Штадттемпель (нім. Stadttempel) — головна синагога Відня. Вона розташована у 1-му районі Відня під назвою Внутрішнє місто на вулиці Зайтенштеттенгассе, 4. Через це її також називають Зайтенштеттентемпель (нім. Seitenstettentempel), тому що до 1938 року велика кількість синагог та молитовних будинків Відня зазвичай були відомі за назвами вулиць або провулків.
Штадттемпель | |
Дата створення / заснування | 1826 |
---|---|
Країна | Австрія[1][2] |
Адміністративна одиниця | Внутрішнє місто[1][2] |
Архітектор | d |
Архітектурний стиль | архітектура неокласицизму |
Входить до складу списку пам'яток культури | d |
Статус спадщини | пам'ятка культурної спадщини[d][1] |
Адреса | Seitenstettengasse 4[1] |
Офіційний сайт | |
Штадттемпель у Вікісховищі |
Координати: 48°12′41″ пн. ш. 16°22′29″ сх. д. / 48.21164900002777642° пн. ш. 16.37482500002777996° сх. д.
Зараз ця синагога є головним молитовним будинком для єврейської громади Відня, яка налічує приблизно 7 тисяч осіб. Синагога також була проголошена історичною пам'яткою.
Історія
З економічним процвітанням деяких єврейських родин наприкінці XVIII століття та емансипаційними прагненнями євреїв, що стали можливими завдяки виданому імператором Йосифом ІІ Толеранційному патенту («Едикту терпимості»), з'явився і план побудови репрезентативної синагоги у внутрішньому місті. Цей намір був схвалений радою єврейської громади та був оголошений всім її членам у листі у 1819 році. Втім, два встановлених місця для побудови магістрат не схвалив. У 1811 році Міхаель Лазар Бідерманн та Ісаак Лев Хофманн за 90 000 гульденів придбали приміщення під назвою Пемплінгерхоф на сучасній Зайтенштеттенгассе. У 1823 році цю будівлю мали знести через її поганий стан, тому Йозеф Корнгойзель, один із найвідоміших архітекторів Відня того часу та архітектор Йоганна І, князя Ліхтенштейну, для якого він будував палаци і театри, отримав замовлення на спорудження новобудови. Закладання першого каменю будови, спроектованої у класицистичному стилі, відбулося 12 грудня 1825 року. За побудовою спостерігав офіційний муніципальний архітектор Якоб Гайнц. Урочисте відкриття відбулося 9 квітня 1826 року.
Згідно з тодішніми приписами некатолицькі храми мали бути «прихованими» та не могли бути видимими безпосередньо з вулиці. Історик мистецтва Макс Айслер (1881–1937, ортодоксальний єврей) через це говорив про цю синагогу як про «пам'ятник своєму суперечливому часові. […] Ззовні – адже євреям не дозволялося відкрито позначати свої храми на вулиці – вона виглядає як прибутковий будинок, всередині – як театр. Але не як храм». Сама синагога тому знаходиться між двома п'ятиповерховими багатоквартирними будинками номер 2 і 4 із 14 віконними осями та класицистичним фасадом, збудованими водночас із синагогою, у яких розміщені установи Ізраелітської культурної громади. Вхід до Штадттемпеля, спорудженого як самостійна будівля, здійснюється через будівлю на вулиці.
Над вхідними дверима приміщення на вулиці знаходиться напис івритом (із Пс. 100,4):
«ד בֹּאוּ שְׁעָרָיו, בְּתוֹדָה—חֲצֵרֹתָיו בִּתְהִלָּה; הוֹדוּ-לוֹ, בָּרְכוּ שְׁמוֹ»
«Прийдіть до його воріт із подякою, до його дворів [Єрусалимського храму] – з гімнами!»
Виділені своїми розмірами букви другого слова (шеарав) – починаючи з четвертої літери справа у першому рядку – утворюють число, яке нагадує про рік спорудження, а саме шин/300 + аїн/70 + реш/200 + йод/10 + вав/6 = 586 – перед яким треба поставити 5000, таким чином виходить 5586 рік за єврейським календарем = 1825/26.
