Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Готфрід Хайнріх Штьольцель (нім. Gottfried Heinrich Stölzel Gottfried Heinrich Stölzel; 13 січня 1690, Шварценберг — 27 листопада 1749, Гота) — композитор і теоретик музики епохи Бароко.
| Штельцель Ґотфрід Гайнріх | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 13 січня 1690[1][2][…] |
| Місце народження | d, Шварценберг, Рудні Гори, Саксонія |
| Дата смерті | 27 листопада 1749[1][2][…] (59 років) |
| Місце смерті | Гота[1][4] |
| Професії | композитор, диригент, письменник, музикознавець, теоретик музики |
| Освіта | Лейпцизький університет |
| Мова | німецька |
| Жанри | опера |
| Батько | d |
 Файли у Вікісховищі | |
Штьольцель народився і виріс в німецькому місті Шварценберг, що входить до складу району під назвою Рудні гори. У 1707 році він вступив на теологічний факультет у Лейпцигу, а також займався композицією у Мельхіора Гофмана. Він навчався, працював і писав музику у Вроцлаві та Галле. Під час свєї 18-місячної подорожі в Італію 1712 року він познайомився з Антоніо Вівальді, ставши, таким чином, першим німецьким музикантом, що зустрівся відомому композитору. Попрацювавши три роки в Празі, Штьольцель нетривалий час значився капельмейстером в Байройті і Гері. Потім, в 1719 році, він одружився, і в наступному році вступив на службу в місті Гота, де до кінця життя працював на герцогів Саксен-Гота-Альтенбургських Фрідріха II і Фрідріха III, щотижня пишучи по кантаті.
З 1730 Штьольцель писав також для німецького міста Зондерсхаузен. Він компонував інструментальну музику та вокальні арії для виконання при дворі. У міському архіві Зондерсхаузена збереглося багато його рукописів, які були знайдені в 1870 році в коробці за органом. Половина його композиторської спадщини втрачена. Велика частина відповідальності за втрату рукописів Штьольцеля лежить на Іржі Бенда, який змінив його на посаді капельмейстера при дворі герцога Тюрінгії. У 1778 році Бенда написав: «… Тільки найкращі роботи мого попередника, які навіть зараз можна виконувати як церковну музику, збережені, оскільки я вже давно відділив їх від непотрібного сміття і зберігаю у себе вдома». Виходячи з цього, можна припустити, що світська музика (вітальні кантати, серенади, опери і т. ін.), а також більшість інструментальних робіт Штьольцеля були втрачені ще при житті Бенди. Це «сміття» було, ймовірно, віднесене ним на горище замка, де через дірки в даху рукописи піддавалися постійному впливу опадів, а також страждали від щурів. Крістіан Аренс запропонував ще одне пояснення, чому так багато музики Штьольцеля було втрачено: музиканти при дворі подавали в міські газети оголошення про продаж своїх інструментів і рукописів. Штьольцель, мабуть, незадовго до смерті вчинив так само (можливо, для того, щоб розплатитися за лікування, оскільки перед смертю він сильно захворів). Відомо, що Штьольцель написав, наприклад, 18 оркестрових сюїт, жодної з яких не збереглося. Втрачені і 90 серенад (виконувалися в якості «застільної музики»). Фактично, з величезної спадщини композитора, яке могло налічувати тисячі творів, збереглися тільки дванадцять рукописів.
За часів свого життя Штьольцель мав чудову репутацію: Лоренц Крістоф Міцлер оцінював його нарівні з Бахом. Йоганн Маттезон згадував його серед «розсудливих, вчених і великих майстрів музики» свого століття. Безліч поетичних текстів, що відрізнялися досить високою якістю, Штьольцель для своєї вокальної музики створював сам. Його музика міцно увійшла в ази фортепіанної педагогіки завдяки кільком п'єсами, включеним в Нотний зошит Анни Магдалени Бах.
Серед найбільш значущих робіт Штьольцеля: чотири кончерто гросо, багато Сінфоній, а також концерт для гобоя д'амур. Його опери «Диомеда», «Нарцис», «Валерія», «Артемисия» і «Оріон» не збереглися.
