Ніколя-Шарль-Марі Барб'є де ла Сер (фр. Nicolas-Charles-Marie Barbier de La Serre, 1767-1841) — французький військовий, винахідник так званої «нічної абетки».
Шарль Барб'є | |
---|---|
фр. Charles Barbier de La Serre | |
Народився | 18 травня 1767 Валансьєнн, Нор, Нор-Па-де-Кале, Франція |
Помер | 22 квітня 1841 (73 роки) Париж, Франція |
Поховання | Пер-Лашез і d |
Країна | Франція |
Діяльність | винахідник, криптограф |
Знання мов | французька |
Військове звання | капітан |
Рід | d |
|
Біографія
Уродженець департаменту Нор, служив в армії в часи абсолютизму, отримавши чин капітана артилерії; під час революції 1789—1794 років емігрував і повернувся до Франції за часів Першої імперії. В армії займався проблемами шифрування повідомлень, та за запитом Наполеона в 1808 році розробив так звану «нічну абетку» — спосіб кодування повідомлень, який дозволяв їх одержувачам читати тексти повідомлень «наосліп» — в темряві й безшумно.
У 1820 році Барб'є звернувся до директора паризької Національної школи для сліпих дітей Гійє з пропозицією продемонструвати «нічну абетку» для учнів школи, але Гійє поставився до пропозиції Барб'є вельми прохолодно. На наступний рік Барб'є звернувся з тією ж пропозицією до наступного директору школи — Пінье, який поставився до пропозиції винахідника більш прихильно. Барб'є виступив перед учнями й запропонував їм використовувати для спілкування аркуші паперу з написами, виконаними нічною азбукою. Учні сприйняли абетку Барб'є дуже добре, оскільки використовувалася ними система запису Гаюї була набагато складнішою для використання, ніж прості візерунки з точок. Барб'є також передбачив інструменти для запису текстів сліпими — спеціальну дошку для письма і гострий інструмент для нанесення точок.
Серед учасників презентації був 12-річний Луї Брайль, який визнав абетку Барб'є дуже перспективною і вніс ряд пропозицій щодо її модифікації, зокрема, запропонував скоротити матрицю Барб'є розміром 6 × 6 рядів до 6 точок в 2 ряду, щоб легше сприймати запис. Барб'є поставився неприязно до ідеї 12-річного хлопчика і відхилив його пропозиції. А через 3 роки Луї Брайль розробив власний рельєфно-крапковий шрифт, який отримав велике поширення в світі.
Барб'є помер у 1841 році, похований на кладовищі Пер-Лашез (53 ділянка).
Нічна абетка
Система кодування Барб'є являла собою квадрат Полібія, в якому кожен звук французької мови, включаючи дифтонги і трифтонги, зображується двозначним кодом, характеризує його місце в таблиці.
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | a | i | o | u | é | è |
2 | an | in | on | un | eu | ou |
3 | b | d | g | j | v | z |
4 | p | t | q | ch | f | s |
5 | l | m | n | r | gn | ll |
6 | oi | oin | ian | ien | ion | ieu |
Система Барб'є, незважаючи на свою зручність, володіла тим не менш рядом недоліків:
- побудована на фонетичній основі, що ускладнює облік правил орфографії;
- в ній відсутні комбінації для розділових знаків, цифр, нот, математичних символів і т. д.;
- великий розмір сітки незручний для дотикального сприйняття.
Див. також
Примітки
- Bauer P. Deux siècles d'histoire au Père Lachaise — Versailles: 2006. — P. 77. —
- . American Foundation for the Blind. Архів оригіналу (web) за 19 листопада 2007. Процитовано 2 квітня 2008.
- Paul Bauer, Deux siècles d'histoire au Père Lachaise, Mémoire et Documents, 2006 (BookSources/9782914611480 ), p. 77
- Mellor, C. Michael (2006). Louis Braille: A Touch of Genius. Boston, MA: National Braille Press. .
Посилання
- (фр.)
- Présentation du tableau et du matériel [ 26 жовтня 2010 у Wayback Machine.] (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nikolya Sharl Mari Barb ye de la Ser fr Nicolas Charles Marie Barbier de La Serre 1767 1841 francuzkij vijskovij vinahidnik tak zvanoyi nichnoyi abetki Sharl Barb yefr Charles Barbier de La SerreNarodivsya18 travnya 1767 1767 05 18 Valansyenn Nor Nor Pa de Kale FranciyaPomer22 kvitnya 1841 1841 04 22 73 roki Parizh FranciyaPohovannyaPer Lashez i dKrayina FranciyaDiyalnistvinahidnik kriptografZnannya movfrancuzkaVijskove zvannyakapitanRidd Mediafajli u VikishovishiBiografiyaUrodzhenec departamentu Nor sluzhiv v armiyi v chasi absolyutizmu otrimavshi chin kapitana artileriyi pid chas revolyuciyi 1789 1794 rokiv emigruvav i povernuvsya do Franciyi za chasiv Pershoyi imperiyi V armiyi zajmavsya problemami shifruvannya povidomlen ta za zapitom Napoleona v 1808 roci rozrobiv tak zvanu nichnu abetku sposib koduvannya povidomlen yakij dozvolyav yih oderzhuvacham chitati teksti povidomlen naoslip v temryavi j bezshumno U 1820 roci Barb ye zvernuvsya do direktora parizkoyi Nacionalnoyi shkoli dlya slipih ditej Gijye z propoziciyeyu prodemonstruvati nichnu abetku dlya uchniv shkoli ale Gijye postavivsya do propoziciyi Barb ye velmi proholodno Na nastupnij rik Barb ye zvernuvsya z tiyeyu zh propoziciyeyu do nastupnogo direktoru shkoli Pine yakij postavivsya do propoziciyi vinahidnika bilsh prihilno Barb ye vistupiv pered uchnyami j zaproponuvav yim vikoristovuvati dlya spilkuvannya arkushi paperu z napisami vikonanimi nichnoyu azbukoyu Uchni sprijnyali abetku Barb ye duzhe dobre oskilki vikoristovuvalasya nimi sistema zapisu Gayuyi bula nabagato skladnishoyu dlya vikoristannya nizh prosti vizerunki z tochok Barb ye takozh peredbachiv instrumenti dlya zapisu tekstiv slipimi specialnu doshku dlya pisma i gostrij instrument dlya nanesennya tochok Sered uchasnikiv prezentaciyi buv 12 richnij Luyi Brajl yakij viznav abetku Barb ye duzhe perspektivnoyu i vnis ryad propozicij shodo yiyi modifikaciyi zokrema zaproponuvav skorotiti matricyu Barb ye rozmirom 6 6 ryadiv do 6 tochok v 2 ryadu shob legshe sprijmati zapis Barb ye postavivsya nepriyazno do ideyi 12 richnogo hlopchika i vidhiliv jogo propoziciyi A cherez 3 roki Luyi Brajl rozrobiv vlasnij relyefno krapkovij shrift yakij otrimav velike poshirennya v sviti Barb ye pomer u 1841 roci pohovanij na kladovishi Per Lashez 53 dilyanka Nichna abetkaSistema koduvannya Barb ye yavlyala soboyu kvadrat Polibiya v yakomu kozhen zvuk francuzkoyi movi vklyuchayuchi diftongi i triftongi zobrazhuyetsya dvoznachnim kodom harakterizuye jogo misce v tablici Nichna abetka Barb ye 1 2 3 4 5 6 1 a i o u e e 2 an in on un eu ou 3 b d g j v z 4 p t q ch f s 5 l m n r gn ll 6 oi oin ian ien ion ieu Sistema Barb ye nezvazhayuchi na svoyu zruchnist volodila tim ne mensh ryadom nedolikiv pobudovana na fonetichnij osnovi sho uskladnyuye oblik pravil orfografiyi v nij vidsutni kombinaciyi dlya rozdilovih znakiv cifr not matematichnih simvoliv i t d velikij rozmir sitki nezruchnij dlya dotikalnogo sprijnyattya Div takozhShrift BrajlyaPrimitkiBauer P Deux siecles d histoire au Pere Lachaise Versailles 2006 P 77 ISBN 978 2 914611 48 0 d Track Q13413524d Track Q621d Track Q13413419 American Foundation for the Blind Arhiv originalu web za 19 listopada 2007 Procitovano 2 kvitnya 2008 Paul Bauer Deux siecles d histoire au Pere Lachaise Memoire et Documents 2006 BookSources 9782914611480 ISBN 978 2 914611 48 0 p 77 Mellor C Michael 2006 Louis Braille A Touch of Genius Boston MA National Braille Press ISBN 0 939173 70 0 Posilannya fr Presentation du tableau et du materiel 26 zhovtnya 2010 u Wayback Machine fr