Шейх Анта Діоп (фр. Cheikh Anta Diop; нар. 29 грудня 1923, Тейейту — 7 лютого 1986, Дакар) — сенегальський громадський діяч, історик доколоніальної Африки, лінгвіст, філософ, соціолог і фізик; доктор соціальних наук Паризького університету (спеціалізація з ядерної хімії). Ідеолог Афроцентризму. Виступав зі своїм проектом Федеральної держави Чорна Африка. Володів мовою волоф. Його ім'я присвоєно Дакарському Університету у березні 1987 року. Наукові праці Діопа написані французькою, переклаалися англійською. У 1996 році сенегальці провели в Дакарі конференцію пам'яті Шейха Анта Діопа: «Африканський ренесанс на зорі третього тисячоліття».
Шейх Анта Діоп | |
---|---|
Народився | 29 грудня 1923[2][3][4] d, d, d, d, Регіон Діурбель, Сенегал |
Помер | 7 лютого 1986[1][2][…] (62 роки) Дакар, Сенегал[1] |
Поховання | d[5] |
Країна | Сенегал[6] |
Діяльність | антрополог, політик, єгиптолог, фізик-ядерник, історик, мовознавець, хімік, філософ, біолог, письменник, теоретик, астроном, соціолог, інженер, викладач університету |
Alma mater | Університет Париж IV |
Науковий керівник | Марсель Гріоль |
Знання мов | французька[2][7] і волоф |
Партія | d, Q2906738? і Q3088532? |
|
Біографія
Діоп народився в родині Волофів у 1923 році. У 23 роки розпочав навчання в Парижі. Він провів там 15 років і вивчав фізику у Фредеріка Жоліо-Кюрі, зятя Марії Кюрі, а також переклав частини теорії відносності Ейнштейна на свою рідну мову Волоф. Анта Діоп також вивчав історію Африки, єгиптологію, лінгвістику, антропологію та економіку.
У 1951 році Діоп представив свою дисертацію в Паризькому університеті. У ньому він розвинув гіпотезу про те, що стародавні єгиптяни були чорношкірими африканцями і що створена ними висока культура представляла споконвічно (чорну) африканську цивілізацію. Його гіпотезу спочатку відхилили, але Діоп працював над дисертацією дев'ять років і привів нові й кращі докази. У 1960 році він успішно закінчив дисертацію та отримав ступінь доктора.
У 1955 році Анта Діоп опублікував книгу про свою гіпотезу під назвою Nations nègres et culture (Чорні нації і культура).
Відносини між Єгиптом і Грецією були центром його дослідження. Багато грецьких вчених, наприклад Піфагор, були в Єгипті для вивчення математики. Кажуть, що Піфагор пробув в Африці 22 роки. Дебати між Шейхом Антою Діопом і його колишніми противниками зараз продовжуються в дискусії Чорної Афіни щодо суперечливих тез британського історика Мартіна Берналса, який стверджує, що Єгипет мав вплив на культуру Стародавньої Греції.
На його думку, цивілізаційні дебати призвели до того, що багато вчених почали розглядати африканський континент як tabula rasa або створювати расистську теорію Хаміта. За словами Анта Діопа, чорношкірі африканці не тільки створили цивілізації (Королівство Бенін, Королівство Куш, Малі, Сонгхай, Гана, Суахілі, Велике Зімбабве, Аксум, Канем-Борну і особливо Єгипет), але й опанували технологію видобутку металу, та його переробки, що і викликало прогресивну урбанізацію. Такі міста, як Бенін або Ойо, навіть посилали студентів і послів до Португалії. Ситуація різко змінилася з відкриттям Америки в 1492 році та работоргівлею. За словами Анта Діопа, африканські культури поступово знищувалися колонізацією та работоргівлею.
