Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Штефан Лук ян рум ştefan Luchian 1 лютого 1868 Штефанешти 27 червня 1916 Бухарест румунський художник імпресіоніст Штефа

Штефан Лук'ян

Штефан Лук'ян

Штефан Лук'ян (рум. Ştefan Luchian; 1 лютого 1868 Штефанешти — 27 червня 1916 Бухарест) — румунський художник-імпресіоніст.

Штефан Лук'ян
Ștefan Luchian
image
Народження1 (13) лютого 1868[1]
Штефенешть, Ботошань, Румунія
Смерть28 червня 1916(1916-06-28)[2][3] (48 років)
 Бухарест, Румунія[5]
Похованняцвинтар Беллу і Центральний цвинтар Кишинева
КраїнаРумунія
Жанрпортрет
НавчанняМюнхенській академії витончених мистецтв
Діяльністьхудожник, pastellist, аквареліст
Напрямокхудожник-імпресіоніст
Роки творчості1884-1913
ПокровительАлександру Богдан-Пітешть
ВчительТеодор Аман, Георге Таттареску, d, d і Адольф Вільям Бугро
ЧленРумунська академія
Твори"Хризантеми", "Весна", "Оголена", "Амазонка", "Пастушка", "Мати і дитя"
Роботи в колекціїd
Автографimage
image Штефан Лук'ян у Вікісховищі

Життя та творчість

Штефан Лук'ян народився в родині майора Думітру Лук'яна. У 1873 році його сім'я переїжджає до Бухареста. З 1879 року майбутній художник навчається в столичній гімназії, а з 1885 року — в художній школі у Теодора Амана та Ґеорґе Таттареску. Водночас юнак вступає до класу флейти Бухарестської Консерваторії. У 1889 році приїжджає до Німеччини та продовжує свою освіту в Мюнхенській академії витончених мистецтв під керівництвом професора Йогана Каспара Гертеріха. У 1891—1893 роках Лук'ян живе в Парижі. Тут він вступає до академії Жюліана і вчиться у Вільяма Адольфа Бугро і Тоні Робера-Флері. Першу відому картину художник написав у 1884 році.

Перша виставка творів Лук'яна відбулася в 1890 році в Бухаресті, в галереї Cercul artistic. Після свого повернення з Парижа він знову виставляє свої полотна на одній з виставок Cercul artistic. У 1894 році митця обрано в журі Щорічної виставки сучасних художників (Expoziţia anuală a artiştilor în viaţă) в якій він згодом візьме участь виставивши на показ вісім картин. У 1894 році провадив у своїй майстерні спільну експозицію з Титусом Александреску, а у 1895 році — з Костянтином Артачіно. На початку 1898 року виставляє 21 картину на експозиції групи Ілеана (Ileana). Між травнем і вереснем цього ж року розписує інтер'єр кафедрального собору румунського міста Александрія. Наприкінці 1898 року важко хворіє, страждаючи на інфекційне зараження спинного мозку (від чого згодом і помре).

У травні-червні 1899 року Лук'ян робить настінні розписи в кафедральному соборі Тулчі. Того ж року виставляє свої картини, вже вдруге, на Щорічній виставці сучасних художників (Expoziţia anuală a artiştilor în viaţă). У 1900 році два його полотна демонстрували на паризькій Всесвітній виставці. У 1900 році також в світ виходить перше видання Revista literară şi artistică «Ileana» (Літературний і мистецький огляд групи «Ілеана»), в якому один з розділів присвячений мистецтву Лук'яна. У травні 1901 року виставляє 11 своїх картин на художньо-скульптурній експозиції в бухарестському Атенеумі. Наприкинці цього ж року, перебуваючи у дуже важкому стані та напівпаралізованим, потрапляє в Пантелеймонов шпипаль Бухареста, де перебуває до березня 1902 року.

