Ґюнтер Кунерт (нім. Günter Kunert; 6 березня 1929, Берлін — 21 вересня 2019, Кайсборстель) — німецький лірик і письменник. Його твори насамперед описують дві німецькі держави у час поділу Німмеччини на Західну і Східну, а саме складність їх взаємозв'язків та різні особливості, а також об'єднану Німеччину.
Ґюнтер Кунерт | ||||
---|---|---|---|---|
Günter Kunert | ||||
Ґюнтер Кунерт (справа) | ||||
Народився | 6 березня 1929[1][2][…] Берлін, Німецький Райх[1] | |||
Помер | 21 вересня 2019[4][5][…] (90 років) Кайсборстель, Штайнбург, Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина ·пневмонія | |||
Громадянство | Німеччина | |||
Діяльність | письменник, сценарист, поет, актор, унаочнювач | |||
Сфера роботи | Німецька література[7] і образотворче мистецтво[7] | |||
Magnum opus | d і Q72452290? | |||
Членство | Німецька академія мови і поезії і d[8] | |||
Партія | Соціалістична єдина партія Німеччини | |||
Автограф | ||||
Нагороди | ||||
| ||||
Ґюнтер Кунерт у Вікісховищі | ||||
Біографія
Після закінчення початкової школи Ґюнтер Кунерт не зміг відвідувати середню школу через «Нюрнберзькі расові закони» (його мати була єврейкою). Після закінчення Другої світової війни протягом п'яти семестрів він вивчав графіку в Східному Берліні, але потім закинув навчання. У 1948 році він вступив до Соціалістичної єдиної партії Німеччини. Там він познайомився з Бертольтом Брехтом та Йоганнесом Робертом Бехером.
З середини 1960-х років протягом багатьох років він підтримував тісну дружбу з колегою Ніколасом Борном, їх інтенсивне листування було опубліковане в 1978 році.
У 1972/73 роках Кунерт був гостьовим доцентом Техаського університету в Остіні, а у 1975 році — в Університеті Ворика в Англії.
У 1976 році він одним із перших підписав петицію проти експатріації Вольфа Бірманна. У зв'язку з цим у 1977 році було відкликане його членство в Соціалістичній єдиній партії Німеччини. У 1979 році завдяки наявності багаторічної візи Кунерт міг часто виїжджати з НДР. Кунерт і його дружина Маріанна оселилися в Кайсборстелі поблизу Ітцего, де він до недавнього часу жив вільним письменником.
Кунерт вважається одним із найбільш різнобічних і найважливіших сучасних письменників. Окрім лірики, до його творчого доробку входять короткі оповідання (параболи) і повісті, есеї, автобіографічні записи, афоризми, глоси та сатири, казки та науково-фантастичні твори, радіоп'єси, промови, дорожні етюди, сценарії, різноманітні передмови та післямови до публікацій інших авторів, лібретті, дитячі книги, романи, драми та багато іншого.
Багато його текстів Кунерта були покладені на музику Куртом Швеном. Кунерт також був художником і рисувальником.
У своїх роботах він займав критичну позицію щодо таких тем як націонал-соціалізм, політика режиму НДР і віра в прогрес. Хоча його ранні вірші, педагогічно критичні, були прихильні до соціалістичного реалізму і мусіли служити прогресу, пізніше він зайняв все більш скептичну і песимістичну позицію.
З 1981 року Ґюнтер Кунерт був членом Німецької академії мови і поезії, з 1988 року — членом Вільної академії мистецтв Гамбурга, у 2005—2018 роках — президентом «ПЕН-клубу» німецькомовних авторів за кордоном і з 2008 року — почесним членом «Fördervereins Priesterenbüchereien e. V.».
У лютому 2019 року з'явився його роман «Друга жінка», рукопис якого був «нещодавно виявлений випадково в скрині» Кунертом. Роман був написаний сорок років тому і був до того часу невідомий.
Ґюнтер Кунерт помер у вересні 2019 року в 90-річному віці вдома внаслідок ускладнення пневмонії, за два дні до виходу його останньої поетичної книги «В гостях у лабіринті».
