Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ґурма (ґурманче — хаусанське позначення всіх народів, що живуть на правому березі Нігера; самоназв. bimba , binumba, bigulimancheba) — народ в Західній Африці. Живуть в основному на сході Буркіна-Фасо (707 тис. ос. — Провінції Ньянья, Яга, Комонджарі, Ґурма, Тапоа, Компієнга), а також південному заході Нігеру (36 тис. ос. на південному заході провінції Тіллабері), в Нігерії (32 тис. ос.), на півночі Беніну (42 тис. ос. в деп. Атакор і Аліборі), північному сході Того (206 тис. ос. на північному сході області Саван), півночі Гани (11 тис. ос.). Загальна чисельність понад 1 млн осіб.
| Ґурма | |
|---|---|
| Кількість | близько 1 млн ос. |
| Ареал |  — 707 тис. ос.
 — 11 тис. ос. |
| Близькі до: | мосі, |
| Мова | мови ґур |
| Релігія | традиційні культи, Християнство, мусульмани-суніти |
Разом з власне гурма в підгрупу гурма об'єднуються наступні споріднені народи, що живуть на північному сході Гани, півночі Того та північному заході Беніну:
- (415 тис. ос.),
- (бікпампам, 571 тис. ос.),
- (чамба, каселі, 240 тис. ос.),
- (ньян-ньян, 68 тис. ос.),
- (натемба, 47 тис. ос.)
- (бійобе, 11 тис. ос.)
Їх мови відносяться до оті-вольтійської групи північної підгілки центральної гілки . Писемність на ґурма на латинській основі (в Буркіна-Фасо на ній видається преса, ведуться радіопередачі і шкільне навчання, в Нігері — офіційна мова), в Буркіна-Фасо говорять також на мооре та французькою.
Історія
Ґурма відчули вплив мосі, під впливом яких в XIII в. створили раньополітичне утворення Ґурма (Фада-Ґурмае, Фада Н'Ґурма, з 1810 року — в залежності від держави мосі Уагадугу), наприкінці XIX в. завойоване Францією.
Існував розподіл на верхівку, вільних общинників і залежних (невільників і кабальників). Ґурма поділялась на 17 провінцій, очолюваних вождями (мбар), що належать до правлячої династії.
Етнографія
Традиційна культура типова для народів Суданської підобласті Західної Африки. Основні заняття — ручне землеробство (просо, сорго, фоніо), скотарство (молоко в їжу не вживають). Розвинені гончарство (серед жінок), вироблення шкіри, ткацтво, плетіння.
Поселення розкидані, до 2 тис. жит., житло — кругле глинобитне. Садиба часто обнесена глинобитним парканом і служить загоном для худоби.
Зберігаються великородинні громади, , вікові інститути, обряди чоловічих і жіночих ініціацій (зі зміною імені), полігінія, левірат, сорорат, .
Релігія
В основному зберігають традиційні вірування, до 15 % — християни, в Буркіна-Фасо близько 40 % — мусульмани-суніти.
Традиційні вірування — культи предків, верховного божества Єду та ін., значним впливом користуються жерці культу землі («хранителі землі»).
Література
- Fortes M. The dynamics of clanship among the Tallensi. L., 1945.
- Manokian M. Tribes of the Northern territories of the Gold Coast. L., 1951.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gurma gurmanche hausanske poznachennya vsih narodiv sho zhivut na pravomu berezi Nigera samonazv bimba binumba bigulimancheba narod v Zahidnij Africi Zhivut v osnovnomu na shodi Burkina Faso 707 tis os Provinciyi Nyanya Yaga Komondzhari Gurma Tapoa Kompiyenga a takozh pivdennomu zahodi Nigeru 36 tis os na pivdennomu zahodi provinciyi Tillaberi v Nigeriyi 32 tis os na pivnochi Beninu 42 tis os v dep Atakor i Alibori pivnichnomu shodi Togo 206 tis os na pivnichnomu shodi oblasti Savan pivnochi Gani 11 tis os Zagalna chiselnist ponad 1 mln osib GurmaKilkistblizko 1 mln os Areal 707 tis os 36 tis os 32 tis os 42 tis os 206 tis os 11 tis os Blizki do mosi Movamovi gurReligiyatradicijni kulti Hristiyanstvo musulmani suniti Razom z vlasne gurma v pidgrupu gurma ob yednuyutsya nastupni sporidneni narodi sho zhivut na pivnichnomu shodi Gani pivnochi Togo ta pivnichnomu zahodi Beninu 415 tis os bikpampam 571 tis os chamba kaseli 240 tis os nyan nyan 68 tis os natemba 47 tis os bijobe 11 tis os Yih movi vidnosyatsya do oti voltijskoyi grupi pivnichnoyi pidgilki centralnoyi gilki Pisemnist na gurma na latinskij osnovi v Burkina Faso na nij vidayetsya presa vedutsya radioperedachi i shkilne navchannya v Nigeri oficijna mova v Burkina Faso govoryat takozh na moore ta francuzkoyu IstoriyaGurma vidchuli vpliv mosi pid vplivom yakih v XIII v stvorili ranopolitichne utvorennya Gurma Fada Gurmae Fada N Gurma z 1810 roku v zalezhnosti vid derzhavi mosi Uagadugu naprikinci XIX v zavojovane Franciyeyu Isnuvav rozpodil na verhivku vilnih obshinnikiv i zalezhnih nevilnikiv i kabalnikiv Gurma podilyalas na 17 provincij ocholyuvanih vozhdyami mbar sho nalezhat do pravlyachoyi dinastiyi EtnografiyaTradicijna kultura tipova dlya narodiv Sudanskoyi pidoblasti Zahidnoyi Afriki Osnovni zanyattya ruchne zemlerobstvo proso sorgo fonio skotarstvo moloko v yizhu ne vzhivayut Rozvineni goncharstvo sered zhinok viroblennya shkiri tkactvo pletinnya Poselennya rozkidani do 2 tis zhit zhitlo krugle glinobitne Sadiba chasto obnesena glinobitnim parkanom i sluzhit zagonom dlya hudobi Zberigayutsya velikorodinni gromadi vikovi instituti obryadi cholovichih i zhinochih iniciacij zi zminoyu imeni poliginiya levirat sororat ReligiyaV osnovnomu zberigayut tradicijni viruvannya do 15 hristiyani v Burkina Faso blizko 40 musulmani suniti Tradicijni viruvannya kulti predkiv verhovnogo bozhestva Yedu ta in znachnim vplivom koristuyutsya zherci kultu zemli hraniteli zemli LiteraturaFortes M The dynamics of clanship among the Tallensi L 1945 Manokian M Tribes of the Northern territories of the Gold Coast L 1951