Щасли́ве (до 1945 року — Бюю́к-Озенба́ш, крим. Büyük Özenbaş, рос. Счастливое) — село в Україні, в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим. Підпорядковане Зеленівській сільській раді.
село Щасливе | |
---|---|
Вид на село Щасливе з боку скелі Орлиний Заліт | |
Країна | Україна |
Регіон | Автономна Республіка Крим |
Район/міськрада | Бахчисарайський район |
Рада | Зеленівська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA01020190060074109 |
Облікова картка | Щасливе |
Основні дані | |
Населення | 415 |
Поштовий індекс | 98476 |
Телефонний код | +380 6554 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 44°34′37″ пн. ш. 34°04′06″ сх. д. / 44.57694° пн. ш. 34.06833° сх. д.Координати: 44°34′37″ пн. ш. 34°04′06″ сх. д. / 44.57694° пн. ш. 34.06833° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 387 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Зелене, вул. Поштова, 3 |
Карта | |
Щасливе | |
Щасливе | |
Мапа | |
Щасливе у Вікісховищі |
Опис
Розташоване на південному сході району.
В селі понад 150 дворів, в яких, за переписом 2001 року, проживає 415 людей. Площа — 37 гектарів.
В селі працює медпункт, магазини, діє мечеть Бююк-Озенбаш Джамісі.
Географія
Щасливе розташоване на крайньому південному сході району, у верхів'ях долини річки Бельбек, біля західного підніжжя хребта гори Ай-Петрі. В селі, власне, і народжується річка Бельбек, утворюючись від злиття витоків — річок Кючюк-Озенбаш, Бююк-Озенбаш і . Село лежить на висоті 360 метрів над рівнем моря.
Територіально село знаходиться за 14 км від розвилки на 30-му кілометрі автомобільної траси Бахчисарай — Ялта. Відстань до Бахчисараю — близько 43 кілометрів, найближча залізнична станція — Сірень — близько 33 км. Сусідні села: Многоріччя (1,5 км), Зелене (4,5 км), Богатир (7 км). На північній околиці села в 1963 році, перегородивши вузьку V-подібну долину греблею, створено Щасливенське водосховище, призначене для постачання питною водою Великої Ялти. З цієї ж мети в грудні 1963 року на південь від села був прокладений під Ай-Петрі, на глибині 650 метрів, водоводний тунель довжиною 7 км, з яких 216 м вода самопливом надходить на Південне узбережжя Криму.
Історія
Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2012) |
Історична назва Щасливого — Бююк-Озенбаш. Історію села простежують з XV століття, але наявність в околицях села таврійських поховань, так званих «Кам'яних ящиків», дозволяють припустити про заселення місця з часів до нашої ери.
Часи Феодоро та Османської імперії
До падіння у 1475 році Мангупа, село, як і вся округа, була заселена нащадками готів, що змішалися з корінним населенням, і належала князівству Феодоро, входячи, мабуть, у вотчину великого церковно-феодального комплексу Х — XV століть на горі Бойка. Після загибелі князівства село було приєднано до Османської імперії і увійшло до складу Мангупського кадилик Кефінського еялету. За свідченням турецького мандрівника XVI століття Евлії Челебі, гори південно-західного Криму називалися Татскім Ілем і місцеві жителі складали у війську Кримських ханів свого роду еліту — стрільців і артилеристів. У ті самі роки вперше зустрічається згадка села Озенбаш — у джізйе Дефтера Ліва-і Кефе (османській податкової відомості) 1652 року, де перераховуються два десятки грецьких імен. Але у Відомості про виведених з Криму християн О. В. Суворова від 18 вересня 1778 село не значиться: або греків до того часу в Озенбаші не залишилося, або, що нерідко траплялося під час того переселення, християни, щоб не виїжджати, терміново прийняли іслам .
У Кримському ханстві Озенбаш входив в Мангупської кадилик Бахчисарайського каймаканства, що зафіксовано в Камеральному описі Криму 1784 року, там же записані три села: Узенбаш, «Інший Узенбаш» і «Третій Узенбаш». У ханстві село пробуло всього 9 років: від здобуття ханством незалежності 1774 року до анексії Криму Російською імперією 1783 року.
Відомі особистості
В поселенні народився:
- Османов Сейтумер Османович (1907-2008) — кримськотатарський і узбецький іхтіолог і паразитолог.
Примітки
- . Архів оригіналу за 19 грудня 2011. Процитовано 14 січня 2012.
- . Архів оригіналу за 27 жовтня 2014. Процитовано 6 лютого 2012.
- . Архів оригіналу за 1 вересня 2010. Процитовано 6 лютого 2012.
- Зеленовська сільрада[недоступне посилання з червня 2019]
- . Архів оригіналу за 13 листопада 2017. Процитовано 10 лютого 2012.
- Эвлия Челеби. Книга путешествий. Изд. 1999 г.[недоступне посилання з червня 2019]
- Из джизйе дефтера Лива-и Кефе 1652 г.
- . Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 10 лютого 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shasli ve do 1945 roku Byuyu k Ozenba sh krim Buyuk Ozenbas ros Schastlivoe selo v Ukrayini v Bahchisarajskomu rajoni Avtonomnoyi Respubliki Krim Pidporyadkovane Zelenivskij silskij radi selo ShasliveVid na selo Shaslive z boku skeli Orlinij ZalitVid na selo Shaslive z boku skeli Orlinij ZalitKrayina UkrayinaRegion Avtonomna Respublika KrimRajon miskrada Bahchisarajskij rajonRada Zelenivska silska radaKod KATOTTG UA01020190060074109Oblikova kartka Shaslive Osnovni daniNaselennya 415Poshtovij indeks 98476Telefonnij kod 380 6554Geografichni daniGeografichni koordinati 44 34 37 pn sh 34 04 06 sh d 44 57694 pn sh 34 06833 sh d 44 57694 34 06833 Koordinati 44 34 37 pn sh 34 04 06 sh d 44 57694 pn sh 34 06833 sh d 44 57694 34 06833Serednya visota nad rivnem morya 387 mMisceva vladaAdresa radi s Zelene vul Poshtova 3KartaShasliveShasliveMapa Shaslive u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Shaslive OpisRoztashovane na pivdennomu shodi rajonu V seli ponad 150 dvoriv v yakih za perepisom 2001 roku prozhivaye 415 lyudej Plosha 37 gektariv V seli pracyuye medpunkt magazini diye mechet Byuyuk Ozenbash Dzhamisi GeografiyaShaslive roztashovane na krajnomu pivdennomu shodi rajonu u verhiv yah dolini richki Belbek bilya zahidnogo pidnizhzhya hrebta gori Aj Petri V seli vlasne i narodzhuyetsya richka Belbek utvoryuyuchis vid zlittya vitokiv richok Kyuchyuk Ozenbash Byuyuk Ozenbash i Selo lezhit na visoti 360 metriv nad rivnem morya Teritorialno selo znahoditsya za 14 km vid rozvilki na 30 mu kilometri avtomobilnoyi trasi Bahchisaraj Yalta Vidstan do Bahchisarayu blizko 43 kilometriv najblizhcha zaliznichna stanciya Siren blizko 33 km Susidni sela Mnogorichchya 1 5 km Zelene 4 5 km Bogatir 7 km Na pivnichnij okolici sela v 1963 roci peregorodivshi vuzku V podibnu dolinu grebleyu stvoreno Shaslivenske vodoshovishe priznachene dlya postachannya pitnoyu vodoyu Velikoyi Yalti Z ciyeyi zh meti v grudni 1963 roku na pivden vid sela buv prokladenij pid Aj Petri na glibini 650 metriv vodovodnij tunel dovzhinoyu 7 km z yakih 216 m voda samoplivom nadhodit na Pivdenne uzberezhzhya Krimu IstoriyaCej rozdil potrebuye dopovnennya lyutij 2012 Istorichna nazva Shaslivogo Byuyuk Ozenbash Istoriyu sela prostezhuyut z XV stolittya ale nayavnist v okolicyah sela tavrijskih pohovan tak zvanih Kam yanih yashikiv dozvolyayut pripustiti pro zaselennya miscya z chasiv do nashoyi eri Chasi Feodoro ta Osmanskoyi imperiyi Do padinnya u 1475 roci Mangupa selo yak i vsya okruga bula zaselena nashadkami gotiv sho zmishalisya z korinnim naselennyam i nalezhala knyazivstvu Feodoro vhodyachi mabut u votchinu velikogo cerkovno feodalnogo kompleksu H XV stolit na gori Bojka Pislya zagibeli knyazivstva selo bulo priyednano do Osmanskoyi imperiyi i uvijshlo do skladu Mangupskogo kadilik Kefinskogo eyaletu Za svidchennyam tureckogo mandrivnika XVI stolittya Evliyi Chelebi gori pivdenno zahidnogo Krimu nazivalisya Tatskim Ilem i miscevi zhiteli skladali u vijsku Krimskih haniv svogo rodu elitu strilciv i artileristiv U ti sami roki vpershe zustrichayetsya zgadka sela Ozenbash u dzhizje Deftera Liva i Kefe osmanskij podatkovoyi vidomosti 1652 roku de pererahovuyutsya dva desyatki greckih imen Ale u Vidomosti pro vivedenih z Krimu hristiyan O V Suvorova vid 18 veresnya 1778 selo ne znachitsya abo grekiv do togo chasu v Ozenbashi ne zalishilosya abo sho neridko traplyalosya pid chas togo pereselennya hristiyani shob ne viyizhdzhati terminovo prijnyali islam U Krimskomu hanstvi Ozenbash vhodiv v Mangupskoyi kadilik Bahchisarajskogo kajmakanstva sho zafiksovano v Kameralnomu opisi Krimu 1784 roku tam zhe zapisani tri sela Uzenbash Inshij Uzenbash i Tretij Uzenbash U hanstvi selo probulo vsogo 9 rokiv vid zdobuttya hanstvom nezalezhnosti 1774 roku do aneksiyi Krimu Rosijskoyu imperiyeyu 1783 roku Vidomi osobistostiV poselenni narodivsya Osmanov Sejtumer Osmanovich 1907 2008 krimskotatarskij i uzbeckij ihtiolog i parazitolog PrimitkiShaslive u sestrinskih VikiproyektahPortal Krim Oznachennya u Vikislovniku Proyekt Naseleni punkti Ukrayini Proyekt Krim Shaslive u Vikishovishi Arhiv originalu za 19 grudnya 2011 Procitovano 14 sichnya 2012 Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2014 Procitovano 6 lyutogo 2012 Arhiv originalu za 1 veresnya 2010 Procitovano 6 lyutogo 2012 Zelenovska silrada nedostupne posilannya z chervnya 2019 Arhiv originalu za 13 listopada 2017 Procitovano 10 lyutogo 2012 Evliya Chelebi Kniga puteshestvij Izd 1999 g nedostupne posilannya z chervnya 2019 Iz dzhizje deftera Liva i Kefe 1652 g Arhiv originalu za 11 sichnya 2020 Procitovano 10 lyutogo 2012