21900 Орус, (англ. Orus) раніше відомий як (21900) 1999 VQ10 — троянський астероїд Юпітера, який перебуває у грецькому «таборі» (тобто в точці Лагранжа L4). Має діаметр приблизно 53 кілометри, період обертання 13,5 години та входить до списку 100 найбільших троянських астероїдів. Був відкритий 9 листопада 1999 року японським астрономом-любителем Такао Кобаясі в його приватній обсерваторії Оїдзумі в префектурі Гунма, Японія, і пізніше названий Орусом на честь убитого ахейського воїна з «Іліади». Є однією з цілей міжпланетної місії «Люсі», яка була запущена в жовтні 2021 року та досягне його в листопаді 2028 року.
Знімок астероїда 21900 Орус, зроблений космічним телескопом Габбл | |
Відкриття | |
---|---|
Відкривач | Такао Кобаясі[1] |
Місце відкриття | Обсерваторія Оїдзумі[1] |
Дата відкриття | 9 листопада 1999 року |
Позначення | |
Позначення | (21900) Orus |
Названа на честь | героя давньогрецької міфології |
Категорія малої планети | Троянець Юпітера, «греки», «астероїд фону» |
Орбітальні характеристики | |
Епоха JD 2460000.5 = 25 лютого 2023 року | |
Велика піввісь | 5,318 а. о. |
Перигелій | 4,930 а. о. |
Афелій | 5,124 а. о. |
Ексцентриситет | 0.0379 |
Орбітальний період | 4237 діб |
Середня орбітальна швидкість | 0° 5m 5.892s °/добу |
Середня аномалія | 356,275° |
Нахил орбіти | 8,469° |
Довгота висхідного вузла | 258,554° |
Аргумент перицентру | 181,258° |
Фізичні характеристики | |
Розміри | 70,7 × 63,0 × 51,4 км |
Альбедо | 0.040±0.0002 |
Спектральний тип | C, D |
Стандартна зоряна величина | 10.204±0.006 |
(21900) Орус у Вікісховищі |
Назва
Ця мала планета була названа на честь Ора з грецької міфології, ахейського воїна в «Іліаді» Гомера. Його було вбито під час Троянської війни троянським принцом Гектором, на честь якого названо найбільший троян Юпітера 624 Гектор. Затверджене найменування було опубліковано Центром малих планет 22 лютого 2016 року.
Орбіта й класифікація
Орус — темний троянський астероїд Юпітера, що знаходиться в грецькому «таборі» в точці Лагранжа L4 Юпітера, на 60° попереду його орбіти в резонансі 1:1. Це також неродинний астероїд у так званій «фоновій популяції» Юпітера. Він обертається навколо Сонця на відстані 4,9—5,3 астрономічної одиниці кожні 11 років і 7 місяців (4240 днів; велика піввісь 5,13 а. о.). Його орбіта має ексцентриситет 0,04 і нахил 8° відносно екліптики. Спостереження за цим астероїдом починається зі спостереження до відкриття, опублікованого і зробленого в Паломарській обсерваторії в листопаді 1951 року, або за 48 років до офіційного відкриття.
Ціль міжпланетної місії «Люсі»
Планується, що космічний корабель «Люсі», який був запущений у 2021 році, відвідає Орус. Проліт заплановано на 20 листопада 2028 року, і апарат наблизиться до астероїда на відстань 1000 км з відносною швидкістю 7,1 км/с.
Фізичні характеристики
Команда місії Люсі та фотометричний огляд Pan-STARRS характеризують Орус як астероїд типу D і C відповідно. Він має індекс кольору V—I 0,95, і ймовірно, входить у перелік найбільших троянських астероїдів Юпітера типу D.
Крива блиску
Перші фотометричні спостереження Оруса були зроблені в жовтні 2009 року астрономом під час фотометричного огляду кривої блиску 80 троянців Юпітера за допомогою 1,2-метрового телескопа в . Отримана обертальна крива блиску відображала період 13,45 ± 0,08 години зі зміною яскравості 0,18 зоряної величини.
У 2016 році Моттола опублікував переглянутий період обертання 13,48617 ± 0,00007 години, отриманий за результатами наземних спостережень за п'ятьма серіями знімків. В його публікації зазначено, що Орус є ретроградним ротатором. Крива блиску свідчить про наявність великого кратера поблизу його північного полюса.
