Олексі́й Володими́рович Яцентко́вський (27 лютого 1880 — 18 грудня 1942) — російський радянський ентомолог і викладач, який народився, здобув освіту і певний час працював в Україні. Один з засновників лісової ентомології в Росії.
Яцентковський Олексій Володимирович | |
---|---|
Народився | 27 лютого 1880 Керч |
Помер | 18 грудня 1942 (62 роки) Совєтськ (Кіровська область) |
Країна | Російська імперія СРСР |
Alma mater | Одеський національний університет імені І. І. Мечникова |
Галузь | ентомологія |
Заклад | Брянський лісогосподарський інститут |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | кандидат біологічних наук |
Відомий завдяки: | прикладним роботам із вивчення комах |
Життєпис
Олексій Володимирович Яцентковський народився у 27 лютого 1880 року в Керчі в родині військовослужбовця. Майбутній вчений закінчив місцеву гімназію (1900) і природниче відділення фізико-математичного факультету Імператорського Новоросійського університету (1906, диплом 1-го ступеня). Його залишили працювати на кафедрі зоології університету, він збирав науковий матеріал на університетській гідробіологічній станції. Наступного року випускника призначили асистентом кафедри зоології та ентомології Новоолександрійського інституту сільського господарства та лісівництва. Тут він працював під керівництвом знаного зоолога Івана Костянтиновича Тарнані. Він вивчав зоологічні колекції ентомологічного кабінету Херсонського губернського земства, співпрацюючи губернським ентомологом, відомим ботаніком і зоологом Й. К. Пачоським.
У 1911 році О. Яцентковський стає працівником ентомологічної лабораторії лісового департаменту Міністерства землеробства і державного майна у Санкт-Петербурзі. Під час громадянської війни він стає асистентом Одеського сільськогосподарського інституту (1919—1920), потім викладає у школі другого ступеню. У 1922 році він обіймає посаду асистента кафедри зоології та лісової ентомології . Тут він працював під керівництвом професора . Спочатку О. Яцентковському доручили вести заняття з зоології, а згодом — з лісової ентомології. З 1924 року він читає лекції з цієї дисципліни, у 1930 році одержує звання доцента. У 1936 році Президія Академії наук СРСР надає йому науковий ступінь кандидата біологічних наук (без захисту дисертації).
1937 року О. Яцентковського запрошують очолити кафедру ентомології Брянського лісогосподарського інституту. Тож він переїжджає до Брянська, через два роки одержує звання професора.
Після початку війни (1941) О. Яцентковський разом з інститутом евакуювався до Совєтська Кіровської області. Тут виш працював на базі Суводського лісгоспу-технікуму. Олександр Володимирович продовжував читати лекції, але здоров'я його погіршувалося. У ніч на 18 грудня 1942 року він помер. Поховали вченого поблизу селища, де жили викладачі, на березі Вятки.
Наукова та педагогічна діяльність
Працюючи разом з І. Я. Шевирьовим, Олексій Яцентковський став фахівцем з лісової ентомології і не полишав цієї тематики протягом останніх двадцяти років свого життя.
Не полишаючи навчально-виховної роботи, О. В. Яцентковський протягом 15 років працював науковим співробітником Державного інституту дослідної агрономії, Державного НДІ лісового господарства, Інституту деревини, ЦНДІ Лісового господарства, Всесоюзного агролісомеліоративного інституту, Північної обласної станції захисту рослин, Білоруської дослідної станції по боротьбі зі шкідниками, науково-дослідного сектора Лісотехнічної академії. У різні роки він досліджував лісові масиви у Ленінградській, Калінінській, Тамбовській, Свердловській, Орловській областях, на Південному Уралі, у Ставропольському краї, у лісах та парках Санкт-Петербурга (Ленінграда).
Його наукова робота зосереджувалася по таких напрямках:
- вивчення складу лісової фауни певних регіонів;
- облік шкодочинної фауни, окреслення заходів боротьби з нею;
- вивчення біології та екології комах — лісових шкідників.
Під його керівництвом і ним особисто підготовані тисячі фахівців лісової справи. Він проводив лекції та заняття на різноманітних курсах для працівників лісового господарства, готував для них практичні рекомендації. Як викладач він всіляко запроваджував екологічний підхід до справи захисту лісу. Він опублікував понад 30 праць наукового, науково-практичного та навчального змісту .