Сама синагога має овальну форму. Також овальна молитовна кімната, оточена вінцем із 12 іонічних колон, що підтримують жіночу частину синагоги, увінчана куполом у стилі бідермаєр та двома ліхтарями. Партер передбачений для чоловіків. Загалом у синагозі налічується близько 700 місць для сидіння. Завіса перед сувоєм Тори під куполом спереду увінчана напівпластично вбудованими в ореолі табличками із заповідями. Спочатку жіноча і чоловіча частини закінчувались за одну колону від ковчега із Торою, але пізніше їх розширили до кінця колонади за ковчегом для того, щоб збільшити кількість місць для сидіння.
Пам'ятна скляна дошка, зроблена за часів відкриття синагоги, на якій детально зображено її інтер'єр, наразі зберігається у колекції Єврейського музею Нью-Йорка.
Сучасне оформлення приміщення та освітлення більше не відповідає початковому стану, адже вже під час першої реставрації, яку виконав [de] у 1895 році, було внесено зміни до жіночої частини синагоги, прикрас куполу та освітлення, після чого вже у 1867 році було введено газове освітлення. У 1923 році відбулася друга реставрація. Сучасний вигляд синагоги – результат генеральної реставрації 1963 року. У 1934 році у вестибюлі синагоги Спілкою єврейських фронтових солдат була встановлена пам'ятна дошка на честь багатьох єврейських солдатів, що загинули у Першій світовій війні.
Першим рабином синагоги до самої своєї смерті у 1865 році був Ісаак Маннгаймер. За його пропозицією у 1826 році у якості хаззана до Відня був викликаний .
Коли під час Кришталевої ночі 1938 року усі синагоги та молитовні будинки Відня, яких налічувалося більше 130, були підпалені, лише головній синагозі міста через свою прилеглість до житлового району вдалося уникнути знищення. Втім, її інтер'єр був осквернений і розграбований та використовувався як збірний табір для віденських євреїв, яких потім депортували та врешті-решт знищували за часів Голокосту. Про це нагадує відкрита у вересні 1988 року пам'ятна дошка у вхідній залі.
У вестибюлі розміщено декілька пам'ятних дошок, одна з яких увіковічнює всіх рабинів, що працювали у синагозі. З 1894 року, коли верховний рабин Моріц Ґюдеманн, який до того працював у [en], перейшов до синагоги на Зайтенштеттенгассе, Штадттемпель традиційно є синагогою усіх верховних рабинів Відня. Напис «Пам'яті єврейських чоловіків, жінок та дітей, які втратили свої життя у важкі роки 1938–1945» («Dem Gedenken der jüdischen Männer, Frauen und Kinder, die in den schicksalsschweren Jahren 1938–1945 ihr Leben ließen») розміщений поруч із віршем з молитви «Авіну Малкейну»: «Отче наш, царю наш, зроби добре вбитим за святе ім'я твоє» («Unser Vater, unser König, tue es um derentwillen, die für deinen Heiligen Namen ermordet wurden») на іншій пам'ятній дошці, встановленій у 1945 році. Ще один пам'ятник присвячений колишнім австрійським євреям, які загинули у війні за незалежність Ізраїлю. Також у вестибюлі знаходиться освячений 3 червня 1993 року пам'ятник Арону Менцеру, лідерові еміграційного руху молоді до Палестини та сионістської молоді Відня. 9 листопада 2002 року тут був відкритий пам'ятник 65 000 австрійським євреям, вбитим під час Голокосту. Всередині між рухомими грифельними дошками, на яких вигравійовані всі зібрані імена загиблих, стоїть надламана гранітна колона як символ знищеної нацистами громади, яка до 1938 року вважалася великим центром єврейства. Також у синагозі встановлено численні пам'ятні дошки, присвячені жертвам переслідувань євреїв.
З осені 1945 року у тимчасово відреставрованій синагозі знову почали проводити богослужіння. 2 квітня 1946 року відбулося урочисте богослужіння в присутності мера Відня Теодора Кернера на честь вшанування 120-ї річниці відкриття синагоги, яке транаслювалося по радіо у США, Великій Британії та Палестині; втім, лави були знову встановлені лише у вересні 1947 року.
