Ґокі-сітідо (яп. 五畿七道, ごきしちどう, «п'ять столичних провінцій, сім шляхів») — система територіально-адміністративного поділу Японії, започаткована у «правовій державі» VIII століття періоду Нара. Японський середньовічний синонім слова «Японія».
Ґокі-сітідо | |
Назва каною | ごきしちどう |
---|---|
Країна | Японія |
Короткі відомості
Система ґокі-сітідо була запозичена японцями з Китаю наприкінці VII століття, за правління Імператора Темму, і модифікована у VIII столітті.
Адміністративно-територіального одиницею найвищого рівня в Китаї був «округ» (道, дао). На противагу цьому в Японії адміністративно-територіального одиницею найвищого рівня був «край» або «провінція» (国, куні). Запозичений японцями китайський «округ» (道, до) перетворився у надпровінційну одиницю, аналог «регіону». В Японії таких «регіонів» нараховувалося 7 (七道, сітідо). Вони складалися з провінцій, об'єднані спільним шляхом, який вів до столиці. Ці шляхи поділялися на великі, середні і малі, і були оснащенні станціями. Через це «регіони» часто перекладаються як «шляхи».
Виняток з системи «7 регіонів» становили 5 провінцій столичного регіону Кінай (畿内五国), які складали надпровінційну одиницю «5 столичних провінцій» або «столичний регіон» (五畿, ґокі).
Поділ на регіони виглядав наступним:
«5 столичних провінцій» ґокі
- Кінай (畿内, «Столична округа»)
«7 шляхів» сітідо
- Східноморський край (東海道, Токай-до) середній шлях
- Східногірський край (東山道, Тюсан-до) середній шлях
- Північноземний край (北陸道, Хокуріку-до) малий шлях
- Темногірський край (山陰道, Сан'їн-до) малий шлях
- Світлогірський край (山陽道, Сан'йо-до) великий шлях
- Південноморський край (南海道, Нанкай-до) малий шлях
- Західноморський край (西海道, Сайкай-до) малий шлях
За аналогією з сітідо у 1869 році в землях айнів була заснована територіальна одиниця Хоккайдо, «Північноморський край».
Система ґокі-сітідо припинила своє існування після адміністративної реформи 1871 року, яка започаткувала в Японії префектури.
Провінції за регіонами
Примітки
- Етимологія цього слова пов'язана зі «шляхом» або «дорогою», що сполучала певну територію зі столицею країни.
Джерела та література
Ґокі-сітідо // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Goki sitido yap 五畿七道 ごきしちどう p yat stolichnih provincij sim shlyahiv sistema teritorialno administrativnogo podilu Yaponiyi zapochatkovana u pravovij derzhavi VIII stolittya periodu Nara Yaponskij serednovichnij sinonim slova Yaponiya Goki sitido Nazva kanoyuごきしちどう Krayina Yaponiya Kinaj Shidnomorskij kraj Tokaj Shidnogirskij kraj Tosan Pivnichnozemnij kraj Hokuriku Temnogirskij kraj San yin Svitlogirskij kraj Sanjo Pivdennomorskij kraj Nankaj Zahidnomorskij kraj Sajkaj Korotki vidomostiSistema goki sitido bula zapozichena yaponcyami z Kitayu naprikinci VII stolittya za pravlinnya Imperatora Temmu i modifikovana u VIII stolitti Administrativno teritorialnogo odiniceyu najvishogo rivnya v Kitayi buv okrug 道 dao Na protivagu comu v Yaponiyi administrativno teritorialnogo odiniceyu najvishogo rivnya buv kraj abo provinciya 国 kuni Zapozichenij yaponcyami kitajskij okrug 道 do peretvorivsya u nadprovincijnu odinicyu analog regionu V Yaponiyi takih regioniv narahovuvalosya 7 七道 sitido Voni skladalisya z provincij ob yednani spilnim shlyahom yakij viv do stolici Ci shlyahi podilyalisya na veliki seredni i mali i buli osnashenni stanciyami Cherez ce regioni chasto perekladayutsya yak shlyahi Vinyatok z sistemi 7 regioniv stanovili 5 provincij stolichnogo regionu Kinaj 畿内五国 yaki skladali nadprovincijnu odinicyu 5 stolichnih provincij abo stolichnij region 五畿 goki Podil na regioni viglyadav nastupnim 5 stolichnih provincij goki Kinaj 畿内 Stolichna okruga 7 shlyahiv sitido Shidnomorskij kraj 東海道 Tokaj do serednij shlyah Shidnogirskij kraj 東山道 Tyusan do serednij shlyah Pivnichnozemnij kraj 北陸道 Hokuriku do malij shlyah Temnogirskij kraj 山陰道 San yin do malij shlyah Svitlogirskij kraj 山陽道 San jo do velikij shlyah Pivdennomorskij kraj 南海道 Nankaj do malij shlyah Zahidnomorskij kraj 西海道 Sajkaj do malij shlyah Za analogiyeyu z sitido u 1869 roci v zemlyah ajniv bula zasnovana teritorialna odinicya Hokkajdo Pivnichnomorskij kraj Sistema goki sitido pripinila svoye isnuvannya pislya administrativnoyi reformi 1871 roku yaka zapochatkuvala v Yaponiyi prefekturi Provinciyi za regionamiKraj Provinciya Suchasna prefektura Period isnuvannya Kinaj Idzumi Prefektura Osaka Kavati Prefektura Osaka Seccu Prefektura Osaka Yamashiro Prefektura Kioto Yamato Prefektura Nara Shidnomorskij Ava Kanto Prefektura Tiba Iga Prefektura Miye Idzu Prefektura Sidzuoka Ise Prefektura Miye Kadzusa Prefektura Tiba Kaj Prefektura Yamanasi Mikava Prefektura Ajti Musasi Prefektura Tokio Ovari Prefektura Ajti Sagami Prefektura Kanagava Sima Prefektura Miye Simosa Prefektura Tiba Suruga Prefektura Sidzuoka Totomi Prefektura Sidzuoka Hitati Prefektura Ibaraki Shidnogirskij Deva Prefektura Yamagata Kodzuke Prefektura Gumma Mino Prefektura Gifu Mucu Prefektura Miyagi Omi Prefektura Siga Simocuke Prefektura Totigi Sinano Prefektura Nagano Hida Prefektura Gifu Pivnichnozemnij Vakasa Prefektura Fukuj Etidzen Prefektura Fukuj Etigo Prefektura Niyigata Ettyu Prefektura Toyama Kaga Prefektura Isikava Noto Prefektura Isikava Sado Prefektura Niyigata Temnogirskij Ivami Prefektura Simane Idzumo Prefektura Simane Inaba Prefektura Tottori Tadzima Prefektura Hiogo Tamba Prefektura Kioto Tango Prefektura Kioto Hoki Prefektura Tottori Oki Prefektura Simane Svitlogirskij Aki Prefektura Hirosima Bidzen Prefektura Okayama Bingo Prefektura Hirosima Bittyu Prefektura Okayama Mimasaka Prefektura Okayama Nagato Prefektura Yamaguti Suo Prefektura Yamaguti Harima Prefektura Hiogo Pivdennomorskij Ava Sikoku Prefektura Tokusima Avadzi Prefektura Hiogo Ijo Prefektura Ehime Kiyi Prefektura Vakayama Sanuki Prefektura Kagava Tosa Prefektura Koti Zahidnomorskij Budzen Prefektura Fukuoka Bungo Prefektura Ojta Iki Prefektura Nagasaki Osumi Prefektura Kagosima Sacuma Prefektura Kagosima Tikugo Prefektura Fukuoka Tikudzen Prefektura Fukuoka Higo Prefektura Kumamoto Hidzen Prefektura Saga Hyuga Prefektura Miyadzaki Cusima Prefektura NagasakiPrimitkiEtimologiya cogo slova pov yazana zi shlyahom abo dorogoyu sho spoluchala pevnu teritoriyu zi stoliceyu krayini Dzherela ta literaturaGoki sitido 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap