Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Я нуш Радзиві лл лит Jonušas Radvila біл Януш Радзівіл пол Janusz Radziwiłł 2 липня 1579 Вільнюс 3 грудня 1620 Чарлін за

Януш Радзивілл (1579-1620)

Януш Радзивілл (1579-1620)

Я́нуш Радзиві́лл (лит. Jonušas Radvila, біл. Януш Радзівіл, пол. Janusz Radziwiłł; 2 липня 1579, Вільнюс — 3 грудня 1620, Чарлін (зараз Поморське воєводство Польщі)) — державний діяч Великого Князівства Литовського. Литовський підчаший (1599–1619), єдиний литовський магнат у лавах повстанців-рокошан проти Сиґізмунда ІІІ Вази у 1606 р.

Януш Радзивілл
image
Народився2 липня 1579
Вільнюс, Річ Посполита
Помер3 грудня 1620(1620-12-03)[1][2] (41 рік)
Шарлін, Ґміна Тчев, Тчевський повіт, Республіка Польща
Країнаimage Велике князівство Литовське
image Річ Посполита
Діяльністьвійськовослужбовець
Alma materСтрасбурзький університет[d] і Базельський університет
ТитулКнязь Священної Римської імперії
Посадавеликий литовський підчаший[3], Віленський каштелян[2], d і посол Сейму Речі Посполитої[d]
Конфесіякальвінізм
РідРадзивілли
БатькоКшиштоф Радзивілл[4]
МатиКатерина Острозька
Брати, сестриРадзивілл Кшиштоф і d
У шлюбі зСофія Слуцька[4] і Єлизавета Софія Бранденбурзька[4]
ДітиРадзивілл Богуслав[4], Q121887770?[4], Q121887775?[4] і Q121887776?[4]
image
Герб

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Радзивілл.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Януш Радзивілл.

Біографія

image
Герб Труби

Походив з литовського шляхетського роду (гербу Труби). Представник лютеранської лінії князів Радзивіллів — біржайської гілки магнатської родини Великого князівства Литовського. Внук великого гетьмана литовського Миколи Радзивілла «Рудого», син великого гетьмана литовського, віленського воєводи Христофора Радзивілла «Перуна» та його другої дружини — доньки князя Костянтина Василя Острозького Катерини (пом. 1579).

Навчався в кальвіністських школах. Продовжив навчання в Страсбурзькому, Базельському університетах, багато подорожував по Німеччині, Чехії, Австрії, Угорщини, Франції.

У 1600—1602 під час війни Речі Посполитої зі Швецією брав участь у військових діях проти шведських військ в Лівонії, командуючи кінними хоругвами. В 1601 році брав участь у битві під Кокенгаузеном, де командував центром.

Обирався послом сейму в 1603, 1605 і 1606 роках.

7 січня 1606 за 75000 злотих польських продав трьом братам Максимовичам-Ломським маєток Копись. 1611 року мав процес в суді через цей конфлікт. 11 лютого 1612 «наїхав» на нього, забрав собі. 3 березня 1614 знов продав трьом братам Максимовичам-Ломським маєток Копись за 80000 зл. п. за винятком кальвінського збору з селом Волосовичі, передання йому правової опіки над Кописем та селом Кругла коло міста.. У 1612 р. почав володіти маєтком Метявичі.

Виступав проти політики короля Сигізмунда III Вази, який прагнув обмеження прав некатолицьких частини населення Речі Посполитої. В 1606–1607 був одним з очільників рокошу Миколая Зебжидовського (ревний католик) — повстання частини шляхти, магнатів Речі Посполитої проти королівської зовнішньої і внутрішньої політики. Януш Радзивілл — ревний кальвініст — становив певну противагу впливу католика М. Зебжидовського на рокошан. Своїми антиклерикальними виступами здобував все більшу підтримку шляхти.

10 серпня 1606 був обраний маршалком з'їзду шляхти-рокошан в Сандомирі, незважаючи на відсутність. Потім посли Якуб Сененський та Прокоп Пенкославський прибули до нього — він прийняв цю посаду. 14 серпня його «клієнти» на чолі з Чермінським не допустили обрання маршалком рокошу аріянина Я. Сененського — подільського воєводича. Під час цього з'їзду був посередником між рокошанами та краківським каштеляном Янушем Острозьким.

6 серпня 1607 р. командував лівим крилом армії рокошан в битві під Гузовим (недалеко від м. Радом) з королівськими військами. Спочатку його крило вклинилось в крило противника, яким командував Ян Кароль Ходкевич через втечу 4-х коругв. Потім були чутки, що втратив під час неї дорогі речі, таємні документи. За спогадами Яна Пенкальського, під час битви, коли стала зрозумілою поразка рокошан, пересів з коня на кличку «Відвага» на іншого, з'явились чутки про його смерть. Він же добрався до Любліна, потім — Старого Села на Підляшші, де збирав вояків. За свідченнями Я. Радзивілла, Ст. Жолкевський вислав по його «голову» деякого «Добка» з Волині, якого перехопили Лісовський та Руцький, привели до нього, коли перебував в Койданові, потім вбили, незважаючи на його заборону. Після укладення перемир'я 27 липня 1609 з Старого Села виїхав з дружиною Софією, яку залишив у Базелі під опікою охмістра Давида Зальда.

Незважаючи на поразку, повстанці змусили короля Сигізмунда III відмовитися від курсу на зміцнення самодержавної влади та централізованої політики, а рокошани відмовилися від спроби зняти короля з престолу. Згодом помирився з королем; активної участи в державних справах більше не брав.

11 червня 1620 підписав заповіт у Гданську, єдиним опікуном дітей призначив брата Криштофа. Ходили чутки про його намір з військом напасти на сейм, що мав розпочатись 3 листопада. Помер у домі слуги Чарлінського. 16 лютого 1621 року відбулась поховальна церемонія у Вільнюсі, був похований після неї у збудованому ним кальвінському зборі в Дубинках.

Родина

Був рідним братом громадського та державного діяча Речі Посполитої Христофора Радзивілла (молодшого).

1600 р. одружився з православною княжною Софією з роду Олельковичів-Слуцьких — спадкоємиці Слуцька, Копила(я), які після її смерти 9 березня 1612 (за даними ПСБ, була похована в замковій церкві Слуцька; за даними А. Калнофойського, в Києво-Печерській лаврі існував її надгробок, виготовлений на замовлення чоловіка) перейшли у володіння роду Радзивіллів. У шлюбі з першою дружиною мав одну дитину (або кілька дітей), яка (які) померла(и) невдовзі після народження. Одна з доньок — Катерина — померла через 16 годин після матері.

7 липня 1613 року в Берліні відбувся його урочистий шлюб та весілля з Єлизаветою Софією Бранденбурзькою — дочкою курфюрста Бранденбурга . На весіллі був одягнутий по-польськи в оточенні 18 «слуг», серед яких — 2 воєводичі, 2 земські судді. Діти:

  • Елізабет Елеонора (5 травня 1615, Гданськ — 5 серпня 1633, Дрезден)
  • Іван Юрій (28 листопада 1616, Торгау на Ельбі/ —1618) — народився в листопаді 1616, помер через кілька днів
  • Софія Агнеса (18 травня 1618, Смользин коло Гданська — 1637, Дрезден)
  • Богуслав (3 травня 1620—1669) — хорунжий, конюший великий литовський.

Примітки

  1. Internetowy Polski Słownik Biograficzny
    d:Track:Q96022943
  2. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 80.
    d:Track:Q123243396
  3. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 291.
    d:Track:Q123243396
  4. Radziwiłłowie herbu Trąby — Warszawa: Archiwum Główne Akt Dawnych, Wydawnictwo DiG, 1996. — 67 с. —
    d:Track:Q270d:Track:Q7209884d:Track:Q9379197d:Track:Q121885404
  5. Wasilewski T. Radziwiłł Janusz herbu Trąby (1579—1620)… — S. 206.
  6. Wasilewski T. Radziwiłł Janusz herbu Trąby (1579—1620)… — S. 204—205.
  7. Калнофойскій Аθанасій. Эпитафіи фундаторам лавры // Отделъ ІІ. Извѣстія очевидцевъ, современниковъ и иностранныхъ писателей / Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей. — К. : типографія Е. Я. Федорова, 1874. — С. 30.
  8. Wasilewski T. Radziwiłł Janusz herbu Trąby (1579—1620)… — S. 207.
  9. помилка в ПСБ: 1618
  10. Radziwillowie (03) [ 10 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела

  • Radziwiłł B. Autobiografia. — Warszawa, 1979. — . (пол.)
  • Wasilewski T. Radziwiłł Janusz herbu Trąby (1579—1620) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — T. XXX/2, zeszyt 125. — S. 202—208. (пол.)

Посилання

Януш Радзивілл
у сестринських Вікіпроєктах
image Генеалогія на Родоводі?
image Януш Радзивілл у Вікісховищі?
  • Augustyniak Urszula. The UPBRINGINg of the young Radziwiłłs in the 17-th c. [ 26 серпня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Jan ks. Radziwiłł h. Trąby (ID: dw.3553) [ 18 вересня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
  • Radziwill Family [ 6 лютого 2012 у Wayback Machine.]. (англ.)


image Це незавершена стаття про особу.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ya nush Radzivi ll lit Jonusas Radvila bil Yanush Radzivil pol Janusz Radziwill 2 lipnya 1579 Vilnyus 3 grudnya 1620 Charlin zaraz Pomorske voyevodstvo Polshi derzhavnij diyach Velikogo Knyazivstva Litovskogo Litovskij pidchashij 1599 1619 yedinij litovskij magnat u lavah povstanciv rokoshan proti Sigizmunda III Vazi u 1606 r Yanush RadzivillNarodivsya2 lipnya 1579 Vilnyus Rich PospolitaPomer3 grudnya 1620 1620 12 03 1 2 41 rik Sharlin Gmina Tchev Tchevskij povit Respublika PolshaKrayina Velike knyazivstvo Litovske Rich PospolitaDiyalnistvijskovosluzhbovecAlma materStrasburzkij universitet d i Bazelskij universitetTitulKnyaz Svyashennoyi Rimskoyi imperiyiPosadavelikij litovskij pidchashij 3 Vilenskij kashtelyan 2 d i posol Sejmu Rechi Pospolitoyi d KonfesiyakalvinizmRidRadzivilliBatkoKshishtof Radzivill 4 MatiKaterina OstrozkaBrati sestriRadzivill Kshishtof i dU shlyubi zSofiya Slucka 4 i Yelizaveta Sofiya Brandenburzka 4 DitiRadzivill Boguslav 4 Q121887770 4 Q121887775 4 i Q121887776 4 Gerb Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Radzivill Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Yanush Radzivill BiografiyaGerb Trubi Pohodiv z litovskogo shlyahetskogo rodu gerbu Trubi Predstavnik lyuteranskoyi liniyi knyaziv Radzivilliv birzhajskoyi gilki magnatskoyi rodini Velikogo knyazivstva Litovskogo Vnuk velikogo getmana litovskogo Mikoli Radzivilla Rudogo sin velikogo getmana litovskogo vilenskogo voyevodi Hristofora Radzivilla Peruna ta jogo drugoyi druzhini donki knyazya Kostyantina Vasilya Ostrozkogo Katerini pom 1579 Navchavsya v kalvinistskih shkolah Prodovzhiv navchannya v Strasburzkomu Bazelskomu universitetah bagato podorozhuvav po Nimechchini Chehiyi Avstriyi Ugorshini Franciyi U 1600 1602 pid chas vijni Rechi Pospolitoyi zi Shveciyeyu brav uchast u vijskovih diyah proti shvedskih vijsk v Livoniyi komanduyuchi kinnimi horugvami V 1601 roci brav uchast u bitvi pid Kokengauzenom de komanduvav centrom Obiravsya poslom sejmu v 1603 1605 i 1606 rokah 7 sichnya 1606 za 75000 zlotih polskih prodav trom bratam Maksimovicham Lomskim mayetok Kopis 1611 roku mav proces v sudi cherez cej konflikt 11 lyutogo 1612 nayihav na nogo zabrav sobi 3 bereznya 1614 znov prodav trom bratam Maksimovicham Lomskim mayetok Kopis za 80000 zl p za vinyatkom kalvinskogo zboru z selom Volosovichi peredannya jomu pravovoyi opiki nad Kopisem ta selom Krugla kolo mista U 1612 r pochav voloditi mayetkom Metyavichi Vistupav proti politiki korolya Sigizmunda III Vazi yakij pragnuv obmezhennya prav nekatolickih chastini naselennya Rechi Pospolitoyi V 1606 1607 buv odnim z ochilnikiv rokoshu Mikolaya Zebzhidovskogo revnij katolik povstannya chastini shlyahti magnativ Rechi Pospolitoyi proti korolivskoyi zovnishnoyi i vnutrishnoyi politiki Yanush Radzivill revnij kalvinist stanoviv pevnu protivagu vplivu katolika M Zebzhidovskogo na rokoshan Svoyimi antiklerikalnimi vistupami zdobuvav vse bilshu pidtrimku shlyahti 10 serpnya 1606 buv obranij marshalkom z yizdu shlyahti rokoshan v Sandomiri nezvazhayuchi na vidsutnist Potim posli Yakub Senenskij ta Prokop Penkoslavskij pribuli do nogo vin prijnyav cyu posadu 14 serpnya jogo kliyenti na choli z Cherminskim ne dopustili obrannya marshalkom rokoshu ariyanina Ya Senenskogo podilskogo voyevodicha Pid chas cogo z yizdu buv poserednikom mizh rokoshanami ta krakivskim kashtelyanom Yanushem Ostrozkim 6 serpnya 1607 r komanduvav livim krilom armiyi rokoshan v bitvi pid Guzovim nedaleko vid m Radom z korolivskimi vijskami Spochatku jogo krilo vklinilos v krilo protivnika yakim komanduvav Yan Karol Hodkevich cherez vtechu 4 h korugv Potim buli chutki sho vtrativ pid chas neyi dorogi rechi tayemni dokumenti Za spogadami Yana Penkalskogo pid chas bitvi koli stala zrozumiloyu porazka rokoshan peresiv z konya na klichku Vidvaga na inshogo z yavilis chutki pro jogo smert Vin zhe dobravsya do Lyublina potim Starogo Sela na Pidlyashshi de zbirav voyakiv Za svidchennyami Ya Radzivilla St Zholkevskij vislav po jogo golovu deyakogo Dobka z Volini yakogo perehopili Lisovskij ta Ruckij priveli do nogo koli perebuvav v Kojdanovi potim vbili nezvazhayuchi na jogo zaboronu Pislya ukladennya peremir ya 27 lipnya 1609 z Starogo Sela viyihav z druzhinoyu Sofiyeyu yaku zalishiv u Bazeli pid opikoyu ohmistra Davida Zalda Nezvazhayuchi na porazku povstanci zmusili korolya Sigizmunda III vidmovitisya vid kursu na zmicnennya samoderzhavnoyi vladi ta centralizovanoyi politiki a rokoshani vidmovilisya vid sprobi znyati korolya z prestolu Zgodom pomirivsya z korolem aktivnoyi uchasti v derzhavnih spravah bilshe ne brav 11 chervnya 1620 pidpisav zapovit u Gdansku yedinim opikunom ditej priznachiv brata Krishtofa Hodili chutki pro jogo namir z vijskom napasti na sejm sho mav rozpochatis 3 listopada Pomer u domi slugi Charlinskogo 16 lyutogo 1621 roku vidbulas pohovalna ceremoniya u Vilnyusi buv pohovanij pislya neyi u zbudovanomu nim kalvinskomu zbori v Dubinkah RodinaBuv ridnim bratom gromadskogo ta derzhavnogo diyacha Rechi Pospolitoyi Hristofora Radzivilla molodshogo 1600 r odruzhivsya z pravoslavnoyu knyazhnoyu Sofiyeyu z rodu Olelkovichiv Sluckih spadkoyemici Slucka Kopila ya yaki pislya yiyi smerti 9 bereznya 1612 za danimi PSB bula pohovana v zamkovij cerkvi Slucka za danimi A Kalnofojskogo v Kiyevo Pecherskij lavri isnuvav yiyi nadgrobok vigotovlenij na zamovlennya cholovika perejshli u volodinnya rodu Radzivilliv U shlyubi z pershoyu druzhinoyu mav odnu ditinu abo kilka ditej yaka yaki pomerla i nevdovzi pislya narodzhennya Odna z donok Katerina pomerla cherez 16 godin pislya materi 7 lipnya 1613 roku v Berlini vidbuvsya jogo urochistij shlyub ta vesillya z Yelizavetoyu Sofiyeyu Brandenburzkoyu dochkoyu kurfyursta Brandenburga Na vesilli buv odyagnutij po polski v otochenni 18 slug sered yakih 2 voyevodichi 2 zemski suddi Diti Elizabet Eleonora 5 travnya 1615 Gdansk 5 serpnya 1633 Drezden Ivan Yurij 28 listopada 1616 Torgau na Elbi 1618 narodivsya v listopadi 1616 pomer cherez kilka dniv Sofiya Agnesa 18 travnya 1618 Smolzin kolo Gdanska 1637 Drezden Boguslav 3 travnya 1620 1669 horunzhij konyushij velikij litovskij PrimitkiInternetowy Polski Slownik Biograficzny d Track Q96022943 Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Ksiestwa Litewskiego 1386 1795 za red J Wolff Krakow 1885 S 80 d Track Q123243396 Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Ksiestwa Litewskiego 1386 1795 za red J Wolff Krakow 1885 S 291 d Track Q123243396 Radziwillowie herbu Traby Warszawa Archiwum Glowne Akt Dawnych Wydawnictwo DiG 1996 67 s ISBN 83 85490 62 0 d Track Q270d Track Q7209884d Track Q9379197d Track Q121885404 Wasilewski T Radziwill Janusz herbu Traby 1579 1620 S 206 Wasilewski T Radziwill Janusz herbu Traby 1579 1620 S 204 205 Kalnofojskij A8anasij Epitafii fundatoram lavry Otdel II Izvѣstiya ochevidcev sovremennikov i inostrannyh pisatelej Sbornik materialov dlya istoricheskoj topografii Kieva i ego okrestnostej K tipografiya E Ya Fedorova 1874 S 30 Wasilewski T Radziwill Janusz herbu Traby 1579 1620 S 207 pomilka v PSB 1618 Radziwillowie 03 10 zhovtnya 2016 u Wayback Machine pol DzherelaRadziwill B Autobiografia Warszawa 1979 ISBN 83 06 00033 1 pol Wasilewski T Radziwill Janusz herbu Traby 1579 1620 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1987 T XXX 2 zeszyt 125 S 202 208 pol PosilannyaYanush Radzivill u sestrinskih Vikiproyektah Genealogiya na Rodovodi Yanush Radzivill u Vikishovishi Augustyniak Urszula The UPBRINGINg of the young Radziwills in the 17 th c 26 serpnya 2014 u Wayback Machine angl Jan ks Radziwill h Traby ID dw 3553 18 veresnya 2016 u Wayback Machine pol Radziwill Family 6 lyutogo 2012 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