Особливі події
14 серпня 1949 року тут були встановлені для прощання труни Теодора Герцля, його батьків та сестри, вкриті прапором Ізраїлю, перед тим, як їх доправили до Ізраїлю. Також у листопаді 1950 року перед доправленням до Ізраїлю тут були виставлені останки верховного рабина Цві Переса Хайєса.
У 1958 році у якості хаззана в синагозі співав відомий тенор Річард Такер на знак висловлення поваги до Саломона Зульцера. У своїй автобіографії він описав це як «один із найбільших досвідів».
У 1963 році Штадттемпель був знову відкритий після 9-місячних реставраційних робіт за планами Отто Нідермозера.
У 1976 році на честь 150-річного ювілею Штадттемпеля було проведено урочисте богослужіння, на якому були присутні зокрема такі австрійські політики, як Бруно Крайський, Отто Реш, Ганнес Андрош та Карл Лютгендорф.
У 1984 році верховний рабин Пауль Хаїм Айзенберг переставив біму – кафедру для читання молитов – на кілька метрів ближче до центру зали, щоб це відповідало вимогам галахи – ортодоксальної традиції.
У 1988 році синагога знову була відреставрована забудовником Ріхардом Лугнером, у результаті чого особливо вестибюлі були оформлені більш розкішно.
У 2001 році було відсвятковано 175-ту річницю Штадттемпеля за участі відомого тенора Ніла Шикоффа та у присутності тодішнього президента Австрії Томаса Клестіля.
Теракти 1979 та 1981 років
22 квітня 1979 року у дворі синагоги вибухнув заряд вагою півкілограми; у результаті вибуху ніхто не постраждав, але були розбиті всі скляні вікна та було завдано значної матеріальної школи. Зловмисники змогли проникнути у синагогу абсолютно непомітно. Відповідальність за цей теракт врешті-решт взяло на себе палестинське екстремістське угрупування Ас-Сайка.
29 серпня 1981 року двоє важко озброєних терористів палестинського екстремістського угрупування «Революційна рада «Фатх» вчинили напад на Штадттемпель, у результаті якого загинуло двоє осіб та ще 21 особа зазнала тяжких поранень. Нападники, один із яких вже скоював замах на Гайнца Ніттеля, на шаббат об 11:30 під час богослужіння вдерлися до синагоги, почали кидати ручні гранати та стріляти в натовп. Двоє викликаних поліцейських та двоє приватних охоронців зазнали тяжких поранень під час перестрілки. Одного із нападників підстрелив приватний детектив, що випадково опинився у залі, завдяки чому його змогли затримати після переслідування неподалік. Другого терориста також затримали після переслідування, під час якого той вбив ще двох перехожих та кинув гранати у поліцейський автомобіль.
Наразі Штадттемпель, як і всі інші єврейські установи Відня, знаходиться під постійною охороною поліції.
Організація
Рабини Штадттемпеля із 1894 року, коли верховний рабин Ґюдерманн перейшов сюди із синагоги Леопольдштадта, також є верховними рабинами Відня; із 2016 року верховним рабином Відня є Арьє Фольгер. Єврейський музей Відня наразі пропонує екскурсії із гідом по Штадттемпелю.
З 1990 року за ініціативою Пауля Хаїма Айзенберга тут також влаштовуються щорічні концерти хаззанів за участі відомих співаків з усього світу.
Відомі члени громади
- Симон Візенталь
- Адольф Єллінек
Див. також
- [de]
- [en]
- [en]
Примітки
- Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- archINFORM — 1994.
- The Stadttempel Synagogue, Vienna[недоступне посилання з 01.12.2017]
- , Architecture of the European Synagogue, Jewish Publication Society of America, 1964, p. 178.
- Israelitische Kultusgemeinde Wien: Geschichte der IKG Wien. Abgerufen am 12. Dezember 2015.
- , Architecture of the European Synagogue, Jewish Publication Society of America, 1964, p. 178.
- Max Eisler: Der Seitenstetten Tempel. In: Menorah. Heft 3, Wien 1926, S. 157.