Сучасні виконавці (зокрема, Людгер Ремі) успішно відновили популярність його музики. Були записані його ораторії, наприклад, Пассіон по Брокесу (1725), і Різдвяні Оратории (що складаються з кантат), а також «Німецька меса» для чотириголосного хору, струнних і бассо контінуо. Штьольцель написав 1358 кантат (дванадцять повних річних циклів церковних кантат), з яких 1215 збереглися, але з них тільки у половини (605) є музичний матеріал (тобто, партитура і партії).
Крім того, Штьольцель писав кантати на неканонічні тексти. (На початку XXI ст. був записаний компакт-диск, що включає кілька кантат до Дня Святої Трійці.)
Його трактат Abhandlung vom Recitativ («Мистецтво речитативу»), написаний близько 1739, був опублікований тільки в 1962 році (Werner Steger, Gottfried Heinrich Stoelzels «Abhandlung vom Recitativ»).
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118618458 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Česká divadelní encyklopedie
- «Nur die besten Arbeiten meines Vorgängers, von welchen man noch izt beÿ den Kirchen-Musiken einigen Gebrauch machen könnte, sind gerettet, weil ich solche schon vor langer Zeit von dem unbrauchbaren Wuste abgesondert und eigends in meinem Hause verwahrt habe.»
- Ahrens C (in: «Zu Gotha ist eine gute Kapelle …». Aus dem Innenleben einer thüringischen Hofkapelle des 18. Jahrhunderts, Stuttgart 2009).
- ^Bach-Jahrbuch 2002, pp. 172—174.
- Stölzel: Christmas Oratorio — Epistle Cantatas [ 2017-12-10 у Wayback Machine.] on ArkivMusik, review of David Vernier, 2005
- Siegemuend, Bert. Zu Chronologie und Texgrundlagen der Kantatenjahrgänge von Gottfriedh Heinrich Stölzel // {{{Заголовок}}} / Hopf, W. — [en], 2007. — С. 81—92. — .
- Cantatas for Pentecost review of the 2002 recording by Johan van Veen, 2005
Література
- Ломтев Д. Г. Духовные кантаты Готфрида Генриха Штёльцеля в нотном собрании герцогов Саксен-Гота-Альтенбургских// Научный вестник Московской консерватории, 2017, № 4 (31), с. 52–91.
- Johann Adam Hiller. «Stölzel (Gottfried Heinrich)», pp. 256–266 in Lebensbeschreibungen berühmter Musikgelehrten und Tonkünstler neurer Zeit, Vol. 1. Leipzig: Dyk, 1784.
- Ernst Ludwig Gerber. «Stoelzel (Gottfried Heinrich)», columns 585—593 in Historisch-biographisches Lexikon der Tonkünstler, Vol. 2 (N–Z). Leipzig: Breitkopf, 1792.
- Robert Eitner. Stölzel, Gottfried Heinrich // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1893, Band 36, S. 429 f.
- Wolfgang Schmidt-Weiss. Gottfried Heinrich Stölzel als Instrumentalkomponist. Würzburg-Aumühle: Triltsch, 1939.
- Werner Steger. G.H. Stölzels «Abhandlung vom Recitativ». Heidelberg, 1962.
- Fritz Hennenberg. Das Kantatenschaffen von Gottfried Heinrich Stölzel. Dt. Verl. für Musik, Leipzig 1976 (= Beiträge zur musikwissenschaftlichen Forschung in der DDR. 8) (Leipzig, Phil. F., Diss. v. 9. Febr. 1965).
- Fritz Hennenberg. Das Kantatenschaffen von Gottfried Heinrich Stölzel. Volume 8 of Beiträge zur musikwissenschaftlichen Forschung in der DDR. Leipzig, 1976.
- Basil Smallman. «Review: Das Kantatenschaffen von Gottfried Heinrich Stölzel by Fritz Hennenberg» pp. 63–66 in Music & Letters Vol. 59, No. 1. Oxford University Press, January 1978.
- Manfred Bachmann (Hrsg.): Gottfried Heinrich Stölzel — Komponist des Barocks. In: Kleine Chronik großer Meister — Erzgebirger, auf die wir stolz sind. Teil 1, Druckerei und Verlag Mike Rockstroh, Aue 2000, S. 69–71.
- Siegmund, Bert. «Zu Chronologie und Textgrundlagen der Kantatenjahrgänge von Gottfried Heinrich Stölzel». In Kämper, Dietrich (et al.) (ed.). Alte Musik und Auffürungspraxis: Festschrift für Dieter Gutknecht zum 65. Geburtstag. Lit Verlag. 2007. pp. 81–92. .
