Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ювенальна юстиція в Швеції лат Juvenālis юнацький лат Jūstitia правосуддя шведська система законів установ та організаці

Ювенальна юстиція у Швеції

Ювенальна юстиція у Швеції

Ювенальна юстиція в Швеції — (лат. Juvenālis «юнацький»; лат. Jūstitia «правосуддя») — шведська система законів, установ та організацій, що здійснюють правосуддя у справах неповнолітніх.

На пострадянському просторі часто трапляється підміна понять, коли ювенальну юстицію сприймають винятково як захист дітей від батьківських зловживань. Однак у юридичній практиці, в тому числі і в Україні, під ювенальною юстицією насамперед розуміють судову систему, що розглядає справи неповнолітніх правопорушників, і лише потім — здійснює захист прав дитини.

У Швеції немає окремих ювенальних судів. Злочини молоді з 15 до 18 років розглядають звичайні суди за тією ж процедурою, що і для дорослих, але з м'якшими вироками.

Історія

З початку XVII століття Швеція вперше звертає увагу на проблеми вбогих дітей. 1619 року шведський уряд видав постанову про створення в кожному місті дитячих будинків для безпритульних дітей. 1624 року засновано Загальний або Великий дитячий будинок у Стокгольмі. У 1650-ті роки шведи почали відкривати школи для дітей із малозабезпечених сімей. 1763-го року видано королівський указ про лікарні і дитячі будинки, що підкреслював важливість виховання дитини матір'ю (рідною або названою). На ранньому етапі дитячі будинки перебували в загальній системі опіки над злидарями. На початку XX століття в Швеції ухвалено перший закон про захист дітей (barnavårdslag). Він підвищував вік карної відповідальності з 14 до 15 років, а також дозволяв замінити вирок для неповнолітнього злочинця (15-18 років) примусовим вихованням у спеціальній установі.

Закон про захист дітей (1924:361) від 1924 року замінив законодавство, ухвалене 1902 року. Відтоді обов'язкову опіку поширено і на дітей, що зазнавали насильства вдома. Муніципальні соціальні служби стали зобов'язані, дотримуючись визначеної процедури, втручатися в справи сімей, де траплялися випадки насильства над дітьми. В законі від 1960 року (1960:97) особливий акцент зроблено на превентивній роботі соціальних служб з неповнолітніми.

У Швеції фізичне покарання дітей у школах та дитячих закладах заборонили 1962-го року. У 1979 році Швеція стала першою країною в світі, що повністю заборонила будь-яке фізичне покарання дітей будь-де, в тім числі і в її родині.

1982-го року набув чинності закон «Про соціальну службу» (Socialtjänstlag), що орієнтує соціальних працівників на допомогу і надання послуг за принципом добровільності.

У 1989 році Швеція однією з перших підписала Конвенцію ООН про права дитини, а уряд країни створив спеціальний інститут омбудсмена із захисту прав дітей. Першого омбудсмена у справах дітей призначено 1 липня 1993 року.

Чинна нормативно-правова база

Натепер питання захисту дітей регулює закон «Про соціальну службу» (https://www.riksdagen.se/sv/dokument-lagar/dokument/svensk-forfattningssamling/socialtjanstlag-2001453_sfs-2001-453) (Socialtjänstlag 2001:453, SoL). Це рамковий закон, де соціальний захист дітей розглядають серед решти послуг, що їх надає муніципальна соціальна служба, як-от як допомога літнім, неповносправним, лікування алко- і наркозалежності.

Закон «Про примусову опіку над підлітками» (Lag (1990:52) med särskilda bestämmelser om vård av unga (LVU) регулює процедуру застосування примусової опіки до двох різних категорій неповнолітніх. По-перше, це ті, хто наражає себе на небезпеку через власну залежність або асоціальну поведінку. По-друге, це діти і підлітки, які зазнають фізичного або психологічного насильства.

Опіку над дітьми, що її потребують, розглядають як соціальну допомогу. При цьому дослідники відзначають важливість родини в шведському законодавстві: метою опіки є створення умов, коли дитина за першої ж нагоди зможе повернутися до рідної сім'ї.

Окремі аспекти у справах неповнолітніх правопорушників регулює Кримінальний кодекс.

Неповнолітні правопорушники в Швеції

У Швеції до кримінальної відповідальності притягують підлітків, що досягли 15-річного віку (BrB 1:6). Це відносно високий вік кримінальної відповідальності порівняно з рештою європейських держав, де він варіюється від 7 до 18 років..

Швеція не має окремих ювенальних судів. Злочини молоді від 15 до 18 років розглядають звичайні суди за тією ж процедурою, що й для дорослих, виносячи, однак, м'якші вироки в таких справах. Якщо малолітнього правопорушника визнають за винного, залежно від тяжкості злочину йому загрожує штраф (BrB 25), умовний вирок (BrB 27), випробувальний вирок (BrB 28), скерування до соціально-реабілітаційного центру (BrB 31:1a) або ж ув'язнення (BrB 26).

Осіб до 18 років можуть засудити до позбавлення волі лише за виняткових обставин. Водночас термін ув'язнення буде значно менше, ніж для дорослого за аналогічний злочин (BrB 29:7; BrB 30:5). Приміром, якщо найвищою мірою покарання в Швеції є довічне ув'язнення, то для осіб, які не досягли 21-річного віку, максимальний вирок то 10 років в'язниці (BrB 29:7; BrB 30:5).

Однак у цілому шведська модель передбачає, що правопорушники віком 15-17 років перебуватимуть під опікою муніципальної соціальної служби. Її діяльність у цьому питанні визначають закони «Про соціальну службу» та «Про примусову опіку над підлітками».

Наприклад, соціально-реабілітаційні центри (Ungdomshem), що почали діяти 1999-го року, розраховані на молодь 15-17 років. У них підлітки не так відбувають покарання, як радше отримують кваліфіковану допомогу. Мінімальний термін перебування в таких установах — 14 днів, максимальний — чотири роки.

У 2007 році запроваджено ще один вид покарання для 15-17 літніх правопорушників — громадські роботи. Згідно зі звітом Державної ради з запобігання злочинності (Brottsförebyggande rådet), шведських неповнолітніх правопорушників дедалі частіше засуджують до громадських робіт, аніж до штрафів чи перебування в соціально-реабілітаційних центрах.

