Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шебалін Віссаріон Якович Шебалін 29 травня 11 червня 1902 19020611 Омс

Шебалін Віссаріон Якович

Шебалін Віссаріон Якович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шебалін.

Віссаріон Якович Шебалін (29 травня (11 червня) 1902(19020611) Омськ — 28 або 29 травня 1963, Москва) — радянський композитор, педагог, професор Московської державної консерваторії імені П. І. Чайковського. Народний артист РРФСР (1947). Лауреат двох Сталінських премій першого ступеня (1943, 1947).

Шебалін Віссаріон Якович
image
Основна інформація
Дата народження 29 травня (11 червня) 1902[1]
Місце народження Омськ, Акмолінська область, Російська імперія[2]
Дата смерті 28 травня 1963(1963-05-28)[2][1][…] (60 років) або 29 травня 1963(1963-05-29)[4] (60 років)
Місце смерті Москва, РРФСР, СРСР[2]
Причина смерті інсульт
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство СРСР
Професії композитор, музичний педагог, диригент, професор
Освіта Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського і Російська академія музики імені Гнесіних
Відомі учні Денисов Едісон Васильович, Тихон Хрєнников, d, Слонімський Сергій Михайлович, Каретников Микола Миколайович, Ростропович Мстислав Леопольдович і Олександра Пахмутова
Інструменти фортепіано
Жанри опера, симфонія, кантата і класична музика
Заклад Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Нагороди
image image image image
image image image
Автограф image
image Файли у Вікісховищі

Біографія

Віссаріон Шебалін народився в Омську, в родині викладача математики Омської гімназії Якова Васильовича Шебаліна та домогосподарки Аполлінарії Аполлонівни Шебаліної. Мав сестер Надію та Галину. У 1912 році Яків Шебалін почав працювати вихователем і вчителем музики в Омському середньому сільськогосподарському училищі і в 1915 році вся сім'я оселилася на території училища. Тут він організував співочий хор з ансамблем музичних інструментів. Після утворення фірми «СібНІІСхоз» Яків Шебалін завідував у ній науковою бібліотекою.

Музичну освіта Віссаріон Якович почав отримувати у фортепіанних класах омського відділення Російського музичного товариства (РМТ) у десятирічному віці. Після закінчення гімназії у 1919 році вступив на агрономічний факультет Омської сільськогосподарської академії, де навчався півтора року. У 1921 році написав свій перший твір — «Скерцо для великого оркестру», а також кілька фортепіанних п'єс. Входив у футуристичну літературно-мистецьку групу «Червона трійка» (1921—1922), куди входили також Ст. Уфімцев і Л. Н. Мартинов. У 1921—1923 роках навчався в Омському музичному училищі по композиції у М. В. Невитова (учня Рейнгольда Глієра) і класі фортепіано Б. Медведєва.

У 1923—1928 роках навчався в Московській консерваторії по класу композиції у Н. Я. Мясковского і по класу фортепіано у Н. Н. Кувшиннікова. У 1920-х роках Шебалін був членом Асоціації сучасної музики; входив у неформальне об'єднання московських музикантів «Ламмівський гурток», що збирався в квартирі педагога консерваторії П. А. Ламма; був близьким другом Дмитра Шостаковича. З 1928 року викладав композицію в Московській консерваторії і був її директором (1942—1948); знятий з посади після постанови про боротьбу з формалізмом (Про оперу «Велика дружба» В. І. Мураделі), згодом повернувся в консерваторію і працював на кафедрі композиції.

Серед учнів Шебаліна — композитори Тихон Хрєнников, Оскар Фельцман, Карен Хачатурян, Борис Чайковський, Олександра Пахмутова, Ю. М. Чичков, А. Миколаїв, Вельйо Торміс, Едісон Денисов, Софія Губайдуліна, Борис Мокроусов, Леонід Фейгін та ін.

Композитор Шебалін працював практично у всіх основних жанрах, в тому числі створив багато музики до драматичних спектаклів, радіовистав, кінофільмів. Найбільш відомі твори — опера «Приборкання норовливої» за Вільям Шекспіром (1957), а також хори без супроводу на вірші російських і радянських поетів і деякі романси. У свій час помітною подією музичного життя була його симфонія «Ленін» на вірші Володимир Маяковського (1931; друга редакція 1959).

Крім того, Віссарон Шебалін завершив і інструментував незакінчену оперу Модеста Мусоргського «Сорочинський ярмарок»,  працював також над інструментовкою незавершеною опери Мусоргського — «Саламбо», відновив партитуру Симфонії на дві російські теми Михайла Глінки, створив свою редакцію (для постановки в Свердловську) опери С. С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм» та ін.

Професор (1935). Доктор мистецтвознавства (1941). Депутат ВР УРСР 2-го скликання.

В. Я. Шебалін помер 29 травня 1963 року. Похований у Москві на Новодівичому кладовищі (ділянка № 8).

Твори

Оркестрові твори

  • Симфонія № 1 op.6 (1925)
  • Симфонія № 2 op.11 (1929)
  • Симфонія № 3 op.17 (1935)
  • Симфонія № 4 op.24 (1935)
  • Симфонія № 5 op.56 (1962)
  • Симфонія «Ленін» op.16 (1931)
  • Симфонієта op.43 (1949—1951)
  • Сюїта № 1 op.18 (1935)
  • Сюїта № 2 op.22 (1935)
  • Сюїта № 3 op.61 (1963)

Концерти

  • Скрипковий концерт op.21 (1936—1940)
  • Концертіно для скрипки і струнного оркестру, op.14/1 (1932)
  • Концертіно для валторни та струнного оркестру, op.14/2 (1930)

Вокальні твори

  • опера «Сонце над степом» op.27 (1939)
  • балет"Жайворонок" op.37 (1943)
  • кантата «Москва» op.38 (1946)
  • опера «Приборкання норовливої» op.46 (1957)

Ансамблеві твори

  • Струнне тріо op.4 (1924)
  • Соната для скрипки і альта op.35 (1944)
  • Соната для альта op.51/2 (1954)
  • Соната для скрипки op.51/1 (1958)
  • Соната для віолончелі op.51/3 (1960)

Фільмографія

Нагороди та звання

Пам'ять

  • З 1963 року ім'я Шебаліна носить Музичне училище в Омську (майбутній композитор вчився в ньому в 1920-х роках і був одним з перших його випускників).
  • Дитяча музична школа № 48 в Москві носить ім'я В. Я. Шебаліна.
  • Леонід Мартинов в пам'ять про свого друга юності написав вірш «Баллада о Виссарионе Шебалине» (1965).

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Шебалин Виссарион Яковлевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  5. Велика радянська енциклопедія приводить дату смерті: 28 травня 1963 р.
  6. Листова, Н. А. В. Я. Шебалин. — М., Советский композитор, 1982
  7. . Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 25 вересня 2016.
  8. Омское музыкальное училище имени В. Я. Шебалина. http://www.shebalina.ru/history.html [ 21 березня 2012 у Wayback Machine.]
  9. . Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 25 вересня 2016.
  10. Доступно на http://www.litera.ru/stixiya/authors/martynov/all.html#chto-alesha-znayu [ 16 грудня 2011 у Wayback Machine.]. Опубликовано впервые в: В. Я. Шебалин. Статьи. Воспоминания. Материалы. М., 1970.