- Pfau, Marc-Roderich. «Ein unbekanntes Leipziger Kantatentextheft aus dem Jahr 1735: Neues zum Thema Bach und Stölzel». In Wollny, Peter (ed.). Bach-Jahrbuch 2008. 94. Neue Bachgesellschaft. Leipzig: Evangelische Verlagsanstalt. pp. 99–122. doi:10.13141/bjb.v2008. . ISSN 0084-7682.
- Wollny, Peter. «Bekennen will ich seinen Namen: Authentizität, Bestimmung und Kontext der Arie BWV 200. Anmerkungen zu Johann Sebastian Bachs Rezeption von Werken Gottfried Heinrich Stölzels». Bach-Jahrbuch 2008. 94. Neue Bachgesellschaft. Leipzig: Evangelische Verlagsanstalt. pp. 123–158. doi:10.13141/bjb.v2008. . ISSN 0084-7682.
- Glöckner, Andreas. «Ein weiterer Kantatenjahrgang Gottfried Heinrich Stölzels in Bachs Aufführungsrepertoire?» In Wollny, Peter (ed.). Bach-Jahrbuch 2009. 95. Neue Bachgesellschaft. Leipzig: Evangelische Verlagsanstalt. pp. 95–115. doi:10.13141/bjb.v2009. . ISSN 0084-7682.
- Florian Vogt: Die «Anleitung zur musikalischen Setzkunst» von Gottfried Heinrich Stölzel (1690—1749). Edition und Kommentar. Von Bockel, Neumünster 2018, .
Посилання
- Biography (in German), Ruhr-Universität Bochum
- Gottfried Heinrich Stölzel Biography from bach-cantatas.com
- Штьольцель, Готфрид Генрих: ноти творів на International Music Score Library Project
- Gottfried Heinrich Stölzel - Brockes Passion (1725) на YouTube
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gotfrid Hajnrih Shtolcel nim Gottfried Heinrich Stolzel Gottfried Heinrich Stolzel 13 sichnya 1690 Shvarcenberg 27 listopada 1749 Gota kompozitor i teoretik muziki epohi Baroko Shtelcel Gotfrid GajnrihOsnovna informaciyaData narodzhennya13 sichnya 1690 1690 01 13 1 2 Misce narodzhennyad Shvarcenberg Rudni Gori SaksoniyaData smerti27 listopada 1749 1749 11 27 1 2 59 rokiv Misce smertiGota 1 4 Profesiyikompozitor dirigent pismennik muzikoznavec teoretik muzikiOsvitaLejpcizkij universitetMovanimeckaZhanrioperaBatkod Fajli u Vikishovishi Zamok i Rinkova plosha Zondershauzen Shtolcel narodivsya i viris v nimeckomu misti Shvarcenberg sho vhodit do skladu rajonu pid nazvoyu Rudni gori U 1707 roci vin vstupiv na teologichnij fakultet u Lejpcigu a takozh zajmavsya kompoziciyeyu u Melhiora Gofmana Vin navchavsya pracyuvav i pisav muziku u Vroclavi ta Galle Pid chas svyeyi 18 misyachnoyi podorozhi v Italiyu 1712 roku vin poznajomivsya z Antonio Vivaldi stavshi takim chinom pershim nimeckim muzikantom sho zustrivsya vidomomu kompozitoru Popracyuvavshi tri roki v Prazi Shtolcel netrivalij chas znachivsya kapelmejsterom v Bajrojti i Geri Potim v 1719 roci vin odruzhivsya i v nastupnomu roci vstupiv na sluzhbu v misti Gota de do kincya zhittya pracyuvav na gercogiv Saksen Gota Altenburgskih Fridriha II i Fridriha III shotizhnya pishuchi po kantati Z 1730 Shtolcel pisav takozh dlya nimeckogo mista Zondershauzen Vin komponuvav instrumentalnu muziku ta vokalni ariyi dlya vikonannya pri dvori U miskomu arhivi Zondershauzena zbereglosya bagato jogo rukopisiv yaki buli znajdeni v 1870 roci v korobci za organom Polovina jogo kompozitorskoyi spadshini vtrachena Velika chastina vidpovidalnosti za vtratu rukopisiv Shtolcelya lezhit na Irzhi Benda yakij zminiv jogo na posadi kapelmejstera pri dvori gercoga Tyuringiyi U 1778 roci Benda napisav Tilki najkrashi roboti mogo poperednika yaki navit zaraz mozhna vikonuvati yak cerkovnu