Захист прав дітей

Обов'язки муніципальних соціальних служб

Закон «Про соціальну службу» визначає, що всі рішення, які стосуються дитини, мають ухвалюватися суто в інтересах самої дитини. Під дітьми закон розуміє осіб, що не досягли 18 років. (SoL, Кар.1 2§)

Відповідно до закону, державна соціальна служба зобов'язана працювати над забезпеченням нормальних умов для дітей та молоді; у тісній співпраці з сім'ями сприяти їхньому особистому фізичному та соціальному розвитку; активно протидіяти алко-, нарко-, допінговій та ігровій залежності серед молоді.

Також соцслужби повинні стежити, щоб неповнолітні не перебували в небезпечному середовищі. Соціальні працівники мусять тісно співпрацювати з батьками для забезпечення всього належного захисту й підтримки дітей та молоді з груп ризику. В інтересах дитини вони можуть надавати опіку та виховання поза домівкою (SoL Кар.5 1§).

Взяття під опіку

Закон зобов'язує працівників у закладах, які працюють із дітьми, негайно повідомляти соціальній службі, коли вони дізнаються чи підозрюють, що неповнолітній зазнає насильства (SoL Кар.14).

Отримавши такий сигнал, соціальна служба повинна одразу ж оцінити, чи не потребує дитина  невідкладного захисту. Після цього служба має 14 днів, щоб ухвалити рішення про початок розслідування (SoL Кар.11 1 a §). За винятком особливих випадків, воно має бути завершене протягом чотирьох місяців. Згідно із законом, розслідування треба проводити без зайвих незручностей і, в разі потреби, зі залученням експертів. Зацікавлених осіб слід проінформувати, що розпочато розслідування (SoL Кар.11 2 §).

Якщо виявляється, що неповнолітній потребує опіки поза домівкою, треба розробити план надання такої опіки (SoL 3 §). Із 2013 року соціальні працівники зобов'язані враховувати думку самої дитини (настільки, наскільки та здатна її висловити). Якщо тільки дитині не загрожує пряма небезпека, будь-які рішення ухвалюється за погодженням із батьками і з урахуванням інтересів усіх сторін.

Рішення взяти неповнолітнього під опіку можуть ухвалити, якщо:

  • він зазнає фізичного чи психологічного насильства, неправомірної експлуатації (наприклад, сексуальної експлуатації чи непомірної фізичної праці, якщо дитина занехаяна або умови в сім'ї загрожують її здоров'ю і розвитку (LVU 2 §);
  • неповнолітній сам наражає на небезпеку своє здоров'я і розвиток через нарко-, алко- та інші залежності, асоціальну поведінку чи кримінальні діяння (LVU 3 §).

Рішення про взяття під опіку ухвалює адміністративний суд першої інстанції (förvaltningsrätten) на підставі звернення муніципальної соціальної служби (LVU 4 §). На суд запрошують усі причетні сторони. Справу розглядають суддя і троє членів судової колегії — пересічні шведи, зазвичай поважні у своїй громаді люди. Питання про примусову опіку слухають у закритому режимі без допуску громадськості, але при зацікавлених сторонах.

Соціальна служба може самостійно, не чекаючи суду, ухвалити рішення про невідкладне взяття під опіку особи до 20-ти років, коли та потребує спеціального піклування або коли є пряма загроза для розслідування чи для здоров'я і розвитку неповнолітнього (LVU 6 §). В такому разі соцслужба повинна протягом тижня передати це рішення до адміністративного суду на перегляд та затвердження. Якщо вона цього не зробить, рішення про невідкладне взяття під опіку скасовується (LVU 7 §).

Рішення соціальної служби можна оскаржити в адміністративному суді (LVU 41 §). На його рішення також можна подати апеляцію до адміністративного суду другої інстанції (kammarrätten).  

Якщо в результаті дитину беруть під опіку, соцслужба першочергово повинна розглянути варіант проживання дитини у її родичів, керуючись при цьому інтересами неповнолітнього. Нове місце проживання дитини має відповідати її потребам (SoL, Кар.6). Кінцева мета опіки — якомога швидше повернути дитину в рідну сім'ю, до біологічних батьків.

З патронажною сім'єю або установою, що приймає дитину, соціальна служба укладає угоду. У ній перелічено обов'язки нової домівки із захисту та підтримки дитини. Служба також забезпечує спеціальну підготовку і супровід людей, які надають ці послуги. За розміщеною поза домом дитиною закріплюється співробітника соціальної служби, який підтримує контакт із неповнолітнім (SoL, Кар.6).

Соцслужба ретельно відстежує якість опіки, що надається дитині, її регулярно провідують, спілкуються з нею і з новими опікунами (SoL, Кар.6). Служба також відповідає за задоволення потреб неповнолітнього в спілкуванні з батьками та опікунами. Вона ухвалює рішення про можливість такого спілкування і про те, чи буде відоме батькам і опікунам нове місце проживання дитини (LVU 14 §).

Що півроку соціальна служба зобов'язана переглядати своє рішення про опіку, щоб визначити, чи дитина надалі її потребує (SoL, Кар.6).

Особлива роль у роботі соцслужби належить громадськості. Рішення ухвалює колегія авторитетних громадян за рекомендацією соціальних працівників; такі ж впливові у своїй громаді жителі входять до складу суду першої інстанції.

Застосування

У 2014 році під добровільною опікою за підтримки соцслужб (SoL) перебували 22 333, а під примусовою опікою відповідно до закону LVU — 6 983 неповнолітніх.

Станом на 1 листопада 2016 року в Швеції під цілодобовою опікою перебували 21 642 дітей. Із них 15 817 перебували під добровільною опікою за підтримки соцслужб (SoL), 5 234 під примусовою опікою відповідно до закону LVU і 591 — під невідкладною опікою (LVU). Причини перебування під примусовою опікою розподіляються так: 79,6 % — проблеми вдома, 16,7 % — погана поведінка неповнолітніх, 3,6 % — і те й інше. Дослідження свідчать, що в практиці соцпрацівників для примусової і особливо для невідкладної опіки необхідна наявність у родині не однієї, а цілого букета проблем, зазвичай підкріплена прямими доказами насильства та небажанням батьків змінити власну поведінку і краще піклуватися про дитину.

