161—180. arXiv:astro-ph/0702538. ISBN .
- . IAU Minor Planet Center. 7 серпня 2009. Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 31 серпня 2009.
- (3 травня 2008). Orbit Fit and Astrometric record for 02MS4. SwRI (Space Science Department). оригіналу за 4 June 2011. Процитовано 31 серпня 2009.
- . . 21 листопада 2002. Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 26 серпня 2009.
- (2018-06-14 last obs.). Jet Propulsion Laboratory. 13 липня 2019. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 20 лютого 2020.
- (PDF), Minor Planet Center, 30 грудня 2007, с. 231732, архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2013, процитовано 19 листопада 2019
- (24 січня 2018). . The Planetary Society. Архів оригіналу за 8 вересня 2019. Процитовано 13 листопада 2019.
- Verbiscer, A.; Porter, S.; Spencer, J.R.; Buie, M.W. та ін. (2017), New Horizons High-Phase Observations of Distant Kuiper Belt Objects, AGU Fall Meeting Abstracts, 2017: P11C—2528, Bibcode:2017AGUFM.P11C2528V
- Treatise on Geophysics. Т. 1 (вид. 2). Elsevier. 2015. с. 643. ISBN . Процитовано 19 листопада 2019.
- Buie, M.W. . Архів оригіналу за 9 листопада 2019. Процитовано 19 листопада 2019.
- (PDF). Minor Planet Circular. Minor Planet Center. 5 лютого 2020. Архів оригіналу (PDF) за 25 жовтня 2021. Процитовано 20 лютого 2020.
- (16 серпня 2006). (PDF). Harvard-Smithsonian Center for Astrophysics and IAU EC Planet Definition Committee chair. с. 4. Архів оригіналу (PDF) за 25 жовтня 2020. Процитовано 13 березня 2007.
- Ceravolo, D.; Ceravolo, P. (26 липня 2019). . asteroidoccultation.com. Архів оригіналу за 14 липня 2020. Процитовано 19 листопада 2019.
- Ceravolo, D.; Ceravolo, P. (19 серпня 2019). . asteroidoccultation.com. Архів оригіналу за 12 листопада 2019. Процитовано 19 листопада 2019.
- . California Institute of Technology. Архів оригіналу за 18 October 2011. Процитовано 25 серпня 2011.
- Grundy, W.M.; Noll, K.S.; Buie, M.W.; Benecchi, S.D. та ін. . Icarus. doi:10.1016/j.icarus.2018.12.037. Архів оригіналу за 7 квітня 2019. Процитовано 9 квітня 2019.
- Thirouin, A. (2013), (PDF), Granada, с. 92—95, архів оригіналу (PDF) за 19 грудня 2019, процитовано 19 листопада 2019
Зовнішні посилання
- 2002 MS4 Precovery Images [ 7 травня 2021 у Wayback Machine.]
- (307261) 2002 MS4
- (307261) 2002 р. MS4 [ 17 липня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
307261 2002 MS4 velikij klasichnij ob yekt poyasu Kojpera ta mozhliva karlikova planeta v poyasi Kojpera oblasti krizhanih planetezimalej za mezhami Neptuna Vidkritij u 2002 roci Chedvikom Truhiljo ta Majklom Braunom 2002 MS4 sposterigali 74 razi na arhivnih zobrazhennyah vin buv zafiksovanij she 8 kvitnya 1954 roku 307261 2002 MS4VidkrittyaVidkrivachChedvik Truhiljo Majkl E BraunMisce vidkrittyaPalomarska observatoriya 1 Orbitalni harakteristikiEkscentrisitet0 13936Orbitalnij period272 62 yulianskogo roku 99 575 dnya Fizichni harakteristikiAlbedo0051 0036 0022Spektralnij tipB V 0 69 V R 0 38Standartna zoryana velichina934 47 km 726 123 km thermal 307261 2002 MS4 u Vikishovishi Stanom na 2019 r 2002 MS4 perebuvaye na vidstani 46 5 a o vid Soncya Vin dosyagne perigeliyu svoyeyi orbiti najblizhchoyi do Soncya tochki u 2122 r Na toj chas vvazhayetsya najbilshim za rozmirom ob yektom Sonyachnoyi Sistemi sered tih sho ne mali vlasnoyi nazvi iz