Ю́рій Володи́мирович Сві́рський (пол. Jerzy Włodzimierz Świrski; 1882 — 1959) — військовий діяч періоду національно-визвольних змагань 1917—1919 років, контрадмірал Української Держави, Начальник Головного морського штабу Українських військово-морських сил, заступник міністра Морських справ Української Держави. Пізніше віцеадмірал ВМС Польської Республіки (1941). Член польського уряду в екзилі.
Юрій Свірський | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
пол. Jerzy Włodzimierz Świrski | ||||||||||
Народження | 5 квітня 1882 Каліш | |||||||||
Смерть | 12 червня 1952 (70 років) Лондон | |||||||||
Поховання | Бромптонський цвинтар | |||||||||
Країна | Російська імперія УНР Польща Велика Британія | |||||||||
Вид збройних сил | Військово-морські сили | |||||||||
Звання | ||||||||||
Війни / битви | Перша світова війна, Громадянська війна в Росії і Друга світова війна | |||||||||
Рід | Свирські | |||||||||
Нагороди | Польські Російської імперії | |||||||||
Свірський Юрій Володимирович у Вікісховищі |
Біографічні відомості
Юрій Володимирович Свірський народився в 5 квітня 1882 року у місті Каліші — на той час центр Калішської губернії Російської імперії (нині у незалежній Польщі) у родині офіцера російської імператорської армії.
Закінчив Кадетський корпус у Москві.
У 1889—1902 роках навчався у Морському корпусі в Санкт-Петербурзі.
Служив на Балтійському флоті старшим офіцером на крейсері «Аскольд».
В 1905 році перевівся на Чорноморський флот. Вахтовий офіцер панцернику «Ростислав». Командир канонерського човна «Донець», яхти «Колхида». Старший офіцер крейсера «Пам'ять Меркурія».
З 1908 — служив на мінному загороджувачі «Кронштат», «Пам'ять Меркурія» (вдруге), панцернику «Св. Євстахій». Командир міноносця «Стремітельний».
З 1912 року — офіцер бригади лінкорів Чорноморського флоту.
З 1914 року був офіцером штабу командувача Чорноморського флоту. За час служби на флоті нагороджений орденами Св. Анни, Св. Володимира, Св. Станіслава.
1917 року — Капітан І рангу. Брав активну участь в українізації Чорноморського флоту. Підтримував підняття українських прапорів на кораблях флоту та звернення до Центральної Ради, щодо активнішої роботи щодо створення національних військово-морських сил.
На початку 1918 був заступником керівника морського штабу та міністра морських справ УНР.
Після приходу до влади Гетьмана Павла Скоропадського активно включається в процес розбудови Військово-морських сил Української Держави.
З 1 червня 1918 року — Начальник Головного морського штабу Української Держави.
Наприкінці літа 1918 року почались прикінцеві українсько-німецькі перемовини, щодо остаточної передачі кораблів Чорноморського флоту Українській Державі. В другій половині серпня 1918 року, за доручення Ради міністрів, до Берліна виїхав Юрій Свірський, керівник української делегації. Узгоджував план передачі Україні військових і торговельних кораблів, які перебували в руках німців.
Брав участь у переговорах із представниками більшовицької Росії у Києві щодо розв'язання морських проблем.
З 10 жовтня 1918 року — контрадмірал, заступник міністра морських справ. За деякими джерелами — міністр морських справ.
Після антигетьманського перевороту та захоплення кораблів Українського Чорноморського флоту військами Антанти переїздить до Польщі.
У 1919 році, вже як Єжи Свірські (пол. Jerzy Włodzimierz Świrski) на службі в збройних силах Польщі у звінні командир 1 рангу.
З 1920 — Заступник начальника морських справ військового міністерства, Командувача Морського узбережжя.
В 1922 році призначений Першим командувачем військово-морського флоту Польської Республіки.