У сучасній Швеції сироти та неблагополучні діти зазвичай потрапляють до патронажної сім'ї (60,9 % взятих під опіку за законом SoL і 71,5 % взятих під примусову опіку за законом LVU), а також до будинку для опіки чи проживання (HVB-hem, hem för vård eller boende) — 32,9 % і 13,2 % щодо кожного закону відповідно. [sv] може надавати догляд, лікування, підтримку або освіту. Вони мають різну спеціалізацію: наприклад, допомога в подоланні залежностей або розміщення прибулих без супроводу дітей-біженців.

У групі ризику — діти з непутящих родин, де батьки не працюють і живуть на допомогу. Часто-густо це сім'ї мігрантів або біженців з країн Близького Сходу і Африки, адже, згідно з дослідженням, їхнє фінансове становище не вирізняється стабільністю і саме це є головним фактором ризику. Від середини 2000-х рр. зростає кількість дітей-біженців без супроводу, яким соціальні служби також надають опіку.

Порівняння з іншими країнами

Дослідники відзначають, що статистика опіки над дітьми в Швеції перебуває на одному рівні з рештою європейських країн: органи опіки вилучають більше дітей, ніж в Англії та Ірландії, але менше, ніж у Фінляндії і Норвегії.

Ситуацію зі взяттям під опіку дітей у Швеції складно порівнювати з іншими системами через особливості ведення статистики в різних державах. У Швеції заведено фіксувати кожен випадок взяття під опіку неповнолітнього. Тобто, якщо дитину забирали з родини декілька разів упродовж року, кожен із цих випадків враховується окремо. До того ж, Головне управління охорони здоров'я та соціального забезпечення (Socialstyrelsen) включає в загальну статистику і кількість неповнолітніх, узятих під опіку через домашнє насильство, і тих, кого взяли під опіку через асоціальну поведінку, карні діяння та згубні залежності. У деяких країнах ці випадки фіксують окремо.

Та однак, із урахуванням цих особливостей, шведську статистику за 2016 рік можна порівняти з даними в інших країнах, включно з Україною. Приміром, за цілий рік у Швеції під опікою перебували 29 473 дитини, що за сукупного числа неповнолітніх у країні 2 291 000 складає 1,28 %.

В Україні станом на січень 2017 року майже 106 тис. дітей, або 1,5 % усього дитячого населення країни, жило і виховувалося в інтернатах.

У Російській Федерації в 2016 році з родин вилучено 300 тисяч неповнолітніх при сукупній кількості неповнолітніх 29 573 971 чоловік (станом на 1 січня 2017 року), що становить 1,01 % усієї вікової групи.

У Польщі при загальній кількості дітей до 18 років 6 902 000 чоловік під опікою в 2016—2017 рр. перебувала 73 261 дитина (55 761 — у сімейних дитячих будинках та 17 500 в державних установах) — близько 1,06 % від загального числа неповнолітніх.

В Німеччині станом на 31 грудня 2015 року з 12 908 000 дітей у закладах опіки перебувало 78 589, або 0,6 %.

2016-го року в Великій Британії під опікою перебувало 82 830 дітей, що складає 0,54 % від їхньої загальної кількості (15 455 800).

У Франції 145 640 дітей виховувалося поза домівкою станом на 31 грудня 2014 року — 0,93 % від сукупної кількості (15 597 848).

Критика

Хоча Швеція послідовно працює над захистом прав дітей, її соціальні служби вже віддавна час від часу зазнають критики в ЗМІ. Наприклад, у серпні 1983 року в німецькому журналі «Der Spiegel» (ФРН) вийшла стаття Kindergulag im Sozialstaat Schweden («Дитячий ГУЛАГ у державі загального добробуту Швеція»), де автор повідомляв, що поліція й соціальні служби могли вилучати дітей без вагомих на те підстав. У відповідь на цей матеріал учений-соціолог (Åke Elmér) у провідній шведській газеті «Dagens Nyheter» порівняв кількість узятих під опіку дітей у Швеції і ФРН. У Німеччині у відсотковому співвідношенні таких дітей виявилося більше.[1] [Архівовано 25 вересня 2018 у Wayback Machine.]

На пострадянському просторі у ЗМІ та блогах час від часу з'являються матеріали з розповідями про те, як шведські соцслужби безпідставно вилучають дітей у батьків зі Східної Європи.  З іншого боку, ЗМІ та блоги також публікують матеріали, що розповідають про специфіку роботи шведських соціальних служб з неповнолітніми. З них випливає, що соцслужби зобов'язані реагувати на сигнали про неблагополуччя дитини. Вони розглядають ситуацію відповідно до чітко прописаної процедури, у спілкуванні з дитиною, її батьками та оточенням. Вилучення неповнолітнього з родини — це крайній захід, до якого вдаються надзвичайно рідко і лише у виняткових випадках.