muziku zberezheni oskilki ya vzhe davno viddiliv yih vid nepotribnogo smittya i zberigayu u sebe vdoma Vihodyachi z cogo mozhna pripustiti sho svitska muzika vitalni kantati serenadi operi i t in a takozh bilshist instrumentalnih robit Shtolcelya buli vtracheni she pri zhitti Bendi Ce smittya bulo jmovirno vidnesene nim na gorishe zamka de cherez dirki v dahu rukopisi piddavalisya postijnomu vplivu opadiv a takozh strazhdali vid shuriv Kristian Arens zaproponuvav she odne poyasnennya chomu tak bagato muziki Shtolcelya bulo vtracheno muzikanti pri dvori podavali v miski gazeti ogoloshennya pro prodazh svoyih instrumentiv i rukopisiv Shtolcel mabut nezadovgo do smerti vchiniv tak samo mozhlivo dlya togo shob rozplatitisya za likuvannya oskilki pered smertyu vin silno zahvoriv Vidomo sho Shtolcel napisav napriklad 18 orkestrovih syuyit zhodnoyi z yakih ne zbereglosya Vtracheni i 90 serenad vikonuvalisya v yakosti zastilnoyi muziki Faktichno z velicheznoyi spadshini kompozitora yake moglo nalichuvati tisyachi tvoriv zbereglisya tilki dvanadcyat rukopisiv Za chasiv svogo zhittya Shtolcel mav chudovu reputaciyu Lorenc Kristof Micler ocinyuvav jogo narivni z Bahom Jogann Mattezon zgaduvav jogo sered rozsudlivih vchenih i velikih majstriv muziki svogo stolittya Bezlich poetichnih tekstiv sho vidriznyalisya dosit visokoyu yakistyu Shtolcel dlya svoyeyi vokalnoyi muziki stvoryuvav sam Jogo muzika micno uvijshla v azi fortepiannoyi pedagogiki zavdyaki kilkom p yesami vklyuchenim v Notnij zoshit Anni Magdaleni Bah Sered najbilsh znachushih robit Shtolcelya chotiri koncherto groso bagato Sinfonij a takozh koncert dlya goboya d amur Jogo operi Diomeda Narcis Valeriya Artemisiya i Orion ne zbereglisya Suchasni vikonavci zokrema Lyudger Remi uspishno vidnovili populyarnist jogo muziki Buli zapisani jogo oratoriyi napriklad Passion po Brokesu 1725 i Rizdvyani Oratorii sho skladayutsya z kantat a takozh Nimecka mesa dlya chotirigolosnogo horu strunnih i basso kontinuo Shtolcel napisav 1358 kantat dvanadcyat povnih richnih cikliv cerkovnih kantat z yakih 1215 zbereglisya ale z nih tilki u polovini 605 ye muzichnij material tobto partitura i partiyi Titulnij list Serenadi do dnya narodzhennya napisanoyi Shtolcelem u zhovtni 1727 roku Krim togo Shtolcel pisav kantati na nekanonichni teksti Na pochatku XXI st buv zapisanij kompakt disk sho vklyuchaye kilka kantat do Dnya Svyatoyi Trijci Jogo traktat Abhandlung vom Recitativ Mistectvo rechitativu napisanij blizko 1739 buv opublikovanij tilki v 1962 roci Werner Steger Gottfried Heinrich Stoelzels Abhandlung vom Recitativ PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118618458 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Ceska divadelni encyklopedie d Track Q106131549 Nur die besten Arbeiten meines Vorgangers von welchen man noch izt bey den Kirchen Musiken einigen Gebrauch machen konnte sind gerettet weil ich solche schon vor langer Zeit von dem unbrauchbaren Wuste abgesondert und eigends in meinem Hause verwahrt habe Ahrens C in Zu Gotha ist eine gute Kapelle Aus dem Innenleben einer thuringischen Hofkapelle des 18 Jahrhunderts Stuttgart 2009 Bach Jahrbuch 2002 pp 172 174 Stolzel Christmas Oratorio Epistle Cantatas 2017 12 10 u Wayback Machine on ArkivMusik review of David Vernier 2005 Siegemuend Bert Zu