Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить текст що не відповідає енциклопедичному стилю Будь ласка допоможіть удосконалити цю статтю погодивши с

Ярмарок вишиванок в Коломиї

Ярмарок вишиванок в Коломиї
Ця стаття містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (липень 2018)

Ринок вишиванок — торговельний комплекс в місті Коломия, куди з'їжджаються торгувати майстри декоративно-прикладного мистецтва з Гуцульщини, Покуття та Опілля. Одні продають в критих рядах, інші стоять просто неба. Пліч-о-пліч з іншими майстринями вони тримають у руках свої вишивані вироби: на шиї висять крайки та намиста, в одній руці сорочки чоловічі, в іншій — жіночі.

image
Продавчиня Коломийського ринку вишиванок

Історія

Мистецтво вишивання в Україні іде коренями в глибину століть. Коломийські землі були густонаселеними племенами трипільців. Трипільські жінки рясно декорували вбрання розписом, вишивкою та аплікаціями. На жаль, самі тканини не дійшли до нас. В наш час на ринку можна знайти сорочки з орнаментами трипільської культури. Найвідоміший мотив — «кривульки» або «нескінченник». Історики не заперечують, що вишивальне мистецтво на теренах України виникло ще за кам'яної доби. Археологічні знахідки доби палеоліту, зокрема біля с. Мізина на Чернігівщині, засвідчують наявність вишивки в прадавні часи. У похованнях перших століть нашої ери, зокрема в кургані Соколова Могила, відкритому біля села Ковалівка, Миколаївської області, археологом Г. Ковпаненком, знайдено залишки вовняного одягу, оздобленого різнокольоровою вишивкою.

image
Зразок найдавнішої вишитої сорочки з Єгипту

При радянській владі вишиванка перестала бути актуальною і припорошилась у шафах українців. Проте нещодавно одяг з елементами вишивки знову набув неабиякої популярності.

Сьогодення

Основною причиною виникнення такого феномену, як Коломийський нічний базар вишиванок, стало поєднання кількох факторів: перманентна криза в регіоні — масове викидання працездатного населення на вулицю, давні та усталені традиції народного рукоділля, велика частка підприємливих, талановитих та ініціативних людей в околицях неофіційної столиці Гуцульщини. Хтось ішов торгувати, хтось їхав на заробітки в далекі краї, а хтось брався виготовляти в домашніх умовах нехитрий крам ручною працею і нести на Торговицю для реалізації. Вишиванки завжди продавалися на коломийських ринках. Згодом утворився неофіційний та невпорядкований базарчик, паралельний до Торговиці, де активне місцеве жіноцтво продавало свій власноруч виготовлений крам. Так починав формуватися  нічний  ринок вишивки, який довгий час функціонував прямо на проїжджій частині дороги біля входу на коломийську Торговицю.

…Українські підприємства закривалися, імпортний товар низької якості наповнював країну і з традиційних базарів витісняв місцеву  продукцію. Так і на міській  Торговиці у певний час не вистачало місця для продажу місцевої сільськогосподарської та тваринницької продукції. Для задоволення потреб населення саме  в цьому напрямку місцевий підприємець В. М. Шевчук  біля старої ярмаркової площі збудував і відкрив спеціалізований ринок «Коломийський колос» для продажу продукції з села і для села. А пізніше, поки адміністрація Торговиці «спала», перетягнув всю торгівлю, яка стосувалася вишивки, до себе на територію, запропонувавши людям низькі тарифи та певні зручності. Таким чином, для міста було розв'язано проблему ліквідації хоча б одного місця невпорядкованої торгівлі. Так народився єдиний в Україні  спеціалізований нічний ярмарок вишивки.

За радянських часів на Коломийщині працювали структурні ланки Головхудпрому — Коломийські фабрики «Рози Люксембург» та ім. Сімнадцятого Вересня, Косівське художньо-виробниче об'єднання «Гуцульщина», Вижницька фабрика ім. Федьковича. Крім того, в Коломиї існували досить потужні підприємства легкої промисловості: швейна, ткацька, гардинна та взуттєва фабрики. В Коломийській окрузі в часи СРСР було кілька фабрик, що займались випуском сувенірної продукції з елементами декоративно-прикладного мистецтва. Також в сусідніх містечках діють навчальні заклади мистецького профілю, що вже мають більш як столітню історію. Там і сьогодні вивчають мистецтво вишивання теоретично та опановують різні техніки цього рукоділля практично. Це — Вижницький коледж прикладного мистецтва та Косівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва. Окрема і дуже важлива сторона у створенні та діяльності цього базару лежить на львів'янах. Адже, на початках існування цього базару дуже велика частина продукції виготовленої коломийськими умільцями йшла в столицю Галичини.

