Юрій Зуб

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зуб.

|Ukrcenter= |Примітки=

Юрій Зуб
Юрій Зуб. Жовтень 2015 року.
Ім'я при народженні	Юрій Ярославович Зуб
Народився	6 жовтня 1972(1972-10-06) (51 рік) Львів
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	мовознавець, перекладач і драматург
Alma mater	Національний університет «Львівська політехніка»
Заклад	Гельсінський університет
Мова творів	українська, фінська
Роки активності	від 2001 до сьогодні
Жанр	роман, оповідання, вірш, п'єса
Сайт: Сайт

Ю́рій Яросла́вович Зуб (*6 жовтня 1972(19721006), Львів) — український мовознавець, перекладач і драматург. Популяризатор української культури у Фінляндії та фінської культури в Україні. Укладач першого двомовного фінсько-українського словника загальновживаної лексики.

Життєпис

Юрій Зуб народився у Львові. 1997 року почав вивчати фінську мову. 2005 року переїхав до Фінляндії, де відтоді мешкає.

Здобув першу вищу освіту у Львівській політехніці (1992—1997; інженер-технолог, маґістр). Друга вища освіта — Гельсінський університет (2005—2013; філологія, спеціальність «Фінська мова і культура», маґістр). В дипломній роботі виконав порівняльний аналіз вигуків і лайливих слів у романі «Семеро братів» Алексиса Ківі і в його українському перекладі Олександра Завгороднього.

Перекладач-фрилансер від 2001 року (переклади фінської літератури), словникар і драматург.

Твори

Переклади з фінської

• Добірка віршів Ейно Лейно й . — Київ: журнал «Всесвіт», 2002, № 1—2
• Арто Паасілінна. «Рік зайця». — Львів: «Кальварія», 2003.
• Міка Валтарі. «Велика ілюзія». — Львів: «Кальварія», 2004.
• Арто Паасилінна. «Виючий мірошник». — Львів: «Кальварія», 2004.
• Кристіан Смедс. «Дедалі темніший будинок». — Гельсінкі: «Kirja kerrallaan», 2005.
• Карі Готакайнен. «Я добре виглядаю без майки». — Львів: «Кальварія», 2007.
• . «Мідне серце». — Львів: «Кальварія», 2007.
• Ристо Раса. «Березовий рум'янець». Вибрані поезії. — Тернопіль: «Крок», 2014.
• Софі Оксанен. «Коли голуби зникли» —  Харків: «Фоліо», 2014.
• Юкка Рислаккі. «Воркута! Повстання в виправно-трудовому таборі»  — Львів: «Літопис», 2015.
• Юркі Вайнонен. «13 новел»  — Київ: «Комора», 2016.
• Міка Валтарі. «Такого не буває»  — Харків: «Фоліо», 2017.
• Міка Валтарі. «Панна ван Бруклін»  — Харків: «Фоліо», 2017.
• Міка Валтарі. «Місячний краєвид»  — Харків: «Фоліо», 2017.
• Маурі Куннас. «Семеро братів-собачат»  — Київ: «Темпора», 2017.
• Юркі Вайнонен. «Німий бог»  — Київ: «Комора», 2018.
• Селья Агава. «Те, що падає з неба» — Чернівці: «Видавництво 21», 2019.
• Карл Ґустав Маннергейм. «Спогади», том 1 — Київ: «Наш Формат», 2020.
• Софі Оксанен. «Собачий майданчик»  — Київ: «Комора», 2021.
• Карл Ґустав Маннергейм. «Спогади», том 2 — Київ: «Наш Формат», 2021.
• Ноора Нікка. «Марія, неземна співунка». Музична казка (спільно з Іриною Малевич) — Міккелі: «MusicFairyTales MFT», 2022.

Переклади з української

• Вперше переклав (разом із Ееро Балком) твори Василя Стуса фінською мовою, (2015). Перше публічне виконання — 17 жовтня 2015 року.
• Фінською переклав також уривок вірша Тараса Шевченка, а на одному з університетських курсів, у співпраці з Сайлою Каглос — оповідання «Балада про Біла та Моніку» Сергія Жадана (невиданий).
• Спільно з Сантулом Космо й Еллі Сало переклав фінською п’єсу Сергія Жадана «Хлібне перемир’я». Читання п’єси відбулося 28 травня 2022 року на одній зі сцен Фінського національного театру.

Власні твори

• Документальна п’єса «На бережечку самоти» на основі спогадів сучасників про Василя Стуса. Прем’єра вистави відбулася 17 жовтня 2015 року на вечорі пам’яті Стуса в Посольстві України в Фінляндії. Режисер — Ігор Фрей.

Лексикографія

• Фінсько-український словник загальновживаної лексики: Suomi-ukraina-sanakirja [ 3 травня 2016 у Wayback Machine.] (yli 23 000 hakusanaa)/Фінсько-український словник (понад 23 000 слів) (Slavica Helsingiensia. Supplementum IV — Nykykielten laitos, Venäjän kieli ja kirjallisuus, Helsingin yliopisto/Відділ сучасних мов, Кафедра російської мови та літератури, Гельсинський університет  — Гельсинкі, 2012, ; третє видання, перероблене й доповнене [ 21 листопада 2020 у Wayback Machine.] — Гельсинкі, 2020, ; 2022 року фінське видавництво "Ґаудеамус" опублікувало четверте видання, розширену версію (близько 25 000 слів) — Гельсинкі, 2022, ).

Нагороди і відзнаки

• 2003 року в Києві отримав другу премію на конкурсі молодих митців «СтАрт» за переклад книжки Арто Паасилінни «Рік зайця».
• 2015 року книжка Юкки Рислаккі «Воркута! Повстання в виправно-трудовому таборі» в перекладі Юрія Зуба здобула на Форумі видавців у Львові спеціальну відзнаку Гільдії людей книги (Київський університет ім. Шевченка).
• 2016 року «Воркута! Повстання в виправно-трудовому таборі» здобула перше місце на Львівському конкурсі найкращих україномовних книжок львівських видавництв у номінації «Перекладна література».
• 2016 року став лауреатом конкурсу METAPHORA за переклад есею Вілле-Югані Сутинена «П'ять варіацій України».

Примітки

1. . Архів оригіналу за 2 червня 2022. Процитовано 2 червня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
2. Порятунок тих, що виживають. День. 17 грудня. оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 21 жовтня 2023.
3. . Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 14 листопада 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
4. http://litakcent.com/2016/07/21/nazvano-najkraschi-ukrajinomovni-vydannja-lvivskyh-vydavnyctv//?p=11482
5. . Архів оригіналу за 15 червня 2021. Процитовано 14 листопада 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

• Інтерв'ю [ 14 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Лева Грицюка