tochnistyu do neviznachenosti vimiryuvan IstoriyaVidkrittya 2002 MS4 vidkrito za dopomogoyu v Palomarskij observatoriyi Ob yekt 2002 MS4 vidkrili 18 chervnya 2002 roku Chervik Truhiljo ta Majkl Braun u Palomarskij observatoriyi Vidkrittya bulo anonsovane Centrom malih planet 21 listopada 2002 roku U 2007 roci pid chas poshuku v arhivnih znimkah viyavili kilka sposterezhen ob yekta 2002 MS4 najpershi z yakih buli zrobleni 8 kvitnya 1954 roku v ramkah Cifrovogo oglyadu neba na gori Palomar Ob yekt 2002 MS4 znyatij kosmichnim zondom New Horizons u lipni 2016 roku z vidstani 15 3 a o U lipni 2016 roku v ramkah rozshirenoyi misiyi poyasu Kojpera ob yekt 2002 MS4 sposterigavsya kosmichnim zondom New Horizons Sposterezhennya znachno pokrashili dani pro orbitu ta fazovu krivu 2002 MS4 Stanom na listopad 2019 roku 2002 MS4 sposterigali 74 razi Jogo duga sposterezhennya stanovit 64 roki Orbita j klasifikaciyaZa parametrami orbiti j potochnim polozhennyam 2002 MS4 podibnij do Kvavara ale maye bilshij ekscentrisitet i nahil Period obertannya stanovit 272 6 roku 2002 MS4 nalezhit do klasu dinamichno garyachih klasichnih ob yektiv poyasu Kojpera Vin perebuvaye v nechitkomu orbitalnomu rezonansi 18 11 iz Neptunom Libraciya nominalnoyi orbiti 2002 MS4 u porivnyanni z orbitoyu NeptunaOrbita 2002 MS4 shozha na orbitu Kvavara ale maye bilshij nahil Polozhennya 2002 MS4 u suzir yi Shit na jogo shlyahu u shidnomu napryamku cherez najyaskravishi oblasti Chumackogo Shlyahu Fizichni harakteristikiZa danimi kosmichnogo teleskopa Spitcer diametr 2002 MS4 ocinyuyetsya v 726 123 km a za danimi kosmichnogo teleskopa Gershel 934 47 km Yaksho ostannya ocinka istinna 2002 MS4 ye porivnyannim za rozmirom iz karlikovoyu planetoyu Cerera krim togo vin ye najbilshim ob yektom Sonyachnoyi sistemi yakij stanom na 2020 rik ne maye vlasnoyi nazvi 2002 MS4 odin iz 10 najbilshih vidomih narazi transneptunovih ob yektiv TNO Vin dostatno velikij shob vvazhati jogo karlikovoyu planetoyu zgidno z proyektnoyu propoziciyeyu 2006 roku Mizhnarodnogo astronomichnogo soyuzu 26 lipnya 2019 roku z Britanskoyi Kolumbiyi sposterigalasya pokrittya zori ob yektom 2002 MS4 Vidpovidno do danih cogo sposterezhennya jogo diametr maye stanoviti 831 km 19 serpnya 2019 roku vidbulosya she odne pokrittya Na jogo osnovi pripuskayetsya sho 2002 MS4 mozhe mati silno vidovzhenu formu z rozrahovanimi rozmirami 842 688 km U 2002 MS4 nevidomo zhodnih suputnikiv cherez sho nemozhlivo an tochno rozrahuvati jogo masu Vihodyachi z danih pro jogo rozmir Majkl Braun vvazhaye sho ce majzhe napevno karlikova planeta Utim jogo nizke albedo mozhe oznachati protilezhne temni nebesni tila serednih rozmiriv yak ot ce iz diametrom menshe 1000 km i pokaznikom albedo mensh yak 0 2 najimovirnishe ne utvoryuyut yedine tilo zaznayut diferenciaciyi u nabagato menshomu stupeni abo perebuvayut i gidrostatichnij rivnovazi i tomu yih navryad chi slid vvazhati karlikovimi planetami Stanom na 2019 rik period obertannya 2002 MS4 zalishayetsya nevidomim Sposterezhennya provedeni u 2005 i 2011 rr vkazuyut na mozhlivij period 7 33 god chi pohidnij vid nogo 10 44 god z odnim pikom abo podvoyeni znachennya v razi podvoyenogo piku z nevelikoyu amplitudoyu krivoyi blisku 005 001 Krivi blisku 2002 MS4 skladno sposterigati vnaslidok velikoyi shilnosti zir na foni yakih vin prohodit