Яцькі́вці — село в Україні, у Дунаєвецькій міській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
село Яцьківці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Кам'янець-Подільський район |
Громада | Дунаєвецька міська громада |
Основні дані | |
Населення | 147 |
Площа | 1,25 км² |
Густота населення | 191,2 осіб/км² |
Поштовий індекс | 32456 |
Телефонний код | +380 3858 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°44′53″ пн. ш. 26°54′04″ сх. д. / 48.74806° пн. ш. 26.90111° сх. д.Координати: 48°44′53″ пн. ш. 26°54′04″ сх. д. / 48.74806° пн. ш. 26.90111° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 183 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 32400, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, м. Дунаївці, вул. Шевченка, 50 |
Карта | |
Яцьківці | |
Яцьківці | |
Мапа | |
Назва
Назва села пішла від першопоселенця Яцькова.
Географія
Яцьківці розташовані у межах національного природного парку «Подільські товтри». Село розкинулось у вибалку по якому протікає річка Студениця. Схили вибалки вкриті мішаними лісами та кам’яними валунами.
Історія
В селі знайдені сліди городовища, в скелі була печера, яка з часом завалилася.
Яцьківці – це край ремісничий. Славився і славиться і по цей час випалюванням вапна. Хати тут із поконвіків будували кам’яні.
Яцьківці поселення давнє, з’явилось воно ще у 15 столітті. В 1542 – 1550 р. за історичними повідомленнями було спустошене після татарського нападу. Спочатку село було вільне від кріпацтва а потім після нападу татар в 1578 р. село належало Калиновському.
В 1661 р. Яцьківці належали Софії Хронстовській. Було тоді в селі 4 садиби . З 1731 по 1758 р. володарював тут Францішко Потоцький , а наступні два десятиліття Кастан Сабанський , який продав його підстолію Йосипу Гуменському . На початку 18 століття Яцьківці належали Вітославським . В 1820 р. Едуард і Кастан Вітославські мали 139 кріпаків. Згодом Вітославські продали Яцьківці Дунаївецькому володареві Касинському , котрий у 1850 р. продав село Скибському .
В селі на той час знаходилась церковна – приходська школа , та дерев’яна церква яка і досі стоїть і працює . Перша згадка про церкву датується у 1637 р . Збудована вона на кошти парафіян , дерев’яна , трохкупольна . Пізніше її добудували . В церкві збереглися старовинні ікони яким майже 400 років . В 30 х. роках церкву закрили і почали використовувати її як амбар під зерно . В роки війни була як госпіталь , а після воєнні роки зробили клуб . Але так як молодь не танцювала в приміщенні , клуб перенесли в інше місце а церкву знову відкрили і функціонує вона і по даний час . Церква збереглася в своїй первоначальній формі . Біля церкви побудована дзвіниця , під час Великої Вітчизняної війни була зруйнована пострілом гармати . Дзвони селяни заховали від німецьких загарбників , щоб ті не вивезли їх до Німеччини . Після війни дзвіницю відновили , а дзвони повернули на їх місце .
На території села знаходиться вапнякова штольня, ручного видобутку вапняку , яка існує із 1920 р. Штольня має декілька ходів які розтягуються близько 300 м . При вході є розгалуження на лівий та правий коридори . В середині копальні багато обвалів , хоча видобувні роботи місцевого населення продовжуються і на даний час . В штольні зареєстровані великі скупчення кажанів , які занесені до червоної книги . Тут їх нараховують 144 види особин, 5 видів із яких перебувають на зимівлі .
Яцьківці ще можна назвати маленькими Карпатами . Круті пагорби та густі мішані ліси наповненні лісовими мешканцями , тому в літку тут повно грибників , а взимку мисливців .
Але це, ще не все, чим може вабити вас тутешня природа . На території села знаходиться природне джерело , в народі називають його – ринва . Джерело витікає із схилу пагорба . Кожен з нас хоча б раз в житті пив джерельну воду . За старих часів існувало повір’я , що напившись джерельної води людина здатна зачерпнути силу самої Землі . Джерельна вода завжди чиста , холодна , її приємно пити . А її смак просто неможливо описати словами , потрібно пробувати самому . Така вода додає сили та зміцнює здоров’я . Саме тому джерело оберігають та відновлюють , адже там де є джерело - там існує і саме життя . На Хрещення Господнє тут завжди освячується вода місцевим священиком . Тому джерело ще й має якусь магічну силу. Усі підземні джерела мають лікувальну дію , тому і наше джерело не є винятком .
Джерельна вода:
- збагачена киснем.
- відсутністю хлору та озону.
- позбавлена багатьох хворобливих бактерій і вірусів через низьку температуру.
З 1991 року в складі незалежної України.
13 серпня 2015 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Дунаєвецької міської громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дунаєвецького району, село увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.
Населення
Населення становить 147 осіб.