Основні наукові праці
- Рыбы Одесского залива // Записки Новороссийского общества естествоиспытателей, т. XXXIII, Одесса, 1908.
- Фауна короедов Русской Польши // Русское энтомологическое обозрение, т. XII, С.-Пб., 1912.
- Сперматофоры и живорождение у сосновой ночницы // Русское энтомологическое обозрение, т. XIV, С.Пб., 1914.
- Деятельность короедов и других вредителей в Петроградской губ. в 1922 г. // Бюллетень лесного хозяйства и охоты, Петроград, 1922.
- Осенний надзор за лесными вредителями // Вестник Северной областной станции защиты растений от вредителей, Петроград, 1922.
- Кастрация сосновых лубоедов червями нематодами и влияние их на жизнедеятельность короедов // Записки Белорусского института сельского и лесного хозяйства, N 3, Минск, 1924.
- Питание, возраст и продолжительность жизни лубоедов // Записки Белорусского института сельского и лесного хозяйства, N 9., Минск, 1925.
- Главные враги леса и меры борьбы с ними. Л., Ленгиз, 1926.
- Вредные лесные насекомые и борьба с ними. Справочник по лесной, промышленности и лесному хозяйству. Л., Ленгиз, 1928.
- Майский хрущ, рубки и лесовозобновление // Лесное хозяйство, N IX, М., 1929.
- Определитель короедов по повреждениям. — Л., Сельхозгиз, 1930.
- Главнейшие вредные насекомые в лесах СССР. — Л., Сельхозгиз, 1931.
- Вредные, насекомые Тихвинского учебно-опытного леспромхоза // Записки, лесной опытной станции Тихвинского леспромхоза, Тихвин, 1931.
- Вредные насекомые и меры борьбы с ними. Справочник по лесной промышленности и лесному хозяйству, Л.: Ленгиз, 1931.
- Энтомологические обследование подмоченных насаждений в Сиверском опытном леспромхозе // Сб. трудов ЦНИИ лесного хозяйства, N 2, 1934.
- Вредители еловых и елово-лиственных лесов. (Совместно с П. Н. Тельманом). Гослестехиздат, Л., 1938.
- Усыхание Тубинского лесного массива Красноярского края под влиянием большого черного елового усача. // Известия лесотехнической академии, Л., 1938.
Примітки
- Гусев В. И. Памяти проф. Алексея Владимировича Яцентковского (к 20-летию со дня смерти) // Лесной журнал, № 2, 1963, с. 171—173
- Біологічний факультет — http://onu.edu.ua/uk/structure/faculty/bio/56-institutes/bio [ 27 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Ретро-виставка «Наукова спадщина викладачів ХНАУ ім. В. В. Докучаєва» — https://knau.kharkov.ua/1235-retro-vistavka-naukova-spadschina-vikladachv-hnau-m-vv-dokuchayeva.html [ 7 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Трускавецька І. Я. Діяльність Й. К. Пачоського і Херсонського земства по заснуванню природничо-історичного музею (кінець ХІХ–початок ХХ ст.) // Вісник НТУ «ХПІ». Серія: Історія науки і техніки. — Харків: НТУ «ХПІ». — 2012. — № 42(948). — С. 143—150
- Чтобы память жила — http://slt43.ru/news/chtoby_pamjat_zhila/2017-10-30-306 [ 7 березня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksi j Volodimi rovich Yacentko vskij 27 lyutogo 1880 18 grudnya 1942 rosijskij radyanskij entomolog i vikladach yakij narodivsya zdobuv osvitu i pevnij chas pracyuvav v Ukrayini Odin z zasnovnikiv lisovoyi entomologiyi v Rosiyi Yacentkovskij Oleksij VolodimirovichNarodivsya27 lyutogo 1880 1880 02 27 KerchPomer18 grudnya 1942 1942 12 18 62 roki Sovyetsk Kirovska oblast KrayinaRosijska