Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Юліус Куперьянов (ест. Julius Kuperjanov, 11 жовтня 1894, село Лахово, Псковська губернія — 2 лютого 1919, Тарту) — офіцер Російської імператорської армії, естонський військовий діяч, лейтенант, голова великого партизанського формування, що воював проти Червоної армії під час інтервенції Росії в Естонію.
| Юліус Куперьянов | |
|---|---|
 Поручикпоручик | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 29 вересня (11 жовтня) 1894 деревня Лахово, Духновська волость, Новоржевський повіт, Псковська губернія, Російська імперія |
| Смерть | 2 лютого 1919 (24 роки) Тарту, Естонія |
| Поховання | цвинтар Рааді |
| Військова служба | |
| Роки служби | 1915—1919 |
| Рід військ | піхота |
| Війни / битви | Перша світова війна Війна за незалежність Естонії |
     | |
 Юліус Куперьянов у Вікісховищі | |
Юність
Народився у селі Лахово Псковської губернії, куди переселився дід Куперьянова через протиріччя з Ряпінським мизником-німцем. Батько Куперьянова успадкував маленький хутір, на якому 11 жовтня 1894 з'явився на світ Юліус. 26 грудня того ж року він був охрещений у лютеранській церкві святого Якова у Пскові. У 1904 сім'я Куперьянова переїхала до Юріївського повіту Ліфляндської губернії.
Освіта
Куперьянов закінчив парафіяльну школу в селі Сипе .
У роки Першої світової війни
У лютому 1915 мобілізований до Російської імператорської армії. Підготовку отримав у 177-му піхотному запасному батальйоні у Новгороді. Після закінчення курсу 4-ї Петроградської школи прапорщиків наказом головнокомандувача 6-ї армією від 15 серпня 1915 був зведений у прапорщики армійської піхоти і направлений до 7-ї запасної маршової бригади в Більськ-Підляський, звідки отримав призначення на фронт до 5-го гренадерського київського полку, під Барановичами. У полку отримав призначення командира команди розвідників, де показав себе хоробрим офіцером. У квітні 1916 року захворів на малярію, для лікування був евакуйований до московського евакуаційного шпиталю № 2.
5 листопада 1916 Найвищим наказом зведений в поручики (зі старшинством з 9 травня 1916). 19 липня 1917 під час чергової вилазки був тяжко поранений у ногу і був евакуйований до Москви. Виписавшись після лікування зі шпиталю попрямував до Естонії, де став заступником командира запасного батальйону Естонської національної дивізії.
У боротьбі за незалежність Естонії
Під час німецької окупації Естонії 1918 року керував підпіллям. Організовував загони Тартуської самооборони (Омакайтсе). У грудні 1918 поручик Куперьянов отримав дозвіл від командира 2-ї піхотної дивізії на формування партизанського загону. Думка про створення партизанського загону виникла у зв'язку із загальним безладдям, що панував у останні дні грудня 1918 року на Південному фронті естонських військ.
Після захоплення Червоною армією Тарту Куперьянов зі своїми людьми відійшов у район Пилтсамаа, де неподалік Пуурманні закінчив формування Тартуського партизанського батальйону. Замість офіційного найменування частину звали на ім'я його командира — Куперьянівським.
14 січня 1919 батальйон взяв безпосередню участь у визволенні Тарту.
31 січня 1919 Куперьянов був смертельно поранений в [en] під Валгою. Помер у Тартуському шпиталі (Вулиця Валлікрааві, 10) 2 лютого 1919. Був похований у день смерті на цвинтарі Рааді в Тарту. Нагороджений посмертно Хрестом Свободи першого розряду другого ступеня за військові заслуги; другого розряду другого і третього ступенів — за хоробрість.
Символом куперьянівців був череп зі схрещеними кістками, який вони запозичили у батальйонів смерті Російської армії часу Тимчасового уряду. Ця ж символіка була поширена в Збройних силах Півдня Росії (в «ударних» («корнілівських») військових частинах), а також у різних німецьких фрайкорах, що боролися в цей час проти революційного руху в Німеччині та Балтиці.
Нагороди
- Георгіївський хрест 4-го ступеня (з лавровою гілкою)
- Орден Святого Володимира 4-го ступеня з мечами та бантом
- Орден Святої Анни 2-го ступеня з мечами
- Орден Святого Станіслава 2-го ступеня з мечами
- Орден Святої Анни 3-го ступеня з мечами та бантом
- Орден Святого Станіслава 3-го ступеня з мечами та бантом
- Хрест Свободи І класу 2-го ступеня
- Хрест Свободи ІІ класу 2-го ступеня
- Хрест Свободи ІІ класу 3-го ступеня
Увічнення пам'яті
- Наказом Головнокомандувача Йохана Лайдонера від 3 лютого 1919 Тартуський партизанський батальйон перейменували на честь загиблого командира на Куперьянівський партизанський батальйон. Ця військова частина чудово зарекомендувала себе у боях Визвольної війни. 9 березня 1992 цю легендарну частину Естонської армії відновили під назвою Куперьянівський окремий піхотний батальйон.
