Шило Семен

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем (Шило).

Семе́н Ши́ло — сотник повстанських відділів під час Коліївщини 1768 року.

Життєпис

На початку повстання ходив із розвідкою до Черкас, перед прибуттям туди основних сил повстанців на чолі з М. Залізняком. Згодом із гайдамацького табору у Костянтинівці вирушив окремо від Залізняка до Лисянки через Звенигородку.

Після здобуття Умані діяв на чолі загону 150 повстанців на польсько-турецькому кордоні. 18 червня 1768 р. Шило зі своїм загоном взяв містечко Палієве Озеро, перебивши там захоплених ворогів, але деякі встигли наперед утекти до тоді турецького містечка Балту. Шило послав до тамошнього каймакаму прохання про видачу утікачів. Але турки не тільки не видали їх, а ще й послали військову силу і спалили Палієве Озеро, звідки гайдамаки тим часом виступали. Шило оволодів турецькою слободою Голтою поблизу Балти, де також розправився по-гайдамацьки з поляками і юдеями, яких встиг там застати.

Це дало останній привід розпочати війну з Росією.

Література

• Чухліб Т. В. Шило Семен [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 637. — .
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
• Храбан Г. Ю. Спалах гніву народного // Антифеодальне, народно-визвольне повстання на Правобережній Україні у 1768—1769 рр. — К., 1989.