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ювенальна юстиція в Швеції

Примітки

  1. Hess, Kären M. (2009). (англ.) . Wadsworth. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 24 вересня 2018.
  2. Бондарь, Оксана (7 вересня 2015 року). . Postimees (рос.) . Архів оригіналу за 25 вересня 2018.
  3. Hollander, Anna & Michael Tärnfalk (26 лютого 2017 року). . Law Explorer. Архів оригіналу за 24 вересня 2018.
  4. . Stadsarkivet (швед.) . 12 лютого 2015 року. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 24 вересня 2018 року.
  5. Svensson, Jan (2001). (PDF) (швед.) . с. 18—20. Архів оригіналу (PDF) за 19 травня 2006. Процитовано 24 вересня 2018.
  6. Lundstrom T. (1993). Tvangsomhandertagande av barn [Compulsory care of children]. Stockholms Universitet: Institutionen för socialt arbete.
  7. (швед.) . Stockholm: SOU 2009:68. 2009. с. 106. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 24 вересня 2018.
  8. Durrant, Joan E. (2011). Attitudes towards physical punishment in Sweden. У Freeman, Michael (ed.) (ред.). . Martinus Nijhoff Publishers. с. 371. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 24 вересня 2018.
  9. . Sweden.ru. 28 травня 2018 року. Архів оригіналу за 29 серпня 2018.
  10. Cato, Mats (№1, 2014). . Advokaten (швед.) . Архів оригіналу за 24 вересня 2018.
  11. . Sweden.se (англ.) . 27 червня 2018 року. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 24 вересня 2018 року.
  12. . Sveriges Riksdag (швед.) . Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 24 вересня 2018 року.
  13. . Sveriges Riksdag (швед.) . Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 24 вересня 2018 року.
  14. Svensson, Gustav & Staffan Höjer (2016). Placing children in state care in Sweden: decision-making bodies, laypersons and legal framework. У Burns, Kenneth, Tarja Pösö & Marit Skivenes (ред.). (англ.) . Oxford University Press. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 24 вересня 2018.
  15. Jareborg, N. & J. Zila (2000). Straffrättens påföljdslära (швед.) . Stockholm: Norstedts.
  16. . Sveriges Riksdag (швед.) . Архів оригіналу за 29 вересня 2019. Процитовано 24 вересня 2018 року.
  17. Hols, Karen (2 вересня 2011 року). . The Local (англ.) . Архів оригіналу за 24 вересня 2018.
  18. Tillampningen av lagen (1990:52) med sarskilda besttammelser om vard av unga (швед.) . Stockholm: Socialstyrelsen. 1997. с. 27.
  19. . Sveriges Domstolar (швед.) . 16 лютого 2017 роу. Архів оригіналу за 24 вересня 2018.
  20. (PDF). Socialstyrelsen. Грудень 2015 року. Архів оригіналу (PDF) за 19 жовтня 2016.
  21. Sundell, K & Egelund, T. (2000). Barnavårdsutredningar–En kunskapsöversikt (швед.) . Stockholm: Gothia/CUS.
  22. Lundén, Karin (2004). (PDF) (швед.) . Psykologiska institutionen. Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2018. Процитовано 24 вересня 2018.
  23. . Socialstyrelsen. 2017. Архів оригіналу за 24 вересня 2018.
  24. . Socialpolitik. 22 лютого 2018 року. Архів оригіналу за 31 липня 2020.
  25. (PDF). SCB (швед.) . 2017. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2017.
  26. . Укрінформ (укр.) . 29 січня 2017 року. Архів оригіналу за 25 вересня 2018.
  27. . Newsru.com (рос.) . 30 травня 2017 року. Архів оригіналу за 25 вересня 2018.
  28. . Росстат (рос.) . Архів оригіналу за 25 вересня 2018.
  29. . Stowarzyszenie Polski Komitet Narodowy UNICEF (пол.) . Архів оригіналу за 25 вересня 2018.
  30. . Glowny Urząnd Statzstyczny (пол.) . 16 травня 2018 року. Архів оригіналу за 25 вересня 2018.
  31. Glowny Urząnd Statzstyczny (пол.) . 2017. Архів оригіналу за 25 вересня 2018.
  32. . Statista (нім.) . Архів оригіналу за 25 вересня 2018.
  33. (PDF). Statistisches Bundesamt (нім.) . 2017. Архів оригіналу (PDF) за 25 вересня 2018.
  34. . The Fostering Network (англ.) . Архів оригіналу за 24 вересня 2018.
  35. . Statista (англ.) . Архів оригіналу за 25 вересня 2018.
  36. Amar, Élise, Françoise Borderies & Isabelle Leroux (2016). (PDF) (фр.) . Архів оригіналу (PDF) за 19 серпня 2017.
  37. . INSEE (фр.) . Архів оригіналу за 13 вересня 2018.
  38. . Der Spigel (нім.) . №31/1983, 1 серпня 1983 року. Архів оригіналу за 13 січня 2014.
  39. Elmér, Åke (15 november 1983). Större andel barn samhällskontrolleras: "Kinder-Gulag" finns i Västtyskland!. Dagens Nyheter (швед.) .
  40. Коровенкова, Татьяна (8 лютого 2013). (рос.). Салідарнасць. Архів оригіналу за 25 вересня 2018.
  41. . Gazeta.Spb (рос.) . 27 січня 2011 року. Архів оригіналу за 25 вересня 2018.
  42. . Русские в Швеции. 18 листопада 2012 року. Архів оригіналу за 8 липня 2014.

Джерела

  • Olsson L. Dåbarn var lönsamma. Om arbetsdelningen och teknologisk förändring i några svenska industrier under 1800-och 1900-talen. Stockholm. 1980. (швед.)
  • Sandin B. Hemmet, gatan, fabriken eller skolan. Folkundervisning och barnuppfostran i svenska städer 1600—1850. Lund. 1986. (швед.)

