Ю́р'ївка — село в Україні, в Царичанській селищній громаді Дніпровського району Дніпропетровської області. Площа — 3,275 км², домогосподарств — 229, населення — 575 осіб.
село Юр'ївка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Дніпропетровська область |
Район | Дніпровський район |
Громада | Царичанська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA12020310230057578 |
Облікова картка | Юр'ївка |
Основні дані | |
Засноване | перша половина XIX століття |
Населення | 575 |
Площа | 3,275 км² |
Густота населення | 175,57 осіб/км² |
Поштовий індекс | 51020 |
Телефонний код | +380 5690 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°01′33″ пн. ш. 34°39′52″ сх. д. / 49.02583° пн. ш. 34.66444° сх. д.Координати: 49°01′33″ пн. ш. 34°39′52″ сх. д. / 49.02583° пн. ш. 34.66444° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 82 м |
Водойми | річка Журавка |
Відстань до районного центру | 21 км |
Найближча залізнична станція | Бузівка |
Відстань до залізничної станції | 35 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Юр'ївка, вул. Центральна, 38 |
Сільський голова | Підопригора Микола Іванович |
Карта | |
Юр'ївка | |
Юр'ївка | |
Мапа | |
Географія
Село Юр'ївка розташоване в північній частині району на межі з Новомосковським районом на річці Журавці за 21 км на північний схід від центру громади і за 35 км від залізничної станції Бузівки.
Знаходиться за 2,5 км від села Семенівка і за 4 км від села Дмухайлівка (Новомосковський район). За 2 км знаходилося знелюдніле село Кирилівка. По селу протікає висихний струмок з загатами.
Історія
Село виникло у першій половині XIX століття на землях Орільської паланки. Стосовно назви існує версія, що володарем земель був дворянин Юр'єв, від прізвища якого пішла назва села. Село було центром Юр'ївської волості Новомосковського повіту Катеринославської губернії.
За даними Х-ї держревізії в 1859 році село мало 70 дворів і 61 жителя. В ході проведення селянської реформи у 1863 році Юр'ївка належала дворянці Ользі Костянтинівні Юр'євій. Станом на 1886 рік у селі мешкало 107 осіб, налічувалось 10 дворів. За 7 верст була водяна сукновальна, за 11 — винні склади.
Напередодні Першої світової війни село мало 31 двір, 196 жителів, школу, медичного фельдшера, громадський хлібний запасний магазин-склад, поштову станцію.
Радянська влада встановлена в січні 1918 року. Тоді ж у селі створено ревком, який очолив матрос-більшовик П. С. Більченко. Перша комсомольська ячейка створена у 1922 році, партійна — у 1929 році. У 1927 році утворився перший колгосп «Комінтерн».
У роки німецько-радянської війни 190 місцевих жителів билися з фашистами, 44 з них нагороджені бойовими нагородами, 135 — загинули. У центрі села встановлений пам'ятник воїнам-визволителям і меморіальний комплекс на честь воїнів-односельчан, полеглих у боротьбі з гітлерівцями. В селі похований Герой Радянського Союзу .
У повоєнний період в селі знаходилася центральна садиба колгоспу імені Ватутіна, за яким було закріплено 4 743 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 4 049 га орної землі. Тут вирощувалися збедільшого зернові культури, було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. За успіхи в сільськогосподарському виробництві кілька колгоспників були нагороджені орденами та медалями, з них [орден Леніна|орденом Леніна]] — бригадир тракторної бригади В. Ф. Даценко, тракторист В. І. Корнієнко, Д. І. Сторчак та Є. І. Грицай та інші. Колишня ланкова за вирощування високого врожаю соняшнику в 1947 році відзначена званням Героя Соціалістичної Праці. У селі діяли восьмирічна школа, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок на 90 місць, бібліотека з книжковим фондом понад 10 тисяч примірників, будинок культури з залом на 400 місць, відділення зв'язку, ощадкаса, чотири магазини.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 96,3 % |
російська | 2,8 % |
інші/не визначилися | 0,9 % |
Об'єкти соціальної сфери
- Школа I—II ст.
- Фельдшерсько-акушерський пункт.
- Будинок культури.
Відомі люди
- Кочергіна Феодора Григорівна (1942—2017) — українська баскетболістка. Заслужений тренер України.
