Іван Григорович Шапошнsков 25 липня 1911 Олександрія Херсонська губернія Російська імперія 13 липня 2000 Перм радянський

Іван Григорович Шапошнsков (25 липня 1911, Олександрія, Херсонська губернія, Російська імперія — 13 липня 2000, Перм) — радянський учений-фізик, професор, доктор фізико-математичних наук (1951), останній декан фізико-математичного факультету (1956—1960), засновник і перший декан фізичного факультету Пермського університету (1960—1961), заслужений діяч науки Російської РФСР, заслужений соросівський професор, один із засновників Пермського наукового центру Уральського відділення Російської Академії наук, один з організаторів наукової ради Міністерства вищої та середньої спеціальног освіти СРСР з проблеми «Органічні напівпровідникові матеріали».

Шапошніков Іван Григорович
рос. Иван Григорьевич Шапошников

Народився	25 липня 1911(1911-07-25) Олександрія, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер	13 липня 2000(2000-07-13) (88 років) Перм, Росія
Країна	Російська імперія СРСР Росія
Діяльність	фізик
Alma mater	Далекосхідний федеральний університет (1934) МДУ (1937)
Галузь	^d
Заклад	Пермський державний університет Далекосхідний федеральний університет Казанський державний університет Далекосхідний федеральний університет
Посада	декан, завідувач кафедри^[d] і декан
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник	Леонтович Михайло Олександрович
Війна	німецько-радянська війна і Південно-Західний фронт
Нагороди	Соросівський професор
Шапошніков Іван Григорович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шапошніков.

Життєпис

Довоєнні роки

Іван Шапошніков народився 1911 року у місті Олександрія. У 1934 році він закінчив Далекосхідний університет у Владивостоці .

Працював у Владивостоцькому (1931—1934, 1937—1939) і Казанському університетах. У 1937 році закінчив аспірантуру в академіка Михайла Леонтовича в Московському державному університеті і захистив кандидатську дисертацію, одним з його опонентів був академік Лев Ландау.

Роки німецько-радянської війни

З початку і до кінця німецько-радянської війни Іван Шапошніков служив у лавах радянській армії. Брав участь у бойових діях на Південно-Західному фронті як писар-перекладач штабу полку. Входив до антифашистського підпільного руху в Україні. Має квиток партизана України. Нагороджений орденом «Трудового Червоного Прапора» і медалями «За бойові заслуги», «За перемогу над Німеччиною» та іншими медалями.

Повоєнні роки

У 1948 році почав працювати в Пермському університеті. У 1949 році Іваном Шапошніковим була створена кафедра теоретичної фізики, якою він завідував до 1989 року.

З 1956 по 1960 роки вчений працював деканом фізико-математичного факультету Пермського університету .

У 1960 році він створив фізичний факультет Пермського університету, який очолював на посаді декана до 1961 року.

Наукова діяльність

Широку популярність Іванові Шапошнікову принесли дослідження з теорії магнітного резонансу і релаксації.

Перші роботи з магнітної (спінової) релаксації були опубліковані І. Г. Шапошніковим у 1947—1948 роках. У його розробках враховувалися релаксаційні процеси, що йдуть не тільки всередині спінової системи, але також і між спін-системою і ґратами. Самі явища магнітної релаксації і резонансу були тоді недавно відкриті і теорія Шапошнікова була досить актуальною. Надалі І. Г. Шапошніковим разом із співавторами були побудовані мікроскопічні теорії, що дозволяють отримати залежність феноменологічних параметрів від поля і від температури.

У Пермському університеті вчений виконав ряд класичних досліджень з нерівноважної термодинаміки спінових систем парамагнетиків. Іваном Шапошніковим була побудована загальна феноменологічна теорія пара-магнітних резонансних і релаксаційних явищ, що включає в себе як окремий випадок теорії Блоха. Ці роботи лягли в основу його докторської дисертації, захищеної у 1951 році.

За його ініціативою як професора в Пермського університету почалися експериментальні дослідження в галузі спектроскопії. У 1959 році була створена науково-дослідна лабораторія радіоспектроскопії (з 1964 року — проблемна лабораторія спектроскопії).

Серед його учнів 10 докторів і велика кількість кандидатів наук. Створена ним наукова школа отримала як всеросійське, так і міжнародне визнання. З більш ніж тридцяти аспірантів Івана Шапошнікова шестеро згодом захистили докторські дисертації.

Він був редактором журналу, який видається в Пермському університеті з 1962 року збірника наукових праць «Радіоспектроскопія», який в 1974 році отримав статус міжвузівського (всього до теперішнього часу видані 21 випуск збірника).

Іван Шапошніков виступив як ініціатор створення в Пермському університеті спеціалізованої вченої ради з фізико-математичних наук, виступив довіреною особою Володимира Маланіна в 1987 році на перших виборах ректора університету.

З 1979 по 1985 роки був єдиним представником СРСР у Міжнародному комітеті з ядерної квадрупольної спектроскопії, а в 1974 році обраний до складу Міжнародного Амперовського товариства. Йому присвоєно звання " Заслужений діяч науки Російської РФСР " і «Заслужений Соросівський професор».

За участю Івана Шапошникова створювався Пермський науковий центр Уральського відділення РАН, була організована Наукова рада Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти СРСР з проблеми «Органічні напівпровідникові матеріали». У 1984 році увійшов до списку кандидатів до членів-кореспондентів АН СРСР .

Вибрані наукові роботи

Іван Шапошніков опублікував 100 друкованих праць у вітчизняних та зарубіжних виданнях.

Примітки

KPI01 — Простий пошук^{[недоступне посилання]}
Кандидаты в члены-корреспонденты АН СССР [Архівовано 11 серпня 2020 у Wayback Machine.] // . Приложение. 1984.

Джерела і посилання

У 1878 році народилися (135 років від дня народження) ^{[недоступне посилання з Июль 2019]} // Ювілейні дати 2013. Фундаментальна бібліотека Санкт-Петербурзького політехнічного університету ім. Петра Великого.
До 100-річчя від дня народження професора Івана Григоровича Шапошникова // Вісник Пермського університету. Фізика. 2011. № 2. [Архівовано 14 березня 2022 у Wayback Machine.] С. 5.
Кандидати в члени-кореспонденти АН СРСР [Архівовано 11 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Вісник Академії наук СРСР. Прикладна програма. 1984.
Коротко про гідродинаміки: ти пам'ятаєш, як все починалося? [Архівовано 23 червня 2015 у Wayback Machine.] (згадка) // Geektimes.ru.
Сорокін М. П. Фізичний факультет Пермського державного університету (історія становлення та розвитку) [Архівовано 24 квітня 2018 у Wayback Machine.] . Перм, 2006. 132 с. .
Список заслужених Сорософскіх професорів [Архівовано 15 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Pereplet.ru.
Суботін Г. І. Дорогий мій учитель … // Вісник Пермського університету. Фізика. 2011. № 2. [Архівовано 14 березня 2022 у Wayback Machine.] С. 6-10.
Шапошников Іван Григорович // Професори Пермського державного університету (1916—2001) [Архівовано 26 грудня 2014 у Wayback Machine.] / Гол. ред .: В. В. Маланін Перм: Вид-во Перм. ун-ту, 2001. 419 с. С. 257.
Шапошников Іван Григорович // Сайт Шапошниковим.
Шапошников Іван Григорович [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Кафедра теоретичної фізики ПГНІУ.
Історія фізичного факультету [Архівовано 24 квітня 2018 у Wayback Machine.] // Старий сайт Пермського університету.
Шумов К. Е. Війна без пострілів // Пермський університет у спогадах сучасників [Архівовано 19 серпня 2019 у Wayback Machine.] / Упоряд. А. С. Стабровский. Дизайн і адаптація для веб А. В. Пустовалова. Изд-е друге. Перм: Вид-во Перм. ун-ту, 2015. Вип. II. Заради життя на Землі. 160 с. . С. 67-74.

[1] KPI01 — Простий пошук^{[недоступне посилання]}

[2] Кандидаты в члены-корреспонденты АН СССР [Архівовано 11 серпня 2020 у Wayback Machine.] // . Приложение. 1984.