Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гонсáло Пісáрро-і-Алóнсо (ісп. Gonzalo Pizarro y Alonso; 1502, Трухільйо — 10 квітень 1548, Куско) — іспанський конкістадор.
| Гонсало Пісарро | |
|---|---|
 | |
| Народження | 1502[1][2][…] Трухільйо, Касерес, Естремадура, Іспанія |
| Смерть | 10 квітня 1548[4][2][3] Куско обезголовлення |
| Країна | Іспанія |
 Гонсало Пісарро у Вікісховищі | |
Позашлюбний син іспанського капітана Гонсало Пісарро-і-Родрігес де Агілар. Гонсало був рідним братом Хуана Пісарро і братом по батькові Франсиско і Ернана Пісарро. Через свого батька всі брати Пісарро доводились троюрідними братами іншому знаменитому конкістадору — Ернану Кортесу.
Ранні роки в Перу
Гонсало Пісарро народився в Трухільйо в Іспанії в 1502 році. У 30-річному віці супроводжував свого старшого брата Франсиско Пісарро в його третьої експедиції в Америку, саме в цій експедиції була завойована Імперія Інків. Як вважають, Гонсало Пісарро був більш жорстоким конкістадором в порівнянні зі своїм братом Франсиско, вважається, що він був корумпованим і дуже озлобленим людиною, який завдав багато горя завойованим аборигенам Перу і інкам.
Гонсало Пісарро брав участь майже у всіх боях при завоюванні Імперії Інків, в тому числі і в полон останнього незалежного правителя інків Атауальпа. Як і інші його брати, він брав участь в розподілі скарбів з «Викупу Атауальпою».
Після виникнення розбіжностей між Франсіско Пісарро і іншим авторитетним конкістадором Дієго де Альмагро останній був змушений покинути завойований до того моменту Куско. Після чого іспанським королем Карлосом V йому було дано завдання дослідити південне Перу (сучасне Чилі) з метою завоювання нових земель і збагачення іспанської корони. Після відбуття Альмагро Франсіско Пісарро призначив своїх братів Гонсало-і-Хуана командувати гарнізоном Куско, а сам відбув досліджувати північне узбережжя Перу, де і заснував в 1535 році місто Ліма.
Правління Гонсало і його брата Хуана в Куско ознаменувався корупцією, грабежами і неймовірною жорстокістю по відношенню до корінного населення регіону; всіх, хто не приймав правління іспанців, страчували і піддавали жорстоким тортурам. В результаті їх правління в Куско спалахнуло повстання інків під керівництвом Манко Юпанкі. Повсталим інкам вдалося ненадовго відбити у іспанців Куско, саме повстання проходило з перемінним успіхом. Повертався з експедиції в південне Перу Дієго де Альмагро запропонував союз Манко Інку Юпанкі проти братів Пісарро. Спочатку Манко начебто навіть погодився, але потім відмовився від співпраці і далі залишався осторонь від «розборок» іспанців. 18 квітня 1537 року Альмагро розгромив війська братів Пісарро, заарештував самих братів і зайняв місто. Гонсало Пісарро вдалося втекти і дістатися до резиденції брата Франсиско в Лімі. Незабаром між ворогуючими сторонами було укладено перемир'я, але після того, як Дієго Альмагро відпустив інших братів Пісарро, бойові дії поновилися, Альмагро зазнав поразки від братів і був страчений.
Участь в експедиції Франсиско Орельяна
У 1541 році Гонсало Пісарро був призначений губернатором Кіто. Чекав більшого, незадоволений новим призначенням і за наполяганням свого брата Франсиско, Гонсало Пісарро почав збирати експедицію в пошуках легендарної країни Ельдорадо. Знаючи про підготовку експедиції, до неї вирішив приєднатися Франсіско Орельяна, який попрямував в Гуякіль для набору учасників експедиції. Орельяне вдалося зібрати 23 людини і кілька коней. Сам Гонсало Пісарро зібрав 220 іспанців і близько 4000 індіанців, експедиція виступила з Кіто в лютому 1541 року. У березні загін Пісарро зустрівся в долині Сумак з загоном Орельяни, і вони розпочали спільний перехід через Анди, який став фатальним для більшої частини експедиції. В Андах були великі снігопади і сильні морози, через які загинули 140 з 220 іспанців і приблизно 3000 з 4000 індіанців.