Діаметр і альбедо
Згідно з дослідженнями, проведеними японським супутником та місією , тіло має альбедо 0,083 та 0,075, а діаметр 53,87 та 50,81 кілометра відповідно. Collaborative припускає, що стандартне альбедо для вуглецевих астероїдів типу C становить 0,057 і обчислює діаметр 55,67 км з абсолютною зоряною величиною 10.
Потенційний супутник
Орус має супутник-кандидат, виявлений під час огляду зображень телескопа Габбла, зроблених 7—8 серпня 2018 року. Потрібні подальші спостереження, щоб визначити фізичні характеристики супутника, які можуть допомогти виміряти масу самого Оруса.
Примітки
- БД малих тіл Сонячної системи (JPL)
- IAU Minor Planet Center. www.minorplanetcenter.net. Процитовано 11 березня 2023.
- Small-Body Database Lookup. ssd.jpl.nasa.gov. Процитовано 11 березня 2023.
- List Of Jupiter Trojans. www.minorplanetcenter.net. Процитовано 11 березня 2023.
- MPC/MPO/MPS Archive. www.minorplanetcenter.net. Процитовано 11 березня 2023.
- AstDyS. newton.spacedys.com. Процитовано 11 березня 2023.
- Levison, H. F.; Olkin, C.; Noll, K. S.; Marchi, S. (2017). Lucy: Surveying the Diversity of the Trojan Asteroids: The Fossils of Planet Formation (англійською) . Техас: LPI Contribution No. 1964.
- MinorPlanet.info: One Asteroid Info. www.minorplanet.info. Процитовано 11 березня 2023.
- Vereš, Peter; Jedicke, Robert; Fitzsimmons, Alan; Denneau, Larry; Granvik, Mikael; Bolin, Bryce; Chastel, Serge; Wainscoat, Richard J.; Burgett, William S. (2015-11). Absolute magnitudes and slope parameters for 250,000 asteroids observed by Pan-STARRS PS1 – Preliminary results. Icarus (англ.). Т. 261. с. 34—47. doi:10.1016/j.icarus.2015.08.007. Процитовано 11 березня 2023.
- Mottola, Stefano; Di Martino, Mario; Erikson, Anders; Gonano-Beurer, Maria; Carbognani, Albino; Carsenty, Uri; Hahn, Gerhard; Schober, Hans-Josef; Lahulla, Felix (1 травня 2011). ROTATIONAL PROPERTIES OF JUPITER TROJANS. I. LIGHT CURVES OF 80 OBJECTS. The Astronomical Journal. Т. 141, № 5. с. 170. doi:10.1088/0004-6256/141/5/170. ISSN 0004-6256. Процитовано 11 березня 2023.
- Grav, T.; Mainzer, A. K.; Bauer, J. M.; Masiero, J. R.; Nugent, C. R. (1 листопада 2012). WISE / NEOWISE OBSERVATIONS OF THE JOVIAN TROJAN POPULATION: TAXONOMY. The Astrophysical Journal. Т. 759, № 1. с. 49. doi:10.1088/0004-637X/759/1/49. ISSN 0004-637X. Процитовано 11 березня 2023.
- Usui, Fumihiko; Kuroda, Daisuke; MÜLler, Thomas G.; Hasegawa, Sunao; Ishiguro, Masateru; Ootsubo, Takafumi; Ishihara, Daisuke; Kataza, Hirokazu; Takita, Satoshi (25 жовтня 2011). Asteroid Catalog Using AKARI: AKARI/IRC Mid-Infrared Asteroid Survey. Publications of the Astronomical Society of Japan (англ.). Т. 63, № 5. с. 1117—1138. doi:10.1093/pasj/63.5.1117. ISSN 0004-6264. Процитовано 11 березня 2023.
