Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Яворівський Володи мир Олекса ндрович Яворі вський 11 жовтня 1942 село

Яворівський Володимир

Яворівський Володимир
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Яворівський.

Володи́мир Олекса́ндрович Яворі́вський (11 жовтня 1942, село Теклівка, Могилівський жудець, Трансністрія, Румунія (тепер Вінницька область) — 16 квітня 2021) — Борець за незалежність України у XX сторіччі, український письменник, громадсько-політичний діяч. Член партії ВО «Батьківщина» з 2007 р. Радіоколумніст Українського радіо та член першої Наглядової ради Суспільного мовлення.

Володимир Олександрович Яворівський
image
Володимир Олександрович Яворівський
Голова Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності
26 грудня 2007 — 2014
Попередникпосаду створено
НаступникМикола Княжицький
Народився11 жовтня 1942(1942-10-11)[1]
Крижопільський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Помер16 квітня 2021(2021-04-16) (78 років)
Київ, Україна
ПохованийБайкове кладовище
Відомий якжурналіст, письменник, політик, поет, сценарист
Громадянствоimage Україна
Національністьукраїнець
Alma materОНУ ім. І. І. Мечникова
Політична партіяБатьківщина
Професіяполітик, письменник
ЗванняБорець за незалежність України у XX сторіччі
Нагороди
image
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
image
Ювілейна медаль «25 років незалежності України»

image

Орден Христа Спасителя УПЦ КП
image
yavorivskyi.org.ua
image Висловлювання у Вікіцитатах
image Медіафайли у Вікісховищі
image Народний депутат України
1-го скликання
Народний Рух України (Народна Рада) 15 травня 1990 — 12 травня 1994
2-го скликання
ДемПУ 11 травня 1994 — 12 травня 1998
4-го скликання
Реформи і порядок (НУ) 14 травня 2002 — 25 травня 2006
5-го скликання
безпартійний (БЮТ) 25 травня 2006 — 12 червня 2007
6-го скликання
ВО «Батьківщина» (БЮТ) 23 листопада 2007 — 12 грудня 2012
7-го скликання
ВО «Батьківщина» 12 грудня 2012 — 27 листопада 2014

Життєпис

Народився 1942 року в с. Теклівка, яке на той час входило до складу Трансністрії — провінції Румунського королівства, створеної на окупованих українських землях.

1964 року закінчив Одеський державний університет імені Іллі Мечникова за спеціальністю «Українська мова та література».

Працював редактором Одеського радіо, кореспондентом редакції газети «Запорізька правда», «Прапор юності», «Літературна Україна», редактором запорізького радіо, кіносценаристом львівського телебачення, літконсультантом, референтом Спілки письменників УРСР, завідувачем відділу прози, заступником головного редактора журналу «Вітчизна».

Член Спілки письменників України з 1971 року, Спілки журналістів України з 1969 року.

У 2001—2011 роках — голова Національної Спілки письменників України.

Політична діяльність

Член КПРС з 1981 до 1990 року. У 1989—1991 роках — народний депутат СРСР, член Міжрегіональної депутатської групи, що була опозиційною до тодішньої влади, у яку входили такі відомі постаті, як Борис Єльцин, Андрій Сахаров, Василь Биков, Віталій Коротич, Анатолій Собчак.

Народний депутат України 1-го, 2-го, 4-го 5-го, 6-го скликань (з 1990 до 1998 року та з 2002 до 2012).

Один із засновників Народного Руху України, очолював Оргкомітет Руху, з 1989 року — голова Київської координаційної ради Руху.

Член Демократичної партії України в 1990—1999 роках, її голова — з грудня 1992 року до березня 1999 року.

З вересня 1996 року до липня 1999 року — голова Комітету Державних премій України імені Тараса Шевченка. Член Комітету Державних премій України імені Тараса Шевченка з вересня 1999 року до жовтня 2001 року, член Ради з питань мовної політики при Президентові України з лютого 1997 року до листопада 2001 року.

Народний депутат України 1-го скликання з 15 травня 1990 до 10 травня 1994 за Світловодським виборчим округом № 229 Кіровоградської області, висунутий трудовим колективом конструкторського бюро «Сигнал» виробничого об'єднання «Олімп». 1-й тур 52.62 % голосів, 4 претенденти. Входив до Народної ради. На час виборів секретар Спілки письменників України. Голова Комісії з питань Чорнобильської катастрофи (з червня 1990).

Народний депутат України 2-го скликання з 11 травня 1994 до 12 травня 1998 за Світловодським виборчим округом № 228 Кіровоградської області, висунутий виборцями. На час виборів — народний депутат України, голова Комісії з питань Чорнобильської катастрофи, член ДемПУ. Член групи «Конституційний центр» (до цього — член групи «Державність»). Голова підкомітету у зв'язках із земляками, що мешкають за межами України, Комітету з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Березень 1998 року — кандидат у народні депутати України від «Блоку демократичних партій — НЕП» по виборчому округу № 96 Київської області.

image
Володимир Яворівський, 9 березня 2003

Народний депутат України 4-го скликання з 14 травня 2002 до 25 травня 2006 за виборчим округом № 123 Львівської області. «За» 51.16 %, 7 суперників. На час виборів: голова Національної спілки письменників України, член ПРП. Член фракції «Наша Україна» (15 травня 2002 — 7 вересня 2005), фракції політичної партії «Реформи і порядок» (8 вересня — 13 грудня 2005), фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з 13 грудня 2005). Голова підкомітету з питань електронних засобів масової інформації Комітету з питань свободи слова та інформації (12 червня 2002 — 16 листопада 2005), заступник голови Комітету з питань свободи слова та інформації (з 16 листопада 2005).

Був головою політради та членом правління партії «Реформи і порядок» з травня 1999 до 2005 року.

image
Голова НСПУ Віктор Баранов і його попередник Володимир Яворівський. Січень 2012 року

Народний депутат України 5-го скликання з 25 травня 2006 до 12 червня 2007 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 22 в списку. На час виборів: народний депутат України, безпартійний. Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з 25 травня 2006). Голова Комітету з питань культури та духовності (з 18 липня 2006). 12 червня 2007 достроково припинив свої повноваження під час масового складення мандатів депутатами-опозиціонерами з метою проведення позачергових виборів до Верховної Ради України.

Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 22 в списку. На час виборів: голова Національної спілки письменників України, член партії ВО «Батьківщина». Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з 23 листопада 2007). Голова Комітету з питань культури та духовності (з 26 грудня 2007).

На виборах до Верховної ради 2012 року кандидат у народні депутати в окрузі № 213 (частина Деснянського району міста Києва).

Голова Національної спілки письменників України з жовтня 2001 до листопада 2011 року.

Протягом 2017 року в ефірі «Центрального каналу» (Київська державна регіональна телерадіокомпанія (КДРТРК), з осені 2017 — ТО «Центральний канал», з вересня 2019 року — UA: КИЇВ) виходила авторська програма «Що ж ми за народ такий?..». Режисерами телепрограми були Максим Яковчук (український фотограф, громадський діяч, режисер телебачення, перекладач і журналіст) і Магер Барвахан — головний режисер Київської державної регіональної телерадіокомпанії.

Упродовж багатьох років (з двома кількарічними перервами) вів на Першому каналі Українського радіо авторську передачу «20 хвилин з Володимиром Яворівським».

Трансляція останнього випуску авторської публіцистичної передачі «20 хвилин з Володимиром Яворівським» відбулася на «Українському радіо» об 11:40, 18 квітня 2021 року.

Смерть

Володимир Яворівський помер 16 квітня 2021 року на 79 році життя. Яворівського було поховано 19 квітня 2021 року на Байковому кладовищі в Києві (ділянка № 42а).

Відзнаки і нагороди

Літературні твори

Збірки оповідань

  • 1968 — «А яблука падають…» (Повість та новели)
  • 1971 — «Гроно стиглого винограду» (Новели)
  • 1984 — «Оповідання 1983»

Збірки нарисів

  • 1975 — «Крила, вигострені небом»
  • 1976 — «Тут, на землі»
  • 1980 — «І в морі пам'ятати джерело»
  • 1985 — «Право власного імені»
  • 1993 — «І засурмив янгол…» (у 3-х томах)
  • 2000 — «Вовча ферма»
  • 2002 — «Що ж ми за народ такий?..» (5 томів публіцистики, виданих у різні роки, 5-й — у 2010)

Повісті

  • 1981 — (художньо-документальна повість)
  • 1984 — «З висоти вересня» (Повість, оповідання)
  • 2001 — «Перед тим, як жити»
  • За його повістю «Варвара серед варварів» О.Бійма створив телефільм «Прощання з Каїром» (2002).

Романи

  • 1977 — трилогія романів «Ланцюгова реакція».
  • 1979 — «Оглянься з осені»
  • 1982 — «Автопортрет з уяви» (біографічний роман про Катерину Білокур)
  • 1983 — «А тепер — іди»
  • 1988 — «Марія з полином у кінці століття» (про драматичні події весни 1986 року в Чорнобильській зоні)
  • 2000 — «Криза»
  • 2011 — «Найдовша ніч Президента» (маленький роман),
  • 2013 — Маленький роман «Лягти! Суд іде!»
  • 2019 — Історичний роман «У мене вечеряв Ісус. Княгиня Ольга — велика грішниця, яка стала святою»
  • 2020 — Історичний роман «Іван Окаянний: найстрашніші дні гетьмана Мазепи»

Збірка творів

  • 2008 — «Твори у п'яти томах»

Примітки

  1. The Fine Art Archive — 2003.
    d:Track:Q10855166
  2. Помер Володимир Яворівський. galinfo.com.ua (укр.). 17 квітня 2021. Процитовано 17 квітня 2021.
  3. Закон України "Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті". Офіційний сайт Верховної ради України (zakon.rada.gov.ua) (укр.). 9 квітня 2015. Процитовано 17 квітня 2021.
  4. . stv.detector.media. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 26 серпня 2017.
  5. . Архів оригіналу за 1 жовтня 2013. Процитовано 10 серпня 2011.
  6. Офіційна Україна сьогодні: Яворівський Володимир Олександрович
  7. Указ Президента України від 2 вересня 1996 року № 781/96 «Про Комітет із Державних премій України імені Тараса Шевченка»
  8. Указ Президента України від 13 липня 1999 року № 821/99 «Про звільнення В. Яворівського з посади голови Комітету з Державних премій України імені Тараса Шевченка»
  9. Указ Президента України від 24 лютого 1997 року № 164/97 «Про Раду з питань мовної політики»
  10. . Архів оригіналу за 13 грудня 2012. Процитовано 26 серпня 2012.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  11. Передачу двічі закривали. Вперше це сталося за президентства Леоніда Кучми. Передачу було закрито вдруге 7 липня 2010 року, коли рішенням ради Національної радіокомпанії України, у рамках переформатування, усі авторські передачі вилучили з етеру
  12. Прощання із Володимиром Яворівським відбудеться 19 квітня. 18.04.2021, 10:28
  13. Прощання із Володимиром Яворівським відбудеться 19 квітня. 18.04.2021, 10:28
    У Києві попрощалися з Володимиром Яворівським (фото). 19.04.2021, 14:27
  14. Указ Президента України від 23 серпня 2005 року № 1193/2005 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 14-ї річниці незалежності України»
  15. Святійший Патріарх Філарет нагородив політичних діячів України[недоступне посилання]
  16. Указ Президента України від 19 серпня 2016 року № 336/2016 «Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю «25 років незалежності України»»
  17. Сайт письменника. Бібліографія
  18. . Архів оригіналу за 16 травня 2017. Процитовано 20 жовтня 2015.
  19. Ярослава Музиченко. Вічність і Кортеліси: Хто й навіщо спалив українське село у вересні 1942-го, як воно відродилося і чому заплутався в історії письменник Яворівський
  20. . Архів оригіналу за 18 травня 2012. Процитовано 20 жовтня 2015.

Джерела

Посилання

  • Яворівський Володимир Олександрович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 1059.
  • Офіційний сайт
  • Яворівський як голова НСПУ
  • Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І. С.»

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yavorivskij Volodi mir Oleksa ndrovich Yavori vskij 11 zhovtnya 1942 selo Teklivka Mogilivskij zhudec Transnistriya Rumuniya teper Vinnicka oblast 16 kvitnya 2021 Borec za nezalezhnist Ukrayini u XX storichchi ukrayinskij pismennik gromadsko politichnij diyach Chlen partiyi VO Batkivshina z 2007 r Radiokolumnist Ukrayinskogo radio ta chlen pershoyi Naglyadovoyi radi Suspilnogo movlennya Volodimir Oleksandrovich YavorivskijVolodimir Oleksandrovich YavorivskijGolova Komitetu Verhovnoyi Radi Ukrayini z pitan kulturi i duhovnosti26 grudnya 2007 2014Poperednikposadu stvorenoNastupnikMikola KnyazhickijNarodivsya11 zhovtnya 1942 1942 10 11 1 Krizhopilskij rajon Vinnicka oblast Ukrayinska RSR SRSRPomer16 kvitnya 2021 2021 04 16 78 rokiv Kiyiv UkrayinaPohovanijBajkove kladovisheVidomij yakzhurnalist pismennik politik poet scenaristGromadyanstvo UkrayinaNacionalnistukrayinecAlma materONU im I I MechnikovaPolitichna partiyaBatkivshinaProfesiyapolitik pismennikZvannyaBorec za nezalezhnist Ukrayini u XX storichchiNagorodiOrden Za zaslugi III stupenyaYuvilejna medal 25 rokiv nezalezhnosti Ukrayini Orden Hrista Spasitelya UPC KPyavorivskyi org ua Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Narodnij deputat Ukrayini 1 go sklikannya Narodnij Ruh Ukrayini Narodna Rada 15 travnya 1990 12 travnya 1994 2 go sklikannya DemPU 11 travnya 1994 12 travnya 1998 4 go sklikannya Reformi i poryadok NU 14 travnya 2002 25 travnya 2006 5 go sklikannya bezpartijnij BYuT 25 travnya 2006 12 chervnya 2007 6 go sklikannya VO Batkivshina BYuT 23 listopada 2007 12 grudnya 2012 7 go sklikannya VO Batkivshina 12 grudnya 2012 27 listopada 2014ZhittyepisNarodivsya 1942 roku v s Teklivka yake na toj chas vhodilo do skladu Transnistriyi provinciyi Rumunskogo korolivstva stvorenoyi na okupovanih ukrayinskih zemlyah 1964 roku zakinchiv Odeskij derzhavnij universitet imeni Illi Mechnikova za specialnistyu Ukrayinska mova ta literatura Pracyuvav redaktorom Odeskogo radio korespondentom redakciyi gazeti Zaporizka pravda Prapor yunosti Literaturna Ukrayina redaktorom zaporizkogo radio kinoscenaristom lvivskogo telebachennya litkonsultantom referentom Spilki pismennikiv URSR zaviduvachem viddilu prozi zastupnikom golovnogo redaktora zhurnalu Vitchizna Chlen Spilki pismennikiv Ukrayini z 1971 roku Spilki zhurnalistiv Ukrayini z 1969 roku U 2001 2011 rokah golova Nacionalnoyi Spilki pismennikiv Ukrayini Politichna diyalnistChlen KPRS z 1981 do 1990 roku U 1989 1991 rokah narodnij deputat SRSR chlen Mizhregionalnoyi deputatskoyi grupi sho bula opozicijnoyu do todishnoyi vladi u yaku vhodili taki vidomi postati yak Boris Yelcin Andrij Saharov Vasil Bikov Vitalij Korotich Anatolij Sobchak Narodnij deputat Ukrayini 1 go 2 go 4 go 5 go 6 go sklikan z 1990 do 1998 roku ta z 2002 do 2012 Odin iz zasnovnikiv Narodnogo Ruhu Ukrayini ocholyuvav Orgkomitet Ruhu z 1989 roku golova Kiyivskoyi koordinacijnoyi radi Ruhu Chlen Demokratichnoyi partiyi Ukrayini v 1990 1999 rokah yiyi golova z grudnya 1992 roku do bereznya 1999 roku Z veresnya 1996 roku do lipnya 1999 roku golova Komitetu Derzhavnih premij Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka Chlen Komitetu Derzhavnih premij Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka z veresnya 1999 roku do zhovtnya 2001 roku chlen Radi z pitan movnoyi politiki pri Prezidentovi Ukrayini z lyutogo 1997 roku do listopada 2001 roku Narodnij deputat Ukrayini 1 go sklikannya z 15 travnya 1990 do 10 travnya 1994 za Svitlovodskim viborchim okrugom 229 Kirovogradskoyi oblasti visunutij trudovim kolektivom konstruktorskogo byuro Signal virobnichogo ob yednannya Olimp 1 j tur 52 62 golosiv 4 pretendenti Vhodiv do Narodnoyi radi Na chas viboriv sekretar Spilki pismennikiv Ukrayini Golova Komisiyi z pitan Chornobilskoyi katastrofi z chervnya 1990 Narodnij deputat Ukrayini 2 go sklikannya z 11 travnya 1994 do 12 travnya 1998 za Svitlovodskim viborchim okrugom 228 Kirovogradskoyi oblasti visunutij viborcyami Na chas viboriv narodnij deputat Ukrayini golova Komisiyi z pitan Chornobilskoyi katastrofi chlen DemPU Chlen grupi Konstitucijnij centr do cogo chlen grupi Derzhavnist Golova pidkomitetu u zv yazkah iz zemlyakami sho meshkayut za mezhami Ukrayini Komitetu z prav lyudini nacionalnih menshin i mizhnacionalnih vidnosin Berezen 1998 roku kandidat u narodni deputati Ukrayini vid Bloku demokratichnih partij NEP po viborchomu okrugu 96 Kiyivskoyi oblasti Volodimir Yavorivskij 9 bereznya 2003 Narodnij deputat Ukrayini 4 go sklikannya z 14 travnya 2002 do 25 travnya 2006 za viborchim okrugom 123 Lvivskoyi oblasti Za 51 16 7 supernikiv Na chas viboriv golova Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini chlen PRP Chlen frakciyi Nasha Ukrayina 15 travnya 2002 7 veresnya 2005 frakciyi politichnoyi partiyi Reformi i poryadok 8 veresnya 13 grudnya 2005 frakciyi Blok Yuliyi Timoshenko z 13 grudnya 2005 Golova pidkomitetu z pitan elektronnih zasobiv masovoyi informaciyi Komitetu z pitan svobodi slova ta informaciyi 12 chervnya 2002 16 listopada 2005 zastupnik golovi Komitetu z pitan svobodi slova ta informaciyi z 16 listopada 2005 Buv golovoyu politradi ta chlenom pravlinnya partiyi Reformi i poryadok z travnya 1999 do 2005 roku Golova NSPU Viktor Baranov i jogo poperednik Volodimir Yavorivskij Sichen 2012 roku Narodnij deputat Ukrayini 5 go sklikannya z 25 travnya 2006 do 12 chervnya 2007 vid Bloku Yuliyi Timoshenko 22 v spisku Na chas viboriv narodnij deputat Ukrayini bezpartijnij Chlen frakciyi Blok Yuliyi Timoshenko z 25 travnya 2006 Golova Komitetu z pitan kulturi ta duhovnosti z 18 lipnya 2006 12 chervnya 2007 dostrokovo pripiniv svoyi povnovazhennya pid chas masovogo skladennya mandativ deputatami opozicionerami z metoyu provedennya pozachergovih viboriv do Verhovnoyi Radi Ukrayini Narodnij deputat Ukrayini 6 go sklikannya z 23 listopada 2007 vid Bloku Yuliyi Timoshenko 22 v spisku Na chas viboriv golova Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini chlen partiyi VO Batkivshina Chlen frakciyi Blok Yuliyi Timoshenko z 23 listopada 2007 Golova Komitetu z pitan kulturi ta duhovnosti z 26 grudnya 2007 Na viborah do Verhovnoyi radi 2012 roku kandidat u narodni deputati v okruzi 213 chastina Desnyanskogo rajonu mista Kiyeva Golova Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini z zhovtnya 2001 do listopada 2011 roku Protyagom 2017 roku v efiri Centralnogo kanalu Kiyivska derzhavna regionalna teleradiokompaniya KDRTRK z oseni 2017 TO Centralnij kanal z veresnya 2019 roku UA KIYiV vihodila avtorska programa Sho zh mi za narod takij Rezhiserami teleprogrami buli Maksim Yakovchuk ukrayinskij fotograf gromadskij diyach rezhiser telebachennya perekladach i zhurnalist i Mager Barvahan golovnij rezhiser Kiyivskoyi derzhavnoyi regionalnoyi teleradiokompaniyi Uprodovzh bagatoh rokiv z dvoma kilkarichnimi perervami viv na Pershomu kanali Ukrayinskogo radio avtorsku peredachu 20 hvilin z Volodimirom Yavorivskim Translyaciya ostannogo vipusku avtorskoyi publicistichnoyi peredachi 20 hvilin z Volodimirom Yavorivskim vidbulasya na Ukrayinskomu radio ob 11 40 18 kvitnya 2021 roku SmertVolodimir Yavorivskij pomer 16 kvitnya 2021 roku na 79 roci zhittya Yavorivskogo bulo pohovano 19 kvitnya 2021 roku na Bajkovomu kladovishi v Kiyevi dilyanka 42a Vidznaki i nagorodiLaureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Grigorovicha Shevchenka za povist Vichni Kortelisi 1984 rik Orden Za zaslugi III stupenya serpen 2005 Literaturna premiya imeni Dmitra Zagula 2005 Orden Hrista Spasitelya UPC KP Vidznaka Prezidenta Ukrayini yuvilejna medal 25 rokiv nezalezhnosti Ukrayini 2016 Literaturni tvoriZbirki opovidan 1968 A yabluka padayut Povist ta noveli 1971 Grono stiglogo vinogradu Noveli 1984 Opovidannya 1983 Zbirki narisiv 1975 Krila vigostreni nebom 1976 Tut na zemli 1980 I v mori pam yatati dzherelo 1985 Pravo vlasnogo imeni 1993 I zasurmiv yangol u 3 h tomah 2000 Vovcha ferma 2002 Sho zh mi za narod takij 5 tomiv publicistiki vidanih u rizni roki 5 j u 2010 Povisti 1981 hudozhno dokumentalna povist 1984 Z visoti veresnya Povist opovidannya 2001 Pered tim yak zhiti Za jogo povistyu Varvara sered varvariv O Bijma stvoriv telefilm Proshannya z Kayirom 2002 Romani 1977 trilogiya romaniv Lancyugova reakciya 1979 Oglyansya z oseni 1982 Avtoportret z uyavi biografichnij roman pro Katerinu Bilokur 1983 A teper idi 1988 Mariya z polinom u kinci stolittya pro dramatichni podiyi vesni 1986 roku v Chornobilskij zoni 2000 Kriza 2011 Najdovsha nich Prezidenta malenkij roman 2013 Malenkij roman Lyagti Sud ide 2019 Istorichnij roman U mene vecheryav Isus Knyaginya Olga velika grishnicya yaka stala svyatoyu 2020 Istorichnij roman Ivan Okayannij najstrashnishi dni getmana Mazepi Zbirka tvoriv 2008 Tvori u p yati tomah PrimitkiThe Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Pomer Volodimir Yavorivskij galinfo com ua ukr 17 kvitnya 2021 Procitovano 17 kvitnya 2021 Zakon Ukrayini Pro pravovij status ta vshanuvannya pam yati borciv za nezalezhnist Ukrayini u XX stolitti Oficijnij sajt Verhovnoyi radi Ukrayini zakon rada gov ua ukr 9 kvitnya 2015 Procitovano 17 kvitnya 2021 stv detector media Arhiv originalu za 27 serpnya 2017 Procitovano 26 serpnya 2017 Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2013 Procitovano 10 serpnya 2011 Oficijna Ukrayina sogodni Yavorivskij Volodimir Oleksandrovich Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 2 veresnya 1996 roku 781 96 Pro Komitet iz Derzhavnih premij Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 13 lipnya 1999 roku 821 99 Pro zvilnennya V Yavorivskogo z posadi golovi Komitetu z Derzhavnih premij Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 24 lyutogo 1997 roku 164 97 Pro Radu z pitan movnoyi politiki Arhiv originalu za 13 grudnya 2012 Procitovano 26 serpnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Peredachu dvichi zakrivali Vpershe ce stalosya za prezidentstva Leonida Kuchmi Peredachu bulo zakrito vdruge 7 lipnya 2010 roku koli rishennyam radi Nacionalnoyi radiokompaniyi Ukrayini u ramkah pereformatuvannya usi avtorski peredachi viluchili z eteru Proshannya iz Volodimirom Yavorivskim vidbudetsya 19 kvitnya 18 04 2021 10 28 Proshannya iz Volodimirom Yavorivskim vidbudetsya 19 kvitnya 18 04 2021 10 28 U Kiyevi poproshalisya z Volodimirom Yavorivskim foto 19 04 2021 14 27 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 23 serpnya 2005 roku 1193 2005 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini z nagodi 14 yi richnici nezalezhnosti Ukrayini Svyatijshij Patriarh Filaret nagorodiv politichnih diyachiv Ukrayini nedostupne posilannya Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 19 serpnya 2016 roku 336 2016 Pro nagorodzhennya vidznakoyu Prezidenta Ukrayini yuvilejnoyu medallyu 25 rokiv nezalezhnosti Ukrayini Sajt pismennika Bibliografiya Arhiv originalu za 16 travnya 2017 Procitovano 20 zhovtnya 2015 Yaroslava Muzichenko Vichnist i Kortelisi Hto j navisho spaliv ukrayinske selo u veresni 1942 go yak vono vidrodilosya i chomu zaplutavsya v istoriyi pismennik Yavorivskij Arhiv originalu za 18 travnya 2012 Procitovano 20 zhovtnya 2015 DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Yas O V Yavorivskij Volodimir Oleksandrovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 717 ISBN 978 966 00 1359 9 PosilannyaYavorivskij Volodimir Oleksandrovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 1059 Oficijnij sajt Yavorivskij yak golova NSPU Dovidnik Hto ye hto v Ukrayini vidavnictvo K I S

Дата публікації:
Топ