Після подолання гірського хребта було вирішено побудувати невелику бригантину «Сан-Педро» і спуститися вниз за течією річки, так як продовжувати подорож по заболочених джунглях було неможливо. Місцеві індіанці повідомляли, що в декількох днях шляху є місця, де багато золота і продовольства. Після завершення будівництва судна Пісарро наказав Орельяне відправитися за продовольством і золотом. На судні і супроводжували його 4 каное разом з ним відправилися 57 іспанців. Пропливши по річці кілька днів, Орельяна не виявлено ніяких поселень і, відповідно, ні продовольства, ні золота. Тоді він вирішив продовжити подорож по річці, кинувши Пісарро. Пісарро подумав, що загін Орельяни загинув, і вирішив з рештою 80 іспанцями повернутися назад в Кіто. Орельяна ж проплив по всій Амазонці, отримавши славу її першовідкривача.
Повернувшись в Кіто, ГОСАН дізнався, що його брат Франсиско убитий 26 червня 1541 року послідовниками Альмагро (альмагрісти, як їх називали) на чолі з його сином Дієго де Альмагро дель Мосо. До цього часу в Перу прибув новий представник Іспанії Крістобаль Вака де Кастро, до якого звернувся Гонсало з пропозицією допомоги для покарання вбивць свого брата, але Кастро відмовився. Трохи пізніше альмагрістам все ж було завдано поразки в битві при Чупас, а Дієго де Альмагро дель Мосо був страчений, як і його батько.
Опір новим іспанській владі
У 1544 році іспанський король Карлос V призначив першого віце-короля Перу Бласко Нуньєса Вела. Прибулий віце-король запровадив нові закони, розроблені Бартоломе де Лас Касасом, які захищали права корінних народів Перу. Багато з конкістадорів Перу і перших поселенців обурилися, оскільки не могли більше так само безжально поводитись з індіанцями. Ці події спонукали Гонсало Пісарро-і-Франсіско де Карвахаля зібрати війська і почати повстання з метою скасування нових законів. Ім'я Гонсало стало об'єднуючим фактором для багатьох конкістадорів, які стали під його знамена, і спочатку багато хто радив йому оголосити себе королем Перу, але Гонсало відмовився від будь-яких претензій на землі Іспанії. Повстанської армії вдалося здобути перемогу над військами віце-короля близько Кіто. Однак після прибуття новопризначеного королівського намісника Педро де ла Гаске, посланого придушити повстання і скасувати нові закони, помилувавши повсталих, підтримка Гонсало Пісарро з боку його прихильників значно зменшилася. Більшість послідовників покинуло Пісарро до вирішального бою при Саксайуаман. Покинутий здебільшого прихильників, Гонсало Пісарро був не в силах протистояти новому представнику короля і здався після битви, після чого був обезголовлений. Гонсало Пісарро став останнім з братів Пісарро, який помер насильницькою смертю.
Примітки
- Віртуальна бібліотека імені Мігеля де Сервантеса — 1999.
