Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фердинанд Ґотгольд Макс Айзенштайн (16 квітня 1823, Берлін — 11 жовтня 1852, Берлін) — німецький математик, який займався теорією чисел та теорією еліптичних функцій.
| Ґотгольд Айзенштайн | |
|---|---|
| нім. Ferdinand Gotthold Max Eisenstein | |
 | |
| Народився | 16 квітня 1823[1][2][3] Берлін, Німецький союз |
| Помер | 11 жовтня 1852[1][2][3] (29 років) Берлін, Німецький союз ·туберкульоз |
| Країна |  Королівство Пруссія |
| Діяльність | математик |
| Галузь | теорія чисел, математика, арифметика[4], математичний аналіз[4], функція[4] і Еліптична функція[4] |
| Alma mater | HU Berlin і Вроцлавський університет[5] |
| Науковий керівник | Ернст Едуард Куммер, Йоганн Петер Густав Лежен-Діріхле і d[5] |
| Відомі учні | Бернгард Ріман |
| Знання мов | німецька[4] |
| Заклад | HU Berlin |
| Членство | Прусська академія наук і Геттінгенська академія наук |
| Нагороди | d |
| |
Походження й молодість
Народився у сім'ї купця Йогана Айзенштайна (1791—1875), народженого у Данцигу, та Гелени Полак (1799—1876), народженої у Берліні. У шестирічному віці відчув цікавість до математики, яка була пробудження знайомим сім'ї. Крім того, грав на фортеп'яно та компонував музику. Після початкової школи, через слабке здоров'я, навчався в інтернаті за межами Берліна у Шарлотенбурзі. Починаючи з 1840 року відвідував лекції Діріхле у Берлінському Університеті. 1840 року батько переїхав до Британії, влітку 1842 року за ним рушили й матір з сином. У Дубліні познайомився із Вільямом Гамільтоном, який передав йому свою роботу для публікації у Берліні. У червні 1843 року Айзенштайн повертається у Берлін й у жовтні вступає до Берлінського Університету.
Навчання
Вже у січні 1844 року подав до публікації свою власну роботу про кубічні форми від двох змінних у журнал Леопольда Креле, в якому була згодом опублікована більшість його робіт. Через Леопольда Креле у березні 1844 року познайомився із Александром Гумбольтом, який підтримував Айзенштайна. На запрошення Ґауса у червні відвідав Ґеттінґен. Одночасно у журналі Креле були опубліковані 25 робіт Айзенштайна, що зробило його відомим.
Доцентура й смерть
1847 габілітувався та читав лекції у Берлінському університеті як приватний доцент. Влітку 1847 року Бергард Ріман був слухачем його лекцій про еліптичні функції.
У революційному 1848 році відвідував демократичні клуби, але не занурювався у політику. 19 березня під час барикадних боїв був арештований у своєму будинку разом з іншими жителями, оскільки із будинку стріляли. Був привезений у в'язницю у Шпандау, але звільнений наступного дня.
У серпні 1850 року Діріхле та Якобі подавали запит на професорську посаду для Айзенштайна, але цей запит був відхилений. Офіційною причиною були сумніви у викладацьких здібностях. Айзенштайн часто хворів та викладав для малої кількості слухачів із ліжка своєї кімнати. У цей час він опублікував свій та роботи про вищі закони взаємності. У 1851 році став членом-кореспондентом Ґеттінґенської Академії Наук. У березні 1852 став також членом Берлінської Академії наук.
У липні 1852 року захворів на туберкульоз. Клопотаннями Гумбольдта отримав 500 талерів для однорічного перебування на Сицилії, але був заслабкий для переїзду. Помер у віці 29 років у жовтні 1852 року.
Доробок
У алгебрі довів , хоча це твердження було доведене Теодором Шенеманом раніше. На честь Айзенштайна названі , . Підхід до еліптичних функцій через ряди Айзенштайна пізніше був розроблений Веєрштрасом та Кронекером.
У теорії чисел довів кубічний та біквадратичний закон взаємності, дав геометричне доведення квадратичного закону взаємності.
Довів .
Леопольд Кронекер розвинув багато ідей Айзенштайна далі. Андре Вейль у своїй книзі показує, що теорії Айзенштайна актуальні й нині.
Публікації
- Mathematische Abhandlungen. Besonders aus dem Gebiete der höheren Arithmetik und der elliptischen Funktionen. [ 12 листопада 2007 у Wayback Machine.] Mit einer Vorrede von C. F. Gauß. Reimer, Berlin 1847.
- Mathematische Werke. 2 Bände. Chelsea Publ., New York 1975, (2. Auflage 1989, ).