Посилання

  • Поддержка семьи в Швеции: 10 фактов [ 29 серпня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
  • Уважение к личности — со школы [ 25 вересня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yuvenalna yusticiya v Shveciyi lat Juvenalis yunackij lat Justitia pravosuddya shvedska sistema zakoniv ustanov ta organizacij sho zdijsnyuyut pravosuddya u spravah nepovnolitnih Na postradyanskomu prostori chasto traplyayetsya pidmina ponyat koli yuvenalnu yusticiyu sprijmayut vinyatkovo yak zahist ditej vid batkivskih zlovzhivan Odnak u yuridichnij praktici v tomu chisli i v Ukrayini pid yuvenalnoyu yusticiyeyu nasampered rozumiyut sudovu sistemu sho rozglyadaye spravi nepovnolitnih pravoporushnikiv i lishe potim zdijsnyuye zahist prav ditini U Shveciyi nemaye okremih yuvenalnih sudiv Zlochini molodi z 15 do 18 rokiv rozglyadayut zvichajni sudi za tiyeyu zh proceduroyu sho i dlya doroslih ale z m yakshimi virokami IstoriyaZ pochatku XVII stolittya Shveciya vpershe zvertaye uvagu na problemi vbogih ditej 1619 roku shvedskij uryad vidav postanovu pro stvorennya v kozhnomu misti dityachih budinkiv dlya bezpritulnih ditej 1624 roku zasnovano Zagalnij abo Velikij dityachij budinok u Stokgolmi U 1650 ti roki shvedi pochali vidkrivati shkoli dlya ditej iz malozabezpechenih simej 1763 go roku vidano korolivskij ukaz pro likarni i dityachi budinki sho pidkreslyuvav vazhlivist vihovannya ditini matir yu ridnoyu abo nazvanoyu Na rannomu etapi dityachi budinki perebuvali v zagalnij sistemi opiki nad zlidaryami Na pochatku XX stolittya v Shveciyi uhvaleno pershij zakon pro zahist ditej barnavardslag Vin pidvishuvav vik karnoyi vidpovidalnosti z 14 do 15 rokiv a takozh dozvolyav zaminiti virok dlya nepovnolitnogo zlochincya 15 18 rokiv primusovim vihovannyam u specialnij ustanovi Zakon pro zahist ditej 1924 361 vid 1924 roku zaminiv zakonodavstvo uhvalene 1902 roku Vidtodi obov yazkovu opiku poshireno i na ditej sho zaznavali nasilstva vdoma Municipalni socialni sluzhbi stali zobov yazani dotrimuyuchis viznachenoyi proceduri vtruchatisya v spravi simej de traplyalisya vipadki nasilstva nad ditmi V zakoni vid 1960 roku 1960 97 osoblivij akcent zrobleno na preventivnij roboti socialnih sluzhb z nepovnolitnimi U Shveciyi fizichne pokarannya ditej u shkolah ta dityachih zakladah zaboronili 1962 go roku U 1979 roci Shveciya stala pershoyu krayinoyu v sviti sho povnistyu zaboronila bud yake fizichne pokarannya ditej bud de v tim chisli i v yiyi rodini 1982 go roku nabuv chinnosti zakon Pro socialnu sluzhbu Socialtjanstlag sho oriyentuye socialnih pracivnikiv na dopomogu i nadannya poslug za principom dobrovilnosti U 1989 roci Shveciya odniyeyu z pershih pidpisala Konvenciyu OON pro prava ditini a uryad krayini stvoriv specialnij institut ombudsmena iz zahistu prav ditej Pershogo ombudsmena u spravah ditej priznacheno 1 lipnya 1993 roku Chinna normativno pravova bazaNateper pitannya zahistu ditej regulyuye zakon Pro socialnu sluzhbu https www riksdagen se sv dokument lagar dokument svensk forfattningssamling socialtjanstlag 2001453 sfs 2001 453 Socialtjanstlag 2001 453 SoL Ce ramkovij zakon de socialnij zahist ditej rozglyadayut sered reshti poslug sho yih nadaye municipalna socialna sluzhba yak ot yak dopomoga litnim nepovnospravnim likuvannya alko i narkozalezhnosti Zakon Pro primusovu opiku nad pidlitkami Lag 1990 52 med sarskilda bestammelser om vard av unga LVU regulyuye proceduru zastosuvannya primusovoyi opiki do dvoh riznih kategorij nepovnolitnih Po pershe ce ti hto narazhaye sebe na nebezpeku cherez vlasnu zalezhnist abo asocialnu povedinku Po druge ce diti i pidlitki yaki zaznayut fizichnogo abo psihologichnogo nasilstva Opiku nad ditmi sho yiyi potrebuyut rozglyadayut yak socialnu dopomogu Pri comu doslidniki vidznachayut vazhlivist rodini v shvedskomu zakonodavstvi metoyu opiki ye stvorennya umov koli ditina za pershoyi zh nagodi zmozhe povernutisya do ridnoyi sim yi Okremi aspekti u spravah nepovnolitnih pravoporushnikiv regulyuye Kriminalnij kodeks Nepovnolitni pravoporushniki v ShveciyiU Shveciyi do kriminalnoyi vidpovidalnosti prityaguyut pidlitkiv sho dosyagli 15 richnogo viku BrB 1 6 Ce vidnosno visokij vik kriminalnoyi vidpovidalnosti porivnyano z reshtoyu yevropejskih derzhav de vin variyuyetsya vid 7 do 18 rokiv Shveciya ne maye okremih yuvenalnih sudiv Zlochini molodi vid 15 do 18 rokiv rozglyadayut zvichajni sudi za tiyeyu zh proceduroyu sho j dlya doroslih vinosyachi odnak m yakshi viroki v takih spravah Yaksho malolitnogo pravoporushnika viznayut za vinnogo zalezhno vid tyazhkosti zlochinu jomu zagrozhuye shtraf BrB 25 umovnij virok BrB 27 viprobuvalnij virok BrB 28 skeruvannya do socialno reabilitacijnogo centru BrB 31 1a abo zh uv yaznennya BrB 26 Osib do 18 rokiv mozhut zasuditi do pozbavlennya voli lishe za vinyatkovih obstavin Vodnochas termin uv yaznennya bude znachno menshe nizh dlya doroslogo za analogichnij zlochin BrB 29 7 BrB 30 5 Primirom yaksho najvishoyu miroyu pokarannya v Shveciyi ye dovichne uv yaznennya to dlya osib yaki ne dosyagli 21 richnogo viku maksimalnij virok to 10 rokiv v yaznici BrB 29 7 BrB 30 5 Odnak u cilomu shvedska model peredbachaye sho pravoporushniki vikom 15 17 rokiv