imperiya SRSRAlma materOdeskij nacionalnij universitet imeni I I MechnikovaGaluzentomologiyaZakladBryanskij lisogospodarskij institutVchene zvannyaprofesorNaukovij stupinkandidat biologichnih naukVidomij zavdyaki prikladnim robotam iz vivchennya komahZhittyepisOleksij Volodimirovich Yacentkovskij narodivsya u 27 lyutogo 1880 roku v Kerchi v rodini vijskovosluzhbovcya Majbutnij vchenij zakinchiv miscevu gimnaziyu 1900 i prirodniche viddilennya fiziko matematichnogo fakultetu Imperatorskogo Novorosijskogo universitetu 1906 diplom 1 go stupenya Jogo zalishili pracyuvati na kafedri zoologiyi universitetu vin zbirav naukovij material na universitetskij gidrobiologichnij stanciyi Nastupnogo roku vipusknika priznachili asistentom kafedri zoologiyi ta entomologiyi Novooleksandrijskogo institutu silskogo gospodarstva ta lisivnictva Tut vin pracyuvav pid kerivnictvom znanogo zoologa Ivana Kostyantinovicha Tarnani Vin vivchav zoologichni kolekciyi entomologichnogo kabinetu Hersonskogo gubernskogo zemstva spivpracyuyuchi gubernskim entomologom vidomim botanikom i zoologom J K Pachoskim U 1911 roci O Yacentkovskij staye pracivnikom entomologichnoyi laboratoriyi lisovogo departamentu Ministerstva zemlerobstva i derzhavnogo majna u Sankt Peterburzi Pid chas gromadyanskoyi vijni vin staye asistentom Odeskogo silskogospodarskogo institutu 1919 1920 potim vikladaye u shkoli drugogo stupenyu U 1922 roci vin obijmaye posadu asistenta kafedri zoologiyi ta lisovoyi entomologiyi Tut vin pracyuvav pid kerivnictvom profesora Spochatku O Yacentkovskomu doruchili vesti zanyattya z zoologiyi a zgodom z lisovoyi entomologiyi Z 1924 roku vin chitaye lekciyi z ciyeyi disciplini u 1930 roci oderzhuye zvannya docenta U 1936 roci Prezidiya Akademiyi nauk SRSR nadaye jomu naukovij stupin kandidata biologichnih nauk bez zahistu disertaciyi 1937 roku O Yacentkovskogo zaproshuyut ocholiti kafedru entomologiyi Bryanskogo lisogospodarskogo institutu Tozh vin pereyizhdzhaye do Bryanska cherez dva roki oderzhuye zvannya profesora Pislya pochatku vijni 1941 O Yacentkovskij razom z institutom evakuyuvavsya do Sovyetska Kirovskoyi oblasti Tut vish pracyuvav na bazi Suvodskogo lisgospu tehnikumu Oleksandr Volodimirovich prodovzhuvav chitati lekciyi ale zdorov ya jogo pogirshuvalosya U nich na 18 grudnya 1942 roku vin pomer Pohovali vchenogo poblizu selisha de zhili vikladachi na berezi Vyatki Naukova ta pedagogichna diyalnistPracyuyuchi razom z I Ya Shevirovim Oleksij Yacentkovskij stav fahivcem z lisovoyi entomologiyi i ne polishav ciyeyi tematiki protyagom ostannih dvadcyati rokiv svogo zhittya Ne polishayuchi navchalno vihovnoyi roboti O V Yacentkovskij protyagom 15 rokiv pracyuvav naukovim spivrobitnikom Derzhavnogo institutu doslidnoyi agronomiyi Derzhavnogo NDI lisovogo gospodarstva Institutu derevini CNDI Lisovogo gospodarstva Vsesoyuznogo agrolisomeliorativnogo institutu Pivnichnoyi oblasnoyi stanciyi zahistu roslin Biloruskoyi doslidnoyi stanciyi po borotbi zi shkidnikami naukovo doslidnogo sektora Lisotehnichnoyi akademiyi U rizni roki vin doslidzhuvav lisovi masivi u Leningradskij Kalininskij Tambovskij Sverdlovskij Orlovskij oblastyah na Pivdennomu Urali u Stavropolskomu krayi u lisah ta