Мухамеджан Юлдашевич Юлдашев (1 травня 1904, кишлак Беш-Арик Кокандського повіту Ферганської області Туркестанського краю, тепер Республіка Узбекистан — 3 вересня 1985, місто Ташкент, Республіка Узбекистан) — узбецький радянський вчений і партійний діяч, 2-й секретар Ташкентського обкому КП(б) Узбекистану. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання. Кандидат історичних наук (1947), доктор історичних наук (1953), професор (1961), член-кореспондент Академії наук Узбецької РСР (1956). Академік Академії наук Узбецької РСР (.12.1968).
Юлдашев Мухамеджан | |
Народження: | 1 травня 1904 d, Ферганська область, Російська імперія |
---|---|
Смерть: | 3 вересня 1985 (81 рік) Ташкент, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР |
Країна: | СРСР |
Партія: | КПРС |
Нагороди: |
Біографія
Народився в родині ткача. Навчався у кишлачній школі. У 1914 — вересні 1918 р. — селянин у господарстві родичів у кишлаку Бешарик. У вересні 1918 — квітні 1922 р. — учень ткача, ткач в кустарній майстерні родичів. У 1919 році вступив до комсомолу. Був членом Революційної ради в кишлаку Бешарик.
Член РКП(б) з березня 1922 року.
У квітні 1922 — листопаді 1923 р. — політичний керівник добровольчого загону та військового ескадрону по боротьбі з басмачами.
У листопаді 1923 — травні 1925 р. — студент Комуністичного університету в місті Ташкенті. У травні 1925 — грудні 1926 р. — секретар партійного комітету Староміської районної спілки робітників харчової промисловості міста Ташкента. У грудні 1926 — червні 1928 р. — студент Комуністичного університету в Ташкенті, здобув спеціальність викладача історії. Одночасно викладав на робітничому факультеті при Курсах при ЦК КП(б) Узбекистану.
У червні 1928 — червні 1929 р. — завідувач організаційного відділу і секретар Староміського районного комітету КП(б)Уз міста Ташкента. У червні 1929 — серпні 1930 р. — завідувач організаційного відділу, секретар Ташкентського окружного комітету КП(б) Узбекистану. У серпні 1930 — жовтні 1931 р. — завідувач організаційного відділу Середньоазіатського бюро ЦК ВКП(б) у Ташкенті.
У жовтні 1931 — квітні 1933 р. — слухач інституту підготовки кадрів Інституту червоної професури у Москві.
У квітні 1933 — вересні 1935 р. — відповідальний інструктор, завідувач сектору ЦК КП(б)У в містах Харкові та Києві.
У вересні 1935 — жовтні 1937 р. — слухач історико-партійного відділення Інституту червоної професури у Москві.
У жовтні 1937 — лютому 1938 р. — секретар Ташкентського міського комітету ЦК КП(б) Узбекистану.
У лютому — червні 1938 р. — 2-й секретар Організаційного бюро ЦК КП(б) Узбекистану по Ташкентській області. У червні 1938 — січні 1940 р. — 2-й секретар Ташкентського обласного комітету ЦК КП(б) Узбекистану. Одночасно, у 1938 — 1941 р. — директор Узбецького республіканського філіалу Інституту Маркса-Енгельса-Леніна та відповідальний редактор журналу «Узбекистон коммунисти».
У лютому 1940 — липні 1941 р. — народний комісар освіти Узбецької РСР. У липні 1941 — лютому 1942 р. — директор Інституту історії і літератури Узбецького філіалу Академії наук СРСР.
У лютому 1942 — липні 1945 р. — завідувач кафедри марксизму-ленінізму, директор Бугурусланського учительського інституту Чкаловської області РРФСР. У липні 1945 — червні 1948 р. — директор Саранського педагогічного інституту Мордовської АРСР, РРФСР.
У липні 1948 — січні 1953 р. — докторант Ленінградського філіалу Інституту сходознавства Академії наук СРСР. У січні 1953 — квітні 1954 р. — доцент Ленінградського державного інституту імені Жданова. У квітні 1954 — березні 1956 р. — старший науковий співробітник Ленінградського філіалу Інституту сходознавства Академії наук СРСР.
У березні 1956 — липні 1961 р. — директор Інституту історії партії при ЦК КП Узбекистану.
У липні 1961 — лютому 1983 р. — старший науковий співробітник, завідувач сектору наукового опису актів і документів на східних мовах Інституту сходознавства Академії наук Узбецької РСР. Автор понад 60 наукових публікацій.
З лютого 1983 року — на пенсії в Ташкенті.
Нагороди
- орден Леніна (21.01.1939)
- орден Знак Пошани
- ордени
- медалі
Джерела
- Филиппов С. Территориальные руководители ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — Москва, РОССПЭН, 2016. (рос.)