У 1925—1939 році обіймав посаду начальника Військово-морського управління в міністерстві з військових питань у Варшаві.
У 1931 році повторно (тепер вже польською владою) присвоєно звання контрадмірал.
З початком Другої Світової війни, разом з міністерством військових справ, емігрує до Франції, а згодом — до Великої Британії. Разом з міністром оборони Владиславом Сікорським від імени Польщі підписує польсько-британську угоду.
Був членом польського уряду у екзилі.
З 1941 року — віцеадмірал.
Після «звільнення» Польщі військами Радянського Союзу та встановлення там маріонеткового комуністичного режиму емігрував до Франції, жив у Парижі.
У 1946 виїхав до Великої Британії. Помер у Лондоні 12 червня 1959 року. Похований на цвинтарі в Бромптоні.
Література
- В. І. Головченко. Свірський Юрій Володимирович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
Посилання
- Український Чорноморський Флот (1918—1919)
- Флот Української Народної Республіки
- Свірський Юрій Володимирович
- Чорноморський флот і українське державотворення 1917—1918 років[недоступне посилання з травня 2019]
- Чорноморський флот в період діяльності Центральної ради, Гетьманату та Директорії
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Svirskij Yu rij Volodi mirovich Svi rskij pol Jerzy Wlodzimierz Swirski 1882 1959 vijskovij diyach periodu nacionalno vizvolnih zmagan 1917 1919 rokiv kontradmiral Ukrayinskoyi Derzhavi Nachalnik Golovnogo morskogo shtabu Ukrayinskih vijskovo morskih sil zastupnik ministra Morskih sprav Ukrayinskoyi Derzhavi Piznishe viceadmiral VMS Polskoyi Respubliki 1941 Chlen polskogo uryadu v ekzili Yurij Svirskijpol Jerzy Wlodzimierz SwirskiNarodzhennya5 kvitnya 1882 1882 04 05 KalishSmert12 chervnya 1952 1952 06 12 70 rokiv LondonPohovannyaBromptonskij cvintarKrayinaRosijska imperiya UNR Polsha Velika BritaniyaVid zbrojnih silVijskovo morski siliZvannyakapitan 1 go rangu Rosijskogo imperatorskogo flotu kontradmiral Ukrayinskogo derzhavnogo flotu viceadmiral Vijskovo morskih sil PolshiVijni bitviPersha svitova vijna Gromadyanska vijna v Rosiyi i Druga svitova vijnaRidSvirskiNagorodiPolski Orden Vidrodzhennya Polshi Velikij Hrest Orden Vidrodzhennya Polshi Komandorskij Hrest Orden Vidrodzhennya Polshi Oficerskij Hrest Velikij oficer ordena Pochesnogo legionu Hrest Zaslugi Polsha Rosijskoyi imperiyi Orden Svyatogo Volodimira Orden Svyatoyi Anni Orden Svyatogo Stanislava Svirskij Yurij Volodimirovich u VikishovishiBiografichni vidomostiYurij Volodimirovich Svirskij narodivsya v 5 kvitnya 1882 roku u misti Kalishi na toj chas centr Kalishskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi nini u nezalezhnij Polshi u rodini oficera rosijskoyi imperatorskoyi armiyi Zakinchiv Kadetskij korpus u Moskvi U 1889 1902 rokah navchavsya u Morskomu korpusi v Sankt Peterburzi Sluzhiv na Baltijskomu floti starshim oficerom na krejseri Askold V 1905 roci perevivsya na Chornomorskij flot Vahtovij oficer pancerniku Rostislav Komandir kanonerskogo chovna Donec yahti Kolhida Starshij oficer krejsera Pam yat Merkuriya Z 1908 sluzhiv na minnomu zagorodzhuvachi