- ART VIEW; HALLOWED OBJECTS THAT HAVE COME THROUGH THE FIRES, New York Times, June 1, 1986, John Russell , https://www.nytimes.com/1986/06/01/arts/art-view-hallowed-objects-that-have-come-through-the-fires.html?&pagewanted=2
- Nach einer Auflistung von Geneé, Martens und Schedl gab es in Wien vor 1938 insgesamt 95 Synagogen. Pierre Geneé, Bob Martens, Barbara Schedl: Jüdische Andachtsstätten in Wien vor dem Jahre 1938. Aus: David. Jüdische Kulturzeitschrift, abgerufen am 12. Dezember 2015. Die Israelitische Kultusgemeinde listet 55 Synagogen und Vereinsbethäuser auf. Israelitische Kultusgemeinde Wien: Synagogen vor 1938. [ 22 квітня 2016 у Wayback Machine.] Abgerufen am 12. Dezember 2015.
- Gedenkstätte im Stadttempel Wien. [ 21 квітня 2016 у Wayback Machine.] Israelitische Kultusgemeinde Wien, abgerufen am 12. Dezember 2015.
- Zum 20. Jahrestag: Der Terroranschlag auf eine Wiener Synagoge. Aus: Die Gemeinde. Das offizielle Organ der Israelitischen Kultusgemeinde Wien 9/2001, auf: , September 2001, abgerufen am 18. August 2008. Siehe dazu auch: Karl Pfeifer: Архівна копія на сайті Wayback Machine. auf der Website des „Anti-Defamation Center – Bildungswerk für Demokratie und Kultur e.V.“, Thomas Rassloff.
- Klaus Kempter, Die Jellineks 1820-1955, 1998
Джерела
- Pierre Genée: Wiener Synagogen 1825–1938. Löcker, Wien 1987, S. 47–52, .
- Felix Czeike: Historisches Lexikon Wien. Band 5. Kremayr & Scheriau, Wien 1997, , S. 304f.
- Evelyn Adunka: Der Stadttempel Wien. Geschichte – Rabbiner – Kantoren. Herausgegeben von der Stiftung Neue Synagoge Berlin, , Hentrich & Hentrich, Teetz 2008, (= Jüdische Miniaturen, Band 62).
- Nikolaus Vielmetti: Die Bedeutung des Tempels in der Wiener Seitenstettengasse für die jüdische Gemeinde in Wien. In: Voll Leben und voll Tod ist diese Erde: Bilder aus der Geschichte der Jüdischen Österreicher von 1190 bis 1938, Herold Verlag, Wien 1988, , S. 130–142.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Штадттемпель |
- Über die Sonderbriefmarke der Österreichischen Post „150 Jahre Wiener Stadttempel“[недоступне посилання з травня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shtadttempel nim Stadttempel golovna sinagoga Vidnya Vona roztashovana u 1 mu rajoni Vidnya pid nazvoyu Vnutrishnye misto na vulici Zajtenshtettengasse 4 Cherez ce yiyi takozh nazivayut Zajtenshtettentempel nim Seitenstettentempel tomu sho do 1938 roku velika kilkist sinagog ta molitovnih budinkiv Vidnya zazvichaj buli vidomi za nazvami vulic abo provulkiv Shtadttempel Data stvorennya zasnuvannya1826 Krayina Avstriya 1 2 Administrativna odinicyaVnutrishnye misto 1 2 Arhitektord Arhitekturnij stilarhitektura neoklasicizmu Vhodit do skladu spisku pam yatok kulturid Status spadshinipam yatka kulturnoyi spadshini d 1 AdresaSeitenstettengasse 4 1 Oficijnij sajt Shtadttempel u Vikishovishi Koordinati 48 12 41 pn sh 16 22 29 sh d 48 21164900002777642 pn sh 16 37482500002777996 sh d 48 21164900002777642 16 37482500002777996Vulicya Zajtenshtettengasse 4 na yakij roztashovana sinagoga Zaraz cya sinagoga ye golovnim molitovnim budinkom dlya yevrejskoyi gromadi Vidnya yaka