У 1903 році Лук'ян бере участь в міжнародній художній виставці в Афінах. В 1904 році організовує дві персональні виставки в бухарестському Атенеумі. У 1905 році гамбургське мистецьке товариство на тривалий час виставляє його полотно «Хризантеми». Надалі виставляв свої полотна в Атенеумі у 1907, 1908, 1910 та 1914 роках. У 1909 році нагороджено Medalia Bene Merenti 1-го класу. При відкритті музею А. Сіму в Бухаресті у 1911 році показано 12 його робіт. У 1911 році стан здоров'я художника знову погіршився, і його направлено на лікування в санаторій. Останні роки митець був майже повністю паралізований і писав свої останні картини сидячи на стільці. Через паралізовані ноги згодом почали відмовляти і руки в художника, як наслідок він продовжував писав картини з спеціальною підставкою під лікоть. Потім перестали слухатися пальці рук і йому примотували пензель до руки. На останніх етапах хвороби Лук'ян писав картини тримаючи пензель в зубах. Останні полотна датуються 1913 роком. Через неправдиві чутки, нібито він підписував своїм ім'ям чужі полотна, був звинувачений в обмані і шахрайстві.

У 1981 році про життя художника в Румунії знято художній фільм «Лук'ян» (Luchian) — режисер Ніколае Мергіняну, головну роль виконав Йон Карамітру.

Похований в Бухаресті на цвинтарі Беллу.

Галерея

  • image
    Березовий гай
  • image
    Інтер'єр
  • image
    Піхота в бою
  • image
    Оголена
  • image
    Пастушка
  • image
    Мати і дитя
  • image
    Весна
  • image
    Амазонка
  • image
    Жіноча робота
  • image
    Літературне зібрання

Посилання

  • Избранные работы Ш.Лукьяна

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. Costache I. D. Luchian, Ştefan // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T052321
    d:Track:Q217595d:Track:Q56691875d:Track:Q103952824d:Track:Q810196d:Track:Q21431157d:Track:Q1547776
  5. Лукьян Штефан // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  6. RKDartists
    d:Track:Q17299517

