Володи́мир Миха́йлович Ше́мет (1 липня 1873, хутір Олександрівка, Лубенський повіт, Полтавська губернія — 14 травня 1933, Київ) — український громадський і політичний діяч. Активний член Братства тарасівців, співзасновник УНП (1902). Гласний Лубенської міської думи, член Української Центральної Ради.
Володимир Михайлович Шемет | |
---|---|
Народився | 1 липня 1873 хутір Олександрівка, Лубенський повіт, Полтавська губернія |
Помер | 14 травня 1933 (59 років) Київ |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | Політик, науковець |
Alma mater | Санкт-Петербурзький університет Київський університет |
Посада | депутат Державної думи Російської імперії[d] |
Партія | УДХП |
Конфесія | православний |
Рід | Шемети-Кежгайли |
Родичі | брати Сергій, Микола |
Герб Лебідь | |
|
Біографія
Народився 1 липня 1873 року на хуторі Олександрівці під Лубнами в сім'ї військовослужбовця. Походив зі старовинного шляхецького роду Шеметів-Кежгайлів. Закінчив Лубенську гімназію. Вищу освіту здобув на фізично-математичному факультеті Петербурзького університету та на природничому факультеті Київського університету. Під час навчання в Києві познайомився з Миколою Міхновським і під його впливом вступив до Братства тарасівців, заснувавши разом із братами Миколою та Сергієм осередок цієї організації в Лубнах. За участь у студентському русі протягом 1900–1901 років був позбавлений права проживання в столицях, університетських і губернських містах. Повернувшись до Лубен, активно працював у місцевому земстві, обирався гласним Лубенської міської думи.
У 1902 році разом із М. Міхновським став засновником УНП. Вів активну політичну діяльність. У листопаді-грудні 1905 року разом із братом Миколою видавав у Лубнах першу в Наддніпрянській Україні українську газету «Хлібороб». Хоча після 5-го номера газету було заборонено, її видання мало надзвичайно великий резонанс. На початку 1906 року став одним із засновників газети «Громадська думка» (з вересня 1906 до 1914 року виходила під назвою «Рада»). У 1905 році як представник українських партій був обраний до Першої Державної Думи від Полтавської губернії, де працював у комісії для складання проекту закону про національну рівність, був членом української фракції і входив до бюро Українського парламентського клубу. Після розпуску Думи із групою депутатів підписав «Виборзьку відозву» — заклик до народу чинити пасивний опір урядові (не платити податків, не давати рекрутів) доти, доки цар не призначить нових виборів. За це був засуджений до тримісячного ув'язнення. У 1909 переслідувався по справі «Лубенської республіки».
У 1916 створив приватну українську гімназію в Лубнах, від якої був делегований до Української Центральної Ради. Після заміни полтавських депутатів-самостійників представниками соціалістичних партій брати Шемети у жовтні 1917 року створили Українську демократичну хліборобську партію, яка через півроку привела до влади П. Скоропадського. Був учасником різних депутацій до гетьмана.
За радянської влади відійшов від активної політичної діяльності. Протягом 1919–1923 років працював у Комісії для складання словника живої української мови при ВУАН, збирав народні технічні терміни столярства, теслярства, будівництва тощо. Звинувачений у «націоналістичних нахилах», змушений був залишити академічну роботу. Останні десять років життя працював службовцем у різних установах. Помер у Києві 14 травня 1933 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 2).
Вшанування пам'яті
- В Полтаві існує .
- В Лубнах існує вулиця Братів Шеметів.
- В Києві у Голосіївському районі є Вулиця Братів Шеметів.
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 травня 2016.
Література
- Осташко Т. С. Шемет Володимир Михайлович [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 627. — .
- Б. Дем'яненко. Шемет Володимир Михайлович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.782
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Речь В. Шемета в Государственной думе // Украинский вестник 1906, № 4. (рос.)
- РГИА [Российский государственный исторический архив] Фонд 1278. Опись 1 (1-й созыв). Дело 60. Лист 10, 29; Фонд 1327. Опись 1. 1905 год. Дело 141. Лист 93 оборот-94; Дело 143. Лист 106 оборот. (рос.)
- Боиович М. М. Члены Государственной думы (Портреты и биографии). Первый созыв. М, 1906] С. 269. (рос.)
