Юга Безногий (рум. Iuga Ologul; пом. 19 липня 1400) — господар Молдавії у 1399—1400 роках із династії Мушатів.
Юга Безногий | ||
| ||
---|---|---|
1399 — 1400 | ||
Попередник: | Стефан I | |
Наступник: | Олександр I | |
Народження: | 14 століття | |
Смерть: | між 1403 і 1407 | |
Поховання: | Васлуй | |
Країна: | Молдовське князівство | |
Батько: | Роман I |
Життєпис
Юга Безногий був другим сином господаря Романа I та Анастасії Мушат.
Під прізвиськом «Безногий» він уперше згадується в Путнянському літописі початку XVI століття. Причини, чому він відомий під таким прізвиськом, достеменно невідомі, однак є припущення, що він міг страждати через хворобу, яка створювала складнощі у пересуванні.
В історичних джерелах має місце плутанина між Югою Безногим та подільським князем Юрієм Коріятовичем, який також був господарем Молдавії у 1374 році. Плутанина виникла через те, що Юга — це адаптований у румунській місцевості варіант руського імені Юрій. Крім того, Юга міг бути охрещений на честь Юрія Коріятовича, оскільки його мати Анастасія була княгинею литовського походження.
Юга мав зведених братів Михайла, Стефана (господар Молдавії у 1394—1399 роках), Олександра та Богдана.
Правління
Період правління Юги Безногого варіюється від кількох місяців до двох років. Це випливає з того, що його перший акт датований 28 листопада 1399 року, а перший акт його наступника, Олександра I, — 29 червня 1400 року. Крім того, з дати першого відомого акта Юги Безногого випливає, що він посів престол до смерті брата — Стефана I; імовірно, він відмовився від престолу через стан здоров'я. Є також припущення, що Стефан I призначив Югу своїм наступником, оскільки його діти, Богдан та Стефан, були малолітніми, через що бояри могли б повністю перебрати владу до своїх рук.
Одразу ж після сходження на престол проти Юги виступив його молодший зведений брат Александру. Він знайшов прихисток в господаря Волощини Мірчі I. 1400 року він відправив до Молдавії військо на чолі з Александру. Під час походу вдалося полонити Югу. Александру став господарем Молдавії (нині відомий як Олександр I Добрий), а Юга був відправлений до Волощини як заручник Мірчі I.
Юга Безногий помер між 7 січня 1403 року, коли він вперше не згадується в грамоті Олександра I серед переліку колишніх господарів, та 1407 роком, коли почалася відбудова , в якому Юга фігурує як покійний.
Місце поховання Юги Безногого не встановлено досі.
Родина
Із грамоти Юги від 28 листопада 1399 року випливає, що він був одружений та мав дітей, однак їхні імена не встановлені.
Примітки
- P. P. Panaitescu, Cronicile slavo-române din secolele XV—XVI, publicate de Ion Bogdan, Editura Academiei Romane, București, 1959, p. 44-48
- Documenta Romaniae Historica A. Moldova, vol. I (1384—1475), Institutul de Istorie și Arheologie A.D. Xenopol, Editura Academiei Republicii Socialiste România, București, 1975, p. 7
- Ștefan S. Gorovei, Întemeierea Moldovei. Probleme controversate, Iași, 1997, p. 76, 126—130, 137, 221
- Documenta Romaniae Historica A. Moldova, vol. I (1384—1475), p. 10-16, Institutul de Istorie și Arheologie A.D. Xenopol, Editura Academiei Republicii Socialiste România, București, 1975
- Constantin C. Giurescu, Istoria Românilor, Ed. ALL Educațional, București, 2003, I, p. 360
- Documenta Romaniae Historica A. Moldova, vol. I (1384—1475), Institutul de Istorie și Arheologie A.D. Xenopol, Editura Academiei Republicii Socialiste România, București, 1975, p. 11-12
- Nicolae Grigoraș, Țara Românească a Moldovei de la întemeierea statului până la Ștefan cel Mare (1359—1457), Iași, 1978, p. 74-77
- Constantin Rezachevici, Mircea cel Bătrân și Moldova, în «Revista de istorie», XXXIX, nr. 8, București, 1986, p. 754—755
- Constantin Rezachevici, Mircea cel Bătrân și lumea românească a vremii sale, în «Magazin istoric», nr. 9, București, 1986, p. 9-10
- Documenta Romaniae Historica A. Moldova, vol. I (1384—1475), Institutul de Istorie și Arheologie A.D. Xenopol, Editura Academiei Republicii Socialiste România, București, 1975, p. 10
