Я́йківський зака́зник — ботанічний заказник загальнодержавного значення в Україні. Розташований на захід від села Осмолоди Рожнятівського району Івано-Франківської області, на схилах гори Яйко-Перегінське, що в гірському масиві Ґорґани.
Кедр-велетень | |
48°40′04″ пн. ш. 23°53′58″ сх. д. / 48.667780000027775600° пн. ш. 23.89972000002777719° сх. д.Координати: 48°40′04″ пн. ш. 23°53′58″ сх. д. / 48.667780000027775600° пн. ш. 23.89972000002777719° сх. д. | |
Країна | Україна |
---|---|
Розташування | Україна Івано-Франківська область, Рожнятівський район, на захід від с. Осмолоди |
Найближче місто | Перегінське |
Площа | 263 га |
Засновано | 1974 р. |
Оператор | ДП «Осмолодське лісове господарство» |
Яйківський заказник (Івано-Франківська область) | |
Яйківський заказник у Вікісховищі |
Площа 263 га. Створений 1974 року. Перебуває у віданні ДП «Осмолодське лісове господарство».
Заказник створено для охорони лісового ландшафту пралісів. На гірських схилах (у межах висот 900–1600 м над рівнем моря) охороняється найбільший в Україні реліктовий масив сосни кедрової європейської (збереглася з раннього голоцену), занесеної до Червоної книги України. Переважають вологі й сирі кедрово-ялинові субори з чорницево-моховим покривом. На кам'яних осипищах (у місцях, де немає ґрунтового покрову) зростає криволісся сосни гірської.
У заказнику багатий тваринний світ: трапляються сарна європейська, ведмідь бурий, вовк, рись, кіт лісовий, куниця лісова; з птахів поширені: глухар, шишкар ялиновий, горіхівка, омелюх. Є лісонасіннєва ділянка.
Цікавинки
У заказнику росте кедр-велетень. До дерева прив'язано інформаційну таблицю в рамках проекту Rufford/Peace Corps Ukraine/Карпатські стежки та встановлено дороговкази з боку траверсної екостежки. Довжина окружності — 310 см на рівні 1 м від землі. Дереву понад 500 років.
Вік підтверджує Платон Третяк у праці «Хроніки Осмолодської пущі» (с.24): «Тут деякі кедри віком 100-600 років мали висоту 28 м і діаметр на рівні грудей 1 м».
Богдан Лучаковський (засновник об'єднання українських лісівників в діаспорі) зазначає, що в резерваті «Яйце» ростуть найстаріші в Європі кедри, деякі з яких у діаметрі мають 130 см, відповідно є старшими за 500 років.
На північно-східному схилі виявлено дерево модрини в кількості 2 екземплярів. Довжина окружності більшого ~ 200 см.
Історія
У справі збереження гірських лісів Карпат та створення в найцінніших масивах заповідних об'єктів важлива роль належить відомому польському ботаніку і природоохоронцеві, професору Владиславові Шаферу, а також митрополиту Андреєві Шептицькому. В листі від 26.03.1934 року управа митрополичих лісів повідомляє В. Шафера, що для збереження цінних пралісів сосни кедрової створюється заповідник «Яйце» на площі 255,12 га. Господарювання у резерваті треба було провадити за вказівками інженера В. Левицького з Дирекції державних лісів у Львові.
Резерват «Яйце» мав юридичні підстави на існування, а саме: розпорядження міністра релігійних віросповідань та публічної освіти, рішення станіславівського воєводи від 30 травня 1934 року та 20 вересня 1934 року, а також рішення Президента Речі Посполитої від 24 червня 1927 року про охорону лісів, які не є власністю держави.
У 1934 році з деревини кедрової сосни було збудовано оригінальну вхідну браму до резервату «Яйце»
Брама
У 2019 р. існуюча вхідна брами впала від старості. Шляхом візуального порівняння особливостей деревини на згаданій конструкції та архівних фотоматеріалів, що виконав Василь Фіцак, було зроблено висновок про їх тотожність. Дерево конструкції впалої брами має червонястий відтінок, що свідчить про її виготовлення з кедра чи модрини.
та мисливську хатину на перевалі між горою Яйком і горою Молодою. 12 серпня того ж року відбулося свято відкриття цього заповідника. Була відслужена урочиста літургія та проведена екскурсія до резервату, і його посвячення. Тепер він отримав офіційну назву — «Кедровий заповідник ім. митрополита Андрея Шептицького». Увечері відбулася наукова конференція, яку відкрив митрополит. Було заслухано промови голови Наукового товариства ім. Шевченка доктора В. Левицького та голови Польського товариства охорони природи професора В. Шафера. Науковий реферат з актуальних питань створення резерватів природи виголосив інженер А. П'ясецький.
Формальний акт, грамоту про створення резервату «Яйце», митрополит Андрей Шептицький видав 15 квітня 1935 року. Цим актом він передав його під опіку Науковому товариству ім. Шевченка у Львові з пропозицією, щоб воно повідомляло митрополію про стан наукових праць у резерваті й давало свої рекомендації у всіх важливих справах, що стосуються резервату. Водночас було затверджено «Приписи для відвідувачів кедрового заповідника», якими встановлено відповідний охоронний режим. Крім того, було створено «Загальний опис кедрового заповідника ім. митрополита Андрея Шептицького в Ґорґанах». У ньому наведено загальні відомості про природні комплекси резервату, зокрема вказано, що найнижча його точка була на висоті 921 м над рівнем моря в урочищі «Росохан» («Кота»), найвища — на вершині г. Яйце (1600 м над рівнем моря).
Рослинні комплекси були представлені:
1. Лісостанами сосни кедрової з жерепом (сосна гірська) і невеликою домішкою смереки. Відзначено, що тут було багато різновікового підросту сосни кедрової.
2. Змішані ліси за участю смереки і сосни кедрової.
3. Чисто смерекові лісостани.
4. Карликові смеречини.
5. Жереп довкола вершини г. Яйце та лелеч (душекія зелена) у зворах.
6. Змішані кедрово-ялицево-смерекові лісостани за участю явора, ільма, бука (в урочищі «Росохан»).
7. Вітроломи. Дві ділянки. Виникли в густім кедрово-смерековім лісостані в жовтні 1926 року.
Фауна резервату була представлена 2-3 ведмедями, 20 оленями (8 самців). Були тут також рисі, дикі коти і свині, вовки, сарни (козулі), норки, видри, куниці, вивірки, готури, рябчики, канюки, соколи, чорні бузьки, чаплі та численне дрібне птаство.
В кінці «Опису» передбачалась необхідність інвентаризації біологічного розмаїття як основного напряму наукових досліджень у заповіднику та підготовка монографії про його природу, рослинний і тваринний світ. Збереглася також карта заповідника.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Яйківський заказник |
Догляд
У 2007 році Фундацією «Карпатські стежки» в рамках проекту Посольства Королівства Нідерландів в Україні було встановлено інформаційно-охоронні знаки (аншлаги). 2011 року у співпраці з Корпусом Миру в Україні та Фундації Раффорд було капітально відремонтовано мисливський будинок, попередник якого був збудований у 1930-х рр. як адміністрація Українського парку природи з ініціативи Андрея Шептицького і зруйнований, імовірно, в роки визвольної війни. Крім того, по периметру заказника було прочищено, промарковано та прознаковано екологічну стежку.
Примітки
- zakon.rada.gov.ua https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/500-74-п. Процитовано 14 травня 2020.
{{}}
: Пропущений або порожній|title=
() - «Заповідники».― Часопис «Неділя» від 09 червня 1935 р.
- Мудрак, Ю. (1935, 7 грудня). Охорона природи на українських землях (укр.) . Львів: Діло, №32. с. 5.
- Гайдукевич, О.О. (2006). Вісник Прикарпатського університету. Історія. Випуск Х-ХІ (укр.) . Івано-Франківськ: ПНУ ім. Стефаника. с. 180.
- . karpatia.org.ua. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 12 грудня 2015.