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shtefan Luk yan rum Stefan Luchian 1 lyutogo 1868 Shtefaneshti 27 chervnya 1916 Buharest rumunskij hudozhnik impresionist Shtefan Luk yanȘtefan LuchianNarodzhennya1 13 lyutogo 1868 1 Shtefenesht Botoshan RumuniyaSmert28 chervnya 1916 1916 06 28 2 3 48 rokiv Buharest Rumuniya 5 Pohovannyacvintar Bellu i Centralnij cvintar KishinevaKrayinaRumuniyaZhanrportretNavchannyaMyunhenskij akademiyi vitonchenih mistectvDiyalnisthudozhnik pastellist akvarelistNapryamokhudozhnik impresionistRoki tvorchosti1884 1913PokrovitelAleksandru Bogdan PiteshtVchitelTeodor Aman George Tattaresku d d i Adolf Vilyam BugroChlenRumunska akademiyaTvori Hrizantemi Vesna Ogolena Amazonka Pastushka Mati i ditya Roboti v kolekciyidAvtograf Shtefan Luk yan u VikishovishiZhittya ta tvorchistShtefan Luk yan narodivsya v rodini majora Dumitru Luk yana U 1873 roci jogo sim ya pereyizhdzhaye do Buharesta Z 1879 roku majbutnij hudozhnik navchayetsya v stolichnij gimnaziyi a z 1885 roku v hudozhnij shkoli u Teodora Amana ta George Tattaresku Vodnochas yunak vstupaye do klasu flejti Buharestskoyi Konservatoriyi U 1889 roci priyizhdzhaye do Nimechchini ta prodovzhuye svoyu osvitu v Myunhenskij akademiyi vitonchenih mistectv pid kerivnictvom profesora Jogana Kaspara Gerteriha U 1891 1893 rokah Luk yan zhive v Parizhi Tut vin vstupaye do akademiyi Zhyuliana i vchitsya u Vilyama Adolfa Bugro i Toni Robera Fleri Pershu vidomu kartinu hudozhnik napisav u 1884 roci Persha vistavka tvoriv Luk yana vidbulasya v 1890 roci v Buharesti v galereyi Cercul artistic Pislya svogo povernennya z Parizha vin znovu vistavlyaye svoyi polotna na odnij z vistavok Cercul artistic U 1894 roci mitcya obrano v zhuri Shorichnoyi vistavki suchasnih hudozhnikiv Expoziţia anuală a artistilor in viaţă v yakij vin zgodom vizme uchast vistavivshi na pokaz visim kartin U 1894 roci provadiv u svoyij majsterni spilnu ekspoziciyu z Titusom Aleksandresku a u 1895 roci z Kostyantinom Artachino Na pochatku 1898 roku vistavlyaye 21 kartinu na ekspoziciyi grupi Ileana Ileana Mizh travnem i veresnem cogo zh roku rozpisuye inter yer kafedralnogo soboru rumunskogo mista Aleksandriya Naprikinci 1898 roku vazhko hvoriye strazhdayuchi na infekcijne zarazhennya spinnogo mozku vid chogo zgodom i pomre U travni chervni 1899 roku Luk yan robit nastinni rozpisi v kafedralnomu sobori Tulchi Togo zh roku vistavlyaye svoyi kartini vzhe vdruge na Shorichnij vistavci suchasnih hudozhnikiv Expoziţia anuală a artistilor in viaţă U 1900 roci dva jogo polotna demonstruvali na parizkij Vsesvitnij vistavci U 1900 roci takozh v svit vihodit pershe vidannya Revista literară si artistică Ileana Literaturnij i misteckij oglyad grupi Ileana v yakomu odin z rozdiliv prisvyachenij mistectvu Luk yana U travni 1901 roku vistavlyaye 11 svoyih kartin na hudozhno skulpturnij ekspoziciyi v buharestskomu Ateneumi Naprikinci cogo zh roku perebuvayuchi u duzhe vazhkomu stani ta napivparalizovanim potraplyaye v Pantelejmonov shpipal Buharesta de perebuvaye do bereznya 1902 roku U 1903 roci Luk yan bere uchast v mizhnarodnij hudozhnij vistavci v Afinah V 1904 roci organizovuye dvi personalni vistavki v buharestskomu Ateneumi U 1905 roci gamburgske mistecke tovaristvo na trivalij chas vistavlyaye jogo polotno Hrizantemi Nadali vistavlyav svoyi polotna v Ateneumi u 1907 1908 1910 ta 1914 rokah U 1909 roci nagorodzheno Medalia Bene Merenti 1 go klasu Pri vidkritti muzeyu A Simu v Buharesti u 1911 roci pokazano 12 jogo robit U 1911 roci stan zdorov ya hudozhnika znovu pogirshivsya i jogo napravleno na likuvannya v sanatorij Ostanni roki mitec buv majzhe povnistyu paralizovanij i pisav svoyi ostanni kartini sidyachi na stilci Cherez paralizovani nogi zgodom pochali vidmovlyati i ruki v hudozhnika yak naslidok vin prodovzhuvav pisav kartini z specialnoyu pidstavkoyu pid likot Potim perestali sluhatisya palci ruk i jomu primotuvali penzel do ruki Na ostannih etapah hvorobi Luk yan pisav kartini trimayuchi penzel v zubah Ostanni polotna datuyutsya 1913 rokom Cherez nepravdivi chutki nibito vin pidpisuvav svoyim im yam chuzhi polotna buv zvinuvachenij v obmani i shahrajstvi U 1981 roci pro zhittya hudozhnika v Rumuniyi znyato hudozhnij film Luk yan Luchian rezhiser Nikolae Merginyanu golovnu rol vikonav Jon Karamitru Pohovanij v Buharesti na cvintari Bellu GalereyaBerezovij gaj Inter yer Pihota v boyu Ogolena Pastushka Mati i ditya Vesna Amazonka Zhinocha robota Literaturne zibrannyaPosilannyaIzbrannye raboty Sh LukyanaPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Costache I D Luchian Stefan Grove Art Online J Turner Oxford England Houndmills Basingstoke England New York OUP 2017 doi 10 1093 GAO 9781884446054 ARTICLE T052321 d Track Q217595d Track Q56691875d Track Q103952824d Track Q810196d Track Q21431157d Track Q1547776 Lukyan Shtefan Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 RKDartists d Track Q17299517

Дата публікації:
Топ