Нагороди
- 1962: Премія ім. Генріха Манна
- 1973: Нагорода ім. Йоганнеса Роберта Бехера
- 1979: Літературна нагорода ім. Ґеорґа Макензена
- 1983/84: Літературна нагорода м. Берген
- 1985: Нагорода ім. Генріха Гейне м. Дюссельдорф
- 1989: Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»: Великий хрест 1-го ступеня
- 1990: Літературна нагорода м. Майнц
- 1991: Нагорода ім. Фрідріха Гельдерліна м. Бад Гомбурґ
- 1991: Нагорода ім. Ернста Роберта Курціуса
- 1996: Нагорода ім. Ганса Заля
- 1997: Нагорода ім. Георга Тракля за лірику
- 1999: Премія Арістеіон Європейського Союзу
- 2005: Почесний доктор (Туринський університет)
- 2010: Почесний член Асоціації німецької мови
- 2011: Нагорода «Frankfurter Anthologie»
- 2012: Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»: Великий офіцерський хрест
- 2014: Мистецька нагорода землі Шлезвіг-Гольштейн
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118568051 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- Filmportal.de — 2005.
- Günter Kunert im Alter von 90 Jahren gestorben
- Енциклопедія Брокгауз
- Kritisches Lexikon der Gegenwartsliteratur / Hrsg.: H. L. Arnold, H. Korte — 1978.
- Czech National Authority Database
- http://vds-ev.de/verein/bekannte-mitglieder/
- NDR. . www.ndr.de (нім.). Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 23 вересня 2019.
- . Deutschlandfunk Kultur (de-DE) . Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 23 вересня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gyunter Kunert nim Gunter Kunert 6 bereznya 1929 19290306 Berlin 21 veresnya 2019 Kajsborstel nimeckij lirik i pismennik Jogo tvori nasampered opisuyut dvi nimecki derzhavi u chas podilu Nimmechchini na Zahidnu i Shidnu a same skladnist yih vzayemozv yazkiv ta rizni osoblivosti a takozh ob yednanu Nimechchinu Gyunter KunertGunter KunertGyunter Kunert sprava Narodivsya6 bereznya 1929 1929 03 06 1 2 Berlin Nimeckij Rajh 1 Pomer21 veresnya 2019 2019 09 21 4 5 90 rokiv Kajsborstel Shtajnburg Shlezvig Golshtejn Nimechchina pnevmoniyaGromadyanstvo NimechchinaDiyalnistpismennik scenarist poet aktor unaochnyuvachSfera robotiNimecka literatura 7 i obrazotvorche mistectvo 7 Magnum opusd i Q72452290 ChlenstvoNimecka akademiya movi i poeziyi i d 8 PartiyaSocialistichna yedina partiya NimechchiniAvtografNagorodid 1990 d d 1985 d 1962 d 1983 d 1979 d 1991 Q75304456 2011 d 1991 Gyunter Kunert u VikishovishiBiografiyaPislya zakinchennya pochatkovoyi shkoli Gyunter Kunert ne zmig vidviduvati serednyu shkolu cherez Nyurnberzki rasovi zakoni jogo mati bula yevrejkoyu Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni protyagom p yati semestriv vin vivchav grafiku v Shidnomu Berlini ale potim zakinuv navchannya U 1948 roci vin vstupiv do Socialistichnoyi yedinoyi partiyi Nimechchini Tam vin poznajomivsya z Bertoltom Brehtom ta Jogannesom Robertom Beherom Z seredini 1960 h rokiv protyagom bagatoh rokiv vin pidtrimuvav tisnu druzhbu z kolegoyu Nikolasom Bornom yih intensivne listuvannya bulo opublikovane v 1978 roci U 1972 73 rokah Kunert buv gostovim docentom Tehaskogo universitetu v Ostini a u 1975 roci v Universiteti Vorika v Angliyi U 1976 roci vin odnim iz pershih pidpisav peticiyu proti ekspatriaciyi Volfa Birmanna U zv yazku z cim u 1977 