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- Encyclopædia Britannica
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pisarro Gonsalo Pisarro i Alonso isp Gonzalo Pizarro y Alonso 1502 Truhiljo 10 kviten 1548 Kusko ispanskij konkistador Gonsalo PisarroNarodzhennya1502 1 2 Truhiljo Kaseres Estremadura IspaniyaSmert10 kvitnya 1548 1548 04 10 4 2 3 Kusko obezgolovlennyaKrayinaIspaniya Gonsalo Pisarro u Vikishovishi Ne plutati z Gonsalo Pisarro Pozashlyubnij sin ispanskogo kapitana Gonsalo Pisarro i Rodriges de Agilar Gonsalo buv ridnim bratom Huana Pisarro i bratom po batkovi Fransisko i Ernana Pisarro Cherez svogo batka vsi brati Pisarro dovodilis troyuridnimi bratami inshomu znamenitomu konkistadoru Ernanu Kortesu Ranni roki v PeruGonsalo Pisarro narodivsya v Truhiljo v Ispaniyi v 1502 roci U 30 richnomu vici suprovodzhuvav svogo starshogo brata Fransisko Pisarro v jogo tretoyi ekspediciyi v Ameriku same v cij ekspediciyi bula zavojovana Imperiya Inkiv Yak vvazhayut Gonsalo Pisarro buv bilsh zhorstokim konkistadorom v porivnyanni zi svoyim bratom Fransisko vvazhayetsya sho vin buv korumpovanim i duzhe ozloblenim lyudinoyu yakij zavdav bagato gorya zavojovanim aborigenam Peru i inkam Gonsalo Pisarro brav uchast majzhe u vsih boyah pri zavoyuvanni Imperiyi Inkiv v tomu chisli i v polon ostannogo nezalezhnogo pravitelya inkiv Ataualpa Yak i inshi jogo brati vin brav uchast v rozpodili skarbiv z Vikupu Ataualpoyu Pislya viniknennya rozbizhnostej mizh Fransisko Pisarro i inshim avtoritetnim konkistadorom Diyego de Almagro ostannij buv zmushenij pokinuti zavojovanij do togo momentu Kusko Pislya chogo ispanskim korolem Karlosom V jomu bulo dano zavdannya dosliditi pivdenne Peru suchasne Chili z metoyu zavoyuvannya novih zemel i zbagachennya ispanskoyi koroni Pislya vidbuttya Almagro Fransisko Pisarro priznachiv svoyih brativ Gonsalo i Huana komanduvati garnizonom Kusko a sam vidbuv doslidzhuvati pivnichne uzberezhzhya Peru de i zasnuvav v 1535 roci misto Lima Pravlinnya Gonsalo i jogo brata Huana v Kusko oznamenuvavsya korupciyeyu grabezhami i nejmovirnoyu zhorstokistyu po vidnoshennyu do korinnogo naselennya regionu vsih hto ne prijmav pravlinnya ispanciv strachuvali i piddavali zhorstokim torturam V rezultati yih pravlinnya v Kusko spalahnulo povstannya inkiv pid kerivnictvom Manko Yupanki Povstalim inkam vdalosya nenadovgo vidbiti u ispanciv Kusko same povstannya prohodilo z pereminnim uspihom Povertavsya z ekspediciyi v pivdenne Peru Diyego de Almagro zaproponuvav soyuz Manko Inku Yupanki proti brativ Pisarro Spochatku Manko nachebto navit pogodivsya ale potim vidmovivsya vid spivpraci i dali zalishavsya ostoron vid rozborok ispanciv 18 kvitnya 1537 roku Almagro rozgromiv vijska brativ Pisarro zaareshtuvav samih brativ i zajnyav misto Gonsalo Pisarro vdalosya vtekti i distatisya do rezidenciyi brata Fransisko v Limi Nezabarom mizh voroguyuchimi storonami bulo ukladeno peremir ya ale pislya togo yak Diyego Almagro vidpustiv inshih brativ Pisarro bojovi diyi ponovilisya Almagro zaznav porazki vid brativ i buv strachenij Uchast v ekspediciyi Fransisko OrelyanaU 1541 roci Gonsalo Pisarro buv priznachenij gubernatorom Kito Chekav bilshogo nezadovolenij novim priznachennyam i za napolyagannyam svogo brata Fransisko Gonsalo Pisarro pochav zbirati ekspediciyu v poshukah legendarnoyi krayini Eldorado Znayuchi pro pidgotovku ekspediciyi do neyi