Шакуров Рашит Закірович

Рашит Закірович Шакуров (башк. Шәкүров Рәшит Закир улы; псевдонім — Рашит Шакур, башк. Рәшит Шәкүр; 11 січня 1937, п. Новоабдрахманово, Альшеєвський район, БАССР, зараз — Стерлітамацький район РБ — 23 червня 2024) — башкирський вчений-філолог, топоніміст, поет і публіцист. Доктор філологічних наук (1998), професор (2012), Заслужений діяч науки Республіки Башкортостан (1997), заслужений працівник культури БАССР (1988), відмінник освіти РБ (1997), академік Міжнародної тюркської академії (1997), Міжнародної академії інформатизації (1997). Член Спілки журналістів (1961), ^[ru] (1979), голова ^[ru] (1989—1991). Кавалер Ордена Салавата Юлаєва (2007). Почесний громадянин міста Уфи (2018).

Шакуров Рашит Закірович
Народився	11 січня 1937(1937-01-11) Новоабдрахманово, Стерлітамацький район, Башкирська АРСР, РСФРР, СРСР
Помер	23 червня 2024(2024-06-23) (87 років)
Місце проживання	вулиця Достоєвського^[d]^[1]
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	філолог, топоніміст, поет, публіцист, викладач університету
Alma mater	Башкирський державний університет (1965)
Галузь	мовознавство, топоніміка, поезія і публіцистика
Заклад	Башкортостан Інститут історії, мови і літератури Уфимського наукового центру Російської академії наук Агидель ^d Академія наук Республіки Башкортостан Башкирська енциклопедія (видавництво) Q4105261? Башкирський державний педагогічний університет імені Міфтахетдіна Акмулли
Вчене звання	професор^[d]
Науковий ступінь	доктор філологічних наук^[d] (1998)
Нагороди	орден «За заслуги перед Республікою Башкортостан» ^d ^d Народний поет Башкортостану (2021) ^d

Біографія

Рашит Шакур народився 11 січня 1937 року в селі Ново-Абдрахманово Альшеєвського (нині Стерлітамацького) району Башкортостану.

Після закінчення семирічної школи і в 1956 році Жовтневого нафтового технікуму, працював в НГДУ «Альметьєвськнафта». Потім служив у армії.

У 1965 році закінчує філологічний факультет Башкирського державного університету.

У 1965—1969 рр. працював співробітником, завідувачем відділу редакції газети «Совет Башкортостаны».

У 1969—1972 рр. навчався в аспірантурі ^[ru], а в 1979 році захистив кандидатську дисертацію «Топонімія басейну річки Дьоми».

З 1972 року по 1993 рр. з перервою був науковим співробітником Інституту історії, мови і літератури Уфимського наукового центру РАН.

У 1977—1983 рр. був завідувачем відділу журналу «Агидель». З 1977 року літературний консультант Спілки письменників республіки, потім став членом її правління.

З 1992 року завідував відділом Башкирської енциклопедії ІІМЛ БНЦ РАН. У 1993—1995 рр. був завідувачем відділу літератури, фольклору та мовознавства Головної редакції Башкирської енциклопедії АН РБ.

З 1995 року є директором Наукового видавництва «Башкирська енциклопедія».

З березня 1998 року — заступник головного редактора журналу ^[ru]». В 1998 році захистив докторську дисертацію на тему «Історико-стратиграфічне і ареальне дослідження башкирської топонімії Південного Уралу і Предуралля».

У 1998—2012 рр. працював професором кафедри башкирської мови Башкирського державного педагогічного університету імені М. Акмулли.

Наукова діяльність

У 1973 і 1986 роках керував топонімічною, діалектологічною та археографічною експедицією, а в 1981 і 1983 роках брав участь у фольклорній експедиції по Башкортостану, а також по Курганській області.

Укладач топонімічних словників, зокрема «Словника топонімів Башкирської АРСР» (1980). Є членом Головної редакції 6-томного видання «Історія башкирської літератури» («Башҡорт әҙәбиәте тарихы», 1990—1996). Автор 7 монографій з історії башкирської літератури, башкирського фольклору і топонімії Південного Уралу, науково-популярних книг і брошур. Обґрунтував концепцію багатотомної універсальної «Башкирської енциклопедії» (1996).

Є автором понад 370 наукових публікацій. Наукові дослідження присвячені проблемам башкирського мовознавства, літературознавства, фольклористики, топоніміки, діалектології.

Творчість

Перша збірка віршів під назвою «Сонце в моєму серці» («Йөрәгемдә — ҡояш») була видана в 1970 році.

Книга «Зірка поезії» (1981) присвячена життю і творчості Міфтахетдіна Акмулли. У книгах «Заповідь століть» («Быуаттар аманаты», 2002), «Витоки духовності» (2009) розробляються багато аспектів духовної ^[ru].