Chronologie und Texgrundlagen der Kantatenjahrgange von Gottfriedh Heinrich Stolzel Zagolovok Hopf W en 2007 S 81 92 ISBN 9783825809980 Cantatas for Pentecost review of the 2002 recording by Johan van Veen 2005LiteraturaLomtev D G Duhovnye kantaty Gotfrida Genriha Shtyolcelya v notnom sobranii gercogov Saksen Gota Altenburgskih Nauchnyj vestnik Moskovskoj konservatorii 2017 4 31 s 52 91 Johann Adam Hiller Stolzel Gottfried Heinrich pp 256 266 in Lebensbeschreibungen beruhmter Musikgelehrten und Tonkunstler neurer Zeit Vol 1 Leipzig Dyk 1784 Ernst Ludwig Gerber Stoelzel Gottfried Heinrich columns 585 593 in Historisch biographisches Lexikon der Tonkunstler Vol 2 N Z Leipzig Breitkopf 1792 Robert Eitner Stolzel Gottfried Heinrich Allgemeine Deutsche Biographie Leipzig 1893 Band 36 S 429 f Wolfgang Schmidt Weiss Gottfried Heinrich Stolzel als Instrumentalkomponist Wurzburg Aumuhle Triltsch 1939 Werner Steger G H Stolzels Abhandlung vom Recitativ Heidelberg 1962 Fritz Hennenberg Das Kantatenschaffen von Gottfried Heinrich Stolzel Dt Verl fur Musik Leipzig 1976 Beitrage zur musikwissenschaftlichen Forschung in der DDR 8 Leipzig Phil F Diss v 9 Febr 1965 Fritz Hennenberg Das Kantatenschaffen von Gottfried Heinrich Stolzel Volume 8 of Beitrage zur musikwissenschaftlichen Forschung in der DDR Leipzig 1976 Basil Smallman Review Das Kantatenschaffen von Gottfried Heinrich Stolzel by Fritz Hennenberg pp 63 66 in Music amp Letters Vol 59 No 1 Oxford University Press January 1978 Manfred Bachmann Hrsg Gottfried Heinrich Stolzel Komponist des Barocks In Kleine Chronik grosser Meister Erzgebirger auf die wir stolz sind Teil 1 Druckerei und Verlag Mike Rockstroh Aue 2000 S 69 71 Siegmund Bert Zu Chronologie und Textgrundlagen der Kantatenjahrgange von Gottfried Heinrich Stolzel In Kamper Dietrich et al ed Alte Musik und Auffurungspraxis Festschrift fur Dieter Gutknecht zum 65 Geburtstag Lit Verlag 2007 pp 81 92 ISBN 9783825809980 Pfau Marc Roderich Ein unbekanntes Leipziger Kantatentextheft aus dem Jahr 1735 Neues zum Thema Bach und Stolzel In Wollny Peter ed Bach Jahrbuch 2008 94 Neue Bachgesellschaft Leipzig Evangelische Verlagsanstalt pp 99 122 doi 10 13141 bjb v2008 ISBN 978 3 374 02668 5 ISSN 0084 7682 Wollny Peter Bekennen will ich seinen Namen Authentizitat Bestimmung und Kontext der Arie BWV 200 Anmerkungen zu Johann Sebastian Bachs Rezeption von Werken Gottfried Heinrich Stolzels Bach Jahrbuch 2008 94 Neue Bachgesellschaft Leipzig Evangelische Verlagsanstalt pp 123 158 doi 10 13141 bjb v2008 ISBN 978 3 374 02668 5 ISSN 0084 7682 Glockner Andreas Ein weiterer Kantatenjahrgang Gottfried Heinrich Stolzels in Bachs Auffuhrungsrepertoire In Wollny Peter ed Bach Jahrbuch 2009 95 Neue Bachgesellschaft Leipzig Evangelische Verlagsanstalt pp 95 115 doi 10 13141 bjb v2009 ISBN 978 3 374 02749 1 ISSN 0084 7682 Florian Vogt Die Anleitung zur musikalischen Setzkunst von Gottfried Heinrich Stolzel 1690 1749 Edition und Kommentar Von Bockel Neumunster 2018 ISBN 978 3 95675 019 9 PosilannyaBiography in German Ruhr Universitat Bochum Gottfried Heinrich Stolzel Biography from bach cantatas com Shtolcel Gotfrid Genrih noti tvoriv na International Music Score Library Project Gottfried Heinrich Stolzel Brockes Passion 1725 na YouTube Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij