Шкодер (алб. Rrethi i Shkodrës) — один з 36 округів Албанії.
Шкодер | |||
---|---|---|---|
алб. Rrethi i Shkodrës | |||
| |||
місто | Шкодер | ||
Країна | Албанія | ||
округ | Шкодер | ||
Населення | |||
- повне | 185 646 (2010) | ||
Площа | |||
- повна | 1,973 км² | ||
Висота | |||
- максимальна | 593 м | ||
- мінімальна | 593 м | ||
Часовий пояс | , влітку | ||
Код ISO 3166-2 | AL-SH | ||
|
Округ знаходиться на півночі Албанії, займає територію 1631 км² і належить до області Шкодер. Адміністративний центр — місто Шкодер.
Географічне положення
Завдяки великим розмірам округу природа на його території різноманітна. Вона ділиться на два основних ландшафти: прибережну частину, що тягнеться від берегів Адріатичного моря на півдні до Шкодера, і гір, що починаються пагорбами і закінчуються вершинами Албанських Альп на півночі. На заході округ межує з Чорногорією.
Округ відділений від інших округів природними межами: на північному сході знаходиться Скадарське озеро, кордон з Чорногорією утворює річка Буна, що з'єднує озеро з морем. Дрин протікає на південному сході, а два його правих припливи Кірі і Шала (Shalë) забезпечують водою північну частину округу.
Південний захід округу займає велика рівнина, по якій протікають річки Дрин і Буна. Рівнина починається біля міста Лежа і тягнеться уздовж східного берега дрібного Скадарського озера до кордону з Чорногорією. Але й на цій рівнині маються височини: два значних пагорба заввишки близько 400 м тягнуться паралельно прибережній смузі міста Лежа до Velipoja, а на південно-західному березі Скадарського озера височить гора Tarabosh (594 м).
Береги Буни і Скадарського озера, а також болотиста місцевість навколо Velipoja є природними заповідниками. Тут гніздяться багато перелітних і водоплавних птахів.
До округу відносяться частини західних Альп, що живлять річку Дрин. Перш за все, це гірські долини річок Кірі і Шала. На крайній півночі округу починаються високогірні області. Віддаляючись від узбережжя і рівнини ландшафт швидко переходить в гірський. Уже в 20 км на північний схід від Шкодера лежить гора Маранао висотою 1570 м. Гірські вершини на сході практично такої ж висоти, а гора Maja e Cukalit у 30 км на схід від Шкодера досягає 1723 м. У верхній течії Шали і долині біля села Theth на півночі округу підносяться окремі двотисячники, а на крайній півночі лежить гора Озерці (2694 м), найвища точка Північно-Албанських Альп.
Недалеко від села Theth розташований національний парк, що займає територію 23,3 км². Трогова долина утворює неповторний гірський ландшафт з водоспадами. Тут водиться рись та інші дикі тварини.
Населення
Населення округу становить 185 646 жителів. Населення округу настільки ж строкате, як його ландшафти. Контраст між населенням Шкодера, найдревнішого і великого міста країни, і сільськими жителями, які населяють рівнину і гірські райони, завжди був і залишається разючим. Гори Шкодер здавна були заселені незалежними албанськими племенами, підкорити які не зміг уряд Османської імперії, і визнання яких намагався і намагається отримати уряд Албанії. Тут досі збереглися древні традиції і кровна помста, особливо в гірських селах. Збіднення населення після повалення соціалістичного ладу вигнало жителів гір в передмістя Шкодера. Багато хто з них важко пристосовуються до незвичного життя.
Релігійний склад населення теж варіюється. Так дві третини населення міста та передмість — католики, чверть — мусульмани, інші — православні. У той час як в місті і передмістях проживають різні національності: албанці, турки і слов'яни, населення округу досить однорідне. В околицях Шкодера проживають близько тисячі чорногорців. У місті та околицях багато циган.
Історія
Історія регіону нерозривно пов'язана з історією міста. На пагорбі ще в епоху іллірійців була вибудувана фортеця Розафа. Замок і його правителі визначали історію міста аж до сучасності.
Але й поза міста існують історичні, ще не до кінця досліджені місця. Так що лежить на пагорбі недалеко від моста Мес на схід від Шкодера фортеця Дрішті є одним з найдавніших поселень на території Албанії. В доосманську епоху вздовж течії Буни існували древні міста (Reç, Dajç) і церкви (Shirgj).
15 квітня 1979 в Північній Албанії стався землетрус силою 7,2 бала за шкалою Ріхтера з епіцентром біля міста Ульцинь в Чорногорії. В окрузі було зруйновано та пошкоджено безліч будинків, 35 осіб загинуло. Це був другий сильний землетрус в Албанії у XX столітті.
Економіка і промисловість
У роки перебудови економічне становище Північної Албанії було важче, ніж в інших її регіонах. Цьому немало сприяли також хвилювання і заворушення на півночі.
На початку цього століття у Velipoja став швидко розвиватися туризм. В основному це місцеві курорти для албанців.
Велике значення для всієї країни мають ГЕС в Коману і Вау-Дейес (Vau-Deja).
Транспорт
Шкодер має хороше транспортне сполучення з основними містами країни завдяки будівництву дороги «Північ-Південь». Планується її продовження до кордону з Чорногорією в містечку Han i Hotit. Наприкінці 90-х років між містами Шкодер і Ульцинь був відкритий прикордонний перехід, що спростив рух людей і товарів між Албанією і Чорногорією.
Округ пов'язаний з містом Подгориця в Чорногорії залізницею. Але значення залізничного транспорту дуже мало.
Гірські райони округу важкодоступні. За небагатьом існуючих дорогах можуть проїхати тільки всюдиходи, а взимку випадає глибокий сніг, так що багато сіл місяцями відрізані від зовнішнього світу. Уздовж Команського водосховища на річці Дрин взагалі не існує доріг. Навколишні мешканці добираються до сусідніх сіл на човнах. По водосховищу щодня курсує автомобільний пором між Команом і Fierza.
Адміністративний поділ
На території округу розташовані три міста: Шкодер і Вау-Дейес і громади: Ana e Malit, Барбулуші, Bërdica, Бушаті, Dajç, Guri i Zi, Hajmel, Postriba, Pult, Rrethina, Shala, Shllak, Shosh, Temal, Velipoja, Vig-Mnela.
Примітки
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shkoder alb Rrethi i Shkodres odin z 36 okrugiv Albaniyi Shkoderalb Rrethi i Shkodresmisto ShkoderKrayina Albaniyaokrug ShkoderNaselennya povne 185 646 2010 Plosha povna 1 973 km Visota maksimalna 593 m minimalna 593 mChasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Kod ISO 3166 2 AL SHVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shkoder Okrug znahoditsya na pivnochi Albaniyi zajmaye teritoriyu 1631 km i nalezhit do oblasti Shkoder Administrativnij centr misto Shkoder Komanske vodoshovisheEzerca najvisha vershina Pivnichno Albanskih AlpFortecya Rozafa v ShkoderiGeografichne polozhennyaZavdyaki velikim rozmiram okrugu priroda na jogo teritoriyi riznomanitna Vona dilitsya na dva osnovnih landshafti priberezhnu chastinu sho tyagnetsya vid beregiv Adriatichnogo morya na pivdni do Shkodera i gir sho pochinayutsya pagorbami i zakinchuyutsya vershinami Albanskih Alp na pivnochi Na zahodi okrug mezhuye z Chornogoriyeyu Okrug viddilenij vid inshih okrugiv prirodnimi mezhami na pivnichnomu shodi znahoditsya Skadarske ozero kordon z Chornogoriyeyu utvoryuye richka Buna sho z yednuye ozero z morem Drin protikaye na pivdennomu shodi a dva jogo pravih priplivi Kiri i Shala Shale zabezpechuyut vodoyu pivnichnu chastinu okrugu Pivdennij zahid okrugu zajmaye velika rivnina po yakij protikayut richki Drin i Buna Rivnina pochinayetsya bilya mista Lezha i tyagnetsya uzdovzh shidnogo berega dribnogo Skadarskogo ozera do kordonu z Chornogoriyeyu Ale j na cij rivnini mayutsya visochini dva znachnih pagorba zavvishki blizko 400 m tyagnutsya paralelno priberezhnij smuzi mista Lezha do Velipoja a na pivdenno zahidnomu berezi Skadarskogo ozera visochit gora Tarabosh 594 m Beregi Buni i Skadarskogo ozera a takozh bolotista miscevist navkolo Velipoja ye prirodnimi zapovidnikami Tut gnizdyatsya bagato perelitnih i vodoplavnih ptahiv Do okrugu vidnosyatsya chastini zahidnih Alp sho zhivlyat richku Drin Persh za vse ce girski dolini richok Kiri i Shala Na krajnij pivnochi okrugu pochinayutsya visokogirni oblasti Viddalyayuchis vid uzberezhzhya i rivnini landshaft shvidko perehodit v girskij Uzhe v 20 km na pivnichnij shid vid Shkodera lezhit gora Maranao visotoyu 1570 m Girski vershini na shodi praktichno takoyi zh visoti a gora Maja e Cukalit u 30 km na shid vid Shkodera dosyagaye 1723 m U verhnij techiyi Shali i dolini bilya sela Theth na pivnochi okrugu pidnosyatsya okremi dvotisyachniki a na krajnij pivnochi lezhit gora Ozerci 2694 m najvisha tochka Pivnichno Albanskih Alp Nedaleko vid sela Theth roztashovanij nacionalnij park sho zajmaye teritoriyu 23 3 km Trogova dolina utvoryuye nepovtornij girskij landshaft z vodospadami Tut voditsya ris ta inshi diki tvarini NaselennyaNaselennya okrugu stanovit 185 646 zhiteliv Naselennya okrugu nastilki zh strokate yak jogo landshafti Kontrast mizh naselennyam Shkodera najdrevnishogo i velikogo mista krayini i silskimi zhitelyami yaki naselyayut rivninu i girski rajoni zavzhdi buv i zalishayetsya razyuchim Gori Shkoder zdavna buli zaseleni nezalezhnimi albanskimi plemenami pidkoriti yaki ne zmig uryad Osmanskoyi imperiyi i viznannya yakih namagavsya i namagayetsya otrimati uryad Albaniyi Tut dosi zbereglisya drevni tradiciyi i krovna pomsta osoblivo v girskih selah Zbidnennya naselennya pislya povalennya socialistichnogo ladu vignalo zhiteliv gir v peredmistya Shkodera Bagato hto z nih vazhko pristosovuyutsya do nezvichnogo zhittya Religijnij sklad naselennya tezh variyuyetsya Tak dvi tretini naselennya mista ta peredmist katoliki chvert musulmani inshi pravoslavni U toj chas yak v misti i peredmistyah prozhivayut rizni nacionalnosti albanci turki i slov yani naselennya okrugu dosit odnoridne V okolicyah Shkodera prozhivayut blizko tisyachi chornogorciv U misti ta okolicyah bagato cigan IstoriyaIstoriya regionu nerozrivno pov yazana z istoriyeyu mista Na pagorbi she v epohu illirijciv bula vibuduvana fortecya Rozafa Zamok i jogo praviteli viznachali istoriyu mista azh do suchasnosti Ale j poza mista isnuyut istorichni she ne do kincya doslidzheni miscya Tak sho lezhit na pagorbi nedaleko vid mosta Mes na shid vid Shkodera fortecya Drishti ye odnim z najdavnishih poselen na teritoriyi Albaniyi V doosmansku epohu vzdovzh techiyi Buni isnuvali drevni mista Rec Dajc i cerkvi Shirgj 15 kvitnya 1979 v Pivnichnij Albaniyi stavsya zemletrus siloyu 7 2 bala za shkaloyu Rihtera z epicentrom bilya mista Ulcin v Chornogoriyi V okruzi bulo zrujnovano ta poshkodzheno bezlich budinkiv 35 osib zaginulo Ce buv drugij silnij zemletrus v Albaniyi u XX stolitti Ekonomika i promislovistU roki perebudovi ekonomichne stanovishe Pivnichnoyi Albaniyi bulo vazhche nizh v inshih yiyi regionah Comu nemalo spriyali takozh hvilyuvannya i zavorushennya na pivnochi Na pochatku cogo stolittya u Velipoja stav shvidko rozvivatisya turizm V osnovnomu ce miscevi kurorti dlya albanciv Velike znachennya dlya vsiyeyi krayini mayut GES v Komanu i Vau Dejes Vau Deja TransportShkoder maye horoshe transportne spoluchennya z osnovnimi mistami krayini zavdyaki budivnictvu dorogi Pivnich Pivden Planuyetsya yiyi prodovzhennya do kordonu z Chornogoriyeyu v mistechku Han i Hotit Naprikinci 90 h rokiv mizh mistami Shkoder i Ulcin buv vidkritij prikordonnij perehid sho sprostiv ruh lyudej i tovariv mizh Albaniyeyu i Chornogoriyeyu Okrug pov yazanij z mistom Podgoricya v Chornogoriyi zalizniceyu Ale znachennya zaliznichnogo transportu duzhe malo Girski rajoni okrugu vazhkodostupni Za nebagatom isnuyuchih dorogah mozhut proyihati tilki vsyudihodi a vzimku vipadaye glibokij snig tak sho bagato sil misyacyami vidrizani vid zovnishnogo svitu Uzdovzh Komanskogo vodoshovisha na richci Drin vzagali ne isnuye dorig Navkolishni meshkanci dobirayutsya do susidnih sil na chovnah Po vodoshovishu shodnya kursuye avtomobilnij porom mizh Komanom i Fierza Administrativnij podilNa teritoriyi okrugu roztashovani tri mista Shkoder i Vau Dejes i gromadi Ana e Malit Barbulushi Berdica Bushati Dajc Guri i Zi Hajmel Postriba Pult Rrethina Shala Shllak Shosh Temal Velipoja Vig Mnela PrimitkiPosilannya