Див. також
Примітки
У Вікісловнику є сторінка Юр'ївка. |
- Погода в селі Юр'ївці
- . Архів оригіналу за 4 грудня 2013. Процитовано 25 листопада 2013.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- История Городов и Сёл [ 2 грудня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
Література
- Ю́р'ївка // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Дніпропетровська область / А. Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.880
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yu r yivka selo v Ukrayini v Carichanskij selishnij gromadi Dniprovskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti Plosha 3 275 km domogospodarstv 229 naselennya 575 osib selo Yur yivkaKrayina UkrayinaOblast Dnipropetrovska oblastRajon Dniprovskij rajonGromada Carichanska selishna gromadaKod KATOTTG UA12020310230057578Oblikova kartka Yur yivka Osnovni daniZasnovane persha polovina XIX stolittyaNaselennya 575Plosha 3 275 km Gustota naselennya 175 57 osib km Poshtovij indeks 51020Telefonnij kod 380 5690Geografichni daniGeografichni koordinati 49 01 33 pn sh 34 39 52 sh d 49 02583 pn sh 34 66444 sh d 49 02583 34 66444 Koordinati 49 01 33 pn sh 34 39 52 sh d 49 02583 pn sh 34 66444 sh d 49 02583 34 66444Serednya visota nad rivnem morya 82 mVodojmi richka ZhuravkaVidstan do rajonnogo centru 21 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya BuzivkaVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 35 kmMisceva vladaAdresa radi s Yur yivka vul Centralna 38Silskij golova Pidoprigora Mikola IvanovichKartaYur yivkaYur yivkaMapaU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Yur yivka GeografiyaSelo Yur yivka roztashovane v pivnichnij chastini rajonu na mezhi z Novomoskovskim rajonom na richci Zhuravci za 21 km na pivnichnij shid vid centru gromadi i za 35 km vid zaliznichnoyi stanciyi Buzivki Znahoditsya za 2 5 km vid sela Semenivka i za 4 km vid sela Dmuhajlivka Novomoskovskij rajon Za 2 km znahodilosya znelyudnile selo Kirilivka Po selu protikaye visihnij strumok z zagatami IstoriyaSelo viniklo u pershij polovini XIX stolittya na zemlyah Orilskoyi palanki Stosovno nazvi isnuye versiya sho volodarem zemel buv dvoryanin Yur yev vid prizvisha yakogo pishla nazva sela Selo bulo centrom Yur yivskoyi volosti Novomoskovskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi Za danimi H yi derzhreviziyi v 1859 roci selo malo 70 dvoriv i 61 zhitelya V hodi provedennya selyanskoyi reformi u 1863 roci Yur yivka nalezhala dvoryanci Olzi Kostyantinivni Yur yevij Stanom na 1886 rik u seli meshkalo 107 osib nalichuvalos 10 dvoriv Za 7 verst bula vodyana suknovalna za 11 vinni skladi Naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni selo malo 31 dvir 196 zhiteliv shkolu medichnogo feldshera gromadskij hlibnij zapasnij magazin sklad poshtovu stanciyu Radyanska vlada vstanovlena v sichni 1918 roku Todi zh u seli stvoreno revkom yakij ocholiv matros bilshovik P S Bilchenko Persha komsomolska yachejka stvorena u 1922 roci partijna u 1929 roci U 1927 roci utvorivsya pershij kolgosp Komintern U roki nimecko radyanskoyi vijni 190 miscevih zhiteliv bilisya z fashistami 44 z nih nagorodzheni bojovimi nagorodami 135 zaginuli U centri sela vstanovlenij pam yatnik voyinam vizvolitelyam i memorialnij kompleks na chest voyiniv odnoselchan poleglih u borotbi z gitlerivcyami V seli pohovanij Geroj Radyanskogo Soyuzu U povoyennij period v seli znahodilasya centralna sadiba kolgospu imeni Vatutina za yakim bulo zakripleno 4 743 ga silskogospodarskih ugid v tomu chisli 4 049 ga ornoyi zemli Tut viroshuvalisya zbedilshogo zernovi kulturi bulo rozvinute m yaso molochne tvarinnictvo Za uspihi v silskogospodarskomu virobnictvi kilka kolgospnikiv buli nagorodzheni ordenami ta medalyami z nih orden Lenina ordenom Lenina brigadir traktornoyi brigadi V F Dacenko traktorist V I Korniyenko D I Storchak ta Ye I Gricaj ta inshi Kolishnya lankova za viroshuvannya visokogo vrozhayu sonyashniku v 1947 roci vidznachena zvannyam Geroya Socialistichnoyi Praci U seli diyali vosmirichna shkola feldshersko akusherskij punkt dityachij sadok na 90 misc biblioteka z knizhkovim fondom ponad 10 tisyach primirnikiv budinok kulturi z zalom na 400 misc viddilennya zv yazku oshadkasa chotiri magazini NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 96 3 rosijska 2 8 inshi ne viznachilisya 0 9 Ob yekti socialnoyi sferiShkola I II st Feldshersko akusherskij punkt Budinok kulturi Vidomi lyudiKochergina Feodora Grigorivna 1942 2017 ukrayinska basketbolistka Zasluzhenij trener Ukrayini Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Dnipropetrovska oblast PrimitkiU Vikislovniku ye storinka Yur yivka Pogoda v seli Yur yivci Arhiv originalu za 4 grudnya 2013 Procitovano 25 listopada 2013 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Istoriya Gorodov i Syol 2 grudnya 2013 u Wayback Machine ros Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihLiteraturaYu r yivka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Dnipropetrovska oblast A Ya Pashenko golova redkolegiyi tomu 1969 959s S 880