roci bulo vidklikane jogo chlenstvo v Socialistichnij yedinij partiyi Nimechchini U 1979 roci zavdyaki nayavnosti bagatorichnoyi vizi Kunert mig chasto viyizhdzhati z NDR Kunert i jogo druzhina Marianna oselilisya v Kajsborsteli poblizu Itcego de vin do nedavnogo chasu zhiv vilnim pismennikom Kunert vvazhayetsya odnim iz najbilsh riznobichnih i najvazhlivishih suchasnih pismennikiv Okrim liriki do jogo tvorchogo dorobku vhodyat korotki opovidannya paraboli i povisti eseyi avtobiografichni zapisi aforizmi glosi ta satiri kazki ta naukovo fantastichni tvori radiop yesi promovi dorozhni etyudi scenariyi riznomanitni peredmovi ta pislyamovi do publikacij inshih avtoriv libretti dityachi knigi romani drami ta bagato inshogo Bagato jogo tekstiv Kunerta buli pokladeni na muziku Kurtom Shvenom Kunert takozh buv hudozhnikom i risuvalnikom U svoyih robotah vin zajmav kritichnu poziciyu shodo takih tem yak nacional socializm politika rezhimu NDR i vira v progres Hocha jogo ranni virshi pedagogichno kritichni buli prihilni do socialistichnogo realizmu i musili sluzhiti progresu piznishe vin zajnyav vse bilsh skeptichnu i pesimistichnu poziciyu Z 1981 roku Gyunter Kunert buv chlenom Nimeckoyi akademiyi movi i poeziyi z 1988 roku chlenom Vilnoyi akademiyi mistectv Gamburga u 2005 2018 rokah prezidentom PEN klubu nimeckomovnih avtoriv za kordonom i z 2008 roku pochesnim chlenom Fordervereins Priesterenbuchereien e V U lyutomu 2019 roku z yavivsya jogo roman Druga zhinka rukopis yakogo buv neshodavno viyavlenij vipadkovo v skrini Kunertom Roman buv napisanij sorok rokiv tomu i buv do togo chasu nevidomij Gyunter Kunert pomer u veresni 2019 roku v 90 richnomu vici vdoma vnaslidok uskladnennya pnevmoniyi za dva dni do vihodu jogo ostannoyi poetichnoyi knigi V gostyah u labirinti Nagorodi1962 Premiya im Genriha Manna 1973 Nagoroda im Jogannesa Roberta Behera 1979 Literaturna nagoroda im Georga Makenzena 1983 84 Literaturna nagoroda m Bergen 1985 Nagoroda im Genriha Gejne m Dyusseldorf 1989 Orden Za zaslugi pered Federativnoyu Respublikoyu Nimechchina Velikij hrest 1 go stupenya 1990 Literaturna nagoroda m Majnc 1991 Nagoroda im Fridriha Gelderlina m Bad Gomburg 1991 Nagoroda im Ernsta Roberta Kurciusa 1996 Nagoroda im Gansa Zalya 1997 Nagoroda im Georga Traklya za liriku 1999 Premiya Aristeion Yevropejskogo Soyuzu 2005 Pochesnij doktor Turinskij universitet 2010 Pochesnij chlen Asociaciyi nimeckoyi movi 2011 Nagoroda Frankfurter Anthologie 2012 Orden Za zaslugi pered Federativnoyu Respublikoyu Nimechchina Velikij oficerskij hrest 2014 Mistecka nagoroda zemli Shlezvig GolshtejnPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118568051 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Filmportal de 2005 d Track Q15706812 Gunter Kunert im Alter von 90 Jahren gestorben Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Kritisches Lexikon der Gegenwartsliteratur Hrsg H L Arnold H Korte 1978 d Track Q1789517d Track Q122202d Track Q1611837 Czech National Authority Database d Track Q13550863 http vds ev de verein bekannte mitglieder NDR www ndr de nim Arhiv originalu za 23 veresnya 2019 Procitovano 23 veresnya 2019 Deutschlandfunk Kultur de DE Arhiv originalu za 23 veresnya 2019 Procitovano 23 veresnya 2019