- Юлдашев Мухамеджан [ 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза (1898—1991). (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muhamedzhan Yuldashevich Yuldashev 1 travnya 1904 19040501 kishlak Besh Arik Kokandskogo povitu Ferganskoyi oblasti Turkestanskogo krayu teper Respublika Uzbekistan 3 veresnya 1985 misto Tashkent Respublika Uzbekistan uzbeckij radyanskij vchenij i partijnij diyach 2 j sekretar Tashkentskogo obkomu KP b Uzbekistanu Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 1 go sklikannya Kandidat istorichnih nauk 1947 doktor istorichnih nauk 1953 profesor 1961 chlen korespondent Akademiyi nauk Uzbeckoyi RSR 1956 Akademik Akademiyi nauk Uzbeckoyi RSR 12 1968 Yuldashev Muhamedzhan Narodzhennya 1 travnya 1904 1904 05 01 d Ferganska oblast Rosijska imperiyaSmert 3 veresnya 1985 1985 09 03 81 rik Tashkent Uzbecka Radyanska Socialistichna Respublika SRSRKrayina SRSRPartiya KPRS Nagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yuldashev BiografiyaNarodivsya v rodini tkacha Navchavsya u kishlachnij shkoli U 1914 veresni 1918 r selyanin u gospodarstvi rodichiv u kishlaku Besharik U veresni 1918 kvitni 1922 r uchen tkacha tkach v kustarnij majsterni rodichiv U 1919 roci vstupiv do komsomolu Buv chlenom Revolyucijnoyi radi v kishlaku Besharik Chlen RKP b z bereznya 1922 roku U kvitni 1922 listopadi 1923 r politichnij kerivnik dobrovolchogo zagonu ta vijskovogo eskadronu po borotbi z basmachami U listopadi 1923 travni 1925 r student Komunistichnogo universitetu v misti Tashkenti U travni 1925 grudni 1926 r sekretar partijnogo komitetu Staromiskoyi rajonnoyi spilki robitnikiv harchovoyi promislovosti mista Tashkenta U grudni 1926 chervni 1928 r student Komunistichnogo universitetu v Tashkenti zdobuv specialnist vikladacha istoriyi Odnochasno vikladav na robitnichomu fakulteti pri Kursah pri CK KP b Uzbekistanu U chervni 1928 chervni 1929 r zaviduvach organizacijnogo viddilu i sekretar Staromiskogo rajonnogo komitetu KP b Uz mista Tashkenta U chervni 1929 serpni 1930 r zaviduvach organizacijnogo viddilu sekretar Tashkentskogo okruzhnogo komitetu KP b Uzbekistanu U serpni 1930 zhovtni 1931 r zaviduvach organizacijnogo viddilu Serednoaziatskogo byuro CK VKP b u Tashkenti U zhovtni 1931 kvitni 1933 r sluhach institutu pidgotovki kadriv Institutu chervonoyi profesuri u Moskvi U kvitni 1933 veresni 1935 r vidpovidalnij instruktor zaviduvach sektoru CK KP b U v mistah Harkovi ta Kiyevi U veresni 1935 zhovtni 1937 r sluhach istoriko partijnogo viddilennya Institutu chervonoyi profesuri u Moskvi U zhovtni 1937 lyutomu 1938 r sekretar Tashkentskogo miskogo komitetu CK KP b Uzbekistanu U lyutomu chervni 1938 r 2 j sekretar Organizacijnogo byuro CK KP b Uzbekistanu po Tashkentskij oblasti U chervni 1938 sichni 1940 r 2 j sekretar Tashkentskogo oblasnogo komitetu CK KP b Uzbekistanu Odnochasno u 1938 1941 r direktor Uzbeckogo respublikanskogo filialu Institutu Marksa Engelsa Lenina ta vidpovidalnij redaktor zhurnalu Uzbekiston kommunisti U lyutomu 1940 lipni 1941 r narodnij komisar osviti Uzbeckoyi RSR U lipni 1941 lyutomu 1942 r direktor Institutu istoriyi i literaturi Uzbeckogo filialu Akademiyi nauk SRSR U lyutomu 1942 lipni 1945 r zaviduvach kafedri marksizmu leninizmu direktor Buguruslanskogo uchitelskogo institutu Chkalovskoyi oblasti RRFSR U lipni 1945 chervni 1948 r direktor Saranskogo pedagogichnogo institutu Mordovskoyi ARSR RRFSR U lipni 1948 sichni 1953 r doktorant Leningradskogo filialu Institutu shodoznavstva Akademiyi nauk SRSR U sichni 1953 kvitni 1954 r docent Leningradskogo derzhavnogo institutu imeni Zhdanova U kvitni 1954 berezni 1956 r starshij naukovij spivrobitnik Leningradskogo filialu Institutu shodoznavstva Akademiyi nauk SRSR U berezni 1956 lipni 1961 r direktor Institutu istoriyi partiyi pri CK KP Uzbekistanu U lipni 1961 lyutomu 1983 r starshij naukovij spivrobitnik zaviduvach sektoru naukovogo opisu aktiv i dokumentiv na shidnih movah Institutu shodoznavstva Akademiyi nauk Uzbeckoyi RSR Avtor ponad 60 naukovih publikacij Z lyutogo 1983 roku na pensiyi v Tashkenti Nagorodiorden Lenina 21 01 1939 orden Znak Poshani ordeni medaliDzherelaFilippov S Territorialnye rukovoditeli VKP b v 1934 1939 gg Spravochnik Moskva ROSSPEN 2016 ros Yuldashev Muhamedzhan 9 serpnya 2016 u Wayback Machine Spravochnik po istorii Kommunisticheskoj partii i Sovetskogo Soyuza 1898 1991 ros