У книзі «Знамениті башкири» («Арҙаҡлы башҡорттар», 1998) були представлені нариси про життя і творчість башкирських державних і громадських діячів, письменників, вчених. А в книгу «Країна співочих журавлів» («Сыңрау торналар мулі», 1996) включені нариси і статті про башкирський фольклор, народні музичні інструменти, народних співаків і музикантів. Також професором записані варіанти епосів «Заятуляк і Хиухилу», «Кунгир-бугу» та інших.

Є автором збірок віршів та казок «Гори мої, степи мої» («Тауҙарым, далаларым», 1982), «Малин-місто» («Малин-ҡала», 1997), поетичної збірки «Іду крізь століття» («Заманалар юлында», 1988) та ін. Поезія вийшла у восьми збірках, вірші перекладено російською, українською, казахською, турецькою, чуваською, болгарською, німецькою мовами. Активно працює в жанрі публіцистики і нарису.

У співавторстві з ^[ru] створив текст Державного гімну Башкортостану.

Нагороди та премії

• перший лауреат премії імені Мифтахетдина Акмуллы (1989) — за книгу «Зірка поезії» (Мифтахетдин Акмулла. Життя. Творчість. Світогляд) і «Іду крізь століття».
• лауреат премії імені Рамі Гаріпова (1996).
• лауреат премії імені Зайнаб Біішевої (2012).
• лауреат Державної ^[ru] (2012) — за книгу «Соколи літають високо» («Ыласындар оса бейектә»).
• володар гранту Російського фонду фундаментальних досліджень (2011).
• лауреат громадської премії Всесвітнього курултаю (конгресу) башкирів (2011) — «За видатний внесок у розвиток матеріальної і духовної культури башкирського народу».
• нагороджений орденом Салавата Юлаєва (2007) — «За високі творчі досягнення в галузі літератури».
• Почесний громадянин міста Уфи (2018).

Бібліографія

• Сонце — в моєму серці: Вірші. Уфа. Башкнигоиздат, 1970. 63 с.(башк.)
• Зірка поезії: Монографія. Уфа: Башкнигоиздат, 1981.(башк.)
• Гори мої, степи мої: Вірші. Уфа: Башкнигоиздат, 1982. 62 с.(башк.)
• Книга пам'яті землі: Науково-художні нариси і статті. Уфа: Башкнигоиздат, 1984. 168 с.(башк.)
• Слідами географічних назв. Монографія. Уфа: Башкнигоиздат, 1986. 184 с.
• Дорогами часів. Вірші та поеми. Уфа: Башкнигоиздат, 1988. 128 с.(башк.)
• Країна співочих журавлів. Статті, нариси. Уфа: Китап, 1996.(башк.)
• Малин-місто. Уфа: Китап, 1997.
• Знамениті башкири: Науково-художні нариси. Уфа — Китап, 1998.(башк.)
• Заповідь століть: Дослідження, статті, нариси. Уфа; Китап. 2002. 480 с.(башк.)
• Колиска моя — сивий степ. Пісні. Уфа: Гілем. 2003. 116 с.(башк.)
• XX століття і башкири: Статті. Уфа, 2005. 116 с.
• Витоки духовності: Дослідження, статті. Уфа; Гілем. 2009. 520 с.
• Башкирська діалектологія: навчальне видання. Уфа: Китап, 2012
• Осінь життя: вірші, поеми. Уфа: Китап, 2012

Література

Галяутдинов И. Г. ШАКУР Рашит // Башкортостан. Краткая энциклопедия^{[недоступне посилання з червня 2019]}. Уфа: Наукове видавництво «Башкирська енциклопедія», 1996.

Професор Шакуров Рашит Закирович (Рашит Шакур). Біобібліографія. Уфа: Гілем, 2012.

Султангареєв Р. Він зі степів прийшов у місто // Агидель, 1997. № 1. (башк.)

Бікбаєв Р. Розкриваючи пласти життя // Слово поета — совість поета: Творчі портрети, виступи, інтерв'ю, статті. Уфа: Китап, 1997.(башк.)

Акбулатова Ф. Секрет Алпамиші // Башкортостан кыэы 1998. № 9.(башк.)

Гапяутдинов І. Історія Башкортостану і башкирів у особах // Ядкар. 2000. № 2.

На крилатому коні (Рашит Шакур — поет, учений-енциклопедист). Методичні матеріали / Упоряд. Г. Ф. Сафаргалієва. Уфа, 2000.(башк.)

Примітки

1. база даних
   d:Track:Q8513d:Track:Q1630548
2. Указ Президента РБ от 01.03.2007^{[недоступне посилання з червня 2019]}
3. . Архів оригіналу за 29 серпня 2018. Процитовано 14 травня 2019.

Посилання

• Шакур (Шакуров) Рашит Закірович // Башкирська енциклопедія / гол. ред. М. А. Ільгамов.  — Уфа: ГАУН «Башкирська енциклопедія», 2015—2019.  — ISBN 978-5-88185-306-8.
• Професор Шакуров Рашит Закірович (Рашит Шакур). Біобібліографія. Уфа: Гілем, 2012.