Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Япо́нська окупа́ція Сінгапу́ру — період історії Сінгапуру з 15 лютого 1942 року по вересень 1945 року.
Події, що призвели до окупації
Японці захопили всі Малайї в малайській кампанії протягом двох місяців. Тиждень оборони Сінгапуру завершився 15 лютого 1942 року найбільшою в історії капітуляцією британських військ. Прем'єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль назвав падіння Сінгапуру «найгіршою катастрофою і найбільшою капітуляцію в британській історії».
Життя під час окупації
Кемпейтай (японська військова таємна поліція) здійснила численні злочини проти простих людей. Вони ввели систему «Сук Чінг», що означає «чистку через очищення» на китайській мові, щоб ліквідувати тих з них, хто брав участь в обороні або висловлював антияпонські переконання. Різанина Сук Чінг забрала життя від 25 000 до 50 000 етнічних китайців в Сінгапурі та Малайзії (за японськими даними було вбито 5 тисяч осіб): у китайців запитували адресу і рід занять, потім одним із них дозволялося повернутися додому, а інших на вантажівках відвозили на берег моря, де виводили на кілька метрів у воду і розстрілювали з кулеметів. Європейців та індійців зганяли в концтабори. Розстріли та грабежі в Сінгапурі тривали весь березень.
В кінотеатрах показували тільки японські пропагандистські фільми. Ці фільми показували мужність японців і висміювали англійців. Ходити в кіно взагалі було дуже небезпечно, тому що японці могли раптово з'явитися і забрати молодих людей для роботи.
Предмети першої необхідності були в дефіциті під час окупації. Ціни на них різко збільшилася через гіперінфляцію. Наприклад, ціна на рис зросла з $ 5 за 100 катті (близько 60 кг або 130 фунтів) до $ 5000. Японці видавали продовольчі картки, щоб обмежити обсяг ресурсів, отриманих цивільним населенням. Дорослі могли придбати 4,8 кг (11 фунтів) рису на місяць і 2,4 кг (5,3 фунтів) для дітей. Кількість рису для дорослих скоротилася на 25% у подальшому ході війни.
23 березня 1942 року японське генеральне консульство в Сінгапурі було закрито, і військова адміністрація оголосила, що відтепер Малайя — невід'ємна частина Японської імперії. Малайя була розділена на десять провінцій, а місто Сінгапур став окремою адміністративною одиницею — Сенан. Для того, щоб жителі Малайї усвідомили, що вони тепер прямі піддані імперії, 29 квітня в усіх містах Малайї була проведена урочиста церемонія святкування дня народження імператора. Оскільки в Сінгапурі малайців жило мало, в церемонії брали участь в основному перелякані китайці та індійці, які не отримали японського громадянства і залишалися для японців підданими ворожих країн.
До середини 1942 року були відновлені п'ять найбільших доків Сінгапуру, і почав повністю функціонувати порт. Однак японці не планували постачати населення товарами, і Сінгапурові довелося обходитися довоєнними запасами, реалізованими на чорному ринку (перший корабель з цивільними товарами з Японії дістався до Сінгапуру лише у липні 1943 року).
У липні 1943 року в Сінгапурі влаштувався Субхас Чандра Бос, який очолив так званий «Тимчасовий уряд вільної Індії». Під впливом пропаганди Боса в сформовану ним Індійську національну армію вступили п'ять тисяч індійських солдатів, що потрапили в полон у Сінгапурі.
Кінець окупації
6–9 серпня 1945 року два американських бомбардувальники B-29 (''Enola Gay'' і ''Bockscar''), скинули атомні бомби на японські міста Хіросіма та Нагасакі. 8 серпня 1945 р. Радянський Союз оголосив війну Японії і зайшов у Маньчжурію. Бомбардування Хіросіми й Нагасакі разом зі вступом Радянського Союзу у війну закінчив японську окупацію Південно-Східної Азії.
У міру того, як Японія зазнавала поразки на фронтах, японська влада йшла на деякі поступки місцевої буржуазії і феодалів, прагнучи заручитися їх підтримкою. Наприкінці 1944 — на початку 1945 року малайські націоналісти виступили з ідеєю створення Великої Індонезії. У липні 1945 року в Сінгапурі відбулася конференція керівників японської військової адміністрації на Яві, Суматрі, Сулавесі і в Малайї, де обговорювалася ця концепція. Підтримуючи цю ідею, Японія хотіла в критичний для неї момент заручитися симпатіями окупованого населення, однак капітуляція Японії поставила хрест на цих планах.
15 серпня Японія оголосила про свою капітуляцію. Офіційне підписання капітуляції відбулося 12 вересня в мерії Сінгапуру. Лорд Луїс Маунтбеттен, верховний головнокомандувач НАТО в Південно-Східній Азії, приїхав в Сінгапур, щоб отримати формальну капітуляцію японських військ від генерала Сейсіро Ітагакі та генерала Хісаіті Терауті.
Після того як японці здалися, в Сінгапурі існував стан аномії, поки англійці не прибули, щоб взяти контроль. Були широко поширені випадки грабежів і вбивств. Велика частина інфраструктури була зруйнована, у тому числі портові споруди та електроенергія, водопостачання та телефонний зв'язок. Коли британські війська, нарешті, прибули, вони були зустрінуті з вітаннями і фанфарами.
Війна сприяла становленню ідентичності Сінгапуру. Жителі Сінгапуру, більшість яких у 1930-х були вже не китайськими іммігрантами, а їх нащадками — місцевими уродженцями, в роки японської окупації почали відчувати себе саме сінгапурцями, а не китайцями з британськими паспортами.
У культурі
Японська окупація Сінгапуру була зображена в ЗМІ та масовій культурі, в тому числі у фільмах і телесеріалах.
Фільми
- Південний Хрест (також відомий як Вища честь) (1982), японсько-австралійського виробництва.
Телесеріали
- Ранні епізоди Тенко, виробництва BBC / ABC.
- Герої (1988), австралійсько-британське виробництво.
- Герої II: Повернення(1991), австралійський серіал.
- Останній ритм (1996), телебачення Сінгапуру (TCS).
- Ціна миру (1997), телебачення Сінгапуру (TCS).
- Щоденник війни (2001), видавництво MediaCorp.
- В пошуках миру (2001), видавництво MediaCorp.
- Чангі (2001), видавництва австралійської радіомовної корпорації.
Примітки
- Churchill, Winston S. Second World War IV. 6 vols, London, 1948-54 p. 81.
- «Japanese Occupation» [ 9 травня 2006 у Wayback Machine.]. AsiaOne. Retrieved 1 May 2006.
- Tenko (TV series) на сайті IMDb
- The Heroes на сайті IMDb
- Heroes II: The Return на сайті IMDb
- A War Diary на сайті Internet Movie Database
- Changi на сайті Internet Movie Database
Джерела
- «Історія Сходу» (в 6 т.). Т. V «Схід у новітній час (1914–1945 рр..)», — Москва: видавнича фірма «Східна література» РАН, 2006.