nalichuye priblizno 7 tisyach osib Sinagoga takozh bula progoloshena istorichnoyu pam yatkoyu IstoriyaPlan budivnictva vikonanij Jozefom Korngojzelem Z ekonomichnim procvitannyam deyakih yevrejskih rodin naprikinci XVIII stolittya ta emansipacijnimi pragnennyami yevreyiv sho stali mozhlivimi zavdyaki vidanomu imperatorom Josifom II Tolerancijnomu patentu Ediktu terpimosti z yavivsya i plan pobudovi reprezentativnoyi sinagogi u vnutrishnomu misti Cej namir buv shvalenij radoyu yevrejskoyi gromadi ta buv ogoloshenij vsim yiyi chlenam u listi u 1819 roci Vtim dva vstanovlenih miscya dlya pobudovi magistrat ne shvaliv U 1811 roci Mihael Lazar Bidermann ta Isaak Lev Hofmann za 90 000 guldeniv pridbali primishennya pid nazvoyu Pemplingerhof na suchasnij Zajtenshtettengasse U 1823 roci cyu budivlyu mali znesti cherez yiyi poganij stan tomu Jozef Korngojzel odin iz najvidomishih arhitektoriv Vidnya togo chasu ta arhitektor Joganna I knyazya Lihtenshtejnu dlya yakogo vin buduvav palaci i teatri otrimav zamovlennya na sporudzhennya novobudovi Zakladannya pershogo kamenyu budovi sproektovanoyi u klasicistichnomu stili vidbulosya 12 grudnya 1825 roku Za pobudovoyu sposterigav oficijnij municipalnij arhitektor Yakob Gajnc Urochiste vidkrittya vidbulosya 9 kvitnya 1826 roku Vhid do sinagogi iz napisom ivritom Zgidno z todishnimi pripisami nekatolicki hrami mali buti prihovanimi ta ne mogli buti vidimimi bezposeredno z vulici Istorik mistectva Maks Ajsler 1881 1937 ortodoksalnij yevrej cherez ce govoriv pro cyu sinagogu yak pro pam yatnik svoyemu superechlivomu chasovi Zzovni adzhe yevreyam ne dozvolyalosya vidkrito poznachati svoyi hrami na vulici vona viglyadaye yak pributkovij budinok vseredini yak teatr Ale ne yak hram Sama sinagoga tomu znahoditsya mizh dvoma p yatipoverhovimi bagatokvartirnimi budinkami nomer 2 i 4 iz 14 vikonnimi osyami ta klasicistichnim fasadom zbudovanimi vodnochas iz sinagogoyu u yakih rozmisheni ustanovi Izraelitskoyi kulturnoyi gromadi Vhid do Shtadttempelya sporudzhenogo yak samostijna budivlya zdijsnyuyetsya cherez budivlyu na vulici Nad vhidnimi dverima primishennya na vulici znahoditsya napis ivritom iz Ps 100 4 ד ב או ש ע ר יו ב תו ד ה ח צ ר ת יו ב ת ה ל ה הו דו לו ב ר כו ש מו Prijdit do jogo vorit iz podyakoyu do jogo dvoriv Yerusalimskogo hramu z gimnami Vidileni svoyimi rozmirami bukvi drugogo slova shearav pochinayuchi z chetvertoyi literi sprava u pershomu ryadku utvoryuyut chislo yake nagaduye pro rik sporudzhennya a same shin 300 ayin 70 resh 200 jod 10 vav 6 586 pered yakim treba postaviti 5000 takim chinom vihodit 5586 rik za yevrejskim kalendarem 1825 26 Inter yer Shtadttempelya u 2006 roci Zavisa pered suvoyem z Toroyu Sama sinagoga maye ovalnu formu Takozh ovalna molitovna kimnata otochena vincem iz 12 ionichnih kolon sho pidtrimuyut zhinochu chastinu sinagogi uvinchana kupolom u stili bidermayer ta dvoma lihtaryami Parter peredbachenij dlya cholovikiv Zagalom u sinagozi nalichuyetsya blizko 700 misc dlya sidinnya Zavisa pered suvoyem Tori pid kupolom speredu uvinchana napivplastichno vbudovanimi v oreoli tablichkami iz zapovidyami Spochatku