Література

  • Виссарион Яковлевич Шебалин: библиографический указатель: к 90-летию со дня рождения. Омская областная научная библиотека им. А. С. Пушкина. Отдел литературы по искусству. Музыкальное училище им. В. Я. Шебалина. Составил М. Г. Хаит. Издание Омской областной научной библиоткт им. А. С. Пушкина. Омск. 1992.
  • Шебалин В. Я.. Статьи. Воспоминания. Материалы. — М., 1970.
  • Листова, Н. А. В. Я. Шебалин. — М., Советский композитор, 1982.
  • Памяти В. Я. Шебалина. Воспоминания, материалы. — М.: Советский композитор, 1984. — 288 с.
  • Шебалина А. М. {{{Заголовок}}}. — .
  • Шебалин В. Я. Воспоминания // Жизнь и творчество / сост. В. И. Ражева. — М., Молодая гвардия. 2002.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shebalin Vissarion Yakovich Shebalin 29 travnya 11 chervnya 1902 19020611 Omsk 28 abo 29 travnya 1963 Moskva radyanskij kompozitor pedagog profesor Moskovskoyi derzhavnoyi konservatoriyi imeni P I Chajkovskogo Narodnij artist RRFSR 1947 Laureat dvoh Stalinskih premij pershogo stupenya 1943 1947 Shebalin Vissarion YakovichOsnovna informaciyaData narodzhennya 29 travnya 11 chervnya 1902 1 Misce narodzhennya Omsk Akmolinska oblast Rosijska imperiya 2 Data smerti 28 travnya 1963 1963 05 28 2 1 60 rokiv abo 29 travnya 1963 1963 05 29 4 60 rokiv Misce smerti Moskva RRFSR SRSR 2 Prichina smerti insultPohovannya Novodivichij cvintarGromadyanstvo SRSRProfesiyi kompozitor muzichnij pedagog dirigent profesorOsvita Moskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra Chajkovskogo i Rosijska akademiya muziki imeni GnesinihVidomi uchni Denisov Edison Vasilovich Tihon Hryennikov d Slonimskij Sergij Mihajlovich Karetnikov Mikola Mikolajovich Rostropovich Mstislav Leopoldovich i Oleksandra PahmutovaInstrumenti fortepianoZhanri opera simfoniya kantata i klasichna muzikaZaklad Moskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra ChajkovskogoNagorodiAvtograf Fajli u VikishovishiBiografiyaVissarion Shebalin narodivsya v Omsku v rodini vikladacha matematiki Omskoyi gimnaziyi Yakova Vasilovicha Shebalina ta domogospodarki Apollinariyi Apollonivni Shebalinoyi Mav sester Nadiyu ta Galinu U 1912 roci Yakiv Shebalin pochav pracyuvati vihovatelem i vchitelem muziki v Omskomu serednomu silskogospodarskomu uchilishi i v 1915 roci vsya sim ya oselilasya na teritoriyi uchilisha Tut vin organizuvav spivochij hor z ansamblem muzichnih instrumentiv Pislya utvorennya firmi SibNIIShoz Yakiv Shebalin zaviduvav u nij naukovoyu bibliotekoyu Muzichnu osvita Vissarion Yakovich pochav otrimuvati u fortepiannih klasah omskogo viddilennya Rosijskogo muzichnogo tovaristva RMT u desyatirichnomu vici Pislya zakinchennya gimnaziyi u 1919 roci vstupiv na agronomichnij fakultet Omskoyi silskogospodarskoyi akademiyi de navchavsya pivtora roku U 1921 roci napisav svij pershij tvir Skerco dlya velikogo orkestru a takozh kilka fortepiannih p yes Vhodiv u futuristichnu literaturno mistecku grupu Chervona trijka 1921 1922 kudi vhodili takozh St Ufimcev i L N Martinov U 1921 1923 rokah navchavsya v Omskomu muzichnomu uchilishi po kompoziciyi u M V Nevitova uchnya Rejngolda Gliyera i klasi fortepiano B Medvedyeva U 1923 1928 rokah navchavsya v Moskovskij konservatoriyi po klasu kompoziciyi u N Ya Myaskovskogo i po klasu fortepiano u N N Kuvshinnikova U 1920 h rokah Shebalin buv chlenom Asociaciyi suchasnoyi muziki vhodiv u neformalne ob yednannya moskovskih muzikantiv Lammivskij gurtok sho zbiravsya v kvartiri pedagoga konservatoriyi P A Lamma buv blizkim drugom Dmitra Shostakovicha Z 1928 roku vikladav kompoziciyu v Moskovskij konservatoriyi i buv yiyi direktorom 1942 1948 znyatij z posadi pislya postanovi pro borotbu z formalizmom Pro operu Velika druzhba V I Muradeli zgodom povernuvsya v konservatoriyu i pracyuvav na kafedri kompoziciyi Sered uchniv Shebalina kompozitori Tihon Hryennikov Oskar Felcman Karen Hachaturyan Boris Chajkovskij Oleksandra Pahmutova Yu M Chichkov A Mikolayiv Veljo Tormis Edison Denisov Sofiya Gubajdulina Boris Mokrousov Leonid Fejgin ta in Kompozitor Shebalin pracyuvav praktichno u vsih osnovnih zhanrah v tomu chisli stvoriv bagato muziki do dramatichnih spektakliv radiovistav kinofilmiv Najbilsh vidomi tvori opera Priborkannya norovlivoyi za Vilyam Shekspirom 1957 a takozh hori bez suprovodu na virshi rosijskih i radyanskih poetiv i deyaki romansi U svij chas pomitnoyu podiyeyu muzichnogo zhittya bula jogo simfoniya Lenin na virshi Volodimir Mayakovskogo 1931 druga redakciya 1959 Krim togo Vissaron Shebalin zavershiv i instrumentuvav nezakinchenu operu Modesta Musorgskogo Sorochinskij yarmarok pracyuvav takozh nad instrumentovkoyu nezavershenoyu operi Musorgskogo Salambo vidnoviv partituru Simfoniyi na dvi rosijski temi Mihajla Glinki stvoriv svoyu redakciyu dlya postanovki v Sverdlovsku operi S S Gulaka Artemovskogo Zaporozhec za Dunayem ta in Profesor 1935 Doktor mistectvoznavstva 1941 Deputat VR URSR 2 go sklikannya V Ya Shebalin pomer 29 travnya 1963 roku Pohovanij u Moskvi na Novodivichomu kladovishi dilyanka 8 TvoriOrkestrovi tvori Simfoniya 1 op 6 1925 Simfoniya 2 op 11 1929 Simfoniya 3 op 17 1935 Simfoniya 4 op 24 1935 Simfoniya 5 op 56 1962 Simfoniya Lenin op 16 1931 Simfoniyeta op 43 1949 1951 Syuyita 1 op 18 1935 Syuyita 2 op 22 1935 Syuyita 3 op 61 1963 Koncerti Skripkovij koncert op 21 1936 1940 Koncertino dlya skripki i strunnogo orkestru op 14 1 1932 Koncertino dlya valtorni ta strunnogo orkestru op 14 2 1930 Vokalni tvori opera Sonce nad stepom op 27 1939 balet Zhajvoronok op 37 1943 kantata Moskva op 38 1946 opera Priborkannya norovlivoyi op 46 1957 Ansamblevi tvori Strunne trio op 4 1924 Sonata dlya skripki i alta op 35 1944 Sonata dlya alta op 51 2 1954 Sonata dlya skripki op 51 1 1958 Sonata dlya violoncheli op 51 3 1960 Filmografiya 1929 Turksib dokumentalnij 1932 Spravi i lyudi 1933 Rvani chereviki 1937 Gobsek 1938 Semiklasniki 1939 Socialistichne tvarinnictvo dokumentalnij 1939 U tajgovih dalyah 1941 Frontovi podrugi 1947 Glinka 1947 Povist pro Nesamovitogo 1950 Zhukovskij 1950 Zmova prirechenih 1952 Vovki ta vivci 1952 Sadko 1952 Majstri Malogo teatru dokumentalnij 1954 Romeo i Dzhulyetta film balet pererobka ta redakciya muziki Prokof yeva 1964 Priborkannya norovlivoyi film spektakl Nagorodi ta zvannyaStalinska premiya pershogo stupenya 1943 za Slov yanskij kvartet Stalinska premiya pershogo stupenya 1947 za kantatu Moskva zasluzhenij diyach mistectv RRFSR 25 10 1942 narodnij artist RRFSR 1947 orden Lenina 28 12 1946 orden Trudovogo Chervonogo Prapora 1944 medaliPam yatZ 1963 roku im ya Shebalina nosit Muzichne uchilishe v Omsku majbutnij kompozitor vchivsya v nomu v 1920 h rokah i buv odnim z pershih jogo vipusknikiv Dityacha muzichna shkola 48 v Moskvi nosit im ya V Ya Shebalina Leonid Martinov v pam yat pro svogo druga yunosti napisav virsh Ballada o Vissarione Shebaline 1965 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Shebalin Vissarion Yakovlevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Velika radyanska enciklopediya privodit datu smerti 28 travnya 1963 r Listova N A V Ya Shebalin M Sovetskij kompozitor 1982 Arhiv originalu za 16 sichnya 2017 Procitovano 25 veresnya 2016 Omskoe muzykalnoe uchilishe imeni V Ya Shebalina http www shebalina ru history html 21 bereznya 2012 u Wayback Machine Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2016 Procitovano 25 veresnya 2016 Dostupno na http www litera ru stixiya authors martynov all html chto alesha znayu 16 grudnya 2011 u Wayback Machine Opublikovano vpervye v V Ya Shebalin Stati Vospominaniya Materialy M 1970 LiteraturaVissarion Yakovlevich Shebalin bibliograficheskij ukazatel k 90 letiyu so dnya rozhdeniya Omskaya oblastnaya nauchnaya biblioteka im A S Pushkina Otdel literatury po iskusstvu Muzykalnoe uchilishe im V Ya Shebalina Sostavil M G Hait Izdanie Omskoj oblastnoj nauchnoj bibliotkt im A S Pushkina Omsk 1992 Shebalin V Ya Stati Vospominaniya Materialy M 1970 Listova N A V Ya Shebalin M Sovetskij kompozitor 1982 Pamyati V Ya Shebalina Vospominaniya materialy M Sovetskij kompozitor 1984 288 s Shebalina A M Zagolovok ISBN 5 85285 023 3 Shebalin V Ya Vospominaniya Zhizn i tvorchestvo sost V I Razheva M Molodaya gvardiya 2002

Дата публікації:
Топ