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yuga Beznogij rum Iuga Ologul pom 19 lipnya 1400 gospodar Moldaviyi u 1399 1400 rokah iz dinastiyi Mushativ Yuga BeznogijGospodar Moldaviyi1399 1400Poperednik Stefan INastupnik Oleksandr I Narodzhennya 14 stolittyaSmert mizh 1403 i 1407Pohovannya VaslujKrayina Moldovske knyazivstvoBatko Roman IZhittyepisYuga Beznogij buv drugim sinom gospodarya Romana I ta Anastasiyi Mushat Pid prizviskom Beznogij vin upershe zgaduyetsya v Putnyanskomu litopisi pochatku XVI stolittya Prichini chomu vin vidomij pid takim prizviskom dostemenno nevidomi odnak ye pripushennya sho vin mig strazhdati cherez hvorobu yaka stvoryuvala skladnoshi u peresuvanni V istorichnih dzherelah maye misce plutanina mizh Yugoyu Beznogim ta podilskim knyazem Yuriyem Koriyatovichem yakij takozh buv gospodarem Moldaviyi u 1374 roci Plutanina vinikla cherez te sho Yuga ce adaptovanij u rumunskij miscevosti variant ruskogo imeni Yurij Krim togo Yuga mig buti ohreshenij na chest Yuriya Koriyatovicha oskilki jogo mati Anastasiya bula knyagineyu litovskogo pohodzhennya Yuga mav zvedenih brativ Mihajla Stefana gospodar Moldaviyi u 1394 1399 rokah Oleksandra ta Bogdana PravlinnyaPeriod pravlinnya Yugi Beznogogo variyuyetsya vid kilkoh misyaciv do dvoh rokiv Ce viplivaye z togo sho jogo pershij akt datovanij 28 listopada 1399 roku a pershij akt jogo nastupnika Oleksandra I 29 chervnya 1400 roku Krim togo z dati pershogo vidomogo akta Yugi Beznogogo viplivaye sho vin posiv prestol do smerti brata Stefana I imovirno vin vidmovivsya vid prestolu cherez stan zdorov ya Ye takozh pripushennya sho Stefan I priznachiv Yugu svoyim nastupnikom oskilki jogo diti Bogdan ta Stefan buli malolitnimi cherez sho boyari mogli b povnistyu perebrati vladu do svoyih ruk Odrazu zh pislya shodzhennya na prestol proti Yugi vistupiv jogo molodshij zvedenij brat Aleksandru Vin znajshov prihistok v gospodarya Voloshini Mirchi I 1400 roku vin vidpraviv do Moldaviyi vijsko na choli z Aleksandru Pid chas pohodu vdalosya poloniti Yugu Aleksandru stav gospodarem Moldaviyi nini vidomij yak Oleksandr I Dobrij a Yuga buv vidpravlenij do Voloshini yak zaruchnik Mirchi I Yuga Beznogij pomer mizh 7 sichnya 1403 roku koli vin vpershe ne zgaduyetsya v gramoti Oleksandra I sered pereliku kolishnih gospodariv ta 1407 rokom koli pochalasya vidbudova v yakomu Yuga figuruye yak pokijnij Misce pohovannya Yugi Beznogogo ne vstanovleno dosi RodinaIz gramoti Yugi vid 28 listopada 1399 roku viplivaye sho vin buv odruzhenij ta mav ditej odnak yihni imena ne vstanovleni PrimitkiP P Panaitescu Cronicile slavo romane din secolele XV XVI publicate de Ion Bogdan Editura Academiei Romane București 1959 p 44 48 Documenta Romaniae Historica A Moldova vol I 1384 1475 Institutul de Istorie și Arheologie A D Xenopol Editura Academiei Republicii Socialiste Romania București 1975 p 7 Ștefan S Gorovei Intemeierea Moldovei Probleme controversate Iași 1997 p 76 126 130 137 221 Documenta Romaniae Historica A Moldova vol I 1384 1475 p 10 16 Institutul de Istorie și Arheologie A D Xenopol Editura Academiei Republicii Socialiste Romania București 1975 Constantin C Giurescu Istoria Romanilor Ed ALL Educațional București 2003 I p 360 Documenta Romaniae Historica A Moldova vol I 1384 1475 Institutul de Istorie și Arheologie A D Xenopol Editura Academiei Republicii Socialiste Romania București 1975 p 11 12 Nicolae Grigoraș Țara Romanească a Moldovei de la intemeierea statului pană la Ștefan cel Mare 1359 1457 Iași 1978 p 74 77 Constantin Rezachevici Mircea cel Bătran și Moldova in Revista de istorie XXXIX nr 8 București 1986 p 754 755 Constantin Rezachevici Mircea cel Bătran și lumea romanească a vremii sale in Magazin istoric nr 9 București 1986 p 9 10 Documenta Romaniae Historica A Moldova vol I 1384 1475 Institutul de Istorie și Arheologie A D Xenopol Editura Academiei Republicii Socialiste Romania București 1975 p 10