zhinocha i cholovicha chastini zakinchuvalis za odnu kolonu vid kovchega iz Toroyu ale piznishe yih rozshirili do kincya kolonadi za kovchegom dlya togo shob zbilshiti kilkist misc dlya sidinnya Pam yatna sklyana doshka zroblena za chasiv vidkrittya sinagogi na yakij detalno zobrazheno yiyi inter yer narazi zberigayetsya u kolekciyi Yevrejskogo muzeyu Nyu Jorka Suchasne oformlennya primishennya ta osvitlennya bilshe ne vidpovidaye pochatkovomu stanu adzhe vzhe pid chas pershoyi restavraciyi yaku vikonav de u 1895 roci bulo vneseno zmini do zhinochoyi chastini sinagogi prikras kupolu ta osvitlennya pislya chogo vzhe u 1867 roci bulo vvedeno gazove osvitlennya U 1923 roci vidbulasya druga restavraciya Suchasnij viglyad sinagogi rezultat generalnoyi restavraciyi 1963 roku U 1934 roci u vestibyuli sinagogi Spilkoyu yevrejskih frontovih soldat bula vstanovlena pam yatna doshka na chest bagatoh yevrejskih soldativ sho zaginuli u Pershij svitovij vijni Doshki Dekalogu nad suvoyem iz Toroyu Pershim rabinom sinagogi do samoyi svoyeyi smerti u 1865 roci buv Isaak Manngajmer Za jogo propoziciyeyu u 1826 roci u yakosti hazzana do Vidnya buv viklikanij Pam yatnik Golokostu na vhodi do sinagogi vstanovlenij u 2002 roci Koli pid chas Krishtalevoyi nochi 1938 roku usi sinagogi ta molitovni budinki Vidnya yakih nalichuvalosya bilshe 130 buli pidpaleni lishe golovnij sinagozi mista cherez svoyu prileglist do zhitlovogo rajonu vdalosya uniknuti znishennya Vtim yiyi inter yer buv oskvernenij i rozgrabovanij ta vikoristovuvavsya yak zbirnij tabir dlya videnskih yevreyiv yakih potim deportuvali ta vreshti resht znishuvali za chasiv Golokostu Pro ce nagaduye vidkrita u veresni 1988 roku pam yatna doshka u vhidnij zali U vestibyuli rozmisheno dekilka pam yatnih doshok odna z yakih uvikovichnyuye vsih rabiniv sho pracyuvali u sinagozi Z 1894 roku koli verhovnij rabin Moric Gyudemann yakij do togo pracyuvav u en perejshov do sinagogi na Zajtenshtettengasse Shtadttempel tradicijno ye sinagogoyu usih verhovnih rabiniv Vidnya Napis Pam yati yevrejskih cholovikiv zhinok ta ditej yaki vtratili svoyi zhittya u vazhki roki 1938 1945 Dem Gedenken der judischen Manner Frauen und Kinder die in den schicksalsschweren Jahren 1938 1945 ihr Leben liessen rozmishenij poruch iz virshem z molitvi Avinu Malkejnu Otche nash caryu nash zrobi dobre vbitim za svyate im ya tvoye Unser Vater unser Konig tue es um derentwillen die fur deinen Heiligen Namen ermordet wurden na inshij pam yatnij doshci vstanovlenij u 1945 roci She odin pam yatnik prisvyachenij kolishnim avstrijskim yevreyam yaki zaginuli u vijni za nezalezhnist Izrayilyu Takozh u vestibyuli znahoditsya osvyachenij 3 chervnya 1993 roku pam yatnik Aronu Menceru liderovi emigracijnogo ruhu molodi do Palestini ta sionistskoyi molodi Vidnya 9 listopada 2002 roku tut buv vidkritij pam yatnik 65 000 avstrijskim yevreyam vbitim pid chas Golokostu Vseredini mizh ruhomimi grifelnimi doshkami na yakih vigravijovani vsi zibrani imena zagiblih stoyit nadlamana granitna kolona yak simvol znishenoyi nacistami gromadi yaka do 1938 roku vvazhalasya velikim centrom