parkah Sankt Peterburga Leningrada Jogo naukova robota zoseredzhuvalasya po takih napryamkah vivchennya skladu lisovoyi fauni pevnih regioniv oblik shkodochinnoyi fauni okreslennya zahodiv borotbi z neyu vivchennya biologiyi ta ekologiyi komah lisovih shkidnikiv Pid jogo kerivnictvom i nim osobisto pidgotovani tisyachi fahivciv lisovoyi spravi Vin provodiv lekciyi ta zanyattya na riznomanitnih kursah dlya pracivnikiv lisovogo gospodarstva gotuvav dlya nih praktichni rekomendaciyi Yak vikladach vin vsilyako zaprovadzhuvav ekologichnij pidhid do spravi zahistu lisu Vin opublikuvav ponad 30 prac naukovogo naukovo praktichnogo ta navchalnogo zmistu Osnovni naukovi praci Ryby Odesskogo zaliva Zapiski Novorossijskogo obshestva estestvoispytatelej t XXXIII Odessa 1908 Fauna koroedov Russkoj Polshi Russkoe entomologicheskoe obozrenie t XII S Pb 1912 Spermatofory i zhivorozhdenie u sosnovoj nochnicy Russkoe entomologicheskoe obozrenie t XIV S Pb 1914 Deyatelnost koroedov i drugih vreditelej v Petrogradskoj gub v 1922 g Byulleten lesnogo hozyajstva i ohoty Petrograd 1922 Osennij nadzor za lesnymi vreditelyami Vestnik Severnoj oblastnoj stancii zashity rastenij ot vreditelej Petrograd 1922 Kastraciya sosnovyh luboedov chervyami nematodami i vliyanie ih na zhiznedeyatelnost koroedov Zapiski Belorusskogo instituta selskogo i lesnogo hozyajstva N 3 Minsk 1924 Pitanie vozrast i prodolzhitelnost zhizni luboedov Zapiski Belorusskogo instituta selskogo i lesnogo hozyajstva N 9 Minsk 1925 Glavnye vragi lesa i mery borby s nimi L Lengiz 1926 Vrednye lesnye nasekomye i borba s nimi Spravochnik po lesnoj promyshlennosti i lesnomu hozyajstvu L Lengiz 1928 Majskij hrush rubki i lesovozobnovlenie Lesnoe hozyajstvo N IX M 1929 Opredelitel koroedov po povrezhdeniyam L Selhozgiz 1930 Glavnejshie vrednye nasekomye v lesah SSSR L Selhozgiz 1931 Vrednye nasekomye Tihvinskogo uchebno opytnogo lespromhoza Zapiski lesnoj opytnoj stancii Tihvinskogo lespromhoza Tihvin 1931 Vrednye nasekomye i mery borby s nimi Spravochnik po lesnoj promyshlennosti i lesnomu hozyajstvu L Lengiz 1931 Entomologicheskie obsledovanie podmochennyh nasazhdenij v Siverskom opytnom lespromhoze Sb trudov CNII lesnogo hozyajstva N 2 1934 Vrediteli elovyh i elovo listvennyh lesov Sovmestno s P N Telmanom Goslestehizdat L 1938 Usyhanie Tubinskogo lesnogo massiva Krasnoyarskogo kraya pod vliyaniem bolshogo chernogo elovogo usacha Izvestiya lesotehnicheskoj akademii L 1938 PrimitkiGusev V I Pamyati prof Alekseya Vladimirovicha Yacentkovskogo k 20 letiyu so dnya smerti Lesnoj zhurnal 2 1963 s 171 173 Biologichnij fakultet http onu edu ua uk structure faculty bio 56 institutes bio 27 veresnya 2018 u Wayback Machine Retro vistavka Naukova spadshina vikladachiv HNAU im V V Dokuchayeva https knau kharkov ua 1235 retro vistavka naukova spadschina vikladachv hnau m vv dokuchayeva html 7 bereznya 2019 u Wayback Machine Truskavecka I Ya Diyalnist J K Pachoskogo i Hersonskogo zemstva po zasnuvannyu prirodnicho istorichnogo muzeyu kinec HIH pochatok HH st Visnik NTU HPI Seriya Istoriya nauki i tehniki Harkiv NTU HPI 2012 42 948 S 143 150 Chtoby pamyat zhila http slt43 ru news chtoby pamjat zhila 2017 10 30 306 7 bereznya 2019 u Wayback Machine