virishiv priyednatisya Fransisko Orelyana yakij popryamuvav v Guyakil dlya naboru uchasnikiv ekspediciyi Orelyane vdalosya zibrati 23 lyudini i kilka konej Sam Gonsalo Pisarro zibrav 220 ispanciv i blizko 4000 indianciv ekspediciya vistupila z Kito v lyutomu 1541 roku U berezni zagin Pisarro zustrivsya v dolini Sumak z zagonom Orelyani i voni rozpochali spilnij perehid cherez Andi yakij stav fatalnim dlya bilshoyi chastini ekspediciyi V Andah buli veliki snigopadi i silni morozi cherez yaki zaginuli 140 z 220 ispanciv i priblizno 3000 z 4000 indianciv Pislya podolannya girskogo hrebta bulo virisheno pobuduvati neveliku brigantinu San Pedro i spustitisya vniz za techiyeyu richki tak yak prodovzhuvati podorozh po zabolochenih dzhunglyah bulo nemozhlivo Miscevi indianci povidomlyali sho v dekilkoh dnyah shlyahu ye miscya de bagato zolota i prodovolstva Pislya zavershennya budivnictva sudna Pisarro nakazav Orelyane vidpravitisya za prodovolstvom i zolotom Na sudni i suprovodzhuvali jogo 4 kanoe razom z nim vidpravilisya 57 ispanciv Proplivshi po richci kilka dniv Orelyana ne viyavleno niyakih poselen i vidpovidno ni prodovolstva ni zolota Todi vin virishiv prodovzhiti podorozh po richci kinuvshi Pisarro Pisarro podumav sho zagin Orelyani zaginuv i virishiv z reshtoyu 80 ispancyami povernutisya nazad v Kito Orelyana zh propliv po vsij Amazonci otrimavshi slavu yiyi pershovidkrivacha Povernuvshis v Kito GOSAN diznavsya sho jogo brat Fransisko ubitij 26 chervnya 1541 roku poslidovnikami Almagro almagristi yak yih nazivali na choli z jogo sinom Diyego de Almagro del Moso Do cogo chasu v Peru pribuv novij predstavnik Ispaniyi Kristobal Vaka de Kastro do yakogo zvernuvsya Gonsalo z propoziciyeyu dopomogi dlya pokarannya vbivc svogo brata ale Kastro vidmovivsya Trohi piznishe almagristam vse zh bulo zavdano porazki v bitvi pri Chupas a Diyego de Almagro del Moso buv strachenij yak i jogo batko Opir novim ispanskij vladiU 1544 roci ispanskij korol Karlos V priznachiv pershogo vice korolya Peru Blasko Nunyesa Vela Pribulij vice korol zaprovadiv novi zakoni rozrobleni Bartolome de Las Kasasom yaki zahishali prava korinnih narodiv Peru Bagato z konkistadoriv Peru i pershih poselenciv oburilisya oskilki ne mogli bilshe tak samo bezzhalno povoditis z indiancyami Ci podiyi sponukali Gonsalo Pisarro i Fransisko de Karvahalya zibrati vijska i pochati povstannya z metoyu skasuvannya novih zakoniv Im ya Gonsalo stalo ob yednuyuchim faktorom dlya bagatoh konkistadoriv yaki stali pid jogo znamena i spochatku bagato hto radiv jomu ogolositi sebe korolem Peru ale Gonsalo vidmovivsya vid bud yakih pretenzij na zemli Ispaniyi Povstanskoyi armiyi vdalosya zdobuti peremogu nad vijskami vice korolya blizko Kito Odnak pislya pributtya novopriznachenogo korolivskogo namisnika Pedro de la Gaske poslanogo pridushiti povstannya i skasuvati novi zakoni pomiluvavshi povstalih pidtrimka Gonsalo Pisarro z boku jogo prihilnikiv znachno zmenshilasya Bilshist poslidovnikiv pokinulo Pisarro do virishalnogo boyu pri Saksajuaman Pokinutij zdebilshogo prihilnikiv Gonsalo Pisarro buv ne v silah protistoyati novomu predstavniku korolya i zdavsya pislya bitvi pislya chogo buv obezgolovlenij Gonsalo Pisarro stav ostannim z brativ Pisarro yakij pomer nasilnickoyu smertyu PrimitkiVirtualna biblioteka imeni Migelya de Servantesa 1999 d Track Q4903493 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741