yevrejstva Takozh u sinagozi vstanovleno chislenni pam yatni doshki prisvyacheni zhertvam peresliduvan yevreyiv Z oseni 1945 roku u timchasovo vidrestavrovanij sinagozi znovu pochali provoditi bogosluzhinnya 2 kvitnya 1946 roku vidbulosya urochiste bogosluzhinnya v prisutnosti mera Vidnya Teodora Kernera na chest vshanuvannya 120 yi richnici vidkrittya sinagogi yake tranaslyuvalosya po radio u SShA Velikij Britaniyi ta Palestini vtim lavi buli znovu vstanovleni lishe u veresni 1947 roku Osoblivi podiyi 14 serpnya 1949 roku tut buli vstanovleni dlya proshannya truni Teodora Gerclya jogo batkiv ta sestri vkriti praporom Izrayilyu pered tim yak yih dopravili do Izrayilyu Takozh u listopadi 1950 roku pered dopravlennyam do Izrayilyu tut buli vistavleni ostanki verhovnogo rabina Cvi Peresa Hajyesa U 1958 roci u yakosti hazzana v sinagozi spivav vidomij tenor Richard Taker na znak vislovlennya povagi do Salomona Zulcera U svoyij avtobiografiyi vin opisav ce yak odin iz najbilshih dosvidiv U 1963 roci Shtadttempel buv znovu vidkritij pislya 9 misyachnih restavracijnih robit za planami Otto Nidermozera U 1976 roci na chest 150 richnogo yuvileyu Shtadttempelya bulo provedeno urochiste bogosluzhinnya na yakomu buli prisutni zokrema taki avstrijski politiki yak Bruno Krajskij Otto Resh Gannes Androsh ta Karl Lyutgendorf U 1984 roci verhovnij rabin Paul Hayim Ajzenberg perestaviv bimu kafedru dlya chitannya molitov na kilka metriv blizhche do centru zali shob ce vidpovidalo vimogam galahi ortodoksalnoyi tradiciyi U 1988 roci sinagoga znovu bula vidrestavrovana zabudovnikom Rihardom Lugnerom u rezultati chogo osoblivo vestibyuli buli oformleni bilsh rozkishno U 2001 roci bulo vidsvyatkovano 175 tu richnicyu Shtadttempelya za uchasti vidomogo tenora Nila Shikoffa ta u prisutnosti todishnogo prezidenta Avstriyi Tomasa Klestilya Terakti 1979 ta 1981 rokiv 22 kvitnya 1979 roku u dvori sinagogi vibuhnuv zaryad vagoyu pivkilogrami u rezultati vibuhu nihto ne postrazhdav ale buli rozbiti vsi sklyani vikna ta bulo zavdano znachnoyi materialnoyi shkoli Zlovmisniki zmogli proniknuti u sinagogu absolyutno nepomitno Vidpovidalnist za cej terakt vreshti resht vzyalo na sebe palestinske ekstremistske ugrupuvannya As Sajka 29 serpnya 1981 roku dvoye vazhko ozbroyenih teroristiv palestinskogo ekstremistskogo ugrupuvannya Revolyucijna rada Fath vchinili napad na Shtadttempel u rezultati yakogo zaginulo dvoye osib ta she 21 osoba zaznala tyazhkih poranen Napadniki odin iz yakih vzhe skoyuvav zamah na Gajnca Nittelya na shabbat ob 11 30 pid chas bogosluzhinnya vderlisya do sinagogi pochali kidati ruchni granati ta strilyati v natovp Dvoye viklikanih policejskih ta dvoye privatnih ohoronciv zaznali tyazhkih poranen pid chas perestrilki Odnogo iz napadnikiv pidstreliv privatnij detektiv sho vipadkovo opinivsya u zali zavdyaki chomu jogo zmogli zatrimati pislya peresliduvannya nepodalik Drugogo terorista takozh zatrimali pislya peresliduvannya pid chas yakogo toj vbiv she dvoh perehozhih ta kinuv granati u policejskij avtomobil Narazi Shtadttempel yak i vsi inshi yevrejski ustanovi Vidnya znahoditsya pid