- У 1925 Куперьянову було встановлено пам'ятник на цвинтарі Рааді в Тарту (скульптор Яан Коорт). Після здобуття Естонією незалежності вулиці міст Тарту, Валга та Пилтсамаа отримали ім'я Куперьянова.
- Увійшов до складеного за результатами письмового та онлайн-голосування списку 100 великих діячів Естонії XX століття (1999).
- Портрет Юліуса Куперьянова зображений на поштовій марці Естонії 2009 року, випущеної на честь 90-річчя Паюської битви під Валгою під час війни за незалежність. (Yvert et Tellier 583)
Література
- Естонський біографічний словник . — Таллінн, 2002
- Urmas Salo.
Примітки
- Sajandi sada Eesti suurkuju / Koostanud Tiit Kändler. — Tallinn: Eesti Entsüklopeediakirjastus, 2002. — 216 lk. .
Посилання
- Біографія Юліуса Куперьянова на сайті «Віче»
- (ест.). hot. Архів оригіналу за 18 грудня 2008. Процитовано 24 січня 2014.
- Pärn Ü. (2002). (ест.). Kultuur ja Elu. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 24 січня 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yulius Kuperyanov est Julius Kuperjanov 11 zhovtnya 1894 selo Lahovo Pskovska guberniya 2 lyutogo 1919 Tartu oficer Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi estonskij vijskovij diyach lejtenant golova velikogo partizanskogo formuvannya sho voyuvav proti Chervonoyi armiyi pid chas intervenciyi Rosiyi v Estoniyu Yulius Kuperyanov Poruchik poruchikZagalna informaciyaNarodzhennya 29 veresnya 11 zhovtnya 1894 1894 10 11 derevnya Lahovo Duhnovska volost Novorzhevskij povit Pskovska guberniya Rosijska imperiyaSmert 2 lyutogo 1919 1919 02 02 24 roki Tartu EstoniyaPohovannya cvintar RaadiVijskova sluzhbaRoki sluzhbi 1915 1919Rid vijsk pihotaVijni bitvi Persha svitova vijna Vijna za nezalezhnist Estoniyi Yulius Kuperyanov u VikishovishiYunistNarodivsya u seli Lahovo Pskovskoyi guberniyi kudi pereselivsya did Kuperyanova cherez protirichchya z Ryapinskim miznikom nimcem Batko Kuperyanova uspadkuvav malenkij hutir na yakomu 11 zhovtnya 1894 z yavivsya na svit Yulius 26 grudnya togo zh roku vin buv ohreshenij u lyuteranskij cerkvi svyatogo Yakova u Pskovi U 1904 sim ya Kuperyanova pereyihala do Yuriyivskogo povitu Liflyandskoyi guberniyi OsvitaKuperyanov zakinchiv parafiyalnu shkolu v seli Sipe U roki Pershoyi svitovoyi vijniKomandir Yu Kuperyanov Narukavna nashivka kuperyanivciv Nadgrobnij pam yatnik na mogili Yu Kuperyanova na cvintari Raadi v Tartu U lyutomu 1915 mobilizovanij do Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi Pidgotovku otrimav u 177 mu pihotnomu zapasnomu bataljoni u Novgorodi Pislya zakinchennya kursu 4 yi Petrogradskoyi shkoli praporshikiv nakazom golovnokomanduvacha 6 yi armiyeyu vid 15 serpnya 1915 buv zvedenij u praporshiki armijskoyi pihoti i napravlenij do 7 yi zapasnoyi marshovoyi brigadi v Bilsk Pidlyaskij zvidki otrimav priznachennya na front do 5 go grenaderskogo kiyivskogo polku pid Baranovichami U polku otrimav priznachennya komandira komandi rozvidnikiv de pokazav sebe horobrim oficerom U kvitni 1916 roku zahvoriv na malyariyu dlya likuvannya buv evakujovanij do moskovskogo evakuacijnogo shpitalyu 2 5 listopada 1916 Najvishim nakazom zvedenij v poruchiki zi starshinstvom z 9 travnya 1916 19 lipnya 1917 pid chas chergovoyi vilazki buv tyazhko poranenij u nogu i buv evakujovanij do Moskvi Vipisavshis pislya likuvannya zi shpitalyu popryamuvav do Estoniyi