- І. В. Можейко «Західний вітер — ясна погода», — Москва, «Видавництво АСТ», 2001.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yapo nska okupa ciya Singapu ru period istoriyi Singapuru z 15 lyutogo 1942 roku po veresen 1945 roku Podiyi sho prizveli do okupaciyiGolovna kategoriya Yaponci zahopili vsi Malajyi v malajskij kampaniyi protyagom dvoh misyaciv Tizhden oboroni Singapuru zavershivsya 15 lyutogo 1942 roku najbilshoyu v istoriyi kapitulyaciyeyu britanskih vijsk Prem yer ministr Velikoyi Britaniyi Vinston Cherchill nazvav padinnya Singapuru najgirshoyu katastrofoyu i najbilshoyu kapitulyaciyu v britanskij istoriyi Zhittya pid chas okupaciyiKempejtaj yaponska vijskova tayemna policiya zdijsnila chislenni zlochini proti prostih lyudej Voni vveli sistemu Suk Ching sho oznachaye chistku cherez ochishennya na kitajskij movi shob likviduvati tih z nih hto brav uchast v oboroni abo vislovlyuvav antiyaponski perekonannya Rizanina Suk Ching zabrala zhittya vid 25 000 do 50 000 etnichnih kitajciv v Singapuri ta Malajziyi za yaponskimi danimi bulo vbito 5 tisyach osib u kitajciv zapituvali adresu i rid zanyat potim odnim iz nih dozvolyalosya povernutisya dodomu a inshih na vantazhivkah vidvozili na bereg morya de vivodili na kilka metriv u vodu i rozstrilyuvali z kulemetiv Yevropejciv ta indijciv zganyali v konctabori Rozstrili ta grabezhi v Singapuri trivali ves berezen V kinoteatrah pokazuvali tilki yaponski propagandistski filmi Ci filmi pokazuvali muzhnist yaponciv i vismiyuvali anglijciv Hoditi v kino vzagali bulo duzhe nebezpechno tomu sho yaponci mogli raptovo z yavitisya i zabrati molodih lyudej dlya roboti Predmeti pershoyi neobhidnosti buli v deficiti pid chas okupaciyi Cini na nih rizko zbilshilasya cherez giperinflyaciyu Napriklad cina na ris zrosla z 5 za 100 katti blizko 60 kg abo 130 funtiv do 5000 Yaponci vidavali prodovolchi kartki shob obmezhiti obsyag resursiv otrimanih civilnim naselennyam Dorosli mogli pridbati 4 8 kg 11 funtiv risu na misyac i 2 4 kg 5 3 funtiv dlya ditej Kilkist risu dlya doroslih skorotilasya na 25 u podalshomu hodi vijni 23 bereznya 1942 roku yaponske generalne konsulstvo v Singapuri bulo zakrito i vijskova administraciya ogolosila sho vidteper Malajya nevid yemna chastina Yaponskoyi imperiyi Malajya bula rozdilena na desyat provincij a misto Singapur stav okremoyu administrativnoyu odiniceyu Senan Dlya togo shob zhiteli Malajyi usvidomili sho voni teper pryami piddani imperiyi 29 kvitnya v usih mistah Malajyi bula provedena urochista ceremoniya svyatkuvannya dnya narodzhennya imperatora Oskilki v Singapuri malajciv zhilo malo v ceremoniyi brali uchast v osnovnomu perelyakani kitajci ta indijci yaki ne otrimali yaponskogo gromadyanstva i zalishalisya dlya yaponciv piddanimi vorozhih krayin Do seredini 1942 roku buli vidnovleni p yat najbilshih dokiv Singapuru i pochav povnistyu funkcionuvati port Odnak yaponci ne planuvali postachati naselennya tovarami i Singapurovi dovelosya obhoditisya dovoyennimi zapasami realizovanimi na chornomu rinku pershij korabel z civilnimi tovarami z Yaponiyi distavsya do Singapuru lishe u lipni 1943 roku U lipni 1943 roku v Singapuri vlashtuvavsya Subhas Chandra Bos yakij ocholiv tak zvanij Timchasovij uryad vilnoyi Indiyi Pid vplivom propagandi Bosa v sformovanu nim Indijsku