Kronshtat Pam yat Merkuriya vdruge pancerniku Sv Yevstahij Komandir minonoscya Stremitelnij Z 1912 roku oficer brigadi linkoriv Chornomorskogo flotu Z 1914 roku buv oficerom shtabu komanduvacha Chornomorskogo flotu Za chas sluzhbi na floti nagorodzhenij ordenami Sv Anni Sv Volodimira Sv Stanislava 1917 roku Kapitan I rangu Brav aktivnu uchast v ukrayinizaciyi Chornomorskogo flotu Pidtrimuvav pidnyattya ukrayinskih praporiv na korablyah flotu ta zvernennya do Centralnoyi Radi shodo aktivnishoyi roboti shodo stvorennya nacionalnih vijskovo morskih sil Na pochatku 1918 buv zastupnikom kerivnika morskogo shtabu ta ministra morskih sprav UNR Pislya prihodu do vladi Getmana Pavla Skoropadskogo aktivno vklyuchayetsya v proces rozbudovi Vijskovo morskih sil Ukrayinskoyi Derzhavi Z 1 chervnya 1918 roku Nachalnik Golovnogo morskogo shtabu Ukrayinskoyi Derzhavi Naprikinci lita 1918 roku pochalis prikincevi ukrayinsko nimecki peremovini shodo ostatochnoyi peredachi korabliv Chornomorskogo flotu Ukrayinskij Derzhavi V drugij polovini serpnya 1918 roku za doruchennya Radi ministriv do Berlina viyihav Yurij Svirskij kerivnik ukrayinskoyi delegaciyi Uzgodzhuvav plan peredachi Ukrayini vijskovih i torgovelnih korabliv yaki perebuvali v rukah nimciv Brav uchast u peregovorah iz predstavnikami bilshovickoyi Rosiyi u Kiyevi shodo rozv yazannya morskih problem Z 10 zhovtnya 1918 roku kontradmiral zastupnik ministra morskih sprav Za deyakimi dzherelami ministr morskih sprav Pislya antigetmanskogo perevorotu ta zahoplennya korabliv Ukrayinskogo Chornomorskogo flotu vijskami Antanti pereyizdit do Polshi U 1919 roci vzhe yak Yezhi Svirski pol Jerzy Wlodzimierz Swirski na sluzhbi v zbrojnih silah Polshi u zvinni komandir 1 rangu Z 1920 Zastupnik nachalnika morskih sprav vijskovogo ministerstva Komanduvacha Morskogo uzberezhzhya V 1922 roci priznachenij Pershim komanduvachem vijskovo morskogo flotu Polskoyi Respubliki U 1925 1939 roci obijmav posadu nachalnika Vijskovo morskogo upravlinnya v ministerstvi z vijskovih pitan u Varshavi U 1931 roci povtorno teper vzhe polskoyu vladoyu prisvoyeno zvannya kontradmiral Z pochatkom Drugoyi Svitovoyi vijni razom z ministerstvom vijskovih sprav emigruye do Franciyi a zgodom do Velikoyi Britaniyi Razom z ministrom oboroni Vladislavom Sikorskim vid imeni Polshi pidpisuye polsko britansku ugodu Buv chlenom polskogo uryadu u ekzili Z 1941 roku viceadmiral Pislya zvilnennya Polshi vijskami Radyanskogo Soyuzu ta vstanovlennya tam marionetkovogo komunistichnogo rezhimu emigruvav do Franciyi zhiv u Parizhi U 1946 viyihav do Velikoyi Britaniyi Pomer u Londoni 12 chervnya 1959 roku Pohovanij na cvintari v Bromptoni LiteraturaV I Golovchenko Svirskij Yurij Volodimirovich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4PosilannyaUkrayinskij Chornomorskij Flot 1918 1919 Flot Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Svirskij Yurij Volodimirovich Chornomorskij flot i ukrayinske derzhavotvorennya 1917 1918 rokiv nedostupne posilannya z travnya 2019 Chornomorskij flot v period diyalnosti Centralnoyi radi Getmanatu ta Direktoriyi