perebuvatimut pid opikoyu municipalnoyi socialnoyi sluzhbi Yiyi diyalnist u comu pitanni viznachayut zakoni Pro socialnu sluzhbu ta Pro primusovu opiku nad pidlitkami Napriklad socialno reabilitacijni centri Ungdomshem sho pochali diyati 1999 go roku rozrahovani na molod 15 17 rokiv U nih pidlitki ne tak vidbuvayut pokarannya yak radshe otrimuyut kvalifikovanu dopomogu Minimalnij termin perebuvannya v takih ustanovah 14 dniv maksimalnij chotiri roki U 2007 roci zaprovadzheno she odin vid pokarannya dlya 15 17 litnih pravoporushnikiv gromadski roboti Zgidno zi zvitom Derzhavnoyi radi z zapobigannya zlochinnosti Brottsforebyggande radet shvedskih nepovnolitnih pravoporushnikiv dedali chastishe zasudzhuyut do gromadskih robit anizh do shtrafiv chi perebuvannya v socialno reabilitacijnih centrah Zahist prav ditejObov yazki municipalnih socialnih sluzhb Zakon Pro socialnu sluzhbu viznachaye sho vsi rishennya yaki stosuyutsya ditini mayut uhvalyuvatisya suto v interesah samoyi ditini Pid ditmi zakon rozumiye osib sho ne dosyagli 18 rokiv SoL Kar 1 2 Vidpovidno do zakonu derzhavna socialna sluzhba zobov yazana pracyuvati nad zabezpechennyam normalnih umov dlya ditej ta molodi u tisnij spivpraci z sim yami spriyati yihnomu osobistomu fizichnomu ta socialnomu rozvitku aktivno protidiyati alko narko dopingovij ta igrovij zalezhnosti sered molodi Takozh socsluzhbi povinni stezhiti shob nepovnolitni ne perebuvali v nebezpechnomu seredovishi Socialni pracivniki musyat tisno spivpracyuvati z batkami dlya zabezpechennya vsogo nalezhnogo zahistu j pidtrimki ditej ta molodi z grup riziku V interesah ditini voni mozhut nadavati opiku ta vihovannya poza domivkoyu SoL Kar 5 1 Vzyattya pid opiku Zakon zobov yazuye pracivnikiv u zakladah yaki pracyuyut iz ditmi negajno povidomlyati socialnij sluzhbi koli voni diznayutsya chi pidozryuyut sho nepovnolitnij zaznaye nasilstva SoL Kar 14 Otrimavshi takij signal socialna sluzhba povinna odrazu zh ociniti chi ne potrebuye ditina nevidkladnogo zahistu Pislya cogo sluzhba maye 14 dniv shob uhvaliti rishennya pro pochatok rozsliduvannya SoL Kar 11 1 a Za vinyatkom osoblivih vipadkiv vono maye buti zavershene protyagom chotiroh misyaciv Zgidno iz zakonom rozsliduvannya treba provoditi bez zajvih nezruchnostej i v razi potrebi zi zaluchennyam ekspertiv Zacikavlenih osib slid proinformuvati sho rozpochato rozsliduvannya SoL Kar 11 2 Yaksho viyavlyayetsya sho nepovnolitnij potrebuye opiki poza domivkoyu treba rozrobiti plan nadannya takoyi opiki SoL 3 Iz 2013 roku socialni pracivniki zobov yazani vrahovuvati dumku samoyi ditini nastilki naskilki ta zdatna yiyi visloviti Yaksho tilki ditini ne zagrozhuye pryama nebezpeka bud yaki rishennya uhvalyuyetsya za pogodzhennyam iz batkami i z urahuvannyam interesiv usih storin Rishennya vzyati nepovnolitnogo pid opiku mozhut uhvaliti yaksho vin zaznaye fizichnogo chi psihologichnogo nasilstva nepravomirnoyi ekspluataciyi napriklad seksualnoyi ekspluataciyi chi nepomirnoyi fizichnoyi praci yaksho ditina zanehayana abo umovi v sim yi zagrozhuyut yiyi zdorov yu i rozvitku LVU 2 nepovnolitnij sam narazhaye na nebezpeku svoye zdorov ya i rozvitok cherez narko alko ta inshi zalezhnosti asocialnu povedinku chi kriminalni diyannya LVU 3 Rishennya pro vzyattya pid opiku uhvalyuye administrativnij sud pershoyi instanciyi forvaltningsratten na pidstavi zvernennya municipalnoyi socialnoyi sluzhbi LVU 4 Na sud zaproshuyut usi prichetni storoni Spravu rozglyadayut suddya i troye chleniv sudovoyi kolegiyi peresichni shvedi zazvichaj povazhni u svoyij gromadi lyudi Pitannya pro primusovu opiku sluhayut u zakritomu rezhimi bez dopusku gromadskosti ale pri zacikavlenih storonah Socialna sluzhba mozhe samostijno ne chekayuchi sudu uhvaliti rishennya pro nevidkladne vzyattya pid opiku osobi do 20 ti rokiv koli ta potrebuye specialnogo pikluvannya abo koli ye pryama zagroza dlya rozsliduvannya chi dlya zdorov ya i rozvitku nepovnolitnogo LVU 6 V takomu razi socsluzhba povinna protyagom tizhnya peredati ce rishennya do administrativnogo sudu na pereglyad ta zatverdzhennya Yaksho vona cogo ne zrobit rishennya pro nevidkladne vzyattya pid opiku skasovuyetsya LVU 7 Rishennya socialnoyi sluzhbi mozhna oskarzhiti v administrativnomu sudi LVU 41 Na jogo rishennya takozh mozhna podati apelyaciyu do administrativnogo sudu drugoyi instanciyi kammarratten Yaksho v rezultati ditinu berut pid opiku socsluzhba pershochergovo povinna rozglyanuti variant prozhivannya ditini u yiyi rodichiv keruyuchis pri comu interesami nepovnolitnogo Nove misce prozhivannya ditini maye vidpovidati yiyi potrebam SoL Kar 6 Kinceva meta opiki yakomoga shvidshe povernuti ditinu v ridnu sim yu do biologichnih batkiv Z patronazhnoyu sim yeyu abo ustanovoyu sho prijmaye ditinu socialna sluzhba ukladaye ugodu U nij perelicheno obov yazki novoyi domivki iz zahistu ta pidtrimki ditini Sluzhba takozh zabezpechuye specialnu pidgotovku i suprovid lyudej yaki nadayut ci poslugi Za rozmishenoyu poza domom ditinoyu zakriplyuyetsya spivrobitnika socialnoyi sluzhbi yakij pidtrimuye kontakt iz nepovnolitnim SoL Kar 6 Socsluzhba retelno vidstezhuye yakist opiki sho nadayetsya ditini yiyi regulyarno providuyut spilkuyutsya z neyu i z novimi