Примітки
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- Encyclopædia Britannica
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- Czech National Authority Database
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Eisenstein: Über die Irreductibilität und einige andere Eigenschaften der Gleichung, von welcher die Theilung der ganzen Lemniscate abhängt. [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ferdinand Gotgold Maks Ajzenshtajn 16 kvitnya 1823 Berlin 11 zhovtnya 1852 Berlin nimeckij matematik yakij zajmavsya teoriyeyu chisel ta teoriyeyu eliptichnih funkcij Gotgold Ajzenshtajnnim Ferdinand Gotthold Max EisensteinNarodivsya16 kvitnya 1823 1823 04 16 1 2 3 Berlin Nimeckij soyuzPomer11 zhovtnya 1852 1852 10 11 1 2 3 29 rokiv Berlin Nimeckij soyuz tuberkulozKrayina Korolivstvo PrussiyaDiyalnistmatematikGaluzteoriya chisel matematika arifmetika 4 matematichnij analiz 4 funkciya 4 i Eliptichna funkciya 4 Alma materHU Berlin i Vroclavskij universitet 5 Naukovij kerivnikErnst Eduard Kummer Jogann Peter Gustav Lezhen Dirihle i d 5 Vidomi uchniBerngard RimanZnannya movnimecka 4 ZakladHU BerlinChlenstvoPrusska akademiya nauk i Gettingenska akademiya naukNagorodid Mediafajli u VikishovishiPohodzhennya j molodistNarodivsya u sim yi kupcya Jogana Ajzenshtajna 1791 1875 narodzhenogo u Dancigu ta Geleni Polak 1799 1876 narodzhenoyi u Berlini U shestirichnomu vici vidchuv cikavist do matematiki yaka bula probudzhennya znajomim sim yi Krim togo grav na fortep yano ta komponuvav muziku Pislya pochatkovoyi shkoli cherez slabke zdorov ya navchavsya v internati za mezhami Berlina u Sharlotenburzi Pochinayuchi z 1840 roku vidviduvav lekciyi Dirihle u Berlinskomu Universiteti 1840 roku batko pereyihav do Britaniyi vlitku 1842 roku za nim rushili j matir z sinom U Dublini poznajomivsya iz Vilyamom Gamiltonom yakij peredav jomu svoyu robotu dlya publikaciyi u Berlini U chervni 1843 roku Ajzenshtajn povertayetsya u Berlin j u zhovtni vstupaye do Berlinskogo Universitetu NavchannyaVzhe u sichni 1844 roku podav do publikaciyi svoyu vlasnu robotu pro kubichni formi vid dvoh zminnih u zhurnal Leopolda Krele v yakomu bula zgodom opublikovana bilshist jogo robit Cherez Leopolda Krele u berezni 1844 roku poznajomivsya iz Aleksandrom Gumboltom yakij pidtrimuvav Ajzenshtajna Na zaproshennya Gausa u chervni vidvidav Gettingen Odnochasno u zhurnali Krele buli opublikovani 25 robit Ajzenshtajna sho zrobilo jogo vidomim Docentura j smert1847 gabilituvavsya ta chitav lekciyi u Berlinskomu universiteti yak privatnij docent Vlitku 1847 roku Bergard Riman buv sluhachem jogo lekcij pro eliptichni funkciyi U revolyucijnomu 1848 roci vidviduvav demokratichni klubi ale ne zanuryuvavsya u politiku 19 bereznya pid chas barikadnih boyiv buv areshtovanij u svoyemu budinku razom z inshimi zhitelyami oskilki iz budinku strilyali Buv privezenij u v yaznicyu u Shpandau ale zvilnenij nastupnogo dnya U serpni 1850 roku Dirihle ta Yakobi podavali zapit na profesorsku posadu dlya Ajzenshtajna ale cej zapit buv vidhilenij Oficijnoyu prichinoyu buli sumnivi u vikladackih zdibnostyah Ajzenshtajn chasto hvoriv ta vikladav dlya maloyi kilkosti sluhachiv iz lizhka svoyeyi kimnati U cej chas vin opublikuvav svij ta roboti pro vishi zakoni vzayemnosti U 1851 roci stav chlenom korespondentom Gettingenskoyi Akademiyi Nauk U berezni 1852 stav takozh chlenom Berlinskoyi Akademiyi nauk U lipni 1852 roku zahvoriv na tuberkuloz Klopotannyami Gumboldta otrimav 500 taleriv dlya odnorichnogo perebuvannya na Siciliyi ale buv zaslabkij dlya pereyizdu Pomer u vici 29 rokiv u zhovtni 1852 roku DorobokU algebri doviv hocha ce tverdzhennya bulo dovedene Teodorom Shenemanom ranishe Na chest Ajzenshtajna nazvani Pidhid do eliptichnih funkcij cherez ryadi Ajzenshtajna piznishe buv rozroblenij Veyershtrasom ta Kronekerom U teoriyi chisel doviv kubichnij ta bikvadratichnij zakon vzayemnosti dav geometrichne dovedennya kvadratichnogo zakonu vzayemnosti Doviv Leopold Kroneker rozvinuv bagato idej Ajzenshtajna dali Andre Vejl u svoyij knizi pokazuye sho teoriyi Ajzenshtajna aktualni j nini PublikaciyiMathematische Abhandlungen Besonders aus dem Gebiete der hoheren Arithmetik und der elliptischen Funktionen 12 listopada 2007 u Wayback Machine Mit einer Vorrede von C F Gauss Reimer Berlin 1847 Mathematische Werke 2 Bande Chelsea Publ New York 1975 ISBN 0 8284 0280 9 2 Auflage 1989 ISBN 0 8284 1280 4 PrimitkiArhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Eisenstein Uber die Irreductibilitat und einige andere Eigenschaften der Gleichung von welcher die Theilung der ganzen Lemniscate abhangt 6 bereznya 2016 u Wayback Machine