- Noll, K. S.; Grundy, W. M.; Buie, M. W.; Levison, H. F.; Olkin, C.; Marchi, S.; Brown, M. E.; Mottola, S. (2018). 15622 - Confirmation of a Binary Companion to 21900 Orus (англійською) . Space Telescope Science Institute.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
21900 Orus angl Orus ranishe vidomij yak 21900 1999 VQ10 troyanskij asteroyid Yupitera yakij perebuvaye u greckomu tabori tobto v tochci Lagranzha L4 Maye diametr priblizno 53 kilometri period obertannya 13 5 godini ta vhodit do spisku 100 najbilshih troyanskih asteroyidiv Buv vidkritij 9 listopada 1999 roku yaponskim astronomom lyubitelem Takao Kobayasi v jogo privatnij observatoriyi Oyidzumi v prefekturi Gunma Yaponiya i piznishe nazvanij Orusom na chest ubitogo ahejskogo voyina z Iliadi Ye odniyeyu z cilej mizhplanetnoyi misiyi Lyusi yaka bula zapushena v zhovtni 2021 roku ta dosyagne jogo v listopadi 2028 roku 2 3 4 21900 OrusZnimok asteroyida 21900 Orus zroblenij kosmichnim teleskopom GabblVidkrittyaVidkrivachTakao Kobayasi 1 Misce vidkrittyaObservatoriya Oyidzumi 1 Data vidkrittya9 listopada 1999 rokuPoznachennyaPoznachennya 21900 OrusNazvana na chestgeroya davnogreckoyi mifologiyiKategoriya maloyi planetiTroyanec Yupitera greki asteroyid fonu Orbitalni harakteristikiEpoha JD 2460000 5 25 lyutogo 2023 rokuVelika pivvis5 318 a o Perigelij4 930 a o Afelij5 124 a o Ekscentrisitet0 0379Orbitalnij period4237 dibSerednya orbitalna shvidkist0 5m 5 892s dobuSerednya anomaliya356 275 Nahil orbiti8 469 Dovgota vishidnogo vuzla258 554 Argument pericentru181 258 Fizichni harakteristikiRozmiri70 7 63 0 51 4 kmAlbedo0 040 0 0002Spektralnij tipC DStandartna zoryana velichina10 204 0 006 21900 Orus u Vikishovishi Zmist 1 Nazva 2 Orbita j klasifikaciya 3 Cil mizhplanetnoyi misiyi Lyusi 4 Fizichni harakteristiki 4 1 Kriva blisku 4 2 Diametr i albedo 5 Potencijnij suputnik 6 PrimitkiNazvared Cya mala planeta bula nazvana na chest Ora z greckoyi mifologiyi ahejskogo voyina v Iliadi Gomera Jogo bulo vbito pid chas Troyanskoyi vijni troyanskim princom Gektorom na chest yakogo nazvano najbilshij troyan Yupitera 624 Gektor Zatverdzhene najmenuvannya bulo opublikovano Centrom malih planet 22 lyutogo 2016 roku 2 5 Orbita j klasifikaciyared Orus temnij troyanskij asteroyid Yupitera sho znahoditsya v greckomu tabori v tochci Lagranzha L4 Yupitera na 60 poperedu jogo orbiti v rezonansi 1 1 Ce takozh nerodinnij asteroyid u tak zvanij fonovij populyaciyi Yupitera 6 Vin obertayetsya navkolo Soncya na vidstani 4 9 5 3 astronomichnoyi odinici kozhni 11 rokiv i 7 misyaciv 4240 dniv velika pivvis 5 13 a o Jogo orbita maye ekscentrisitet 0 04 i nahil 8 vidnosno ekliptiki Sposterezhennya za cim asteroyidom pochinayetsya zi sposterezhennya do vidkrittya opublikovanogo Digitized Sky Survey i zroblenogo v Palomarskij observatoriyi v listopadi 1951 roku abo za 48 rokiv do oficijnogo vidkrittya 2 3 Cil mizhplanetnoyi misiyi Lyusi red Planuyetsya sho kosmichnij korabel Lyusi yakij buv zapushenij u 2021 roci vidvidaye Orus Prolit zaplanovano na 20 listopada 2028 roku i aparat nablizitsya do asteroyida na vidstan 1000 km z vidnosnoyu shvidkistyu 7 1 km s 7 Fizichni harakteristikired Komanda misiyi Lyusi ta fotometrichnij oglyad Pan STARRS harakterizuyut Orus yak asteroyid tipu D i C vidpovidno Vin maye indeks koloru V I 0 95 i jmovirno vhodit u perelik najbilshih troyanskih asteroyidiv Yupitera tipu D 7 8 9 Kriva bliskured Pershi fotometrichni sposterezhennya Orusa buli zrobleni v zhovtni 2009 roku astronomom Stefanom Mottoloyu pid chas fotometrichnogo oglyadu krivoyi blisku 80 troyanciv Yupitera za dopomogoyu 