Шейх Анта Діоп — засновник афроцентричної єгиптології. На його думку, контакт між Африкою та Європою почався не у 18 столітті, а століттями раніше, серед іншого, присутність африканських учених у Європі задокументовано дуже рано.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118898523 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- http://www.cheikhantadiop.net/cheikh_anta_diop_biograph.htm
- http://www.cheikhantadiop.net/
- CONOR.Sl
- . Архів оригіналу за 24 грудня 2021. Процитовано 24 грудня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shejh Anta Diop fr Cheikh Anta Diop nar 29 grudnya 1923 Tejejtu 7 lyutogo 1986 Dakar senegalskij gromadskij diyach istorik dokolonialnoyi Afriki lingvist filosof sociolog i fizik doktor socialnih nauk Parizkogo universitetu specializaciya z yadernoyi himiyi Ideolog Afrocentrizmu Vistupav zi svoyim proektom Federalnoyi derzhavi Chorna Afrika Volodiv movoyu volof Jogo im ya prisvoyeno Dakarskomu Universitetu u berezni 1987 roku Naukovi praci Diopa napisani francuzkoyu pereklaalisya anglijskoyu U 1996 roci senegalci proveli v Dakari konferenciyu pam yati Shejha Anta Diopa Afrikanskij renesans na zori tretogo tisyacholittya Shejh Anta DiopNarodivsya 29 grudnya 1923 1923 12 29 2 3 4 d d d d Region Diurbel SenegalPomer 7 lyutogo 1986 1986 02 07 1 2 62 roki Dakar Senegal 1 Pohovannya d 5 Krayina Senegal 6 Diyalnist antropolog politik yegiptolog fizik yadernik istorik movoznavec himik filosof biolog pismennik teoretik astronom sociolog inzhener vikladach universitetuAlma mater Universitet Parizh IVNaukovij kerivnik Marsel GriolZnannya mov francuzka 2 7 i volofPartiya d Q2906738 i Q3088532 Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Diop BiografiyaDiop narodivsya v rodini Volofiv u 1923 roci U 23 roki rozpochav navchannya v Parizhi Vin proviv tam 15 rokiv i vivchav fiziku u Frederika Zholio Kyuri zyatya Mariyi Kyuri a takozh pereklav chastini teoriyi vidnosnosti Ejnshtejna na svoyu ridnu movu Volof Anta Diop takozh vivchav istoriyu Afriki yegiptologiyu lingvistiku antropologiyu ta ekonomiku U 1951 roci Diop predstaviv svoyu disertaciyu v Parizkomu universiteti U nomu vin rozvinuv gipotezu pro te sho starodavni yegiptyani buli chornoshkirimi afrikancyami i sho stvorena nimi visoka kultura predstavlyala spokonvichno chornu afrikansku civilizaciyu Jogo gipotezu spochatku vidhilili ale Diop pracyuvav nad disertaciyeyu dev yat rokiv i priviv novi j krashi dokazi U 1960 roci vin uspishno zakinchiv disertaciyu ta otrimav stupin doktora U 1955 roci Anta Diop opublikuvav knigu pro svoyu gipotezu pid nazvoyu Nations negres et culture Chorni naciyi i kultura Vidnosini mizh Yegiptom i Greciyeyu buli centrom jogo doslidzhennya Bagato greckih vchenih napriklad Pifagor buli v Yegipti dlya vivchennya matematiki Kazhut sho Pifagor probuv v Africi 22 roki Debati mizh Shejhom Antoyu Diopom i jogo kolishnimi protivnikami zaraz prodovzhuyutsya v diskusiyi Chornoyi Afini shodo superechlivih tez britanskogo istorika Martina Bernalsa yakij stverdzhuye sho Yegipet mav vpliv na kulturu Starodavnoyi Greciyi Na jogo dumku civilizacijni debati prizveli do togo sho bagato vchenih pochali rozglyadati afrikanskij kontinent yak tabula rasa abo stvoryuvati rasistsku teoriyu Hamita Za slovami Anta Diopa chornoshkiri afrikanci ne tilki stvorili civilizaciyi Korolivstvo Benin Korolivstvo Kush Mali Songhaj Gana Suahili Velike Zimbabve Aksum Kanem Bornu i osoblivo Yegipet ale j opanuvali tehnologiyu vidobutku metalu ta jogo pererobki sho i viklikalo progresivnu urbanizaciyu Taki mista yak Benin abo Ojo navit posilali studentiv i posliv do Portugaliyi Situaciya rizko zminilasya z vidkrittyam Ameriki v 1492 roci ta rabotorgivleyu Za slovami Anta Diopa afrikanski kulturi postupovo znishuvalisya kolonizaciyeyu ta rabotorgivleyu Shejh Anta Diop zasnovnik afrocentrichnoyi yegiptologiyi Na jogo dumku kontakt mizh Afrikoyu ta Yevropoyu pochavsya ne u 18 stolitti a stolittyami ranishe sered inshogo prisutnist afrikanskih uchenih u Yevropi zadokumentovano duzhe rano PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118898523 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 http www cheikhantadiop net cheikh anta diop biograph htm http www cheikhantadiop net CONOR Sl d Track Q16744133 Arhiv originalu za 24 grudnya 2021 Procitovano 24 grudnya 2021