Яко́бус Корне́ліус Капте́йн (нід. Jacobus Cornelius Kapteyn; 19 січня 1851, Барневелд, Нідерланди — 18 червня 1922, Амстердам) — нідерландський астроном, відомий тим, що провів великі дослідження Чумацького Шляху і знайшов докази обертання галактик. Каптейн також був одним з перших, хто ще в 1922 р. припустив існування темної матерії на підставі зоряних швидкостей.
Якобус Корнеліус Каптейн | |
---|---|
нід. Jacobus Cornelius Kapteyn | |
Народився | 19 січня 1851[1][2][…] Барневелд (місто), Гелдерланд, Нідерланди[4] або d, Нідерланди[5] |
Помер | 18 червня 1922[1][2][…] (71 рік) Амстердам, Нідерланди[4] |
Поховання | d[6] |
Країна | Нідерланди |
Діяльність | астроном, професор, викладач університету, фізик |
Галузь | астрономія |
Alma mater | Утрехтський університет |
Науковий ступінь | докторський ступінь[5] |
Науковий керівник | d[7] |
Відомі учні | Ян Гендрик Оорт |
Знання мов | нідерландська[1] |
Заклад | Лейденська обсерваторія, Гронінгенський університет[8] і Гронінгенський університет[4] |
Членство | Лондонське королівське товариство, Петербурзька академія наук, Французька академія наук, Шведська королівська академія наук, Нідерландська королівська академія наук, Російська академія наук, Прусська академія наук, МАС[9] і Національна академія наук США |
Нагороди | |
|
Життєпис
Ранні роки і сім'я
Каптейн народився в містечку Барневелд у Нідерландах у багатодітній родині шкільного вчителя Герріта і Елісабет Каптейнів, був одним з 15 дітей. Багато Каптейнів мало талант у галузі математики й фізики. Склав вступні іспити в університет склав у віці 16 років, але батьки дозволили йому поїхати на навчання тільки наступного року. У 1868 році розпочав навчання в Утрехтському університеті, де вивчав математику і фізику. Навчався дуже добре і закінчив університет з відзнакою magna cum laude, що заклало фундамент його кар'єри.. Тема його дипломної роботи — коливання мембрани.
У 1879 році одружився з Катаріною Елізабет Калсховен; в їхній сім'ї народилися дві дочки і син.
Кар'єра
У 1875 році прийнятий на роботу астронома-спостерігача в Лейденську обсерваторію, а через три роки, у 1877 р., завдяки новому закону про вищу освіту став першим професором астрономії та теоретичної механіки Гронінгенського університету. Також у Гронінгені в 1896 р. заснував Астрономічну лабораторію і став її директором. Не маючи коштів на будування обсерваторії і придбання телескопа, присвятив кілька років теоретичним дослідженням разом зі своїм братом Віллемом Каптейном — професором математики.
У 1886 —1900 рр. Каптейн, не маючи своєї обсерваторії, зголосився допомогти шотландському астрономові Девіду Ґіллу (1843—1914), директору Кейптаунської обсерваторії на мисі Доброї Надії (Південна Африка), який у той час проводив систематичне фотографування всього південного неба, робити виміри фотографічних платівок. Ґілл прийняв пропозицію, і фотопластинки стали пересилатися до Гронінгена, де Каптейн зайнявся їхнім вивченням, вимірюючи положення і яскравість зірок за допомогою спеціального паралактичного інструмента власної конструкції. У підсумку цієї роботи в 1896—1900 рр. він опублікував тритомний «Капський фотографічний огляд» (Cape Photographic Durchmusterung), оглядовий каталог зір Південної півкулі, який містить положення й величину 454 875 зір. За цей він був удостоєний Золотої медалі Лондонського королівського астрономічного товариства. Під час виконання цієї роботи, у 1897 році, Каптейн відкрив зорю Каптейна, яка мала найбільший власний рух з усіх відомих у той час зірок. Зараз за цим показником вона перебуває на другому місці — після зорі Барнарда.
У 1902 році Каптейн уперше кількісно оцінив зміни просторової щільності зірок з відстанню залежно від їхньої істинної світності і таким чином отримав функцію світності зірок. У 1904 році висунув теорію, згідно з якою рухи зірок одна щодо одної («пекулярні рухи») не безладні, як тоді вважалося, а вказують на наявність двох протилежно спрямованих потоків зір. Згодом з'ясувалося, що дані Каптейна були першим доказом обертання нашої Галактики (припущення про існування такого обертання висловив у 1859 році), що в підсумку привело Б. Ліндблада і Я. Г. Оорта до відкриття галактичного обертання в 1926—1927 роках. Хоча сам Каптейн не зміг правильно пояснити виявлені ним особливості зоряних рухів, його відкриття стимулювало розвиток сучасної астрономії.
У 1906 році Каптейн запустив план широкомасштабного вивчення розподілення зір у Галактиці за допомогою обрахунку числа зір у різних напрямках. План передбачав виміри видимої величини, спектрального типу, променевої швидкості і власного руху зір у 206 зонах, рівномірно розподілених по всьому небу («план обраних майданчиків Каптейна»). Цей величезний міжнародний проєкт був першим скоординованим статистичним аналізом в історії астрономії, залучивши працю більш ніж 40 різних обсерваторій. Проведені за цим планом дослідження відіграли важливу роль у вивченні будови й динаміки нашої Галактики.
Пішовши у відставку в 1921 році у віці 70 років, Каптейн на запрошення свого колишнього студента, директора Лейденської обсерваторії Віллема де Сіттера повернувся в Лейден. Опублікував роботу «Перший досвід теорії будови та утворення зоряної системи» (1922), в якій запропонував модель Галактики у вигляді сплюсненого еліпсоїда обертання діаметром 40 тисяч світлових років, зі щільністю зірок, убутною до периферії і з Сонцем майже в середині еліпсоїда, на відстані всього 2000 світлових років від його центру («Всесвіт Каптейна»). На жаль, Каптейн, як і його колеги, недооцінював роль міжзоряного поглинання світла. У 1930 Р.Дж. Трюмплер (1886—1956) довів, що міжзоряне поглинання настільки велике, що повністю приховує від нас далекі частини галактичного диска. Насправді Сонце виявилося віддалено на 25 тисяч світлових років від центру Галактики, а сама вона має діаметр близько 100 тисяч світлових років.
Помер Каптейн в Амстердамі 18 червня 1922.
Пам'ять
На честь Каптейна були названі астрономічний інститут при Гронінгенському університеті; одна з вулиць Гронінгена також носить його ім'я (нід. J.C. Kapteynlaan). Один з телескопів ньютонівської групи названий Телескопом Якобуса Каптейна (англ. Jacobus Kapteyn Telescope, JKT) на його честь.
Іменем Каптейна названий кратер на Місяці і астероїд 818 Каптейнія. Також на його честь названа зірка 8,8 величини BD −45° 1841, що віддаляється від нас зі швидкістю 245 км/с (більше, ніж швидкість обертання Галактики).
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Jacobus Cornelius Kapteijn — 2009.
- SNAC — 2010.
- Catalogus Professorum Academiae Groninganae — 2014.
- Onze Hoogleeraren — Rotterdam: Nijgh & Van Ditmar, 1898. — С. 127. — 363 с.
- Online Begraafplaatsen
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- https://www.rse.org.uk/cms/files/fellows/biographical_index/fells_indexp2.pdf
- NNDB — 2002.
- Hockey, Thomas (2009). The Biographical Encyclopedia of Astronomers. . ISBN . Процитовано 22 серпня 2012.
- van der Kruit, Pieter (2015). Jacobus Cornelius Kapteyn, Born Investigator of the Heavens. Astrophysics and Space Science Library. Т. 416. . doi:10.1007/978-3-319-10876-6. ISBN .
- Belkora, Leila (2003). Minding the Heavens The story of Our Discovery of the Milky Way. Bristol: Institute of physics Publishing. с. 206–244. ISBN .
- Thomas A Hockey; Virginia Trimble; Katherine Bracher, ред. (2007). The biographical encyclopedia of astronomers. Springer. ISBN . OCLC 65764986.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Якобус Корнеліус Каптейн |
- КАПТЕЙН, ЯКОБУС КОРНЕЛИУС
- Астронет
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yako bus Korne lius Kapte jn nid Jacobus Cornelius Kapteyn 19 sichnya 1851 18510119 Barneveld Niderlandi 18 chervnya 1922 Amsterdam niderlandskij astronom vidomij tim sho proviv veliki doslidzhennya Chumackogo Shlyahu i znajshov dokazi obertannya galaktik Kaptejn takozh buv odnim z pershih hto she v 1922 r pripustiv isnuvannya temnoyi materiyi na pidstavi zoryanih shvidkostej Yakobus Kornelius Kaptejnnid Jacobus Cornelius KapteynNarodivsya19 sichnya 1851 1851 01 19 1 2 Barneveld misto Gelderland Niderlandi 4 abo d Niderlandi 5 Pomer18 chervnya 1922 1922 06 18 1 2 71 rik Amsterdam Niderlandi 4 Pohovannyad 6 Krayina NiderlandiDiyalnistastronom profesor vikladach universitetu fizikGaluzastronomiyaAlma materUtrehtskij universitetNaukovij stupindoktorskij stupin 5 Naukovij kerivnikd 7 Vidomi uchniYan Gendrik OortZnannya movniderlandska 1 ZakladLejdenska observatoriya Groningenskij universitet 8 i Groningenskij universitet 4 ChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Peterburzka akademiya nauk Francuzka akademiya nauk Shvedska korolivska akademiya nauk Niderlandska korolivska akademiya nauk Rosijska akademiya nauk Prusska akademiya nauk MAS 9 i Nacionalna akademiya nauk SShANagorodimedal Ketrin Bryus 1913 d 11 lipnya 1910 d inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 26 chervnya 1919 medal Dzhejmsa Krejga Votsona 1913 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisRanni roki i sim ya Kaptejn narodivsya v mistechku Barneveld u Niderlandah u bagatoditnij rodini shkilnogo vchitelya Gerrita i Elisabet Kaptejniv buv odnim z 15 ditej Bagato Kaptejniv malo talant u galuzi matematiki j fiziki Sklav vstupni ispiti v universitet sklav u vici 16 rokiv ale batki dozvolili jomu poyihati na navchannya tilki nastupnogo roku U 1868 roci rozpochav navchannya v Utrehtskomu universiteti de vivchav matematiku i fiziku Navchavsya duzhe dobre i zakinchiv universitet z vidznakoyu magna cum laude sho zaklalo fundament jogo kar yeri Tema jogo diplomnoyi roboti kolivannya membrani U 1879 roci odruzhivsya z Katarinoyu Elizabet Kalshoven v yihnij sim yi narodilisya dvi dochki i sin Kar yera U 1875 roci prijnyatij na robotu astronoma sposterigacha v Lejdensku observatoriyu a cherez tri roki u 1877 r zavdyaki novomu zakonu pro vishu osvitu stav pershim profesorom astronomiyi ta teoretichnoyi mehaniki Groningenskogo universitetu Takozh u Groningeni v 1896 r zasnuvav Astronomichnu laboratoriyu i stav yiyi direktorom Ne mayuchi koshtiv na buduvannya observatoriyi i pridbannya teleskopa prisvyativ kilka rokiv teoretichnim doslidzhennyam razom zi svoyim bratom Villemom Kaptejnom profesorom matematiki U 1886 1900 rr Kaptejn ne mayuchi svoyeyi observatoriyi zgolosivsya dopomogti shotlandskomu astronomovi Devidu Gillu 1843 1914 direktoru Kejptaunskoyi observatoriyi na misi Dobroyi Nadiyi Pivdenna Afrika yakij u toj chas provodiv sistematichne fotografuvannya vsogo pivdennogo neba robiti vimiri fotografichnih plativok Gill prijnyav propoziciyu i fotoplastinki stali peresilatisya do Groningena de Kaptejn zajnyavsya yihnim vivchennyam vimiryuyuchi polozhennya i yaskravist zirok za dopomogoyu specialnogo paralaktichnogo instrumenta vlasnoyi konstrukciyi U pidsumku ciyeyi roboti v 1896 1900 rr vin opublikuvav tritomnij Kapskij fotografichnij oglyad Cape Photographic Durchmusterung oglyadovij katalog zir Pivdennoyi pivkuli yakij mistit polozhennya j velichinu 454 875 zir Za cej vin buv udostoyenij Zolotoyi medali Londonskogo korolivskogo astronomichnogo tovaristva Pid chas vikonannya ciyeyi roboti u 1897 roci Kaptejn vidkriv zoryu Kaptejna yaka mala najbilshij vlasnij ruh z usih vidomih u toj chas zirok Zaraz za cim pokaznikom vona perebuvaye na drugomu misci pislya zori Barnarda U 1902 roci Kaptejn upershe kilkisno ociniv zmini prostorovoyi shilnosti zirok z vidstannyu zalezhno vid yihnoyi istinnoyi svitnosti i takim chinom otrimav funkciyu svitnosti zirok U 1904 roci visunuv teoriyu zgidno z yakoyu ruhi zirok odna shodo odnoyi pekulyarni ruhi ne bezladni yak todi vvazhalosya a vkazuyut na nayavnist dvoh protilezhno spryamovanih potokiv zir Zgodom z yasuvalosya sho dani Kaptejna buli pershim dokazom obertannya nashoyi Galaktiki pripushennya pro isnuvannya takogo obertannya visloviv u 1859 roci sho v pidsumku privelo B Lindblada i Ya G Oorta do vidkrittya galaktichnogo obertannya v 1926 1927 rokah Hocha sam Kaptejn ne zmig pravilno poyasniti viyavleni nim osoblivosti zoryanih ruhiv jogo vidkrittya stimulyuvalo rozvitok suchasnoyi astronomiyi U 1906 roci Kaptejn zapustiv plan shirokomasshtabnogo vivchennya rozpodilennya zir u Galaktici za dopomogoyu obrahunku chisla zir u riznih napryamkah Plan peredbachav vimiri vidimoyi velichini spektralnogo tipu promenevoyi shvidkosti i vlasnogo ruhu zir u 206 zonah rivnomirno rozpodilenih po vsomu nebu plan obranih majdanchikiv Kaptejna Cej velicheznij mizhnarodnij proyekt buv pershim skoordinovanim statistichnim analizom v istoriyi astronomiyi zaluchivshi pracyu bilsh nizh 40 riznih observatorij Provedeni za cim planom doslidzhennya vidigrali vazhlivu rol u vivchenni budovi j dinamiki nashoyi Galaktiki Pishovshi u vidstavku v 1921 roci u vici 70 rokiv Kaptejn na zaproshennya svogo kolishnogo studenta direktora Lejdenskoyi observatoriyi Villema de Sittera povernuvsya v Lejden Opublikuvav robotu Pershij dosvid teoriyi budovi ta utvorennya zoryanoyi sistemi 1922 v yakij zaproponuvav model Galaktiki u viglyadi splyusnenogo elipsoyida obertannya diametrom 40 tisyach svitlovih rokiv zi shilnistyu zirok ubutnoyu do periferiyi i z Soncem majzhe v seredini elipsoyida na vidstani vsogo 2000 svitlovih rokiv vid jogo centru Vsesvit Kaptejna Na zhal Kaptejn yak i jogo kolegi nedoocinyuvav rol mizhzoryanogo poglinannya svitla U 1930 R Dzh Tryumpler 1886 1956 doviv sho mizhzoryane poglinannya nastilki velike sho povnistyu prihovuye vid nas daleki chastini galaktichnogo diska Naspravdi Sonce viyavilosya viddaleno na 25 tisyach svitlovih rokiv vid centru Galaktiki a sama vona maye diametr blizko 100 tisyach svitlovih rokiv Pomer Kaptejn v Amsterdami 18 chervnya 1922 Pam yatNa chest Kaptejna buli nazvani astronomichnij institut pri Groningenskomu universiteti odna z vulic Groningena takozh nosit jogo im ya nid J C Kapteynlaan Odin z teleskopiv nyutonivskoyi grupi nazvanij Teleskopom Yakobusa Kaptejna angl Jacobus Kapteyn Telescope JKT na jogo chest Imenem Kaptejna nazvanij krater na Misyaci i asteroyid 818 Kaptejniya Takozh na jogo chest nazvana zirka 8 8 velichini BD 45 1841 sho viddalyayetsya vid nas zi shvidkistyu 245 km s bilshe nizh shvidkist obertannya Galaktiki PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Jacobus Cornelius Kapteijn 2009 d Track Q1868372 SNAC 2010 d Track Q29861311 Catalogus Professorum Academiae Groninganae 2014 d Track Q20730803 Onze Hoogleeraren Rotterdam Nijgh amp Van Ditmar 1898 S 127 363 s d Track Q34370d Track Q10954218d Track Q71545423 Online Begraafplaatsen d Track Q107622574 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 https www rse org uk cms files fellows biographical index fells indexp2 pdf NNDB 2002 d Track Q1373513 Hockey Thomas 2009 The Biographical Encyclopedia of Astronomers Springer Science Business Media ISBN 978 0 387 31022 0 Procitovano 22 serpnya 2012 van der Kruit Pieter 2015 Jacobus Cornelius Kapteyn Born Investigator of the Heavens Astrophysics and Space Science Library T 416 Springer Science Business Media doi 10 1007 978 3 319 10876 6 ISBN 978 3 319 10876 6 Belkora Leila 2003 Minding the Heavens The story of Our Discovery of the Milky Way Bristol Institute of physics Publishing s 206 244 ISBN 0 7503 0730 7 Thomas A Hockey Virginia Trimble Katherine Bracher red 2007 The biographical encyclopedia of astronomers Springer ISBN 9780387310220 OCLC 65764986 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yakobus Kornelius Kaptejn KAPTEJN YaKOBUS KORNELIUS Astronet