opikunami SoL Kar 6 Sluzhba takozh vidpovidaye za zadovolennya potreb nepovnolitnogo v spilkuvanni z batkami ta opikunami Vona uhvalyuye rishennya pro mozhlivist takogo spilkuvannya i pro te chi bude vidome batkam i opikunam nove misce prozhivannya ditini LVU 14 Sho pivroku socialna sluzhba zobov yazana pereglyadati svoye rishennya pro opiku shob viznachiti chi ditina nadali yiyi potrebuye SoL Kar 6 Osobliva rol u roboti socsluzhbi nalezhit gromadskosti Rishennya uhvalyuye kolegiya avtoritetnih gromadyan za rekomendaciyeyu socialnih pracivnikiv taki zh vplivovi u svoyij gromadi zhiteli vhodyat do skladu sudu pershoyi instanciyi ZastosuvannyaU 2014 roci pid dobrovilnoyu opikoyu za pidtrimki socsluzhb SoL perebuvali 22 333 a pid primusovoyu opikoyu vidpovidno do zakonu LVU 6 983 nepovnolitnih Stanom na 1 listopada 2016 roku v Shveciyi pid cilodobovoyu opikoyu perebuvali 21 642 ditej Iz nih 15 817 perebuvali pid dobrovilnoyu opikoyu za pidtrimki socsluzhb SoL 5 234 pid primusovoyu opikoyu vidpovidno do zakonu LVU i 591 pid nevidkladnoyu opikoyu LVU Prichini perebuvannya pid primusovoyu opikoyu rozpodilyayutsya tak 79 6 problemi vdoma 16 7 pogana povedinka nepovnolitnih 3 6 i te j inshe Doslidzhennya svidchat sho v praktici socpracivnikiv dlya primusovoyi i osoblivo dlya nevidkladnoyi opiki neobhidna nayavnist u rodini ne odniyeyi a cilogo buketa problem zazvichaj pidkriplena pryamimi dokazami nasilstva ta nebazhannyam batkiv zminiti vlasnu povedinku i krashe pikluvatisya pro ditinu U suchasnij Shveciyi siroti ta neblagopoluchni diti zazvichaj potraplyayut do patronazhnoyi sim yi 60 9 vzyatih pid opiku za zakonom SoL i 71 5 vzyatih pid primusovu opiku za zakonom LVU a takozh do budinku dlya opiki chi prozhivannya HVB hem hem for vard eller boende 32 9 i 13 2 shodo kozhnogo zakonu vidpovidno sv mozhe nadavati doglyad likuvannya pidtrimku abo osvitu Voni mayut riznu specializaciyu napriklad dopomoga v podolanni zalezhnostej abo rozmishennya pribulih bez suprovodu ditej bizhenciv U grupi riziku diti z neputyashih rodin de batki ne pracyuyut i zhivut na dopomogu Chasto gusto ce sim yi migrantiv abo bizhenciv z krayin Blizkogo Shodu i Afriki adzhe zgidno z doslidzhennyam yihnye finansove stanovishe ne viriznyayetsya stabilnistyu i same ce ye golovnim faktorom riziku Vid seredini 2000 h rr zrostaye kilkist ditej bizhenciv bez suprovodu yakim socialni sluzhbi takozh nadayut opiku Porivnyannya z inshimi krayinami Doslidniki vidznachayut sho statistika opiki nad ditmi v Shveciyi perebuvaye na odnomu rivni z reshtoyu yevropejskih krayin organi opiki viluchayut bilshe ditej nizh v Angliyi ta Irlandiyi ale menshe nizh u Finlyandiyi i Norvegiyi Situaciyu zi vzyattyam pid opiku ditej u Shveciyi skladno porivnyuvati z inshimi sistemami cherez osoblivosti vedennya statistiki v riznih derzhavah U Shveciyi zavedeno fiksuvati kozhen vipadok vzyattya pid opiku nepovnolitnogo Tobto yaksho ditinu zabirali z rodini dekilka raziv uprodovzh roku kozhen iz cih vipadkiv vrahovuyetsya okremo Do togo zh Golovne upravlinnya ohoroni zdorov ya ta socialnogo zabezpechennya Socialstyrelsen vklyuchaye v zagalnu statistiku i kilkist nepovnolitnih uzyatih pid opiku cherez domashnye nasilstvo i tih kogo vzyali pid opiku cherez asocialnu povedinku karni diyannya ta zgubni zalezhnosti U deyakih krayinah ci vipadki fiksuyut okremo Ta odnak iz urahuvannyam cih osoblivostej shvedsku statistiku za 2016 rik mozhna porivnyati z danimi v inshih krayinah vklyuchno z Ukrayinoyu Primirom za cilij rik u Shveciyi pid opikoyu perebuvali 29 473 ditini sho za sukupnogo chisla nepovnolitnih u krayini 2 291 000 skladaye 1 28 V Ukrayini stanom na sichen 2017 roku majzhe 106 tis ditej abo 1 5 usogo dityachogo naselennya krayini zhilo i vihovuvalosya v internatah U Rosijskij Federaciyi v 2016 roci z rodin vilucheno 300 tisyach nepovnolitnih pri sukupnij kilkosti nepovnolitnih 29 573 971 cholovik stanom na 1 sichnya 2017 roku sho stanovit 1 01 usiyeyi vikovoyi grupi U Polshi pri zagalnij kilkosti ditej do 18 rokiv 6 902 000 cholovik pid opikoyu v 2016 2017 rr perebuvala 73 261 ditina 55 761 u simejnih dityachih budinkah ta 17 500 v derzhavnih ustanovah blizko 1 06 vid zagalnogo chisla nepovnolitnih V Nimechchini stanom na 31 grudnya 2015 roku z 12 908 000 ditej u zakladah opiki perebuvalo 78 589 abo 0 6 2016 go roku v Velikij Britaniyi pid opikoyu perebuvalo 82 830 ditej sho skladaye 0 54 vid yihnoyi zagalnoyi kilkosti 15 455 800 U Franciyi 145 640 ditej vihovuvalosya poza domivkoyu stanom na 31 grudnya 2014 roku 0 93 vid sukupnoyi kilkosti 15 597 848 KritikaHocha Shveciya poslidovno pracyuye nad zahistom prav ditej yiyi socialni sluzhbi vzhe viddavna chas vid chasu zaznayut kritiki v ZMI Napriklad u serpni 1983 roku v nimeckomu zhurnali Der Spiegel FRN vijshla stattya Kindergulag im Sozialstaat Schweden Dityachij GULAG u derzhavi zagalnogo dobrobutu Shveciya de avtor povidomlyav sho policiya j socialni sluzhbi mogli viluchati ditej bez vagomih na te pidstav U vidpovid na cej material uchenij sociolog Ake Elmer u providnij shvedskij gazeti Dagens Nyheter porivnyav kilkist uzyatih pid opiku ditej u Shveciyi i FRN U Nimechchini u vidsotkovomu spivvidnoshenni takih ditej viyavilosya bilshe 1 Arhivovano 25 veresnya 2018 u Wayback Machine Na postradyanskomu prostori u ZMI ta blogah chas vid chasu z yavlyayutsya materiali z rozpovidyami pro te yak shvedski socsluzhbi bezpidstavno viluchayut ditej u batkiv zi Shidnoyi Yevropi Z inshogo boku ZMI ta blogi takozh publikuyut materiali sho rozpovidayut pro specifiku roboti shvedskih socialnih sluzhb z nepovnolitnimi Z nih viplivaye sho socsluzhbi zobov yazani reaguvati na signali pro neblagopoluchchya ditini Voni rozglyadayut situaciyu vidpovidno do chitko propisanoyi proceduri u spilkuvanni z ditinoyu yiyi batkami ta otochennyam Viluchennya nepovnolitnogo z rodini ce krajnij zahid do yakogo vdayutsya nadzvichajno ridko i lishe u vinyatkovih vipadkah Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yuvenalna yusticiya v ShveciyiZlochinnist u Shveciyi Yuvenalna yusticiya Konvenciya OON pro prava ditini Deklaraciya prav ditini Save the ChildrenPrimitkiHess Karen M 2009 angl Wadsworth Arhiv originalu za 24 veresnya 2018 Procitovano 24 veresnya 2018 Bondar Oksana 7 veresnya 2015 roku Postimees ros Arhiv originalu za 25 veresnya 2018 Hollander Anna amp Michael Tarnfalk 26 lyutogo 2017 roku Law Explorer Arhiv originalu za 24 veresnya 2018 Stadsarkivet shved 12 lyutogo 2015 roku Arhiv originalu za 24 veresnya 2018 Procitovano 24 veresnya 2018 roku Svensson Jan 2001 PDF shved s 18 20 Arhiv originalu PDF za 19 travnya 2006 Procitovano 24 veresnya 2018 Lundstrom T 1993 Tvangsomhandertagande av barn Compulsory care of children Stockholms Universitet Institutionen for socialt arbete shved Stockholm SOU 2009 68 2009 s 106 Arhiv originalu za 24 veresnya 2018 Procitovano 24 veresnya 2018 Durrant Joan E 2011 Attitudes towards physical punishment in Sweden U Freeman Michael ed red Martinus Nijhoff Publishers s 371 Arhiv originalu za 24 veresnya 2018 Procitovano 24 veresnya 2018 Sweden ru 28 travnya 2018 roku Arhiv originalu za 29 serpnya 2018 Cato Mats 1 2014 Advokaten shved Arhiv originalu za 24 veresnya 2018 Sweden se angl 27 chervnya 2018 roku Arhiv originalu za 24 veresnya 2018 Procitovano 24 veresnya 2018 roku Sveriges Riksdag shved Arhiv originalu za 24 veresnya 2018 Procitovano 24 veresnya 2018 roku Sveriges Riksdag shved Arhiv originalu za 24 veresnya 2018 Procitovano 24 veresnya 2018 roku Svensson Gustav amp Staffan Hojer 2016 Placing children in state care in Sweden decision making bodies laypersons and legal framework U Burns Kenneth Tarja Poso amp Marit Skivenes red angl Oxford University Press Arhiv originalu za 24 veresnya 2018 Procitovano 24 veresnya 2018 Jareborg N amp J Zila 2000 Straffrattens pafoljdslara shved Stockholm Norstedts Sveriges Riksdag shved Arhiv originalu za 29 veresnya 2019 Procitovano 24 veresnya 2018 roku Hols Karen 2 veresnya 2011 roku The Local angl Arhiv originalu za 24 veresnya 2018 Tillampningen av lagen 1990 52 med sarskilda besttammelser om vard av unga shved Stockholm Socialstyrelsen 1997 s 27 Sveriges Domstolar shved 16 lyutogo 2017 rou Arhiv originalu za 24 veresnya 2018 PDF Socialstyrelsen Gruden 2015 roku Arhiv originalu PDF za 19 zhovtnya 2016 Sundell K amp Egelund T 2000 Barnavardsutredningar En kunskapsoversikt shved Stockholm Gothia CUS Lunden Karin 2004 PDF shved Psykologiska institutionen Arhiv originalu PDF za 24 veresnya 2018 Procitovano 24 veresnya 2018 Socialstyrelsen 2017 Arhiv originalu za 24 veresnya 2018 Socialpolitik 22 lyutogo 2018 roku Arhiv originalu za 31 lipnya 2020 PDF SCB shved 2017 Arhiv originalu PDF za 20 zhovtnya 2017 Ukrinform ukr 29 sichnya 2017 roku Arhiv originalu za 25 veresnya 2018 Newsru com ros 30 travnya 2017 roku Arhiv originalu za 25 veresnya 2018 Rosstat ros Arhiv originalu za 25 veresnya 2018 Stowarzyszenie Polski Komitet Narodowy UNICEF pol Arhiv originalu za 25 veresnya 2018 Glowny Urzand Statzstyczny pol 16 travnya 2018 roku Arhiv originalu za 25 veresnya 2018 Glowny Urzand Statzstyczny pol 2017 Arhiv originalu za 25 veresnya 2018 Statista nim Arhiv originalu za 25 veresnya 2018 PDF Statistisches Bundesamt nim 2017 Arhiv originalu PDF za 25 veresnya 2018 The Fostering Network angl Arhiv originalu za 24 veresnya 2018 Statista angl Arhiv originalu za 25 veresnya 2018 Amar Elise Francoise Borderies amp Isabelle Leroux 2016 PDF fr Arhiv originalu PDF za 19 serpnya 2017 INSEE fr Arhiv originalu za 13 veresnya 2018 Der Spigel nim 31 1983 1 serpnya 1983 roku Arhiv originalu za 13 sichnya 2014 Elmer Ake 15 november 1983 Storre andel barn samhallskontrolleras Kinder Gulag finns i Vasttyskland Dagens Nyheter shved Korovenkova Tatyana 8 lyutogo 2013 ros Salidarnasc Arhiv originalu za 25 veresnya 2018 Gazeta Spb ros 27 sichnya 2011 roku Arhiv originalu za 25 veresnya 2018 Russkie v Shvecii 18 listopada 2012 roku Arhiv originalu za 8 lipnya 2014 DzherelaOlsson L Dabarn var lonsamma Om arbetsdelningen och teknologisk forandring i nagra svenska industrier under 1800 och 1900 talen Stockholm 1980 shved Sandin B Hemmet gatan fabriken eller skolan Folkundervisning och barnuppfostran i svenska stader 1600 1850 Lund 1986 shved PosilannyaPodderzhka semi v Shvecii 10 faktov 29 serpnya 2018 u Wayback Machine ros Uvazhenie k lichnosti so shkoly 25 veresnya 2018 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