Щербак Олександр Юхимович

|портрет= |Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Щербак Олександр Юхимович
Народився	30 серпня 1863(1863-08-30) Ніжин, Чернігівська губернія
Помер	23 квітня 1934(1934-04-23) (70 років) Севастополь
Поховання	Севастополь
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	лікар
Alma mater	Петербурзька військово-медичної академії
Заклад	Імператорський Варшавський університет
Вчене звання	Приват-доцент, професор
Науковий ступінь	Доктор медицини
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Щербак.

Олександр Юхимович Щербак (* 30 серпня 1863, Ніжин — † 23 квітня 1934, Севастополь) — український лікар-невропатолог, психіатр й фізіотерапевт, доктор медицини, професор, заслужений діяч науки СРСР.

Біографія

Народився в місті Ніжині Чернігівської губернії. Освіту здобував в гімназії при Історико-філологічному інституті, яку закінчив у 1881 році з золотою медаллю. Після закінчення гімназії вступив на медичний факультет Київського університету, проте згодом перевівся на третій курс Петербурзької Військової Медичної Академії, яку закінчив у 1887 році, отримавши ступінь лікаря.

В 1890 році в Санкт-Петербурзі захищає дисертацію на тему «Матеріали до вчення про залежність фосфорного обміну від посиленої або послабленої діяльності головного мозку», отримує ступінь доктора медицини та їде у відрядження за кордон. Поотягом 1891–1894 років працює в Парижі та Німеччині, проходить стажування у відомого психіатра Жана-Мартена Шарко.

В 1894 році одночасно призначений приват-доцентом Військово-медичної академії та професором Варшавського університету по кафедрі нервових та душевних хвороб. З 1 січня 1894 року затверджений екстраординарним, а з 1897 року — ординарним професором. У Варшаві організував курси викладання нервових хвороб, судової психіатрії та фізіологічної психології.

З 1911 року мешкав у Севастополі. В 1914 році очолив у Ялті, яким керував до смерті в 1934 році.

Помер 23 квітня 1934 року, похований на міському цвинтарі Севастополя. Іменем Щербака названо водолікарню у Луганську.

Наукова спадщина

Автор понад 150 праць з питань , невропатології, психіатрії, курортології та фізіотерапії, у тому числі підручника «Клинические лекции по нервным и душевным болезням» (1901).

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
• Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — 856 с. — С. 821.

Посилання

• Українці в світі^{[недоступне посилання]}