Ромуальд Тадеуш Ґедройць (7 лютого 1750, село Бобчин, Браславський повіт, Велике князівство Литовське — 15 жовтня 1824, Варшава, Царство Польське) — князь гербу Гіпокентавр, військовий та політичний діяч Великого князівства Литовського, депутат Сейму (1784-1790), генерал-майор (1792), генерал-лейтенант (1794) литовських військ в армії Наполеона, генерал-лейтенант армії Речі Посполитої (1815), один зі сподвижників Тадеуша Костюшка. Масон.
Ромуальд Тадеуш Ґедройць пол. Romuald Tadeusz Giedroyć, біл. Рамуальд Тадэвуш Гедройць | ||
Ромуальд Тадеуш Ґедройць | ||
| ||
---|---|---|
Народження: | 7 лютого 1750 село Бобчин, Браславський повіт, Велике князівство Литовське | |
Смерть: | 15 жовтня 1824 (74 роки) Варшава, Царство Польське | |
Поховання: | Повонзківський цвинтар | |
Країна: | Російська імперія і Річ Посполита | |
Освіта: | Кадетський корпус[d] | |
Рід: | Ґедройці | |
Батько: | Єжі Ґейдройць | |
Мати: | Ружа Келпша | |
Діти: | Юзеф Стефан Франтішек Ксаверій (1787-1855) Кунегунда Франциска Ружа (1793-1883) Людвік Єжі (1785-) Барбара Луція (1798-1886) Олександр Костянтин Юліан (1805-1844) | |
Нагороди: | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Згадується в поемі Адама Міцкевича «Пан Тадеуш». Був нагороджений Орденом Св. Станіслава.
Життєпис
Народився 7 лютого 1750 року в селі Бобчин, Браславського повіту, Великого князівства Литовського, в родині Єжі та Ружі Ґейдройць (до шлюбу Келпша). Освіту здобув у кадетському корпусі Варшави. 1756 року вступив у армію Речі Посполитої, а в 1768-1772 роках воював на боці Барської конфедерації під командуванням Казимира Пуласького та Міхала Казимира Огінського, кілька разів був поранений.
У 1772 році вийшов у відставку. Повернувся на військову службу 1778 року в бригадиру литовських гусар. Був депутатом Сейму в 1784-1790 роках. Під час війни з Росією 1792 року був призначений бригадним генералом.
Взяв найактивнішу участь у повстанні Тадеуша Костюшко. Був другом Якуба Ясинського. В ході повстання воював на території Литви та Курляндії, був підвищений до чину генерал-лейтенанта та отримав від генерала Костюшко перстень з написом «Ojczyzna Obroncy Swemu». У кінці повстання брав участь в обороні Варшави, був узятий в полон, після капітуляції звільнений. Емігрував до Франції, жив у Парижі, таємно приїжджав до Литви. У 1802 повернувся в Бобчин. Під час кампанії 1807 року розглядався як можливий керівник повстання в Литві.
У 1812, після заняття Литви військами Великої армії та створення Великого Литовського князівства, в чині дивізійного генерала став президентом литовського Військового комітету, а потім генерал-інспектором литовських військ. Під час відступу Великої армії відправив сім'ю в Париж, а сам очолив кавалерійську бригаду (17-й і 19-й литовські уланські полки) в складі IV-го корпусу Євгенія Богарне. 31 січня (12 лютого) 1813 року ця бригада була розбита при Сєракуві загоном генерала А. І. Чернишова. Ґедройць потрапив в полон разом з сином, полковником Юзефом Стефаном Франтішеком Ксаверієм, та був засланий до Архангельська.
У 1814 повернувся до Варшави, очолив Комітет з організації польської армії. З 1815 року генерал-лейтенант Царства Польського. Помер у 1924 році у Варшаві. Був похований на Повонзківському цвинтарі.
Джерела
- Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 1: Абаленскі — Кадэнцыя. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — 684 с.: іл. .
- Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т. Т. 2: Беліцк — Гімн / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: Б. І. Сачанка (гал. рэд.) і інш.; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Мн.: БелЭн, 1994. — 537 с., [8] к.: іл. .
- S. Szenic, Cmentarz Powązkowski 1790-1850 zmarli i ich rodziny.(пол.)
- Marcin Spórna: Słownik najsłynniejszych wodzów i dowódców polskich. .
Примітки
- Ромуальд Тадеуш Ґедройць
- Stanisław Małachowski-Łempicki, Wykaz polskich lóż wolnomularskich oraz ich członków w latach 1738-1821, w: Archiwum Komisji Historycznej, t. XIV, Kraków 1930, s. 203.
- https://www.bryk.pl/s%C5%82owniki/s%C5%82ownik_bohaterów_literackich_gimnazjum/83500-giedroj%C4%87_romuald_1750_1824.html Słownik bohaterów literackich - gimnazjum. GIEDROJĆ ROMUALD (1750-1824)(пол.)
- Romuald Tadeusz Giedroyć
- 1812 рік-трагедія Білорусі. Глава 6.Татари-гвардійці (частина 3) [ 2016-04-22 у Wayback Machine.](рос.)
- Warszawa, cm. Powązkowski
- Romuald Giedroyć[недоступне посилання](пол.)