- Посли до Державноі Думи від Полтавськоі губ. // Рідний край. 1906. № 16
Посилання
- Шемет Володимир // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2082. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shemet Volodi mir Miha jlovich She met 1 lipnya 1873 hutir Oleksandrivka Lubenskij povit Poltavska guberniya 14 travnya 1933 Kiyiv ukrayinskij gromadskij i politichnij diyach Aktivnij chlen Bratstva tarasivciv spivzasnovnik UNP 1902 Glasnij Lubenskoyi miskoyi dumi chlen Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Volodimir Mihajlovich ShemetNarodivsya 1 lipnya 1873 1873 07 01 hutir Oleksandrivka Lubenskij povit Poltavska guberniyaPomer 14 travnya 1933 1933 05 14 59 rokiv KiyivPohovannya Bajkove kladovisheKrayina Rosijska imperiyaDiyalnist Politik naukovecAlma mater Sankt Peterburzkij universitet Kiyivskij universitetPosada deputat Derzhavnoyi dumi Rosijskoyi imperiyi d Partiya UDHPKonfesiya pravoslavnijRid Shemeti KezhgajliRodichi brati Sergij MikolaGerb Gerb Lebid Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 1 lipnya 1873 roku na hutori Oleksandrivci pid Lubnami v sim yi vijskovosluzhbovcya Pohodiv zi starovinnogo shlyaheckogo rodu Shemetiv Kezhgajliv Zakinchiv Lubensku gimnaziyu Vishu osvitu zdobuv na fizichno matematichnomu fakulteti Peterburzkogo universitetu ta na prirodnichomu fakulteti Kiyivskogo universitetu Pid chas navchannya v Kiyevi poznajomivsya z Mikoloyu Mihnovskim i pid jogo vplivom vstupiv do Bratstva tarasivciv zasnuvavshi razom iz bratami Mikoloyu ta Sergiyem oseredok ciyeyi organizaciyi v Lubnah Za uchast u studentskomu rusi protyagom 1900 1901 rokiv buv pozbavlenij prava prozhivannya v stolicyah universitetskih i gubernskih mistah Povernuvshis do Luben aktivno pracyuvav u miscevomu zemstvi obiravsya glasnim Lubenskoyi miskoyi dumi U 1902 roci razom iz M Mihnovskim stav zasnovnikom UNP Viv aktivnu politichnu diyalnist U listopadi grudni 1905 roku razom iz bratom Mikoloyu vidavav u Lubnah pershu v Naddnipryanskij Ukrayini ukrayinsku gazetu Hliborob Hocha pislya 5 go nomera gazetu bulo zaboroneno yiyi vidannya malo nadzvichajno velikij rezonans Na pochatku 1906 roku stav odnim iz zasnovnikiv gazeti Gromadska dumka z veresnya 1906 do 1914 roku vihodila pid nazvoyu Rada U 1905 roci yak predstavnik ukrayinskih partij buv obranij do Pershoyi Derzhavnoyi Dumi vid Poltavskoyi guberniyi de pracyuvav u komisiyi dlya skladannya proektu zakonu pro nacionalnu rivnist buv chlenom ukrayinskoyi frakciyi i vhodiv do byuro Ukrayinskogo parlamentskogo klubu Pislya rozpusku Dumi iz grupoyu deputativ pidpisav Viborzku vidozvu zaklik do narodu chiniti pasivnij opir uryadovi ne platiti podatkiv ne davati rekrutiv doti doki car ne priznachit novih viboriv Za ce buv zasudzhenij do trimisyachnogo uv yaznennya U 1909 peresliduvavsya po spravi Lubenskoyi respubliki Mogila Volodimira Shemeta U 1916 stvoriv privatnu ukrayinsku gimnaziyu v Lubnah vid yakoyi buv delegovanij do Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Pislya zamini poltavskih deputativ samostijnikiv predstavnikami socialistichnih partij brati Shemeti u zhovtni 1917 roku stvorili Ukrayinsku demokratichnu hliborobsku partiyu yaka cherez pivroku privela do vladi P Skoropadskogo Buv uchasnikom riznih deputacij do getmana Za radyanskoyi vladi vidijshov vid aktivnoyi politichnoyi diyalnosti Protyagom 1919 1923 rokiv pracyuvav u Komisiyi dlya skladannya slovnika zhivoyi ukrayinskoyi movi pri VUAN zbirav narodni tehnichni termini stolyarstva teslyarstva budivnictva tosho Zvinuvachenij u nacionalistichnih nahilah zmushenij buv zalishiti akademichnu robotu Ostanni desyat rokiv zhittya pracyuvav sluzhbovcem u riznih ustanovah Pomer u Kiyevi 14 travnya 1933 roku Pohovanij na Bajkovomu kladovishi dilyanka 2 Vshanuvannya pam yatiV Poltavi isnuye V Lubnah isnuye vulicya Brativ Shemetiv V Kiyevi u Golosiyivskomu rajoni ye Vulicya Brativ Shemetiv Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 29 travnya 2016 LiteraturaOstashko T S Shemet Volodimir Mihajlovich 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 627 ISBN 978 966 00 1359 9 B Dem yanenko Shemet Volodimir Mihajlovich Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 782 ISBN 978 966 611 818 2 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Rech V Shemeta v Gosudarstvennoj dume Ukrainskij vestnik 1906 4 ros RGIA Rossijskij gosudarstvennyj istoricheskij arhiv Fond 1278 Opis 1 1 j sozyv Delo 60 List 10 29 Fond 1327 Opis 1 1905 god Delo 141 List 93 oborot 94 Delo 143 List 106 oborot ros Boiovich M M Chleny Gosudarstvennoj dumy Portrety i biografii Pervyj sozyv M 1906 S 269 ros Posli do Derzhavnoi Dumi vid Poltavskoi gub Ridnij kraj 1906 16PosilannyaShemet Volodimir Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2082 1000 ekz