Мова
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Природоохоронні території
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Див. також
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Примітки
- ВВРУ, 2015, № 47, стор. 2413
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
- Погода в селі Яцьківці [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yacki vci selo v Ukrayini u Dunayeveckij miskij teritorialnij gromadi Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti selo Yackivci Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Kam yanec Podilskij rajon Gromada Dunayevecka miska gromada Osnovni dani Naselennya 147 Plosha 1 25 km Gustota naselennya 191 2 osib km Poshtovij indeks 32456 Telefonnij kod 380 3858 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 44 53 pn sh 26 54 04 sh d 48 74806 pn sh 26 90111 sh d 48 74806 26 90111 Koordinati 48 44 53 pn sh 26 54 04 sh d 48 74806 pn sh 26 90111 sh d 48 74806 26 90111 Serednya visota nad rivnem morya 183 m Misceva vlada Adresa radi 32400 Hmelnicka obl Kam yanec Podilskij r n m Dunayivci vul Shevchenka 50 Karta Yackivci Yackivci MapaNazvaNazva sela pishla vid pershoposelencya Yackova GeografiyaYackivci roztashovani u mezhah nacionalnogo prirodnogo parku Podilski tovtri Selo rozkinulos u vibalku po yakomu protikaye richka Studenicya Shili vibalki vkriti mishanimi lisami ta kam yanimi valunami IstoriyaV seli znajdeni slidi gorodovisha v skeli bula pechera yaka z chasom zavalilasya Yackivci ce kraj remisnichij Slavivsya i slavitsya i po cej chas vipalyuvannyam vapna Hati tut iz pokonvikiv buduvali kam yani Yackivci poselennya davnye z yavilos vono she u 15 stolitti V 1542 1550 r za istorichnimi povidomlennyami bulo spustoshene pislya tatarskogo napadu Spochatku selo bulo vilne vid kripactva a potim pislya napadu tatar v 1578 r selo nalezhalo Kalinovskomu V 1661 r Yackivci nalezhali Sofiyi Hronstovskij Bulo todi v seli 4 sadibi Z 1731 po 1758 r volodaryuvav tut Francishko Potockij a nastupni dva desyatilittya Kastan Sabanskij yakij prodav jogo pidstoliyu Josipu Gumenskomu Na pochatku 18 stolittya Yackivci nalezhali Vitoslavskim V 1820 r Eduard i Kastan Vitoslavski mali 139 kripakiv Zgodom Vitoslavski prodali Yackivci Dunayiveckomu volodarevi Kasinskomu kotrij u 1850 r prodav selo Skibskomu V seli na toj chas znahodilas cerkovna prihodska shkola ta derev yana cerkva yaka i dosi stoyit i pracyuye Persha zgadka pro cerkvu datuyetsya u 1637 r Zbudovana vona na koshti parafiyan derev yana trohkupolna Piznishe yiyi dobuduvali V cerkvi zbereglisya starovinni ikoni yakim majzhe 400 rokiv V 30 h rokah cerkvu zakrili i pochali vikoristovuvati yiyi yak ambar pid zerno V roki vijni bula yak gospital a pislya voyenni roki zrobili klub Ale tak yak molod ne tancyuvala v primishenni klub perenesli v inshe misce a cerkvu znovu vidkrili i funkcionuye vona i po danij chas Cerkva zbereglasya v svoyij pervonachalnij formi Bilya cerkvi pobudovana dzvinicya pid chas Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni bula zrujnovana postrilom garmati Dzvoni selyani zahovali vid nimeckih zagarbnikiv shob ti ne vivezli yih do Nimechchini Pislya vijni dzvinicyu vidnovili a dzvoni povernuli na yih misce Na teritoriyi sela znahoditsya vapnyakova shtolnya ruchnogo vidobutku vapnyaku yaka isnuye iz 1920 r Shtolnya maye dekilka hodiv yaki roztyaguyutsya blizko 300 m Pri vhodi ye rozgaluzhennya na livij ta pravij koridori V seredini kopalni bagato obvaliv hocha vidobuvni roboti miscevogo naselennya prodovzhuyutsya i na danij chas V shtolni zareyestrovani veliki skupchennya kazhaniv yaki zaneseni do chervonoyi knigi Tut yih narahovuyut 144 vidi osobin 5 vidiv iz yakih perebuvayut na zimivli Yackivci she mozhna nazvati malenkimi Karpatami Kruti pagorbi ta gusti mishani lisi napovnenni lisovimi meshkancyami tomu v litku tut povno gribnikiv a vzimku mislivciv Ale ce she ne vse chim mozhe vabiti vas tuteshnya priroda Na teritoriyi sela znahoditsya prirodne dzherelo v narodi nazivayut jogo rinva Dzherelo vitikaye iz shilu pagorba Kozhen z nas hocha b raz v zhitti piv dzherelnu vodu Za starih chasiv isnuvalo povir ya sho napivshis dzherelnoyi vodi lyudina zdatna zacherpnuti silu samoyi Zemli Dzherelna voda zavzhdi chista holodna yiyi priyemno piti A yiyi smak prosto nemozhlivo opisati slovami potribno probuvati samomu Taka voda dodaye sili ta zmicnyuye zdorov ya Same tomu dzherelo oberigayut ta vidnovlyuyut adzhe tam de ye dzherelo tam isnuye i same zhittya Na Hreshennya Gospodnye tut zavzhdi osvyachuyetsya voda miscevim svyashenikom Tomu dzherelo she j maye yakus magichnu silu Usi pidzemni dzherela mayut likuvalnu diyu tomu i nashe dzherelo ne ye vinyatkom Dzherelna voda zbagachena kisnem vidsutnistyu hloru ta ozonu pozbavlena bagatoh hvoroblivih bakterij i virusiv cherez nizku temperaturu Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini 13 serpnya 2015 roku shlyahom ob yednannya silskih rad selo uvijshlo do skladu Dunayeveckoyi miskoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Dunayeveckogo rajonu selo uvijshlo do skladu Kam yanec Podilskogo rajonu NaselennyaNaselennya stanovit 147 osib Mova U seli poshireni zahidnopodilska govirka ta pivdennopodilska govirka sho vidnosyatsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya Prirodoohoronni teritoriyiSelo lezhit u mezhah nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri Div takozhPodillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi Decentralizaciya reforma miscevogo samovryaduvannya dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi PrimitkiVVRU 2015 47 stor 2413 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv PosilannyaPogoda v seli Yackivci 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi