Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ява́нське мо́ре (індонез. Laut Jawa) — мілководне міжострівне море на заході Тихого океану, між індонезійськими островами Малайського архіпелагу (Суматра, Ява, Калімантан, Сулавесі). Є частиною так званого Австрало-Азійського Середземного моря на Зондському шельфі. Виникло наприкінці останнього льодовикового періоду. Зондською протокою сполучається з Індійським океаном. Площа 552 тисячі км², глибини до 1272 м, переважні глибини до 60 м (середня глибина 111 м). Загальний обсяг води становить 61 тис. км³.
 | |
| 3°00′ пд. ш. 110°19′ сх. д. / 3.000° пд. ш. 110.317° сх. д. | |
| Розташування | Тихий океан |
|---|---|
| Прибережні країни | Індонезія |
| Найбільша глибина | 67 м |
| Площа | 320 000 км² |
| Впадаюча річка | Баріто, d, d, Соло (річка), Чилівунг, d, d, d, d і d |
 Яванське море у Вікісховищі | |
Яванське море — район сейсмічної активності. Дно моря розчленоване підводними долинами, перекритими піщаними та піщано-мулистими відкладеннями. Узбережжя пологі, вкриті мангровими лісами. Коралові рифи досить поширені.
Гідрографія
Яванське море розташовано в районі екваторіальних мусонів. Температура води на поверхні від 27 до 28 °C. Солоність від 31,5 до 33,5 ‰. Поверхневі морські течії спрямовані взимку зі сходу на захід, а влітку — із заходу на схід. Припливи напівдобові та подобові (до 1,4 м).
Межі
Міжнародна гідрографічна організація визначає межі Яванського моря, що є однією з акваторій . Iho визначає свої межі як зазначено нижче:
- На Півночі. Межує з Південнокитайським морем [від мису Луципара Пойнт (англ. Lucipara Point) (3°14′ пд. ш. 106°05′ сх. д. / 3.233° пд. ш. 106.083° сх. д.) звідти до Таджонг Нанка (англ. Tanjong Nanka), мис на південному заході острова Банка, через цей острів до Танджонг Берікат (англ. Tanjong Berikat) (2°34′ пд. ш. 106°51′ сх. д. / 2.567° пд. ш. 106.850° сх. д.), далі до Танджонг Джеманг (англ. Tanjong Djemang) (2°46′ пд. ш. 108°16′ сх. д. / 2.767° пд. ш. 108.267° сх. д.), уздовж північного узбережжя цього острова до Танджонг Боероенг Манді (англ. Tanjong Boeroeng Mandi) (2°46′ пд. ш. 108°16′ сх. д. / 2.767° пд. ш. 108.267° сх. д.) звідти лінія прямує до Самбар Танджонг до (англ. Sambar Tanjong) (3°00′ пд. ш. 110°19′ сх. д. / 3.000° пд. ш. 110.317° сх. д.) південно-західний край Борнео], Південне узбережжя Борнео обмежує Макасарську протоку [По лінії від південно-західного краю Сулавесі ((5°37′ пд. ш. 119°27′ сх. д. / 5.617° пд. ш. 119.450° сх. д.) через південну точку Тана Кеке (англ. Tana Keke), через південь острова Лаоет (англ. Laoet) ((4°06′ пд. ш. 116°06′ сх. д. / 4.100° пд. ш. 116.100° сх. д.) звідти до західного узбережжя цього острову до Танджонг Ківі (англ. Tanjong Kiwi) і звідти через до Танджонг Петанг (англ. Tanjong Petang), Борнео ((3°37′ пд. ш. 115°57′ сх. д. / 3.617° пд. ш. 115.950° сх. д.) на південному кінці протоки Лаоет].
- На сході Західна межа моря Флорес [Лінія від Тг Сарокаджа (англ. Tg Sarokaja) (8°22′ пд. ш. 117°10′ сх. д. / 8.367° пд. ш. 117.167° сх. д.) до острова Західний Патерностер (англ. Paternoster) ((7°26′ пд. ш. 117°08′ сх. д. / 7.433° пд. ш. 117.133° сх. д.) звідти до північного сходу острова Постилджон (англ. Postiljon) ((6°33′ пд. ш. 118°49′ сх. д. / 6.550° пд. ш. 118.817° сх. д.) і до західної точки затоки Лаїканг, Сулавесі].
- На півдні. Північна та північно-західна межа моря Балі [лінія прямує від острова Західний Патерностер до східної точки Сепаджанг (англ. Sepandjang) і звідти через цей острів до західної точки затоки Джиде на південному узбережжі острова Кангеан (англ. Kangean) ((7°01′ пд. ш. 115°18′ сх. д. / 7.017° пд. ш. 115.300° сх. д.). далі від західної точки затоки Джиде, острову Кангеан, до Тг Седано, північно-східній край острова Ява і східним узбережжям до Тг Баннтенан на південному сході острова], північне і західне узбережжя Яви до Ява Хуфд (англ. Java Hoofd) ((6°46′ пд. ш. 105°12′ сх. д. / 6.767° пд. ш. 105.200° сх. д.) його західної точки, і звідти лінія прямує до Vlakke Hoek ((5°55′ пд. ш. 104°35′ сх. д. / 5.917° пд. ш. 104.583° сх. д.) на південному узбережжі Суматри.
- На заході Східним узбережжям Суматри між Vlakke Hoek і Луципара Пойнт (3°14′ пд. ш. 106°05′ сх. д. / 3.233° пд. ш. 106.083° сх. д.).
Клімат
Північна і західна акваторія моря лежить в екваторіальному кліматичному поясі, східна і південна — в субекваторіальному. На заході над морем увесь рік панують екваторіальні повітряні маси. Клімат жаркий і вологий зі слабкими нестійкими вітрами. Сезонні амплітуди температури повітря часто менші за добові. Зволоження надмірне, часті зливи й грози. На сході взимку вторгаються тропічні. Сезонні амплітуди температури повітря незначні. У літньо-осінній період часто формуються тропічні циклони.
Біологія
Акваторія моря відноситься до морського екорегіону Сундський шельф — Яванське море центральної індо-тихоокеанської зоогеографічної провінції. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м відноситься до тропічної зони.
Господарство
Рибальство (, летючі риби, тунець), видобуток перлин, нафти і природного газу.
Головні порти:
- Джакарта (Танджунгпріок), Семаранг, Сурабая (острів Ява);
- Банджармасін (Калімантан).
Примітки
- Pleistocene Sea Level Maps. The Field Museum. 2003.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Яванское море // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- (PDF). International Hydrographic Organization. 1953. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2011. Процитовано 7 лютого 2010.
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
- (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
- (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.
Література
- (рос.) Краткая географическая энциклопедия. Том 5 / Главный редактор Григорьев А. А. — М.: Советская энциклопедия, 1960—1966. — 544 с. с илл. и картами.
Посилання
- Яванське море // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Яванське море |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yava nske mo re indonez Laut Jawa milkovodne mizhostrivne more na zahodi Tihogo okeanu mizh indonezijskimi ostrovami Malajskogo arhipelagu Sumatra Yava Kalimantan Sulavesi Ye chastinoyu tak zvanogo Avstralo Azijskogo Seredzemnogo morya na Zondskomu shelfi Viniklo naprikinci ostannogo lodovikovogo periodu Zondskoyu protokoyu spoluchayetsya z Indijskim okeanom Plosha 552 tisyachi km glibini do 1272 m perevazhni glibini do 60 m serednya glibina 111 m Zagalnij obsyag vodi stanovit 61 tis km Yavanske more3 00 pd sh 110 19 sh d 3 000 pd sh 110 317 sh d 3 000 110 317Roztashuvannya Tihij okeanPriberezhni krayini IndoneziyaNajbilsha glibina 67 mPlosha 320 000 km Vpadayucha richka Barito d d Solo richka Chilivung d d d d i dYavanske more u Vikishovishi Yavanske more rajon sejsmichnoyi aktivnosti Dno morya rozchlenovane pidvodnimi dolinami perekritimi pishanimi ta pishano mulistimi vidkladennyami Uzberezhzhya pologi vkriti mangrovimi lisami Koralovi rifi dosit poshireni GidrografiyaYavanske more roztashovano v rajoni ekvatorialnih musoniv Temperatura vodi na poverhni vid 27 do 28 C Solonist vid 31 5 do 33 5 Poverhnevi morski techiyi spryamovani vzimku zi shodu na zahid a vlitku iz zahodu na shid Priplivi napivdobovi ta podobovi do 1 4 m MezhiMizhnarodna gidrografichna organizaciya viznachaye mezhi Yavanskogo morya sho ye odniyeyu z akvatorij Iho viznachaye svoyi mezhi yak zaznacheno nizhche Na Pivnochi Mezhuye z Pivdennokitajskim morem vid misu Lucipara Pojnt angl Lucipara Point 3 14 pd sh 106 05 sh d 3 233 pd sh 106 083 sh d 3 233 106 083 zvidti do Tadzhong Nanka angl Tanjong Nanka mis na pivdennomu zahodi ostrova Banka cherez cej ostriv do Tandzhong Berikat angl Tanjong Berikat 2 34 pd sh 106 51 sh d 2 567 pd sh 106 850 sh d 2 567 106 850 dali do Tandzhong Dzhemang angl Tanjong Djemang 2 46 pd sh 108 16 sh d 2 767 pd sh 108 267 sh d 2 767 108 267 uzdovzh pivnichnogo uzberezhzhya cogo ostrova do Tandzhong Boeroeng Mandi angl Tanjong Boeroeng Mandi 2 46 pd sh 108 16 sh d 2 767 pd sh 108 267 sh d 2 767 108 267 zvidti liniya pryamuye do Sambar Tandzhong do angl Sambar Tanjong 3 00 pd sh 110 19 sh d 3 000 pd sh 110 317 sh d 3 000 110 317 pivdenno zahidnij kraj Borneo Pivdenne uzberezhzhya Borneo obmezhuye Makasarsku protoku Po liniyi vid pivdenno zahidnogo krayu Sulavesi 5 37 pd sh 119 27 sh d 5 617 pd sh 119 450 sh d 5 617 119 450 cherez pivdennu tochku Tana Keke angl Tana Keke cherez pivden ostrova Laoet angl Laoet 4 06 pd sh 116 06 sh d 4 100 pd sh 116 100 sh d 4 100 116 100 zvidti do zahidnogo uzberezhzhya cogo ostrovu do Tandzhong Kivi angl Tanjong Kiwi i zvidti cherez do Tandzhong Petang angl Tanjong Petang Borneo 3 37 pd sh 115 57 sh d 3 617 pd sh 115 950 sh d 3 617 115 950 na pivdennomu kinci protoki Laoet Na shodi Zahidna mezha morya Flores Liniya vid Tg Sarokadzha angl Tg Sarokaja 8 22 pd sh 117 10 sh d 8 367 pd sh 117 167 sh d 8 367 117 167 do ostrova Zahidnij Paternoster angl Paternoster 7 26 pd sh 117 08 sh d 7 433 pd sh 117 133 sh d 7 433 117 133 zvidti do pivnichnogo shodu ostrova Postildzhon angl Postiljon 6 33 pd sh 118 49 sh d 6 550 pd sh 118 817 sh d 6 550 118 817 i do zahidnoyi tochki zatoki Layikang Sulavesi Na pivdni Pivnichna ta pivnichno zahidna mezha morya Bali liniya pryamuye vid ostrova Zahidnij Paternoster do shidnoyi tochki Sepadzhang angl Sepandjang i zvidti cherez cej ostriv do zahidnoyi tochki zatoki Dzhide na pivdennomu uzberezhzhi ostrova Kangean angl Kangean 7 01 pd sh 115 18 sh d 7 017 pd sh 115 300 sh d 7 017 115 300 dali vid zahidnoyi tochki zatoki Dzhide ostrovu Kangean do Tg Sedano pivnichno shidnij kraj ostrova Yava i shidnim uzberezhzhyam do Tg Banntenan na pivdennomu shodi ostrova pivnichne i zahidne uzberezhzhya Yavi do Yava Hufd angl Java Hoofd 6 46 pd sh 105 12 sh d 6 767 pd sh 105 200 sh d 6 767 105 200 jogo zahidnoyi tochki i zvidti liniya pryamuye do Vlakke Hoek 5 55 pd sh 104 35 sh d 5 917 pd sh 104 583 sh d 5 917 104 583 na pivdennomu uzberezhzhi Sumatri Na zahodi Shidnim uzberezhzhyam Sumatri mizh Vlakke Hoek i Lucipara Pojnt 3 14 pd sh 106 05 sh d 3 233 pd sh 106 083 sh d 3 233 106 083 dd KlimatPivnichna i zahidna akvatoriya morya lezhit v ekvatorialnomu klimatichnomu poyasi shidna i pivdenna v subekvatorialnomu Na zahodi nad morem uves rik panuyut ekvatorialni povitryani masi Klimat zharkij i vologij zi slabkimi nestijkimi vitrami Sezonni amplitudi temperaturi povitrya chasto menshi za dobovi Zvolozhennya nadmirne chasti zlivi j grozi Na shodi vzimku vtorgayutsya tropichni Sezonni amplitudi temperaturi povitrya neznachni U litno osinnij period chasto formuyutsya tropichni cikloni BiologiyaAkvatoriya morya vidnositsya do morskogo ekoregionu Sundskij shelf Yavanske more centralnoyi indo tihookeanskoyi zoogeografichnoyi provinciyi U zoogeografichnomu vidnoshenni donna fauna kontinentalnogo shelfu j ostrivnih milin do glibini 200 m vidnositsya do tropichnoyi zoni GospodarstvoRibalstvo letyuchi ribi tunec vidobutok perlin nafti i prirodnogo gazu Golovni porti Dzhakarta Tandzhungpriok Semarang Surabaya ostriv Yava Bandzharmasin Kalimantan PrimitkiPleistocene Sea Level Maps The Field Museum 2003 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Yavanskoe more Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros PDF International Hydrographic Organization 1953 Arhiv originalu PDF za 8 zhovtnya 2011 Procitovano 7 lyutogo 2010 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladach K DNVP Kartografiya 2008 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GGK SSSR 1964 298 s angl Mark D Spalding et al Marine Ecoregions of the World A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas Vol 57 No 7 July August 2007 pp 573 583 doi 10 1641 B570707 ros Zhizn zhivotnyh Tom 1 Bespozvonochnye Pod red chlena korrespondenta AN SSSR professora L A Zenkevicha M Prosveshenie 1968 s 576 Literatura ros Kratkaya geograficheskaya enciklopediya Tom 5 Glavnyj redaktor Grigorev A A M Sovetskaya enciklopediya 1960 1966 544 s s ill i kartami PosilannyaYavanske more Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yavanske more