de stav zastupnikom komandira zapasnogo bataljonu Estonskoyi nacionalnoyi diviziyi U borotbi za nezalezhnist EstoniyiPid chas nimeckoyi okupaciyi Estoniyi 1918 roku keruvav pidpillyam Organizovuvav zagoni Tartuskoyi samooboroni Omakajtse U grudni 1918 poruchik Kuperyanov otrimav dozvil vid komandira 2 yi pihotnoyi diviziyi na formuvannya partizanskogo zagonu Dumka pro stvorennya partizanskogo zagonu vinikla u zv yazku iz zagalnim bezladdyam sho panuvav u ostanni dni grudnya 1918 roku na Pivdennomu fronti estonskih vijsk Pislya zahoplennya Chervonoyu armiyeyu Tartu Kuperyanov zi svoyimi lyudmi vidijshov u rajon Piltsamaa de nepodalik Puurmanni zakinchiv formuvannya Tartuskogo partizanskogo bataljonu Zamist oficijnogo najmenuvannya chastinu zvali na im ya jogo komandira Kuperyanivskim 14 sichnya 1919 bataljon vzyav bezposerednyu uchast u vizvolenni Tartu 31 sichnya 1919 Kuperyanov buv smertelno poranenij v en pid Valgoyu Pomer u Tartuskomu shpitali Vulicya Vallikraavi 10 2 lyutogo 1919 Buv pohovanij u den smerti na cvintari Raadi v Tartu Nagorodzhenij posmertno Hrestom Svobodi pershogo rozryadu drugogo stupenya za vijskovi zaslugi drugogo rozryadu drugogo i tretogo stupeniv za horobrist Simvolom kuperyanivciv buv cherep zi shreshenimi kistkami yakij voni zapozichili u bataljoniv smerti Rosijskoyi armiyi chasu Timchasovogo uryadu Cya zh simvolika bula poshirena v Zbrojnih silah Pivdnya Rosiyi v udarnih kornilivskih vijskovih chastinah a takozh u riznih nimeckih frajkorah sho borolisya v cej chas proti revolyucijnogo ruhu v Nimechchini ta Baltici NagorodiGeorgiyivskij hrest 4 go stupenya z lavrovoyu gilkoyu Orden Svyatogo Volodimira 4 go stupenya z mechami ta bantom Orden Svyatoyi Anni 2 go stupenya z mechami Orden Svyatogo Stanislava 2 go stupenya z mechami Orden Svyatoyi Anni 3 go stupenya z mechami ta bantom Orden Svyatogo Stanislava 3 go stupenya z mechami ta bantom Hrest Svobodi I klasu 2 go stupenya Hrest Svobodi II klasu 2 go stupenya Hrest Svobodi II klasu 3 go stupenyaUvichnennya pam yatiNakazom Golovnokomanduvacha Johana Lajdonera vid 3 lyutogo 1919 Tartuskij partizanskij bataljon perejmenuvali na chest zagiblogo komandira na Kuperyanivskij partizanskij bataljon Cya vijskova chastina chudovo zarekomenduvala sebe u boyah Vizvolnoyi vijni 9 bereznya 1992 cyu legendarnu chastinu Estonskoyi armiyi vidnovili pid nazvoyu Kuperyanivskij okremij pihotnij bataljon U 1925 Kuperyanovu bulo vstanovleno pam yatnik na cvintari Raadi v Tartu skulptor Yaan Koort Pislya zdobuttya Estoniyeyu nezalezhnosti vulici mist Tartu Valga ta Piltsamaa otrimali im ya Kuperyanova Uvijshov do skladenogo za rezultatami pismovogo ta onlajn golosuvannya spisku 100 velikih diyachiv Estoniyi XX stolittya 1999 Portret Yuliusa Kuperyanova zobrazhenij na poshtovij marci Estoniyi 2009 roku vipushenoyi na chest 90 richchya Payuskoyi bitvi pid Valgoyu pid chas vijni za nezalezhnist Yvert et Tellier 583 LiteraturaEstonskij biografichnij slovnik Tallinn 2002 Urmas Salo PrimitkiSajandi sada Eesti suurkuju Koostanud Tiit Kandler Tallinn Eesti Entsuklopeediakirjastus 2002 216 lk ISBN 998570102X PosilannyaBiografiya Yuliusa Kuperyanova na sajti Viche est hot Arhiv originalu za 18 grudnya 2008 Procitovano 24 sichnya 2014 Parn U 2002 est Kultuur ja Elu Arhiv originalu za 31 bereznya 2022 Procitovano 24 sichnya 2014