Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ядвіґа Ягеллонка або Ядвіґа Польська пол Jadwiga Jagiellonka нім Hedwig Jagiellonica 21 вересня 1457 18 лютого 1502 поль

Ядвіґа Ягеллонка

Ядвіґа Ягеллонка

Ядвіґа Ягеллонка або Ядвіґа Польська (пол. Jadwiga Jagiellonka, нім. Hedwig Jagiellonica), (21 вересня 1457—18 лютого 1502) — польська королівна та литовська княжна з династії Ягеллонів, донька короля Польщі та князя Литви Казимира IV та Єлизавети Габсбург, дружина Баварського герцога Георга.

Ядвіґа Ягеллонка
пол. Jadwiga Jagiellonka
пол. Jadwiga Jagiellonka
image
ПсевдоЯдвіґа Польська
Народилася21 вересня 1457(1457-09-21)
Краків
Померла18 лютого 1502(1502-02-18) (44 роки)
Бурґхаузен
Країнаimage Республіка Польща
Діяльністьполітична діячка
Знання мовнімецька і польська
ТитулГерцогиня Баварії
Посадагерцог Баварії[d]
Термін1479—1502
ПопередникАмалія Саксонська
НаступникКунігунда Австрійська
Конфесіякатолицька церква
РідЯгеллони, Віттельсбахи
БатькоКазимир IV Ягеллончик
МатиЄлизавета Габсбург
Брати, сестриГанна Ягелонка, Барбара Ягеллонка, Софія Ягеллонка, Єлизавета Ягеллонка, Владислав II Ягелончик, Казимир Святий, Олександр Ягеллончик, Ян I Ольбрахт, Сигізмунд I Старий, d і d
У шлюбі зГеорг Баварський
ДітиДоньки: Єлизавета, Маргарита
Сини: Людвіг, Рупрехт, Вольфґанґ

Походження

Ядвіґа Ягеллонка народилася 21 вересня 1457 року у Кракові. Вона була другою дитиною і найстаршою донькою короля Польщі та князя Литви Казимира IV та Єлизавети Габсбург. В родині вже ріс син Владислав.

Її дідусем та бабусею по батьківській лінії були Владислав II Ягайло, Великий князь Литовський, і його четверта дружина, Софія Гольшанська. З материнської сторони дідусем та бабусею Ядвіґи були Альбрехт II, король Німеччини, Угорщини та Чехії, та Єлизавета Люксембурзька, принцеса Священної Римської імперії.

Життєпис

Новонароджену королівну охрестили в Краківському катедральному соборі. Своє ім'я дівчинка отримала згідно з традицією дому Ягеллонів: найстаршу дочку називали на честь королеви Ядвіґи. Даних про освіту дівчинки не збереглося. Протягом наступних вісімнадцяти років у Ядвіґи з'явилося восьмеро братів та сестер. Ще троє сестер народилося, коли вона вже від'їхала до Баварії.

1468 року її руку намагався отримати король Угорщини Матяш Хуньяді. 8 квітня 1468 року до Кракова прибув угорський посланець — оломоуцький єпископ. Він запропонував Казимиру IV цей шлюб для зміцнення майбутнього союзу, спрямованого проти Їржі з Подєбрад. Таким чином, король Польщі мав би гарантії миру з Угорщиною, адже нею б у майбутньому заправляли його онуки. Сватання Матяша підтримував також римський папа Павло II. Казимир IV на той час перебував у мирі із королем Їржі. Та й дружина Єлизавета була категорично проти цього шлюбу. Матяшу Хуньяді було відмовлено. Наступного року його було обрано королем Чехії. Їржі з Подєбрад був змушений шукати прихистку у Польщі. Хуньяді знову запросив собі у дружини Ядвіґу і знову отримав відмову.

У 1470 році у Граці був укладений договір від 20 жовтня між імператором Фрідріхом III та королем Казимиром IV. Серед інших було розглянуто і питання про одруження сина Фрідріха Максиміліана на дочці Казимира Ядвізі.

Матяш Хуньяді ще двічі намагався пошлюбити Ядвіґу: у липні 1471 та вересні 1473-го. Обидві його пропозиції були відхилені.

На початку 1473 року до польського двору з пропозицією до Ядвіґи прибув радник Альберта IV Мудрого, герцога Баварії з Мюнхену. Казимир IV йому відмовив, через те, що сподівався видати дочку заміж за сина Людвіга IX, баварського герцога з Ландсгуту, Георга Багатого. Його дуже турбував південно-західний кордон із Чехією (за нього вели боротьбу його син Владислав та Матяш Хуньяді). Тож союз із Баварією був би вельми доречний. 1473 року Казимир IV відправив своїх посланців — Станіслава Курожецького та Павла Ясенського до Лансхут. Там вони почали переговори, щодо бажаного шлюбу Георга з Ядвіґою. В результаті перемовин, у вересні 1474 року Людвіг IX відправив до Пльщі офіційний лист, в якому висловлював бажання пошлюбити власного сина із королівною Ядвіґою. Переговори проходили в Ленчиці і в Радомі. Саме в останньому 30 грудня 1474 року Ядвіґа погодилася стати дружиною Георга. Наступного дня був підписаний шлюбний договір. Наречена як посаг повинна була отримати 32 тисячі угорських злотих, які б виплачували протягом п'яти років.

image
Церква Святого Мартіна

Невдовзі після цього родина провела Ядвіґу до Познані. 10 жовтня 1475 року дівчина попрощалася з батьками і вирушила до Баварії. До Ландсхуту наречена прибула 14 листопада. На весілля прибули багато можновладців того часу. Серед них були імператор Священної Римської імперії Фрідріх III із сином Максиміліаном, маркграф Ансбаху Альбрехт III Ахілл, австрійський герцог Жигмонт, рейнський курфюрст Філіпп Віттельсбах, маркграф баденський Альбрехт, вюртемберзькі графи Ульрік та Ебергард, ландграф лейхтенберзький Людвіг та граф Отто.

Вінчання відбулося в той же день, 14 листопада 1475 року у церкві Святого Мартіна, що зберігся до наших часів. Наступного дня відбувся святковий бенкет, в якому брали участь 9000 осіб. Масові гуляння з приводу герцогського весілля дали початок фестивалю «Весілля в Ландсгуті».

image
Фестиваль «Весілля в Ландсгуті»

Наступного року народився первісток подружжя — син, якого назвали Людвіг. Всього в родині було п'ятеро дітей:

  • Людвіг — (1476—1496)
  • Руперт — (1477)
  • Єлизавета — (1478—1504) — дружина Рупрехта Рейнського, мала у шлюбі чотирьох синів.
  • Маргарита — (1480—1531) — стала черницею у Нойбургу.
  • Вольфґанґ — (1482)

1479 року помер герцог Людвіг IX. Трон успадкував Георг. Ядвіґа стала герцогинею Баварії-Ландсгут.

Шлюб королівни виявився невдалим. Георг був відомий як п'яничка, гуляка і розпусник. Після десяти років сумісного життя, у 1485 році, він віддалив від себе дружину, поселивши її в замку Бурґхаузен. Ядвіґа мешкала там з усім двором та численним почтом та, як пише літописець, позбавлена усіх радощів життя. Лише маленька донечка була її єдиною відрадою. Не відомо чи правда, а якщо так, то який час, діти залишалися із матір'ю.

Ядвіґа, хоча й підписувалася Королівна Польська, близьких стосунків із родичами не підтримувала. Ще 31 січня 1503 року її брат Александр надсилав їй листи, не маючи звістки, що сестра вже 11 місяців як померла.

Померла Ядвіґа досить несподівано. Вона була похована у цистерціанському монастирі в Райтенгаслаху поблизу замку, де жила. 1803 року її поховання було знищене. Тим не менш, у підлозі церкви до сих пір є кам'яна плита, що свідчить про місце останнього спочинку герцогині.

image
Замок Бургхаузен, де Ядвіґа провела останні роки свого життя

Генеалогія

Ольгерд
image
 
Уляна Тверська
 
Андрій Гольшанський
 
Олександра Друцька
 
Альбрехт IV
image
 

image
 
Сигізмунд I Люксембург
image
 

image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Владислав II Ягайло
image
 
 
 
 
 
Софія Гольшанська
image
 
 
 
 
 
Альбрехт II
image
 
 
 
 
 
Єлизавета Люксембурзька
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Казимир IV Ягеллончик
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Єлизавета Габсбург
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ядвіга
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

  1. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570

Література

  • Johann Dorner: Herzogin Hedwig und ihr Hofstaat — Das Alltagsleben auf der Burg Burghausen nach Originalquellen des 15. Jahrhunderts. In: Burghauser Geschichtsblätter. Nr. 53
  • Baczkowski Krzysztof, Dzieje Polski późnośredniowiecznej (1370—1506), Kraków 1999, , s. 230, 236, 238.
  • Duczmal Małgorzata, Jagiellonowie. Leksykon biograficzny, Poznań — Kraków 1996, , s. 280—290.
  • Rudzki Edward, Polskie królowe, t. 1, Kraków 1990, s. 134, 138—140, 154.
  • Wdowiszewski Zygmunt, Genealogia Jagiellonów i Domu Wazów w Polsce, Kraków 2005, s. 98-100.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yadviga Yagellonka abo Yadviga Polska pol Jadwiga Jagiellonka nim Hedwig Jagiellonica 21 veresnya 1457 18 lyutogo 1502 polska korolivna ta litovska knyazhna z dinastiyi Yagelloniv donka korolya Polshi ta knyazya Litvi Kazimira IV ta Yelizaveti Gabsburg druzhina Bavarskogo gercoga Georga Yadviga Yagellonka pol Jadwiga Jagiellonkapol Jadwiga JagiellonkaPsevdoYadviga PolskaNarodilasya21 veresnya 1457 1457 09 21 KrakivPomerla18 lyutogo 1502 1502 02 18 44 roki BurghauzenKrayina Respublika PolshaDiyalnistpolitichna diyachkaZnannya movnimecka i polskaTitulGercoginya BavariyiPosadagercog Bavariyi d Termin1479 1502PoperednikAmaliya SaksonskaNastupnikKunigunda AvstrijskaKonfesiyakatolicka cerkvaRidYagelloni VittelsbahiBatkoKazimir IV YagellonchikMatiYelizaveta GabsburgBrati sestriGanna Yagelonka Barbara Yagellonka Sofiya Yagellonka Yelizaveta Yagellonka Vladislav II Yagelonchik Kazimir Svyatij Oleksandr Yagellonchik Yan I Olbraht Sigizmund I Starij d i dU shlyubi zGeorg BavarskijDitiDonki Yelizaveta Margarita Sini Lyudvig Rupreht Volfgang Mediafajli u VikishovishiPohodzhennyaYadviga Yagellonka narodilasya 21 veresnya 1457 roku u Krakovi Vona bula drugoyu ditinoyu i najstarshoyu donkoyu korolya Polshi ta knyazya Litvi Kazimira IV ta Yelizaveti Gabsburg V rodini vzhe ris sin Vladislav Yiyi didusem ta babuseyu po batkivskij liniyi buli Vladislav II Yagajlo Velikij knyaz Litovskij i jogo chetverta druzhina Sofiya Golshanska Z materinskoyi storoni didusem ta babuseyu Yadvigi buli Albreht II korol Nimechchini Ugorshini ta Chehiyi ta Yelizaveta Lyuksemburzka princesa Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi ZhittyepisNovonarodzhenu korolivnu ohrestili v Krakivskomu katedralnomu sobori Svoye im ya divchinka otrimala zgidno z tradiciyeyu domu Yagelloniv najstarshu dochku nazivali na chest korolevi Yadvigi Danih pro osvitu divchinki ne zbereglosya Protyagom nastupnih visimnadcyati rokiv u Yadvigi z yavilosya vosmero brativ ta sester She troye sester narodilosya koli vona vzhe vid yihala do Bavariyi 1468 roku yiyi ruku namagavsya otrimati korol Ugorshini Matyash Hunyadi 8 kvitnya 1468 roku do Krakova pribuv ugorskij poslanec olomouckij yepiskop Vin zaproponuvav Kazimiru IV cej shlyub dlya zmicnennya majbutnogo soyuzu spryamovanogo proti Yirzhi z Podyebrad Takim chinom korol Polshi mav bi garantiyi miru z Ugorshinoyu adzhe neyu b u majbutnomu zapravlyali jogo onuki Svatannya Matyasha pidtrimuvav takozh rimskij papa Pavlo II Kazimir IV na toj chas perebuvav u miri iz korolem Yirzhi Ta j druzhina Yelizaveta bula kategorichno proti cogo shlyubu Matyashu Hunyadi bulo vidmovleno Nastupnogo roku jogo bulo obrano korolem Chehiyi Yirzhi z Podyebrad buv zmushenij shukati prihistku u Polshi Hunyadi znovu zaprosiv sobi u druzhini Yadvigu i znovu otrimav vidmovu U 1470 roci u Graci buv ukladenij dogovir vid 20 zhovtnya mizh imperatorom Fridrihom III ta korolem Kazimirom IV Sered inshih bulo rozglyanuto i pitannya pro odruzhennya sina Fridriha Maksimiliana na dochci Kazimira Yadvizi Matyash Hunyadi she dvichi namagavsya poshlyubiti Yadvigu u lipni 1471 ta veresni 1473 go Obidvi jogo propoziciyi buli vidhileni Na pochatku 1473 roku do polskogo dvoru z propoziciyeyu do Yadvigi pribuv radnik Alberta IV Mudrogo gercoga Bavariyi z Myunhenu Kazimir IV jomu vidmoviv cherez te sho spodivavsya vidati dochku zamizh za sina Lyudviga IX bavarskogo gercoga z Landsgutu Georga Bagatogo Jogo duzhe turbuvav pivdenno zahidnij kordon iz Chehiyeyu za nogo veli borotbu jogo sin Vladislav ta Matyash Hunyadi Tozh soyuz iz Bavariyeyu buv bi velmi dorechnij 1473 roku Kazimir IV vidpraviv svoyih poslanciv Stanislava Kurozheckogo ta Pavla Yasenskogo do Lanshut Tam voni pochali peregovori shodo bazhanogo shlyubu Georga z Yadvigoyu V rezultati peremovin u veresni 1474 roku Lyudvig IX vidpraviv do Plshi oficijnij list v yakomu vislovlyuvav bazhannya poshlyubiti vlasnogo sina iz korolivnoyu Yadvigoyu Peregovori prohodili v Lenchici i v Radomi Same v ostannomu 30 grudnya 1474 roku Yadviga pogodilasya stati druzhinoyu Georga Nastupnogo dnya buv pidpisanij shlyubnij dogovir Narechena yak posag povinna bula otrimati 32 tisyachi ugorskih zlotih yaki b viplachuvali protyagom p yati rokiv Cerkva Svyatogo Martina Nevdovzi pislya cogo rodina provela Yadvigu do Poznani 10 zhovtnya 1475 roku divchina poproshalasya z batkami i virushila do Bavariyi Do Landshutu narechena pribula 14 listopada Na vesillya pribuli bagato mozhnovladciv togo chasu Sered nih buli imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Fridrih III iz sinom Maksimilianom markgraf Ansbahu Albreht III Ahill avstrijskij gercog Zhigmont rejnskij kurfyurst Filipp Vittelsbah markgraf badenskij Albreht vyurtemberzki grafi Ulrik ta Ebergard landgraf lejhtenberzkij Lyudvig ta graf Otto Vinchannya vidbulosya v toj zhe den 14 listopada 1475 roku u cerkvi Svyatogo Martina sho zberigsya do nashih chasiv Nastupnogo dnya vidbuvsya svyatkovij benket v yakomu brali uchast 9000 osib Masovi gulyannya z privodu gercogskogo vesillya dali pochatok festivalyu Vesillya v Landsguti Festival Vesillya v Landsguti Nastupnogo roku narodivsya pervistok podruzhzhya sin yakogo nazvali Lyudvig Vsogo v rodini bulo p yatero ditej Lyudvig 1476 1496 Rupert 1477 Yelizaveta 1478 1504 druzhina Ruprehta Rejnskogo mala u shlyubi chotiroh siniv Margarita 1480 1531 stala cherniceyu u Nojburgu Volfgang 1482 1479 roku pomer gercog Lyudvig IX Tron uspadkuvav Georg Yadviga stala gercogineyu Bavariyi Landsgut Shlyub korolivni viyavivsya nevdalim Georg buv vidomij yak p yanichka gulyaka i rozpusnik Pislya desyati rokiv sumisnogo zhittya u 1485 roci vin viddaliv vid sebe druzhinu poselivshi yiyi v zamku Burghauzen Yadviga meshkala tam z usim dvorom ta chislennim pochtom ta yak pishe litopisec pozbavlena usih radoshiv zhittya Lishe malenka donechka bula yiyi yedinoyu vidradoyu Ne vidomo chi pravda a yaksho tak to yakij chas diti zalishalisya iz matir yu Yadviga hocha j pidpisuvalasya Korolivna Polska blizkih stosunkiv iz rodichami ne pidtrimuvala She 31 sichnya 1503 roku yiyi brat Aleksandr nadsilav yij listi ne mayuchi zvistki sho sestra vzhe 11 misyaciv yak pomerla Pomerla Yadviga dosit nespodivano Vona bula pohovana u cistercianskomu monastiri v Rajtengaslahu poblizu zamku de zhila 1803 roku yiyi pohovannya bulo znishene Tim ne mensh u pidlozi cerkvi do sih pir ye kam yana plita sho svidchit pro misce ostannogo spochinku gercogini Zamok Burghauzen de Yadviga provela ostanni roki svogo zhittyaGenealogiyaOlgerd Ulyana Tverska Andrij Golshanskij Oleksandra Drucka Albreht IV Sigizmund I Lyuksemburg Vladislav II Yagajlo Sofiya Golshanska Albreht II Yelizaveta Lyuksemburzka Kazimir IV Yagellonchik Yelizaveta Gabsburg Yadviga PrimitkiIdentifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570LiteraturaJohann Dorner Herzogin Hedwig und ihr Hofstaat Das Alltagsleben auf der Burg Burghausen nach Originalquellen des 15 Jahrhunderts In Burghauser Geschichtsblatter Nr 53 Baczkowski Krzysztof Dzieje Polski poznosredniowiecznej 1370 1506 Krakow 1999 ISBN 83 85719 40 7 s 230 236 238 Duczmal Malgorzata Jagiellonowie Leksykon biograficzny Poznan Krakow 1996 ISBN 83 08 02577 3 s 280 290 Rudzki Edward Polskie krolowe t 1 Krakow 1990 s 134 138 140 154 Wdowiszewski Zygmunt Genealogia Jagiellonow i Domu Wazow w Polsce Krakow 2005 s 98 100

Дата публікації:
Топ