nacionalnu armiyu vstupili p yat tisyach indijskih soldativ sho potrapili v polon u Singapuri Kinec okupaciyi6 9 serpnya 1945 roku dva amerikanskih bombarduvalniki B 29 Enola Gay i Bockscar skinuli atomni bombi na yaponski mista Hirosima ta Nagasaki 8 serpnya 1945 r Radyanskij Soyuz ogolosiv vijnu Yaponiyi i zajshov u Manchzhuriyu Bombarduvannya Hirosimi j Nagasaki razom zi vstupom Radyanskogo Soyuzu u vijnu zakinchiv yaponsku okupaciyu Pivdenno Shidnoyi Aziyi U miru togo yak Yaponiya zaznavala porazki na frontah yaponska vlada jshla na deyaki postupki miscevoyi burzhuaziyi i feodaliv pragnuchi zaruchitisya yih pidtrimkoyu Naprikinci 1944 na pochatku 1945 roku malajski nacionalisti vistupili z ideyeyu stvorennya Velikoyi Indoneziyi U lipni 1945 roku v Singapuri vidbulasya konferenciya kerivnikiv yaponskoyi vijskovoyi administraciyi na Yavi Sumatri Sulavesi i v Malajyi de obgovoryuvalasya cya koncepciya Pidtrimuyuchi cyu ideyu Yaponiya hotila v kritichnij dlya neyi moment zaruchitisya simpatiyami okupovanogo naselennya odnak kapitulyaciya Yaponiyi postavila hrest na cih planah Yaponska kapitulyaciya v Singapuri 1945 rik 15 serpnya Yaponiya ogolosila pro svoyu kapitulyaciyu Oficijne pidpisannya kapitulyaciyi vidbulosya 12 veresnya v meriyi Singapuru Lord Luyis Mauntbetten verhovnij golovnokomanduvach NATO v Pivdenno Shidnij Aziyi priyihav v Singapur shob otrimati formalnu kapitulyaciyu yaponskih vijsk vid generala Sejsiro Itagaki ta generala Hisaiti Terauti Pislya togo yak yaponci zdalisya v Singapuri isnuvav stan anomiyi poki anglijci ne pribuli shob vzyati kontrol Buli shiroko poshireni vipadki grabezhiv i vbivstv Velika chastina infrastrukturi bula zrujnovana u tomu chisli portovi sporudi ta elektroenergiya vodopostachannya ta telefonnij zv yazok Koli britanski vijska nareshti pribuli voni buli zustrinuti z vitannyami i fanfarami Vijna spriyala stanovlennyu identichnosti Singapuru Zhiteli Singapuru bilshist yakih u 1930 h buli vzhe ne kitajskimi immigrantami a yih nashadkami miscevimi urodzhencyami v roki yaponskoyi okupaciyi pochali vidchuvati sebe same singapurcyami a ne kitajcyami z britanskimi pasportami U kulturiYaponska okupaciya Singapuru bula zobrazhena v ZMI ta masovij kulturi v tomu chisli u filmah i teleserialah Filmi Pivdennij Hrest takozh vidomij yak Visha chest 1982 yaponsko avstralijskogo virobnictva Teleseriali Ranni epizodi Tenko virobnictva BBC ABC Geroyi 1988 avstralijsko britanske virobnictvo Geroyi II Povernennya 1991 avstralijskij serial Ostannij ritm 1996 telebachennya Singapuru TCS Cina miru 1997 telebachennya Singapuru TCS Shodennik vijni 2001 vidavnictvo MediaCorp V poshukah miru 2001 vidavnictvo MediaCorp Changi 2001 vidavnictva avstralijskoyi radiomovnoyi korporaciyi PrimitkiChurchill Winston S Second World War IV 6 vols London 1948 54 p 81 Japanese Occupation 9 travnya 2006 u Wayback Machine AsiaOne Retrieved 1 May 2006 Tenko TV series na sajti IMDb The Heroes na sajti IMDb Heroes II The Return na sajti IMDb A War Diary na sajti Internet Movie Database Changi na sajti Internet Movie DatabaseDzherela Istoriya Shodu v 6 t T V Shid u novitnij chas 1914 1945 rr Moskva vidavnicha firma Shidna literatura RAN 2006 ISBN 5 02 018500 0 I V Mozhejko Zahidnij viter yasna pogoda Moskva Vidavnictvo AST 2001 ISBN 5 17 005862 4