Джерела
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
- Історія Осмолодської пущі.— Ігор Бойчук, Марія Гайдукевич, Василь Парпан, Лілія Петрова, Платон Третяк. — НТШ. Львів, 1998
- Перелік територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення в розрізі адміністративно територіальних одиниць[недоступне посилання з травня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ya jkivskij zaka znik botanichnij zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya v Ukrayini Roztashovanij na zahid vid sela Osmolodi Rozhnyativskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti na shilah gori Yajko Pereginske sho v girskomu masivi Gorgani Yajkivskij zakaznikKedr veletenKedr veleten48 40 04 pn sh 23 53 58 sh d 48 667780000027775600 pn sh 23 89972000002777719 sh d 48 667780000027775600 23 89972000002777719 Koordinati 48 40 04 pn sh 23 53 58 sh d 48 667780000027775600 pn sh 23 89972000002777719 sh d 48 667780000027775600 23 89972000002777719Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Ivano Frankivska oblast Rozhnyativskij rajon na zahid vid s OsmolodiNajblizhche misto PereginskePlosha 263 gaZasnovano 1974 r Operator DP Osmolodske lisove gospodarstvo Yajkivskij zakaznik Ivano Frankivska oblast Yajkivskij zakaznik u Vikishovishi Plosha 263 ga Stvorenij 1974 roku Perebuvaye u vidanni DP Osmolodske lisove gospodarstvo Kedr veleten viglyad vid shilu Zakaznik stvoreno dlya ohoroni lisovogo landshaftu pralisiv Na girskih shilah u mezhah visot 900 1600 m nad rivnem morya ohoronyayetsya najbilshij v Ukrayini reliktovij masiv sosni kedrovoyi yevropejskoyi zbereglasya z rannogo golocenu zanesenoyi do Chervonoyi knigi Ukrayini Perevazhayut vologi j siri kedrovo yalinovi subori z chornicevo mohovim pokrivom Na kam yanih osipishah u miscyah de nemaye gruntovogo pokrovu zrostaye krivolissya sosni girskoyi U zakazniku bagatij tvarinnij svit traplyayutsya sarna yevropejska vedmid burij vovk ris kit lisovij kunicya lisova z ptahiv poshireni gluhar shishkar yalinovij gorihivka omelyuh Ye lisonasinnyeva dilyanka CikavinkiU zakazniku roste kedr veleten Do dereva priv yazano informacijnu tablicyu v ramkah proektu Rufford Peace Corps Ukraine Karpatski stezhki ta vstanovleno dorogovkazi z boku traversnoyi ekostezhki Dovzhina okruzhnosti 310 sm na rivni 1 m vid zemli Derevu ponad 500 rokiv Vik pidtverdzhuye Platon Tretyak u praci Hroniki Osmolodskoyi pushi s 24 Tut deyaki kedri vikom 100 600 rokiv mali visotu 28 m i diametr na rivni grudej 1 m Bogdan Luchakovskij zasnovnik ob yednannya ukrayinskih lisivnikiv v diaspori zaznachaye sho v rezervati Yajce rostut najstarishi v Yevropi kedri deyaki z yakih u diametri mayut 130 sm vidpovidno ye starshimi za 500 rokiv Na pivnichno shidnomu shili viyavleno derevo modrini v kilkosti 2 ekzemplyariv Dovzhina okruzhnosti bilshogo 200 sm IstoriyaKedr na vershini Yajko Pereginske U spravi zberezhennya girskih lisiv Karpat ta stvorennya v najcinnishih masivah zapovidnih ob yektiv vazhliva rol nalezhit vidomomu polskomu botaniku i prirodoohoroncevi profesoru Vladislavovi Shaferu a takozh mitropolitu Andreyevi Sheptickomu V listi vid 26 03 1934 roku uprava mitropolichih lisiv povidomlyaye V Shafera sho dlya zberezhennya cinnih pralisiv sosni kedrovoyi stvoryuyetsya zapovidnik Yajce na ploshi 255 12 ga Gospodaryuvannya u rezervati treba bulo provaditi za vkazivkami inzhenera V Levickogo z Direkciyi derzhavnih lisiv u Lvovi Rezervat Yajce mav yuridichni pidstavi na isnuvannya a same rozporyadzhennya ministra religijnih virospovidan ta publichnoyi osviti rishennya stanislavivskogo voyevodi vid 30 travnya 1934 roku ta 20 veresnya 1934 roku a takozh rishennya Prezidenta Rechi Pospolitoyi vid 24 chervnya 1927 roku pro ohoronu lisiv yaki ne ye vlasnistyu derzhavi U 1934 roci z derevini kedrovoyi sosni bulo zbudovano originalnu vhidnu bramu do rezervatu Yajce Brama U 2019 r isnuyucha vhidna brami vpala vid starosti Shlyahom vizualnogo porivnyannya osoblivostej derevini na zgadanij konstrukciyi ta arhivnih fotomaterialiv sho vikonav Vasil Ficak bulo zrobleno visnovok pro yih totozhnist Derevo konstrukciyi vpaloyi brami maye chervonyastij vidtinok sho svidchit pro yiyi vigotovlennya z kedra chi modrini ta mislivsku hatinu na perevali mizh goroyu Yajkom i goroyu Molodoyu 12 serpnya togo zh roku vidbulosya svyato vidkrittya cogo zapovidnika Bula vidsluzhena urochista liturgiya ta provedena ekskursiya do rezervatu i jogo posvyachennya Teper vin otrimav oficijnu nazvu Kedrovij zapovidnik im mitropolita Andreya Sheptickogo Uvecheri vidbulasya naukova konferenciya yaku vidkriv mitropolit Bulo zasluhano promovi golovi Naukovogo tovaristva im Shevchenka doktora V Levickogo ta golovi Polskogo tovaristva ohoroni prirodi profesora V Shafera Naukovij referat z aktualnih pitan stvorennya rezervativ prirodi vigolosiv inzhener A P yaseckij Viglyad na pn sh shili g Yajko Pereginske oriyentovno u 1930 h rrGramota Andreya Sheptickogo na vlashtuvannya zapovidnika Modrina vikom oriyentovno 100 rokiv Formalnij akt gramotu pro stvorennya rezervatu Yajce mitropolit Andrej Sheptickij vidav 15 kvitnya 1935 roku Cim aktom vin peredav jogo pid opiku Naukovomu tovaristvu im Shevchenka u Lvovi z propoziciyeyu shob vono povidomlyalo mitropoliyu pro stan naukovih prac u rezervati j davalo svoyi rekomendaciyi u vsih vazhlivih spravah sho stosuyutsya rezervatu Vodnochas bulo zatverdzheno Pripisi dlya vidviduvachiv kedrovogo zapovidnika yakimi vstanovleno vidpovidnij ohoronnij rezhim Krim togo bulo stvoreno Zagalnij opis kedrovogo zapovidnika im mitropolita Andreya Sheptickogo v Gorganah U nomu navedeno zagalni vidomosti pro prirodni kompleksi rezervatu zokrema vkazano sho najnizhcha jogo tochka bula na visoti 921 m nad rivnem morya v urochishi Rosohan Kota najvisha na vershini g Yajce 1600 m nad rivnem morya Roslinni kompleksi buli predstavleni 1 Lisostanami sosni kedrovoyi z zherepom sosna girska i nevelikoyu domishkoyu smereki Vidznacheno sho tut bulo bagato riznovikovogo pidrostu sosni kedrovoyi 2 Zmishani lisi za uchastyu smereki i sosni kedrovoyi 3 Chisto smerekovi lisostani 4 Karlikovi smerechini 5 Zherep dovkola vershini g Yajce ta lelech dushekiya zelena u zvorah 6 Zmishani kedrovo yalicevo smerekovi lisostani za uchastyu yavora ilma buka v urochishi Rosohan 7 Vitrolomi Dvi dilyanki Vinikli v gustim kedrovo smerekovim lisostani v zhovtni 1926 roku Fauna rezervatu bula predstavlena 2 3 vedmedyami 20 olenyami 8 samciv Buli tut takozh risi diki koti i svini vovki sarni kozuli norki vidri kunici vivirki goturi ryabchiki kanyuki sokoli chorni buzki chapli ta chislenne dribne ptastvo V kinci Opisu peredbachalas neobhidnist inventarizaciyi biologichnogo rozmayittya yak osnovnogo napryamu naukovih doslidzhen u zapovidniku ta pidgotovka monografiyi pro jogo prirodu roslinnij i tvarinnij svit Zbereglasya takozh karta zapovidnika Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yajkivskij zakaznikDoglyadU 2007 roci Fundaciyeyu Karpatski stezhki v ramkah proektu Posolstva Korolivstva Niderlandiv v Ukrayini bulo vstanovleno informacijno ohoronni znaki anshlagi 2011 roku u spivpraci z Korpusom Miru v Ukrayini ta Fundaciyi Rafford bulo kapitalno vidremontovano mislivskij budinok poperednik yakogo buv zbudovanij u 1930 h rr yak administraciya Ukrayinskogo parku prirodi z iniciativi Andreya Sheptickogo i zrujnovanij imovirno v roki vizvolnoyi vijni Krim togo po perimetru zakaznika bulo prochisheno promarkovano ta proznakovano ekologichnu stezhku Primitkizakon rada gov ua https zakon rada gov ua laws show 500 74 p Procitovano 14 travnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka Zapovidniki Chasopis Nedilya vid 09 chervnya 1935 r Mudrak Yu 1935 7 grudnya Ohorona prirodi na ukrayinskih zemlyah ukr Lviv Dilo 32 s 5 Gajdukevich O O 2006 Visnik Prikarpatskogo universitetu Istoriya Vipusk H HI ukr Ivano Frankivsk PNU im Stefanika s 180 karpatia org ua Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 12 grudnya 2015 DzherelaGeografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8 Istoriya Osmolodskoyi pushi Igor Bojchuk Mariya Gajdukevich Vasil Parpan Liliya Petrova Platon Tretyak NTSh Lviv 1998 Perelik teritorij ta ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu zagalnoderzhavnogo ta miscevogo znachennya v rozrizi administrativno teritorialnih odinic nedostupne posilannya z travnya 2019