Sposterezhennya zdijsneni u chervni j lipni 2011 roku ye najcinnishimi oskilki 2002 MS4 u toj chas ruhavsya na foni temnoyi tumannosti Div takozhSpisok ob yektiv Sonyachnoyi sistemi za rozmiramiPrimitkiPrior to February 2020 the and possible dwarf planet did not have an official name but was known by its provisional designation 2007 OR10 Until then 2007 OR10 was the largest unnamed Solar System object PosilannyaBD malih til Sonyachnoyi sistemi JPL d Track Q4026990 Vilenius E Kiss C Mommert M ta in 2012 TNOs are Cool A survey of the trans Neptunian region VI Herschel PACS observations and thermal modeling of 19 classical Kuiper belt objects Astronomy amp Astrophysics 541 A94 arXiv 1204 0697 Bibcode 2012A amp A 541A 94V doi 10 1051 0004 6361 201118743 Tegler S C 26 sichnya 2006 Kuiper Belt Object Magnitudes and Surface Colors Arhiv originalu za 16 November 2007 Procitovano 5 listopada 2006 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka Stansberry J Grundy W Brown M Cruikshank D ta in 2008 Physical Properties of Kuiper Belt and Centaur Objects Constraints from Spitzer Space Telescope U Barucci M A red The Solar System Beyond Neptune University of Arizona Press s 161 180 arXiv astro ph 0702538 ISBN 9780816527557 IAU Minor Planet Center 7 serpnya 2009 Arhiv originalu za 26 kvitnya 2012 Procitovano 31 serpnya 2009 3 travnya 2008 Orbit Fit and Astrometric record for 02MS4 SwRI Space Science Department originalu za 4 June 2011 Procitovano 31 serpnya 2009 21 listopada 2002 Arhiv originalu za 26 kvitnya 2012 Procitovano 26 serpnya 2009 2018 06 14 last obs Jet Propulsion Laboratory 13 lipnya 2019 Arhiv originalu za 16 grudnya 2019 Procitovano 20 lyutogo 2020 PDF Minor Planet Center 30 grudnya 2007 s 231732 arhiv originalu PDF za 24 lyutogo 2013 procitovano 19 listopada 2019 24 sichnya 2018 The Planetary Society Arhiv originalu za 8 veresnya 2019 Procitovano 13 listopada 2019 Verbiscer A Porter S Spencer J R Buie M W ta in 2017 New Horizons High Phase Observations of Distant Kuiper Belt Objects AGU Fall Meeting Abstracts 2017 P11C 2528 Bibcode 2017AGUFM P11C2528V Treatise on Geophysics T 1 vid 2 Elsevier 2015 s 643 ISBN 9780444538031 Procitovano 19 listopada 2019 Buie M W Arhiv originalu za 9 listopada 2019 Procitovano 19 listopada 2019 PDF Minor Planet Circular Minor Planet Center 5 lyutogo 2020 Arhiv originalu PDF za 25 zhovtnya 2021 Procitovano 20 lyutogo 2020 16 serpnya 2006 PDF Harvard Smithsonian Center for Astrophysics and IAU EC Planet Definition Committee chair s 4 Arhiv originalu PDF za 25 zhovtnya 2020 Procitovano 13 bereznya 2007 Ceravolo D Ceravolo P 26 lipnya 2019 asteroidoccultation com Arhiv originalu za 14 lipnya 2020 Procitovano 19 listopada 2019 Ceravolo D Ceravolo P 19 serpnya 2019 asteroidoccultation com Arhiv originalu za 12 listopada 2019 Procitovano 19 listopada 2019 California Institute of Technology Arhiv originalu za 18 October 2011 Procitovano 25 serpnya 2011 Grundy W M Noll K S Buie M W Benecchi S D ta in Icarus doi 10 1016 j icarus 2018 12 037 Arhiv originalu za 7 kvitnya 2019 Procitovano 9 kvitnya 2019 Thirouin A 2013 PDF Granada s 92 95 arhiv originalu PDF za 19 grudnya 2019 procitovano 19 listopada 2019Zovnishni posilannya2002 MS4 Precovery Images 7 travnya 2021 u Wayback Machine 307261 2002 MS4 307261 2002 r MS4 17 lipnya 2020 u Wayback Machine