Посилання
- GIEDROYĆ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Romuald Tadeush Gedrojc 7 lyutogo 1750 selo Bobchin Braslavskij povit Velike knyazivstvo Litovske 15 zhovtnya 1824 Varshava Carstvo Polske knyaz gerbu Gipokentavr vijskovij ta politichnij diyach Velikogo knyazivstva Litovskogo deputat Sejmu 1784 1790 general major 1792 general lejtenant 1794 litovskih vijsk v armiyi Napoleona general lejtenant armiyi Rechi Pospolitoyi 1815 odin zi spodvizhnikiv Tadeusha Kostyushka Mason Romuald Tadeush Gedrojc pol Romuald Tadeusz Giedroyc bil Ramuald Tadevush GedrojcRomuald Tadeush GedrojcRomuald Tadeush Gedrojc knyaz Narodzhennya 7 lyutogo 1750 1750 02 07 selo Bobchin Braslavskij povit Velike knyazivstvo LitovskeSmert 15 zhovtnya 1824 1824 10 15 74 roki Varshava Carstvo PolskePohovannya Povonzkivskij cvintarKrayina Rosijska imperiya i Rich PospolitaOsvita Kadetskij korpus d Rid GedrojciBatko Yezhi GejdrojcMati Ruzha KelpshaDiti Yuzef Stefan Frantishek Ksaverij 1787 1855 Kunegunda Franciska Ruzha 1793 1883 Lyudvik Yezhi 1785 Barbara Luciya 1798 1886 Oleksandr Kostyantin Yulian 1805 1844 Nagorodi Orden Svyatogo Stanislava Mediafajli b u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gedrojc Zgaduyetsya v poemi Adama Mickevicha Pan Tadeush Buv nagorodzhenij Ordenom Sv Stanislava ZhittyepisNarodivsya 7 lyutogo 1750 roku v seli Bobchin Braslavskogo povitu Velikogo knyazivstva Litovskogo v rodini Yezhi ta Ruzhi Gejdrojc do shlyubu Kelpsha Osvitu zdobuv u kadetskomu korpusi Varshavi 1756 roku vstupiv u armiyu Rechi Pospolitoyi a v 1768 1772 rokah voyuvav na boci Barskoyi konfederaciyi pid komanduvannyam Kazimira Pulaskogo ta Mihala Kazimira Oginskogo kilka raziv buv poranenij U 1772 roci vijshov u vidstavku Povernuvsya na vijskovu sluzhbu 1778 roku v brigadiru litovskih gusar Buv deputatom Sejmu v 1784 1790 rokah Pid chas vijni z Rosiyeyu 1792 roku buv priznachenij brigadnim generalom Nadgrobok Romualda Tadeusha Gedrojcya Vzyav najaktivnishu uchast u povstanni Tadeusha Kostyushko Buv drugom Yakuba Yasinskogo V hodi povstannya voyuvav na teritoriyi Litvi ta Kurlyandiyi buv pidvishenij do chinu general lejtenanta ta otrimav vid generala Kostyushko persten z napisom Ojczyzna Obroncy Swemu U kinci povstannya brav uchast v oboroni Varshavi buv uzyatij v polon pislya kapitulyaciyi zvilnenij Emigruvav do Franciyi zhiv u Parizhi tayemno priyizhdzhav do Litvi U 1802 povernuvsya v Bobchin Pid chas kampaniyi 1807 roku rozglyadavsya yak mozhlivij kerivnik povstannya v Litvi U 1812 pislya zanyattya Litvi vijskami Velikoyi armiyi ta stvorennya Velikogo Litovskogo knyazivstva v chini divizijnogo generala stav prezidentom litovskogo Vijskovogo komitetu a potim general inspektorom litovskih vijsk Pid chas vidstupu Velikoyi armiyi vidpraviv sim yu v Parizh a sam ocholiv kavalerijsku brigadu 17 j i 19 j litovski ulanski polki v skladi IV go korpusu Yevgeniya Bogarne 31 sichnya 12 lyutogo 1813 roku cya brigada bula rozbita pri Syerakuvi zagonom generala A I Chernishova Gedrojc potrapiv v polon razom z sinom polkovnikom Yuzefom Stefanom Frantishekom Ksaveriyem ta buv zaslanij do Arhangelska U 1814 povernuvsya do Varshavi ocholiv Komitet z organizaciyi polskoyi armiyi Z 1815 roku general lejtenant Carstva Polskogo Pomer u 1924 roci u Varshavi Buv pohovanij na Povonzkivskomu cvintari DzherelaVyalikae knyastva Litoyskae Encyklapedyya U 3 t red G P Pashkoy i insh T 1 Abalenski Kadencyya Minsk Belaruskaya Encyklapedyya 2005 684 s il ISBN 985 11 0314 4 Encyklapedyya gistoryi Belarusi U 6 t T 2 Belick Gimn Belarus Encykl Redkal B I Sachanka gal red i insh Mast E E Zhakevich Mn BelEn 1994 537 s 8 k il ISBN 5 85700 142 0 S Szenic Cmentarz Powazkowski 1790 1850 zmarli i ich rodziny pol Marcin Sporna Slownik najslynniejszych wodzow i dowodcow polskich ISBN 83 7435 094 6 PrimitkiRomuald Tadeush Gedrojc Stanislaw Malachowski Lempicki Wykaz polskich loz wolnomularskich oraz ich czlonkow w latach 1738 1821 w Archiwum Komisji Historycznej t XIV Krakow 1930 s 203 https www bryk pl s C5 82owniki s C5 82ownik bohaterow literackich gimnazjum 83500 giedroj C4 87 romuald 1750 1824 html Slownik bohaterow literackich gimnazjum GIEDROJC ROMUALD 1750 1824 pol Romuald Tadeusz Giedroyc 1812 rik tragediya Bilorusi Glava 6 Tatari gvardijci chastina 3 2016 04 22 u Wayback Machine ros Warszawa cm Powazkowski Romuald Giedroyc nedostupne posilannya pol PosilannyaGIEDROYC