1 2 metrovogo teleskopa v observatoriyi Kalar Alto Otrimana obertalna kriva blisku vidobrazhala period 13 45 0 08 godini zi zminoyu yaskravosti 0 18 zoryanoyi velichini 8 10 nbsp Animaciya trayektoriyi aparatu Lyusi navkolo Soncya Lyusi Sonce Zemlya 52246 Donaldjohanson 3548 Eurybates 21900 Orus 617 Patrokl U 2016 roci Mottola opublikuvav pereglyanutij period obertannya 13 48617 0 00007 godini otrimanij za rezultatami nazemnih sposterezhen za p yatma seriyami znimkiv V jogo publikaciyi zaznacheno sho Orus ye retrogradnim rotatorom Kriva blisku svidchit pro nayavnist velikogo kratera poblizu jogo pivnichnogo polyusa 10 Diametr i albedored nbsp Model formi asteroyida Orus Zgidno z doslidzhennyami provedenimi yaponskim suputnikom Akari ta misiyeyu NEOWISE tilo maye albedo 0 083 ta 0 075 a diametr 53 87 ta 50 81 kilometra vidpovidno 11 12 Collaborative Asteroid Lightcurve Link pripuskaye sho standartne albedo dlya vuglecevih asteroyidiv tipu C stanovit 0 057 i obchislyuye diametr 55 67 km z absolyutnoyu zoryanoyu velichinoyu 10 8 Potencijnij suputnikred Orus maye suputnik kandidat viyavlenij pid chas oglyadu zobrazhen teleskopa Gabbla zroblenih 7 8 serpnya 2018 roku Potribni podalshi sposterezhennya shob viznachiti fizichni harakteristiki suputnika yaki mozhut dopomogti vimiryati masu samogo Orusa 13 Primitkired a b BD malih til Sonyachnoyi sistemi JPL d Track Q4026990 a b v IAU Minor Planet Center www minorplanetcenter net Procitovano 11 bereznya 2023 a b Small Body Database Lookup ssd jpl nasa gov Procitovano 11 bereznya 2023 List Of Jupiter Trojans www minorplanetcenter net Procitovano 11 bereznya 2023 MPC MPO MPS Archive www minorplanetcenter net Procitovano 11 bereznya 2023 AstDyS newton spacedys com Procitovano 11 bereznya 2023 a b Levison H F Olkin C Noll K S Marchi S 2017 Lucy Surveying the Diversity of the Trojan Asteroids The Fossils of Planet Formation anglijskoyu Tehas LPI Contribution No 1964 a b v MinorPlanet info One Asteroid Info www minorplanet info Procitovano 11 bereznya 2023 Veres Peter Jedicke Robert Fitzsimmons Alan Denneau Larry Granvik Mikael Bolin Bryce Chastel Serge Wainscoat Richard J Burgett William S 2015 11 Absolute magnitudes and slope parameters for 250 000 asteroids observed by Pan STARRS PS1 Preliminary results Icarus angl T 261 s 34 47 doi 10 1016 j icarus 2015 08 007 Procitovano 11 bereznya 2023 a b Mottola Stefano Di Martino Mario Erikson Anders Gonano Beurer Maria Carbognani Albino Carsenty Uri Hahn Gerhard Schober Hans Josef Lahulla Felix 1 travnya 2011 ROTATIONAL PROPERTIES OF JUPITER TROJANS I LIGHT CURVES OF 80 OBJECTS The Astronomical Journal T 141 5 s 170 doi 10 1088 0004 6256 141 5 170 ISSN 0004 6256 Procitovano 11 bereznya 2023 Grav T Mainzer A K Bauer J M Masiero J R Nugent C R 1 listopada 2012 WISE NEOWISE OBSERVATIONS OF THE JOVIAN TROJAN POPULATION TAXONOMY The Astrophysical Journal T 759 1 s 49 doi 10 1088 0004 637X 759 1 49 ISSN 0004 637X Procitovano 11 bereznya 2023 Usui Fumihiko Kuroda Daisuke MULler Thomas G Hasegawa Sunao Ishiguro Masateru Ootsubo Takafumi Ishihara Daisuke Kataza Hirokazu Takita Satoshi 25 zhovtnya 2011 Asteroid Catalog Using AKARI AKARI IRC Mid Infrared Asteroid Survey Publications of the Astronomical Society of Japan angl T 63 5 s 1117 1138 doi 10 1093 pasj 63 5 1117 ISSN 0004 6264 Procitovano 11 bereznya 2023 Noll K S Grundy W M Buie M W Levison H F Olkin C Marchi S Brown M E Mottola S 2018 15622 Confirmation of a Binary Companion to 21900 Orus anglijskoyu Space Telescope Science Institute Otrimano z https uk wikipedia org w index php title 21900 Orus amp oldid 42763490