postijnoyu ohoronoyu policiyi OrganizaciyaKoncert hazzaniv u sinagozi Rabini Shtadttempelya iz 1894 roku koli verhovnij rabin Gyudermann perejshov syudi iz sinagogi Leopoldshtadta takozh ye verhovnimi rabinami Vidnya iz 2016 roku verhovnim rabinom Vidnya ye Arye Folger Yevrejskij muzej Vidnya narazi proponuye ekskursiyi iz gidom po Shtadttempelyu Z 1990 roku za iniciativoyu Paulya Hayima Ajzenberga tut takozh vlashtovuyutsya shorichni koncerti hazzaniv za uchasti vidomih spivakiv z usogo svitu Vidomi chleni gromadiSimon Vizental Adolf YellinekDiv takozh de en en PrimitkiWiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425 archINFORM 1994 d Track Q265049 The Stadttempel Synagogue Vienna nedostupne posilannya z 01 12 2017 Architecture of the European Synagogue Jewish Publication Society of America 1964 p 178 Israelitische Kultusgemeinde Wien Geschichte der IKG Wien Abgerufen am 12 Dezember 2015 Architecture of the European Synagogue Jewish Publication Society of America 1964 p 178 Max Eisler Der Seitenstetten Tempel In Menorah Heft 3 Wien 1926 S 157 ART VIEW HALLOWED OBJECTS THAT HAVE COME THROUGH THE FIRES New York Times June 1 1986 John Russell https www nytimes com 1986 06 01 arts art view hallowed objects that have come through the fires html amp pagewanted 2 Nach einer Auflistung von Genee Martens und Schedl gab es in Wien vor 1938 insgesamt 95 Synagogen Pierre Genee Bob Martens Barbara Schedl Judische Andachtsstatten in Wien vor dem Jahre 1938 Aus David Judische Kulturzeitschrift abgerufen am 12 Dezember 2015 Die Israelitische Kultusgemeinde listet 55 Synagogen und Vereinsbethauser auf Israelitische Kultusgemeinde Wien Synagogen vor 1938 22 kvitnya 2016 u Wayback Machine Abgerufen am 12 Dezember 2015 Gedenkstatte im Stadttempel Wien 21 kvitnya 2016 u Wayback Machine Israelitische Kultusgemeinde Wien abgerufen am 12 Dezember 2015 Zum 20 Jahrestag Der Terroranschlag auf eine Wiener Synagoge Aus Die Gemeinde Das offizielle Organ der Israelitischen Kultusgemeinde Wien 9 2001 auf September 2001 abgerufen am 18 August 2008 Siehe dazu auch Karl Pfeifer Arhivna kopiya na sajti Wayback Machine auf der Website des Anti Defamation Center Bildungswerk fur Demokratie und Kultur e V Thomas Rassloff Klaus Kempter Die Jellineks 1820 1955 1998DzherelaPierre Genee Wiener Synagogen 1825 1938 Locker Wien 1987 S 47 52 ISBN 3 85409 113 3 Felix Czeike Historisches Lexikon Wien Band 5 Kremayr amp Scheriau Wien 1997 ISBN 3 218 00547 7 S 304f Evelyn Adunka Der Stadttempel Wien Geschichte Rabbiner Kantoren Herausgegeben von der Stiftung Neue Synagoge Berlin Hentrich amp Hentrich Teetz 2008 ISBN 978 3 938485 55 2 Judische Miniaturen Band 62 Nikolaus Vielmetti Die Bedeutung des Tempels in der Wiener Seitenstettengasse fur die judische Gemeinde in Wien In Voll Leben und voll Tod ist diese Erde Bilder aus der Geschichte der Judischen Osterreicher von 1190 bis 1938 Herold Verlag Wien 1988 ISBN 3700803788 S 130 142 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shtadttempel Uber die Sonderbriefmarke der Osterreichischen Post 150 Jahre Wiener Stadttempel nedostupne posilannya z travnya 2019