Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ша дрінськ Ш адринськ місто обласного підпорядкування Курганської області Росії райцентр друге за величиною та значенням

Шадринськ

Шадринськ

Ша́дрінськ, Ш́адринськ — місто обласного підпорядкування Курганської області Росії, райцентр, друге за величиною та значенням місто області після Кургану (відстань залізницею — 146 км, автошляхами — 155 км). Розташоване на Західносибірській рівнині, в мальовничому місці на річці Ісеть (притоці Тоболу). Є значним культурним, освітнім і промисловим осередком південно-західного Зауралля. Тут діє й залізнична станція .

Шадрінськ

image

d Герб
image image

Координати 56°05′ пн. ш. 63°38′ сх. д. / 56.083° пн. ш. 63.633° сх. д. / 56.083; 63.633Координати: 56°05′ пн. ш. 63°38′ сх. д. / 56.083° пн. ш. 63.633° сх. д. / 56.083; 63.633

Країна image Росія[1]
Адмінодиниця Шадрінський міський округ[1]
Межує з
сусідні нас. пункти
Шадринський район ?
Дата заснування 1662
Площа 174 км²
Висота центру 80 м
Географічна зона Західно-Сибірська рівнина
Водойма Ісеть
Населення 817 осіб (1793),
2027 осіб (1801),
2000 осіб (1807),
2209 осіб (1809),
2205 осіб (1811),
1684 осіб (1815),
2564 осіб (1825),
2410 осіб (1827),
2128 осіб (1828),
2079 осіб (1833),
3221 осіб (1835),
3446 осіб (1838),
3483 осіб (1846),
3625 осіб (1849),
4852 осіб (1852),
5574 осіб (1856),
5898 осіб (1861),
6667 осіб (1864),
11 678 осіб (1897)[2],
18 600 осіб (1923),
19 185 осіб (1926),
19 200 осіб (1931)[3],
24 100 осіб (1932),
31 149 осіб (1939),
45 804 осіб (1943),
47 636 осіб (1944),
49 651 осіб (1947),
52 940 осіб (1948),
35 675 осіб (1949),
38 480 осіб (1950),
39 602 осіб (1951),
56 129 осіб (1959)[4],
72 619 осіб (1970)[5],
77 000 осіб (1973)[2],
79 000 осіб (1976)[2],
81 511 осіб (1979)[6],
84 000 осіб (1982)[7],
86 000 осіб (1986)[2],
87 000 осіб (1987)[8],
86 713 осіб (1989)[9],
88 100 осіб (1996)[2],
88 500 осіб (1997),
88 100 осіб (1998)[2],
87 300 осіб (2000)[2],
86 900 осіб (2001)[2],
80 865 осіб (2002)[10],
80 900 осіб (2003)[2],
80 300 осіб (2005)[2],
78 100 осіб (2007),
76 600 осіб (2008)[2],
75 255 осіб (2009)[11],
77 756 осіб (2010)[12],
77 672 осіб (2011)[13],
77 034 осіб (2012)[14],
77 407 осіб (2013)[15],
77 215 осіб (2014)[16],
77 031 осіб (2015)[17],
76 393 осіб (2016)[18],
75 623 осіб (2017)[19],
75 348 осіб (2018)[20],
74 929 осіб (2019)[21],
74 652 осіб (2020)[22],
68 609 осіб (2021)[23]
Міста-побратими Феодосія, d, Кизил-Кія
Часовий пояс
Телефонний код 35253
Поштовий індекс 641870
GeoNames 1492517
OSM r2600032  ·R
Офіційний сайт shadrinsk-city.ru
image
image
Шадрінськ
Шадрінськ (Росія)
image Шадрінськ у Вікісховищі

Історична довідка

Поселення на місці сучасного Шадрінська, т. зв. Шадрине займище (рос. «Шадрина заимка»), відоме з 1644 року.

Шадрінськ заснував у XVII ст. слобідський козак (на прізвисько Юшко Соловей). Він звернувся до Тобольська з проханням дозволити будувати остріг і слободу. У Наказній пам'ятці було дозволено «літа 7171 вересня о 15 день» (за н.ст. 25 вересня 1662 року) розпочати будівництво.

На початку існування слобода росла швидко, до 1686 стала найбільшою у Західному Сибіру. Тут було 137 дворів орних селян, 10 — біломісних козаків, 41 — драгунів. У 2-й пол. XVII—XIX ст. була адміністративно-торговим центром , у 1738 р. — центром Ісетської провінції. У 1712 р. указом тобольского воєводи перейменована в Архангельське Шадрінське містечко, або Малоархангельск Тобольського повіту. У 1733 р. містечко вщент згоріло і знов стало слободою. Статус міста знов було надано у 1781 році.

У XVIII ст. місто обмежувалось поперечними вулицями Веселою (наразі зветься Карла Лібкнехта) і Церковною (Рози Люксембург), поздовжніми Набережною (Кондюріна) та Петропавлівською (Маркса), у довжину до 1 км, у ширину — 200—400 м.

У 1771 р. з благословення єпископа Тобольського Варлама закладено кам'яний храм Преображення господнього. Це перша кам'яна споруда міста, збудована під керівництвом настоятеля Успенського Далматовського монастиря ігумена Адама Аркудинського. Храм належить до українського бароко зі впливом інших стилів.

У 1774 р. царські війська звідси повели наступ для придушення повстання Омеляна Пугачова.

З 1781 — статус повітового міста Пермського намісництва. У 1822-40 рр. на лівому березі Ісеті працювала фарфоро-фаянсова фабрика купця Фетисова. Щороку бували Петрівський, Михайлівський та Опанасівський ярмарки (хліб, крупа, м'ясо, олія, полотно, з Уралу, Нижнього Новгорода везли тканини, килими, метал). У 2-й пол. XVIII ст. поширилась кустарна промисловість, зайнявши 1500 чол. Будувались підприємства: салотопне, миловарне, пімокатне, синильне, цегельне. До 1890 року в місті діяло 27 промислових підприємств. У 1865 році великий купець Альфонс Поклевський-Козеллі став власником гуральні. На початку XX ст. з'являються прядильно-ткацька фабрика братів Бутакових Дмитра Івановича і Юхима Івановича, сільгоспмайстерня Молодцова, У 1870 р. введено місцеве самоврядування: Думу й Управу. Було 2 лікарні, аптека. З 1876 діяла земська бібліотека, з 1880-х рр. — аматорський театр, з 1789 р. — школа, в 1906 році — жіноча гімназія, в 1907 році — реальне училище, в 1914 році — вчительська семінарія. У 1910 році — клуб прикажчиків, де був театр і кінематограф.

У 1913 р. Микола Здобнов організував у Шадрінську випуск першої в місті газети «Ісеть», у 1917 р. обраний головою міськдуми і депутатом всеросійських установчих зборів. У січні 1918 року місто потрапило під радянську владу. На початку липня 1918 р. місто зайняли чеські війська. З липня 1918 по липень 1919 рр. в Шадрінську виходить «Народна газета». На поч. серпня 1919 р. повернулись сов. війська.

У 1919 році відкрилася музична школа (закрилася в 1923 році) У 1935 році знов відкрилася музична школа. У 1925 році створено тубдиспансер (існує досі). У 1928 році відкрито Шадрінський педагогічний технікум, у 1932 — фінансово-економічний технікум, у 1935 — Школу медичних сестер, нині медичний коледж, 1939 — на базі педагогічного технікуму створено учительський інститут (нині педінститут). У 1952 році Шадрінський державний педінститут назвали Курганським державним педінститутом і в повному складі перевели в Курган.

З 1924 року — центр Шадрінського округу Уральської області. З 1934 року Шадрінськ став районним центром Челябінської області. У травні 1941 отримано статус міста обласного підпорядкування. З 6 лютого 1943 Шадрінськ — у складі Курганської області, виділеної зі складу Челябінської області.

У 1978 році в північно-східній частині міста почав роботу молочноконсервний комбінат.

Персоналії

Примітки

  1. http://www.gks.ru/free_doc/2016/oktmo/tom6_oktmo.rar
    d:Track:Q26919685
  2. (рос.). Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 25 січня 2014.
  3. Малая Советская Энциклопедия. – М.: Сов. Энциклопедия, 1931. – Ст. 860
  4. (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 травня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  5. (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 29 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  6. Всесоюзная перепись населения 1979 года Численность городского населения РСФСР, ее территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу (рос.). Демоскоп Weekly. оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 25 вересня 2013.
  7. Народное хозяйство СССР 1922-1982 (Юбилейный статистический ежегодник)
  9. (рос.). Архів оригіналу за 26 вересня 2011.
  10. (рос.). Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
  11. (рос.). Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 2 січня 2014.
  12. (рос.). Архів оригіналу за 10 грудня 2014. Процитовано 21 червня 2014.
  13. Курганская область. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2009-2015 годов
  14. (рос.). Архів оригіналу за 16 травня 2013. Процитовано 31 травня 2014.
  15. (рос.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
  16. (рос.). Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  17. (рос.). Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  18. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2016 года (рос.). 5 жовтня 2018. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 15 травня 2021.
  19. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2017 года (рос.). 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  20. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
  21. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года (рос.). оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 31 липня 2019.
  22. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2020 года (рос.). оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 17 жовтня 2020.
  23. Таблица 5. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, городских округов, муниципальных районов, муниципальных округов, городских и сельских поселений, городских населенных пунктов, сельских населенных пунктов с населением 3000 человек и более (XLSX) (рос.). оригіналу за 1 вересня 2022. Процитовано 1 вересня 2022. {{}}: Проігноровано невідомий параметр |subtitle= ()
  24. История города [ 14 липня 2019 у Wayback Machine.] // Шадринск городок, 2010 г. © 2007—2019 "Творческая Студия «РИФЕЙ»
  25. История Шадринска [ 14 липня 2019 у Wayback Machine.] // Сутормины, Пономаревы_ Шадринские истоки… Чубейко Олег Светославович [ 14 липня 2019 у Wayback Machine.]
  26. Основание Шадринска [ 14 липня 2019 у Wayback Machine.] // Шадринск, Зауралье, История края. ООО Дельта Технология
  27. Від сивої давнини східні народи надають кольорам фігурального, або метафоричного, значення. Білі люди — вільні й не платять податків, чорні люди — раби й мають платити податки. Слово «червоний» пов'язане з уявленням про красу. Звідси назви Білої Русі, тобто вільної, Чорної Русі, тобто рабської, і Червоної Русі, тобто гарної та плодючої. … На Русі … звуть «білою землею» землю, на якій можна будувати хату без обкладання податком, а «чорною землею» — таку, де треба платити за право побудувати хату. Козаки, яким виділяють у Сибіру вільні землі, що не обкладаються податками, звуться «біломісні козаки», тобто козаки, які мають «білі землі», вільні від податків. З цієї ж причини, коли російські царі скинули татарське ярмо, вони стали іменуватися «білими», і цей їхній титул поширено й досі скрізь на Сході. / Розділ восьмий /299/ [ 14 липня 2019 у Wayback Machine.] // Жан-Бенуа (Йоганн-Бенедикт) Шерер. Літопис Малоросії, або Історія козаків-запорожців та козаків України, або Малоросії. Переклав з французької Коптілов Віктор Вікторович. Київ, 1994

Посилання

  • Історія герба Шадрінська (рос.). Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 3 листопада 2008.
  • Шадрінськ в Уральській історичній енциклопедії [ 14 липня 2019 у Wayback Machine.] // [ru], [ru]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sha drinsk Sh adrinsk misto oblasnogo pidporyadkuvannya Kurganskoyi oblasti Rosiyi rajcentr druge za velichinoyu ta znachennyam misto oblasti pislya Kurganu vidstan zalizniceyu 146 km avtoshlyahami 155 km Roztashovane na Zahidnosibirskij rivnini v malovnichomu misci na richci Iset pritoci Tobolu Ye znachnim kulturnim osvitnim i promislovim oseredkom pivdenno zahidnogo Zaurallya Tut diye j zaliznichna stanciya Shadrinsk d Gerb Koordinati 56 05 pn sh 63 38 sh d 56 083 pn sh 63 633 sh d 56 083 63 633 Koordinati 56 05 pn sh 63 38 sh d 56 083 pn sh 63 633 sh d 56 083 63 633 Krayina Rosiya 1 Rosiya 1 Adminodinicya Shadrinskij miskij okrug 1 Mezhuye z susidni nas punktiShadrinskij rajon Data zasnuvannya 1662Plosha 174 km Visota centru 80 mGeografichna zona Zahidno Sibirska rivninaVodojma IsetNaselennya 817 osib 1793 2027 osib 1801 2000 osib 1807 2209 osib 1809 2205 osib 1811 1684 osib 1815 2564 osib 1825 2410 osib 1827 2128 osib 1828 2079 osib 1833 3221 osib 1835 3446 osib 1838 3483 osib 1846 3625 osib 1849 4852 osib 1852 5574 osib 1856 5898 osib 1861 6667 osib 1864 11 678 osib 1897 2 18 600 osib 1923 19 185 osib 1926 19 200 osib 1931 3 24 100 osib 1932 31 149 osib 1939 45 804 osib 1943 47 636 osib 1944 49 651 osib 1947 52 940 osib 1948 35 675 osib 1949 38 480 osib 1950 39 602 osib 1951 56 129 osib 1959 4 72 619 osib 1970 5 77 000 osib 1973 2 79 000 osib 1976 2 81 511 osib 1979 6 84 000 osib 1982 7 86 000 osib 1986 2 87 000 osib 1987 8 86 713 osib 1989 9 88 100 osib 1996 2 88 500 osib 1997 88 100 osib 1998 2 87 300 osib 2000 2 86 900 osib 2001 2 80 865 osib 2002 10 80 900 osib 2003 2 80 300 osib 2005 2 78 100 osib 2007 76 600 osib 2008 2 75 255 osib 2009 11 77 756 osib 2010 12 77 672 osib 2011 13 77 034 osib 2012 14 77 407 osib 2013 15 77 215 osib 2014 16 77 031 osib 2015 17 76 393 osib 2016 18 75 623 osib 2017 19 75 348 osib 2018 20 74 929 osib 2019 21 74 652 osib 2020 22 68 609 osib 2021 23 Mista pobratimi Feodosiya d Kizil KiyaChasovij poyas UTC 5Telefonnij kod 35253Poshtovij indeks 641870GeoNames 1492517OSM r2600032 ROficijnij sajt shadrinsk city ruShadrinskShadrinsk Rosiya Shadrinsk u VikishovishiIstorichna dovidkaPoselennya na misci suchasnogo Shadrinska t zv Shadrine zajmishe ros Shadrina zaimka vidome z 1644 roku Shadrinsk zasnuvav u XVII st slobidskij kozak na prizvisko Yushko Solovej Vin zvernuvsya do Tobolska z prohannyam dozvoliti buduvati ostrig i slobodu U Nakaznij pam yatci bulo dozvoleno lita 7171 veresnya o 15 den za n st 25 veresnya 1662 roku rozpochati budivnictvo Na pochatku isnuvannya sloboda rosla shvidko do 1686 stala najbilshoyu u Zahidnomu Sibiru Tut bulo 137 dvoriv ornih selyan 10 bilomisnih kozakiv 41 draguniv U 2 j pol XVII XIX st bula administrativno torgovim centrom u 1738 r centrom Isetskoyi provinciyi U 1712 r ukazom tobolskogo voyevodi perejmenovana v Arhangelske Shadrinske mistechko abo Maloarhangelsk Tobolskogo povitu U 1733 r mistechko vshent zgorilo i znov stalo slobodoyu Status mista znov bulo nadano u 1781 roci U XVIII st misto obmezhuvalos poperechnimi vulicyami Veseloyu narazi zvetsya Karla Libknehta i Cerkovnoyu Rozi Lyuksemburg pozdovzhnimi Naberezhnoyu Kondyurina ta Petropavlivskoyu Marksa u dovzhinu do 1 km u shirinu 200 400 m U 1771 r z blagoslovennya yepiskopa Tobolskogo Varlama zakladeno kam yanij hram Preobrazhennya gospodnogo Ce persha kam yana sporuda mista zbudovana pid kerivnictvom nastoyatelya Uspenskogo Dalmatovskogo monastirya igumena Adama Arkudinskogo Hram nalezhit do ukrayinskogo barokozi vplivom inshih stiliv U 1774 r carski vijska zvidsi poveli nastup dlya pridushennya povstannya Omelyana Pugachova Z 1781 status povitovogo mista Permskogo namisnictva U 1822 40 rr na livomu berezi Iseti pracyuvala farforo fayansova fabrika kupcya Fetisova Shoroku buvali Petrivskij Mihajlivskij ta Opanasivskij yarmarki hlib krupa m yaso oliya polotno z Uralu Nizhnogo Novgoroda vezli tkanini kilimi metal U 2 j pol XVIII st poshirilas kustarna promislovist zajnyavshi 1500 chol Buduvalis pidpriyemstva salotopne milovarne pimokatne sinilne cegelne Do 1890 roku v misti diyalo 27 promislovih pidpriyemstv U 1865 roci velikij kupec Alfons Poklevskij Kozelli stav vlasnikom guralni Na pochatku XX st z yavlyayutsya pryadilno tkacka fabrika brativ Butakovih Dmitra Ivanovicha i Yuhima Ivanovicha silgospmajsternya Molodcova U 1870 r vvedeno misceve samovryaduvannya Dumu j Upravu Bulo 2 likarni apteka Z 1876 diyala zemska biblioteka z 1880 h rr amatorskij teatr z 1789 r shkola v 1906 roci zhinocha gimnaziya v 1907 roci realne uchilishe v 1914 roci vchitelska seminariya U 1910 roci klub prikazhchikiv de buv teatr i kinematograf U 1913 r Mikola Zdobnov organizuvav u Shadrinsku vipusk pershoyi v misti gazeti Iset u 1917 r obranij golovoyu miskdumi i deputatom vserosijskih ustanovchih zboriv U sichni 1918 roku misto potrapilo pid radyansku vladu Na pochatku lipnya 1918 r misto zajnyali cheski vijska Z lipnya 1918 po lipen 1919 rr v Shadrinsku vihodit Narodna gazeta Na poch serpnya 1919 r povernulis sov vijska U 1919 roci vidkrilasya muzichna shkola zakrilasya v 1923 roci U 1935 roci znov vidkrilasya muzichna shkola U 1925 roci stvoreno tubdispanser isnuye dosi U 1928 roci vidkrito Shadrinskij pedagogichnij tehnikum u 1932 finansovo ekonomichnij tehnikum u 1935 Shkolu medichnih sester nini medichnij koledzh 1939 na bazi pedagogichnogo tehnikumu stvoreno uchitelskij institut nini pedinstitut U 1952 roci Shadrinskij derzhavnij pedinstitut nazvali Kurganskim derzhavnim pedinstitutom i v povnomu skladi pereveli v Kurgan Z 1924 roku centr Shadrinskogo okrugu Uralskoyi oblasti Z 1934 roku Shadrinsk stav rajonnim centrom Chelyabinskoyi oblasti U travni 1941 otrimano status mista oblasnogo pidporyadkuvannya Z 6 lyutogo 1943 Shadrinsk u skladi Kurganskoyi oblasti vidilenoyi zi skladu Chelyabinskoyi oblasti U 1978 roci v pivnichno shidnij chastini mista pochav robotu molochnokonservnij kombinat PersonaliyiIlchuk Mikola Semenovich 1941 radyanskij ta ukrayinskij kinooperator Primitkihttp www gks ru free doc 2016 oktmo tom6 oktmo rar d Track Q26919685 ros Arhiv originalu za 23 lyutogo 2014 Procitovano 25 sichnya 2014 Malaya Sovetskaya Enciklopediya M Sov Enciklopediya 1931 St 860 ros Demoskop Weekly Arhiv originalu za 28 travnya 2013 Procitovano 25 veresnya 2013 ros Demoskop Weekly Arhiv originalu za 29 veresnya 2013 Procitovano 25 veresnya 2013 Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1979 goda Chislennost gorodskogo naseleniya RSFSR ee territorialnyh edinic gorodskih poselenij i gorodskih rajonov po polu ros Demoskop Weekly originalu za 7 listopada 2021 Procitovano 25 veresnya 2013 Narodnoe hozyajstvo SSSR 1922 1982 Yubilejnyj statisticheskij ezhegodnik ros Arhiv originalu za 26 veresnya 2011 ros Arhiv originalu za 3 lyutogo 2012 ros Arhiv originalu za 18 travnya 2015 Procitovano 2 sichnya 2014 ros Arhiv originalu za 10 grudnya 2014 Procitovano 21 chervnya 2014 Kurganskaya oblast Ocenka chislennosti postoyannogo naseleniya na 1 yanvarya 2009 2015 godov ros Arhiv originalu za 16 travnya 2013 Procitovano 31 travnya 2014 ros Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2013 Procitovano 16 listopada 2013 ros Arhiv originalu za 10 serpnya 2014 Procitovano 2 serpnya 2014 ros Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 6 serpnya 2015 Chislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2016 goda ros 5 zhovtnya 2018 Arhiv originalu za 8 travnya 2021 Procitovano 15 travnya 2021 Chislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2017 goda ros 31 lipnya 2017 Arhiv originalu za 31 lipnya 2017 Procitovano 31 lipnya 2017 Chislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2018 goda ros Arhiv originalu za 26 lipnya 2018 Procitovano 25 lipnya 2018 Chislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2019 goda ros originalu za 2 travnya 2021 Procitovano 31 lipnya 2019 Chislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2020 goda ros originalu za 17 zhovtnya 2020 Procitovano 17 zhovtnya 2020 Tablica 5 Chislennost naseleniya Rossii federalnyh okrugov subektov Rossijskoj Federacii gorodskih okrugov municipalnyh rajonov municipalnyh okrugov gorodskih i selskih poselenij gorodskih naselennyh punktov selskih naselennyh punktov s naseleniem 3000 chelovek i bolee XLSX ros originalu za 1 veresnya 2022 Procitovano 1 veresnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Proignorovano nevidomij parametr subtitle dovidka Istoriya goroda 14 lipnya 2019 u Wayback Machine Shadrinsk gorodok 2010 g c 2007 2019 Tvorcheskaya Studiya RIFEJ Istoriya Shadrinska 14 lipnya 2019 u Wayback Machine Sutorminy Ponomarevy Shadrinskie istoki Chubejko Oleg Svetoslavovich 14 lipnya 2019 u Wayback Machine Osnovanie Shadrinska 14 lipnya 2019 u Wayback Machine Shadrinsk Zaurale Istoriya kraya OOO Delta Tehnologiya Vid sivoyi davnini shidni narodi nadayut koloram figuralnogo abo metaforichnogo znachennya Bili lyudi vilni j ne platyat podatkiv chorni lyudi rabi j mayut platiti podatki Slovo chervonij pov yazane z uyavlennyam pro krasu Zvidsi nazvi Biloyi Rusi tobto vilnoyi Chornoyi Rusi tobto rabskoyi i Chervonoyi Rusi tobto garnoyi ta plodyuchoyi Na Rusi zvut biloyu zemleyu zemlyu na yakij mozhna buduvati hatu bez obkladannya podatkom a chornoyu zemleyu taku de treba platiti za pravo pobuduvati hatu Kozaki yakim vidilyayut u Sibiru vilni zemli sho ne obkladayutsya podatkami zvutsya bilomisni kozaki tobto kozaki yaki mayut bili zemli vilni vid podatkiv Z ciyeyi zh prichini koli rosijski cari skinuli tatarske yarmo voni stali imenuvatisya bilimi i cej yihnij titul poshireno j dosi skriz na Shodi Rozdil vosmij 299 14 lipnya 2019 u Wayback Machine Zhan Benua Jogann Benedikt Sherer Litopis Malorosiyi abo Istoriya kozakiv zaporozhciv ta kozakiv Ukrayini abo Malorosiyi Pereklav z francuzkoyi Koptilov Viktor Viktorovich Kiyiv 1994PosilannyaIstoriya gerba Shadrinska ros Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 3 listopada 2008 Shadrinsk v Uralskij istorichnij enciklopediyi 14 lipnya 2019 u Wayback Machine ru ru

Дата публікації:
Топ