Я́ків Сергі́йович Шарабу́рко (26 листопада 1895, d, Могильовська губернія — 22 квітня 1967, Москва) — радянський військовик, генерал-майор. Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання (1938–1947).
Яків Сергійович Шарабурко | |
---|---|
Народження | 26 листопада 1895 d, Климовицький повіт, Могильовська губернія, Російська імперія |
Смерть | 22 квітня 1967 (71 рік) Москва, СРСР |
Країна | Російська імперія→ СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | сухопутні війська |
Рід військ | кавалерія |
Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе |
Роки служби | 1915 — 1917 1917 — 1946 |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-майор |
Командування | 7-й гв. кавкорпус |
Війни / битви | Громадянська війна в Росії Вторгнення СРСР до Польщі Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 26 листопада 1895 року в родині шахтаря в селі (тепер Хотимського району Могильовської області Білорусі). З тринадцятирічного віку працював лампоносом, а потім вибійником на Марківському руднику в Донбасі. Брав активну участь в робітничих страйках. З 1914 по 1915 рік перебував у в'язниці міста Таганрога за участь в страйковій боротьбі.
З 1915 року — на службі в російській армії: рядовий, старший унтер-офіцер. У липня 1917 року був заарештований владою Тимчасового уряду Росії за агітацію проти війни. Під час перевезення в арештантському вагоні утік із станції Рудники. Перебрався до Петергофу, де у жовтні 1917 року вступив до Червоної гвардії, був призначений командиром взводу. 5 січня 1918 року був поранений у боях, деякий час лікувався.
З 1918 року — у Червоній армії. Учасник громадянської війни і боротьби з басмачами в Середній Азії.
З січня 1918 року — командир ескадрону 1-го радянського партизанського полку, потім 3-го партизанського Могилівського полку. Із вересня 1919 року — помічник командира ескадрону, командир сотні. З грудня 1919 року командир ескадрону 13-го кавалерійського полку 3-ї Туркестанської кавалерійської дивізії.
З 1921 по 1924 рік навчався у вищій кавалерійській школі РСЧА в Києві.
З вересня 1924 року — викладач кавалерійських курсів. З жовтня 1925 року — командир кулеметного ескадрону 22-го і 23-го кавалерійських полків 4-ї кавалерійської дивізії. З лютого 1927 року — інструктор кавалерійської справи 3-го прикордонного загону ОДПУ в Петрозаводську. З вересня 1927 року — знову командир ескадрону 23-го кавалерійського полку.
У 1931 році закінчив Військову академію імені Фрунзе.
З грудня 1931 року — командир кавалерійського дивізіону Об'єднаної військової школи. З липня 1932 року — командир полку кавалерійської школи імені 1-ї Кінної армії в Тамбові. З 8 січня 1934 року — командир 70-го кавалерійського полку 4-ї кавалерійської бригади. З березня 1938 року — командир 5-ї кавалерійської дивізії Київського особливого військового округу.
26 червня 1938 року був обраний депутатом Верховної Ради УРСР 1-го скликання від Проскурівської виборчої округи Кам'янець-Подільської області.
Учасник вторгнення СРСР до Польщі у вересні 1939 року як командир 5-ї кавалерійської дивізії РСЧА. З квітня 1941 року — заступник із стройової частини командира Орловського військового округу.
З початком німецько-радянської війни із липня 1941 року — в.о. командира корпусу сформованого на базі 23-го стрілецького. З 1 вересня 1941 по 30 квітня 1942 року — командир 76-ї кавалерійської дивізії. З 16 травня 1942 по 28 грудня 1942 року — командир 116-й кавалерійської дивізії. З листопада 1942 року — в.о. помічника командувача військами, одночасно інспектор кавалерії Північно-Кавказького фронту. З 21 березня 1943 по 6 червня 1943 року — командир 7-го гвардійського кавалерійського корпусу. З вересня 1943 року — заступник командира . З травня 1944 року — в шпиталі. З 6 листопада 1944 по 11 травня 1945 року — командир 93-го стрілецького корпусу.
5 липня 1945 року попав в автомобільну аварію і знаходився на лікуванні у шпиталі.
З 1946 року — у відставці. Помер 22 квітня 1967 року в Москві.
Звання
- комбриг (22.02.1938)
- комдив (4.11.1939)
- полковник
- генерал-майор (4.06.1940)
Нагороди
- два ордени Леніна (22.02.1938,)
- чотири ордени Червоного Прапора (27.08.1942, 1.04.1943,)
- орден Суворова ІІ ступеня (6.04.1945)
- медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії» (1938)
- медалі
Посилання
- Військово-історичний сайт «Память» [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела
- Шарабурко Яків Сергійович : облікова картка депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 5, арк. 284.
- Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 81.
- Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР] : газета. — Київ, 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.
- Яків Сергійович Шарабурко // Червоний кордон : газета. — Кам'янець-Подільський, 1938. — № 126 (2613). — 3 червня. — С. 2.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ya kiv Sergi jovich Sharabu rko 26 listopada 1895 1895 11 26 d Mogilovska guberniya 22 kvitnya 1967 1967 04 22 Moskva radyanskij vijskovik general major Deputat Verhovnoyi Radi URSR 1 go sklikannya 1938 1947 Yakiv Sergijovich SharaburkoNarodzhennya26 listopada 1895 1895 11 26 d Klimovickij povit Mogilovska guberniya Rosijska imperiyaSmert22 kvitnya 1967 1967 04 22 71 rik Moskva SRSRKrayinaRosijska imperiya SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih silsuhoputni vijskaRid vijsk kavaleriyaOsvitaVijskova akademiya imeni M V FrunzeRoki sluzhbi1915 1917 1917 1946PartiyaKPRSZvannya General majorKomanduvannya7 j gv kavkorpusVijni bitviGromadyanska vijna v Rosiyi Vtorgnennya SRSR do Polshi Nimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 26 listopada 1895 18951126 roku v rodini shahtarya v seli teper Hotimskogo rajonu Mogilovskoyi oblasti Bilorusi Z trinadcyatirichnogo viku pracyuvav lamponosom a potim vibijnikom na Markivskomu rudniku v Donbasi Brav aktivnu uchast v robitnichih strajkah Z 1914 po 1915 rik perebuvav u v yaznici mista Taganroga za uchast v strajkovij borotbi Z 1915 roku na sluzhbi v rosijskij armiyi ryadovij starshij unter oficer U lipnya 1917 roku buv zaareshtovanij vladoyu Timchasovogo uryadu Rosiyi za agitaciyu proti vijni Pid chas perevezennya v areshtantskomu vagoni utik iz stanciyi Rudniki Perebravsya do Petergofu de u zhovtni 1917 roku vstupiv do Chervonoyi gvardiyi buv priznachenij komandirom vzvodu 5 sichnya 1918 roku buv poranenij u boyah deyakij chas likuvavsya Chlen RSDRP b z 1917 roku Z 1918 roku u Chervonij armiyi Uchasnik gromadyanskoyi vijni i borotbi z basmachami v Serednij Aziyi Z sichnya 1918 roku komandir eskadronu 1 go radyanskogo partizanskogo polku potim 3 go partizanskogo Mogilivskogo polku Iz veresnya 1919 roku pomichnik komandira eskadronu komandir sotni Z grudnya 1919 roku komandir eskadronu 13 go kavalerijskogo polku 3 yi Turkestanskoyi kavalerijskoyi diviziyi Z 1921 po 1924 rik navchavsya u vishij kavalerijskij shkoli RSChA v Kiyevi Z veresnya 1924 roku vikladach kavalerijskih kursiv Z zhovtnya 1925 roku komandir kulemetnogo eskadronu 22 go i 23 go kavalerijskih polkiv 4 yi kavalerijskoyi diviziyi Z lyutogo 1927 roku instruktor kavalerijskoyi spravi 3 go prikordonnogo zagonu ODPU v Petrozavodsku Z veresnya 1927 roku znovu komandir eskadronu 23 go kavalerijskogo polku U 1931 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu imeni Frunze Z grudnya 1931 roku komandir kavalerijskogo divizionu Ob yednanoyi vijskovoyi shkoli Z lipnya 1932 roku komandir polku kavalerijskoyi shkoli imeni 1 yi Kinnoyi armiyi v Tambovi Z 8 sichnya 1934 roku komandir 70 go kavalerijskogo polku 4 yi kavalerijskoyi brigadi Z bereznya 1938 roku komandir 5 yi kavalerijskoyi diviziyi Kiyivskogo osoblivogo vijskovogo okrugu 26 chervnya 1938 roku buv obranij deputatom Verhovnoyi Radi URSR 1 go sklikannya vid Proskurivskoyi viborchoyi okrugi Kam yanec Podilskoyi oblasti Uchasnik vtorgnennya SRSR do Polshi u veresni 1939 roku yak komandir 5 yi kavalerijskoyi diviziyi RSChA Z kvitnya 1941 roku zastupnik iz strojovoyi chastini komandira Orlovskogo vijskovogo okrugu Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni iz lipnya 1941 roku v o komandira korpusu sformovanogo na bazi 23 go strileckogo Z 1 veresnya 1941 po 30 kvitnya 1942 roku komandir 76 yi kavalerijskoyi diviziyi Z 16 travnya 1942 po 28 grudnya 1942 roku komandir 116 j kavalerijskoyi diviziyi Z listopada 1942 roku v o pomichnika komanduvacha vijskami odnochasno inspektor kavaleriyi Pivnichno Kavkazkogo frontu Z 21 bereznya 1943 po 6 chervnya 1943 roku komandir 7 go gvardijskogo kavalerijskogo korpusu Z veresnya 1943 roku zastupnik komandira Z travnya 1944 roku v shpitali Z 6 listopada 1944 po 11 travnya 1945 roku komandir 93 go strileckogo korpusu 5 lipnya 1945 roku popav v avtomobilnu avariyu i znahodivsya na likuvanni u shpitali Z 1946 roku u vidstavci Pomer 22 kvitnya 1967 roku v Moskvi Zvannyakombrig 22 02 1938 komdiv 4 11 1939 polkovnik general major 4 06 1940 Nagorodidva ordeni Lenina 22 02 1938 chotiri ordeni Chervonogo Prapora 27 08 1942 1 04 1943 orden Suvorova II stupenya 6 04 1945 medal XX rokiv Robitnicho Selyanskij Chervonij Armiyi 1938 medaliPosilannyaVijskovo istorichnij sajt Pamyat 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros DzherelaSharaburko Yakiv Sergijovich oblikova kartka deputata Verhovnoyi Radi URSR CDAVO Ukrayini f R 1 op 31 spr 5 ark 284 Spisok deputativ Verhovnoyi Radi URSR pershogo sklikannya obranih 26 chervnya 1938 roku CDAVO Ukrayini f R 1 op 31 spr 2 ark 81 Spisok deputativ obranih do Verhovnoyi Radi URSR Visti CVK URSR gazeta Kiyiv 1938 148 5338 29 chervnya S 1 Yakiv Sergijovich Sharaburko Chervonij kordon gazeta Kam yanec Podilskij 1938 126 2613 3 chervnya S 2