Шиловська Аглая Іллівна

Аглая Іллівна Шиловська (нар.. 2 січня 1993, Москва, Росія) — російська актриса театру і кіно, співачка.

Шиловська Аглая ІллівнаАглая Ильинична ШиловскаяДата народження2 січня 1993(1993-01-02) (31 рік)Місце народженняМосква, РосіяГромадянство РосіяAlma materТеатральний інститут імені Бориса Щукіна (2012)Професіяакторка, співачкаКар'єра2010 — дотеперIMDbID 4063661

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шиловська.

Біографія

Народилася 2 січня 1993 року в Москві в родині російського режисера ігрового кіно і сценариста Іллі Шиловського та філологині Світлани Шиловської. Дід — Всеволод Шиловський, радянський і російський актор театру і кіно, кінорежисер, народний артист РРФСР (нар. 3 червня 1938).

З раннього дитинства займалася творчістю. Вже у 4-річному віці вперше вийшла на театральну сцену — зіграла у Большому театрі дочку барона Каллоандро у виконанні знаменитого тенора Зураба Соткілави в оперній постановці «Прекрасна мельничиха» італійського композитора Джованні Паїзієлло.

З січня 1998 по грудень 2008 року навчалася в московському державному навчальному закладі «Центр освіти № 686 „Клас-центр“» під керівництвом Сергія Казарновського. У школі Аглая отримала перші уроки акторської майстерності, навчилася грати на флейті і фортепіано, займалася класичним, естрадним і джазовим вокалом. У 2008 році, закінчивши школу екстерном, п'ятнадцятирічна Аглая Шиловська стала студенткою акторського факультету Театрального інституту імені Бориса Щукіна (курс «Артист музичного театру» Євгена Князєва), який закінчила в 2013 році.

У 2010 році дебютувала в російському кінематографі в одній з головних ролей в художньому фільмі «…в стилі JAZZ» режисера Станіслава Говорухіна.

З листопада 2010 року виконує роль Мерседес у мюзиклі «Монте-Крісто» режисера Аліни Чевік на сцені Державного академічного театру «Московська оперета». У 2012 році на сцені цього ж театру стартував мюзикл «Граф Орлов» режисера Аліни Чевік, в якому грає роль княжни Тараканової.

У грудні 2012 року знялася в еротичній фотосесії для січневого випуску чоловічого журналу «Maxim» у рубриці «Дівчата».

3 жовтня 2014 року зі піснею «The House of the Rising Sun» брала участь в «сліпому прослуховуванні» третього сезону вокального телешоу «Голос» на російському «Першому каналі»; однак, її виконання не сподобалося жодному із суддів. У лютому стала учасницею програми «Точь в-точь».

12 жовтня 2014 року стала одним з учасників музичного телешоу «Театр естради» на «Першому каналі». З лютого 2019 по 30 квітня 2020 року — співведуча телевізійного шоу "Голос. Діти " (разом з Дмитром Нагієвим); з 17 січня по 21 березня 2021 року — співведуча телешоу «Я майже знаменитий» з Сергієм Мінаєвим на російському «Першому каналі».

У липні 2021 брала участь у шостому випуску шостого сезону телешоу « Три акорди». Разом зі співаком Олександром Шоуа виконали пісню з репертуару Стаса Михайлова і Таїсії Повалій «Отпусти».

Фігурант бази даних центру «Миротворець» (свідоме порушення державного кордону України, участь в пропагандистських заходах РФ проти України та незаконна комерційна діяльність в окупованому РФ Криму).

Творчість

Ролі в театрі

• 2011 — мюзикл «Монте-Крісто» (Державний академічний театр «Московська оперета», режисер — Аліна Чевік) — Мерседес Еррера, наречена Едмона Дантеса
• 2012 — мюзикл «Одного разу на матраці» (дипломний спектакль 4-го курсу акторського факультету Театрального інституту імені Бориса Щукіна, Режисер — Аліна Чевік) — принцеса Вінфред Невтішна
• 2012 — мюзикл «Граф Орлов» (Державний академічний театр «Московська оперета», режисер — Аліна Чевік) — Єлизавета (княжна Тараканова)

Фільмографія

1. 2010 —  — Євгенія, молодша донька
2. 2011 — Ліки для бабусі — Соня Ковальова
3. 2011 —  — Віка
4. 2012 —  — Катя
5. 2013 —  — Ляля
6. 2013 —  — донька ректора
7. 2014 — Кураж — Віка Малінина, журналістка (в наші дні)
8. 2014 —  — Катя
9. 2014 —  — Анастасія Уварова, журналістка
10. 2016 —  — Аміра
11. 2016 —  — Ліля, медсестра
12. 2017 — Вурдалаки — Мілена
13. 2019 —  — Марія Лебедєва, чемпіонка світу з шахів серед жінок
14. 2019 — Гардемарини 1787
15. 2019 — Два береги
16. 2019 — СРСР

Нагороди

• 2010 — приз імені Наталії Гундарєвої VIII Московського фестивалю вітчизняного кіно «Московська прем'єра» — «за найкращу жіночу роль» у фільмі Станіслава Говорухіна "… в стилі JAZZ " .

Примітки

1. Энциклопедия ТВ. Актёры. «Аглая Шиловская»: Биография. [ 16 серпня 2021 у Wayback Machine.] «Вокруг ТВ» // vokrug.tv
2. Телеведущая: . Энциклопедия ТВ. Отрывок из программы «Настроение» телеканала «ТВ Центр» с участием Аглаи и Всеволода Шиловских (ВИДЕО — эфир 6 декабря 2010 года). [ 16 серпня 2021 у Wayback Machine.] «Вокруг ТВ» // vokrug.tv
3. Владимир Васильчиков. Аглая Шиловская: «Я — актриса, которая поёт». [ 21 жовтня 2014 у Wayback Machine.] Журнал «ОК!» // ok-magazine.ru (№ 40, 22 октября 2012 года)
4. Журнал «Maxim». Девушки. Январь 2013 года. Аглая Шиловская — фото с элементами эротики и видео со съёмочной площадки. [ 16 серпня 2021 у Wayback Machine.] // maximonline.ru
5. ВИДЕО. Фотосессия Аглаи Шиловской для журнала «Maxim» за январь 2013 года. [ 21 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // maxim.mirtesen.ru (27 декабря 2012 года)
6. ВИДЕО. Телешоу «Голос». Слепое прослушивание. Аглая Шиловская — «House of Rising Sun». [ 22 жовтня 2014 у Wayback Machine.] «Первый канал» // 1tv.ru (3 октября 2014 года)
7. Анонс и список участников телешоу «Театр эстрады» [ 8 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // 1tvrus.com
8. Первый канал открывает новый проект «Театр эстрады» [ 16 серпня 2021 у Wayback Machine.] // intermedia.ru (30 сентября 2014 года)
9. ВИДЕО. Музыкальное телешоу «Театр эстрады». Аглая Шиловская — «Алла Пугачёва». Песня «Маэстро». [ 22 жовтня 2014 у Wayback Machine.] «Первый канал» // 1tv.ru (12 октября 2014 года)
10. (рос.). Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 5 липня 2021.
11. Центр «Миротворець»: Шиловська Аглая Іллівна

Посилання

• Офіційний сайт актриси Аглаї Шиловської. [ 16 серпня 2021 у Wayback Machine.] // aglayashilovskaya.ru
• Сторінка Аглаї Шиловської на сайті курсу артистів музичного театру Театрального інституту імені Бориса Щукіна. [ 20 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // muzteatr.com