Призначення

Ринок вишивки в Коломиї працює щочетверга. Площа є досить маленькою та займає лише 3 тисячі квадратних метрів. Для того, щоб на ньому торгувати, необхідно оплатити 5 гривень, якщо продавати свої роботи без обладнаного місця. Оренда приміщення коштує від 120 до 800 гривень. Ціна змінюється в залежності від місця розташування та площі приміщення. На базарі є 29 підприємців, які орендують приміщення для торгівлі на ринку на постійній основі. Їхні торгові точки — це, по-суті, маленькі магазинчики. Ще кілька десятків підприємців торгують із палаток та розкладних столів. І кілька сотень майстринь-вишивальниць торгують прямо з рук. Коломийський нічний базар вишиванок — це, насамперед, кілька тисяч українських жінок бджілок-трудівниць, що вручну голкою та ниткою створюють чудеса на полотні. Для переважної більшості — це нелегкий заробіток на кусень хліба. Необхідно вкласти матеріал, нитки, багато праці і що найголовніше — зуміти продати. Конкуренція вишивальниць і створила традицію низьких цін на ручну роботу. Але одночасно вона створила і гуртового покупця, який не просто купує вишивку, а купує її багато. З появою стабільного попиту у вигляді гуртових покупців на базарі з'явилась машинна вишивка і частка її неухильно зростає. Проте  конкуренція в цьому сегменті висока — тому, переважно, ця вишивка високої якості і дуже гарна.

Особливістю є те, що ринок працює з другої години ночі до 8-9 ранку. Жартівлива версія, чому саме працює вночі — тому, що податкова спить. Більш реалістична версія пояснює нічний режим тим, що на початках для переважної більшості учасників це було додаткове заняття і вони не могли виділити на нього свого денного часу. В пошуках причин нічної роботи ринку, крім талантів та традицій місцевого жіноцтва до рукоділля, треба врахувати їхню фантастичну працелюбність. Можливо, вплинуло географічне розташування. Адже, більшість гуртових ринків сільськогосподарської продукції в сусідній Польщі теж працюють в нічному режимі.

Унікальність ринку

На Коломийському ринку вишиванок можна придбати вишиванку з рук справжніх майстринь-вишивальниць. Для яких ручна праця — основний заробіток, а для покупців — можливість отримати унікальну річ. Багато хто приїжджає лише для того, щоб особисто познайомитись з майстринями та замовити ексклюзивний виріб. Тут можна придбати весільні рушники, стильні вишиті сорочки, блузки, сукні, модні сукні з вишитими елементами, українські національні костюми та строї, красивий вишиваний дитячий одяг, а також тканини, нитки, бісер. В особливій пошані — ручна робота. Є тут вишивка, яка пущена на потік. Це в основному — машинна.

image Два кольори мої, два кольори, Оба на полотні, в душі моїй оба, Два кольори мої, два кольори: Червоне — то любов, а чорне — то журба… image

Пісня на слова Дмитра Павличка відома кожному коломиянину з дитинства. Поет, уродженець цих країв, описує традиційну українську вишиванку, яка здавна виконувалась у двох кольорах — червоному та чорному — характерними для нашого краю. Це найпоширеніші кольори в українській вишиванці, що асоціюються з радощами та печалями.

Музеї

  • Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття;
  • Музей писанки;
  • Музей історії міста Коломиї.

Міжміський транспорт

Дістатись до Коломиї можна з допомогою залізниці через Івано-Франківськ (віддаль 65 км), Львів (200 км), Чернівці (80 км) чи Тернопіль (190 км), а звідти вже є непогане автобусне сполучення. Проходять через Коломию кілька пасажирських потягів та кілька дизелів місцевого сполучення. http://www.uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=23030&by_station=1 [ 13 січня 2017 у Wayback Machine.] Люди, що живуть поблизу базару охоче приймають на ночівлю гостей, щоправда за символічну плату. Також в Коломиї є широка сітка готелів та приватних садиб, де можна переночувати та відпочити. (http://kolist.if.ua/Переночувати-Коломиї).

Див. також

Джерела

  • Тищенко О. Історія декоративно-прикладного мистецтва України (13-18 ст.).— К., 1992.
  • Николаева Т. Украинская народная одежда.— К.: Наукова думка, 1988;

Посилання

  1. http://jameelcentre.ashmolean.org/collection/8/per_page/25/offset/0/sort_by/date/object/10748

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin lipen 2018 Rinok vishivanok torgovelnij kompleks v misti Kolomiya kudi z yizhdzhayutsya torguvati majstri dekorativno prikladnogo mistectva z Guculshini Pokuttya ta Opillya Odni prodayut v kritih ryadah inshi stoyat prosto neba Plich o plich z inshimi majstrinyami voni trimayut u rukah svoyi vishivani virobi na shiyi visyat krajki ta namista v odnij ruci sorochki cholovichi v inshij zhinochi Prodavchinya Kolomijskogo rinku vishivanokIstoriyaMistectvo vishivannya v Ukrayini ide korenyami v glibinu stolit Kolomijski zemli buli gustonaselenimi plemenami tripilciv Tripilski zhinki ryasno dekoruvali vbrannya rozpisom vishivkoyu ta aplikaciyami Na zhal sami tkanini ne dijshli do nas V nash chas na rinku mozhna znajti sorochki z ornamentami tripilskoyi kulturi Najvidomishij motiv krivulki abo neskinchennik Istoriki ne zaperechuyut sho vishivalne mistectvo na terenah Ukrayini viniklo she za kam yanoyi dobi Arheologichni znahidki dobi paleolitu zokrema bilya s Mizina na Chernigivshini zasvidchuyut nayavnist vishivki v pradavni chasi U pohovannyah pershih stolit nashoyi eri zokrema v kurgani Sokolova Mogila vidkritomu bilya sela Kovalivka Mikolayivskoyi oblasti arheologom G Kovpanenkom znajdeno zalishki vovnyanogo odyagu ozdoblenogo riznokolorovoyu vishivkoyu Zrazok najdavnishoyi vishitoyi sorochki z Yegiptu Pri radyanskij vladi vishivanka perestala buti aktualnoyu i priporoshilas u shafah ukrayinciv Prote neshodavno odyag z elementami vishivki znovu nabuv neabiyakoyi populyarnosti SogodennyaOsnovnoyu prichinoyu viniknennya takogo fenomenu yak Kolomijskij nichnij bazar vishivanok stalo poyednannya kilkoh faktoriv permanentna kriza v regioni masove vikidannya pracezdatnogo naselennya na vulicyu davni ta ustaleni tradiciyi narodnogo rukodillya velika chastka pidpriyemlivih talanovitih ta iniciativnih lyudej v okolicyah neoficijnoyi stolici Guculshini Htos ishov torguvati htos yihav na zarobitki v daleki krayi a htos bravsya vigotovlyati v domashnih umovah nehitrij kram ruchnoyu praceyu i nesti na Torgovicyu dlya realizaciyi Vishivanki zavzhdi prodavalisya na kolomijskih rinkah Zgodom utvorivsya neoficijnij ta nevporyadkovanij bazarchik paralelnij do Torgovici de aktivne misceve zhinoctvo prodavalo svij vlasnoruch vigotovlenij kram Tak pochinav formuvatisya nichnij rinok vishivki yakij dovgij chas funkcionuvav pryamo na proyizhdzhij chastini dorogi bilya vhodu na kolomijsku Torgovicyu Ukrayinski pidpriyemstva zakrivalisya importnij tovar nizkoyi yakosti napovnyuvav krayinu i z tradicijnih bazariv vitisnyav miscevu produkciyu Tak i na miskij Torgovici u pevnij chas ne vistachalo miscya dlya prodazhu miscevoyi silskogospodarskoyi ta tvarinnickoyi produkciyi Dlya zadovolennya potreb naselennya same v comu napryamku miscevij pidpriyemec V M Shevchuk bilya staroyi yarmarkovoyi ploshi zbuduvav i vidkriv specializovanij rinok Kolomijskij kolos dlya prodazhu produkciyi z sela i dlya sela A piznishe poki administraciya Torgovici spala peretyagnuv vsyu torgivlyu yaka stosuvalasya vishivki do sebe na teritoriyu zaproponuvavshi lyudyam nizki tarifi ta pevni zruchnosti Takim chinom dlya mista bulo rozv yazano problemu likvidaciyi hocha b odnogo miscya nevporyadkovanoyi torgivli Tak narodivsya yedinij v Ukrayini specializovanij nichnij yarmarok vishivki Za radyanskih chasiv na Kolomijshini pracyuvali strukturni lanki Golovhudpromu Kolomijski fabriki Rozi Lyuksemburg ta im Simnadcyatogo Veresnya Kosivske hudozhno virobniche ob yednannya Guculshina Vizhnicka fabrika im Fedkovicha Krim togo v Kolomiyi isnuvali dosit potuzhni pidpriyemstva legkoyi promislovosti shvejna tkacka gardinna ta vzuttyeva fabriki V Kolomijskij okruzi v chasi SRSR bulo kilka fabrik sho zajmalis vipuskom suvenirnoyi produkciyi z elementami dekorativno prikladnogo mistectva Takozh v susidnih mistechkah diyut navchalni zakladi misteckogo profilyu sho vzhe mayut bilsh yak stolitnyu istoriyu Tam i sogodni vivchayut mistectvo vishivannya teoretichno ta opanovuyut rizni tehniki cogo rukodillya praktichno Ce Vizhnickij koledzh prikladnogo mistectva ta Kosivskij derzhavnij institut prikladnogo ta dekorativnogo mistectva Okrema i duzhe vazhliva storona u stvorenni ta diyalnosti cogo bazaru lezhit na lviv yanah Adzhe na pochatkah isnuvannya cogo bazaru duzhe velika chastina produkciyi vigotovlenoyi kolomijskimi umilcyami jshla v stolicyu Galichini PriznachennyaRinok vishivki v Kolomiyi pracyuye shochetverga Plosha ye dosit malenkoyu ta zajmaye lishe 3 tisyachi kvadratnih metriv Dlya togo shob na nomu torguvati neobhidno oplatiti 5 griven yaksho prodavati svoyi roboti bez obladnanogo miscya Orenda primishennya koshtuye vid 120 do 800 griven Cina zminyuyetsya v zalezhnosti vid miscya roztashuvannya ta ploshi primishennya Na bazari ye 29 pidpriyemciv yaki orenduyut primishennya dlya torgivli na rinku na postijnij osnovi Yihni torgovi tochki ce po suti malenki magazinchiki She kilka desyatkiv pidpriyemciv torguyut iz palatok ta rozkladnih stoliv I kilka soten majstrin vishivalnic torguyut pryamo z ruk Kolomijskij nichnij bazar vishivanok ce nasampered kilka tisyach ukrayinskih zhinok bdzhilok trudivnic sho vruchnu golkoyu ta nitkoyu stvoryuyut chudesa na polotni Dlya perevazhnoyi bilshosti ce nelegkij zarobitok na kusen hliba Neobhidno vklasti material nitki bagato praci i sho najgolovnishe zumiti prodati Konkurenciya vishivalnic i stvorila tradiciyu nizkih cin na ruchnu robotu Ale odnochasno vona stvorila i gurtovogo pokupcya yakij ne prosto kupuye vishivku a kupuye yiyi bagato Z poyavoyu stabilnogo popitu u viglyadi gurtovih pokupciv na bazari z yavilas mashinna vishivka i chastka yiyi neuhilno zrostaye Prote konkurenciya v comu segmenti visoka tomu perevazhno cya vishivka visokoyi yakosti i duzhe garna Osoblivistyu ye te sho rinok pracyuye z drugoyi godini nochi do 8 9 ranku Zhartivliva versiya chomu same pracyuye vnochi tomu sho podatkova spit Bilsh realistichna versiya poyasnyuye nichnij rezhim tim sho na pochatkah dlya perevazhnoyi bilshosti uchasnikiv ce bulo dodatkove zanyattya i voni ne mogli vidiliti na nogo svogo dennogo chasu V poshukah prichin nichnoyi roboti rinku krim talantiv ta tradicij miscevogo zhinoctva do rukodillya treba vrahuvati yihnyu fantastichnu pracelyubnist Mozhlivo vplinulo geografichne roztashuvannya Adzhe bilshist gurtovih rinkiv silskogospodarskoyi produkciyi v susidnij Polshi tezh pracyuyut v nichnomu rezhimi Unikalnist rinkuNa Kolomijskomu rinku vishivanok mozhna pridbati vishivanku z ruk spravzhnih majstrin vishivalnic Dlya yakih ruchna pracya osnovnij zarobitok a dlya pokupciv mozhlivist otrimati unikalnu rich Bagato hto priyizhdzhaye lishe dlya togo shob osobisto poznajomitis z majstrinyami ta zamoviti eksklyuzivnij virib Tut mozhna pridbati vesilni rushniki stilni vishiti sorochki bluzki sukni modni sukni z vishitimi elementami ukrayinski nacionalni kostyumi ta stroyi krasivij vishivanij dityachij odyag a takozh tkanini nitki biser V osoblivij poshani ruchna robota Ye tut vishivka yaka pushena na potik Ce v osnovnomu mashinna Dva kolori moyi dva kolori Oba na polotni v dushi moyij oba Dva kolori moyi dva kolori Chervone to lyubov a chorne to zhurba Pisnya na slova Dmitra Pavlichka vidoma kozhnomu kolomiyaninu z ditinstva Poet urodzhenec cih krayiv opisuye tradicijnu ukrayinsku vishivanku yaka zdavna vikonuvalas u dvoh kolorah chervonomu ta chornomu harakternimi dlya nashogo krayu Ce najposhirenishi kolori v ukrayinskij vishivanci sho asociyuyutsya z radoshami ta pechalyami MuzeyiNacionalnij muzej narodnogo mistectva Guculshini ta Pokuttya Muzej pisanki Muzej istoriyi mista Kolomiyi Mizhmiskij transportDistatis do Kolomiyi mozhna z dopomogoyu zaliznici cherez Ivano Frankivsk viddal 65 km Lviv 200 km Chernivci 80 km chi Ternopil 190 km a zvidti vzhe ye nepogane avtobusne spoluchennya Prohodyat cherez Kolomiyu kilka pasazhirskih potyagiv ta kilka dizeliv miscevogo spoluchennya http www uz gov ua passengers timetable station 23030 amp by station 1 13 sichnya 2017 u Wayback Machine Lyudi sho zhivut poblizu bazaru ohoche prijmayut na nochivlyu gostej shopravda za simvolichnu platu Takozh v Kolomiyi ye shiroka sitka goteliv ta privatnih sadib de mozhna perenochuvati ta vidpochiti http kolist if ua Perenochuvati Kolomiyi Div takozhKolomiyaDzherelaTishenko O Istoriya dekorativno prikladnogo mistectva Ukrayini 13 18 st K 1992 Nikolaeva T Ukrainskaya narodnaya odezhda K Naukova dumka 1988 PosilannyaZrazok najdavnishoyi vishitoyi sorochki Arhivovano 5 lyutogo 2017 u Wayback Machine Na nichnij etnorinok u Kolomiyi z yizhdzhayutsya majstri ta pokupci z usiyeyi krayini FOTO 24 lyutogo 2022 u Wayback Machine http etno vyshyvanka kiev ua uk 4635 staty view 5493 jak vidrizniti mashinnu vishivku vid ruchnoji htm 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Yak vidrizniti ruchnu vishivku vid mashinnoyi http fakty ictv ua 28 serpnya 2016 u Wayback Machine FAKTI ICTV http kolomyya org se sites pb 45947 11 lyutogo 2017 u Wayback Machine Kolomiya VEB Portal http firtka if ua action show amp id 28612 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine agenciya novin Firtka http ukryarmarka com ua 19 kvitnya 2019 u Wayback Machine stattya ISTORIYa RINKU VIShIVANOK V KOLOMIYi Kolomiya najbilshij etnorinok v Ukrayini http kyiv ridna ua 2016 06 najdavnishi zrazky starodavnoji vyshyvkyzvidky jde tradytsiya 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine najdavnishi zrazki vishivki Vizhnickij koledzh prikladnogo mistectva http www vkpm org ua 9 kvitnya 2022 u Wayback Machine ta Kosivskij derzhavnij institut prikladnogo ta dekorativnogo mistectva http kipdm com pro nas html 29 listopada 2016 u Wayback Machine DLYa BAZhAYuChIH OSVOYiTI NAVIChKI VIChNOGO MISTECTVA https olegvoloshchuk com svitovi novyny kolomyjshchyna nichnuy bazar vyshyvanok v kolomyyi html kolomiyanin Oleg Voloshuk pro nichnij bazar vishivanok v Kolomiyi foto http jameelcentre ashmolean org collection 8 per page 25 offset 0 sort by date object 10748

Дата публікації:
Топ