Чутки

Чутка — вістка, повідомлення про кого-, що-небудь. У множині — відомості, вісті, правдивість яких не встановлено.
У соціальній психології під чутками розуміється специфічний вид неформальної міжособистісної комунікації, в процесі якої інформація, що до певної міри відображає деякі реальні чи вигадані події, стає надбанням широкої дифузної аудиторії. Іншими словами, чутка — це , яке виходить від однієї або більше осіб, про деякі події, що не мають офіційного підтвердження, усно передається в масі людей від однієї людини до іншої.
Чутки стосуються важливих для певної соціальної групи явищ та відповідають спрямованості її потреб та інтересів.

Пам'ятник чуткам
(Зіндельфінген, Німеччина)

Класифікація чуток

За інформаційною основою чутки бувають достовірні і недостовірні. Останні поділяються на:

• абсолютно недостовірні,
• недостовірні з елементами правдоподібності,
• правдоподібні,
• достовірні з елементами неправдоподібності.

За походженням чутки можуть бути спонтанні (що виникають стихійно) або навмисне сфабриковані (що поширюються цілеспрямовано). Можливі і проміжні варіанти, коли спонтанна чутка знаходить зацікавлених ревних розповсюджувачів, які «прикрашують» її згідно зі своїми інтересами; або навпаки, коли чутка запущена цілеспрямовано потрапивши в стихійно діючі соціально-психологічні механізми, багаторазово ними посилюється чи перекручується.

В залежності від рівня простору, на якому вони циркулюють, чутки поділяють на:

• локальні — актуальні для невеликої соціальної групи (населення села або містечка, колектив підприємства або навчального закладу тощо).
• регіональні — чутки, які зачіпають інтереси населення області або групи областей, географічного регіону; розповсюдження регіональних чуток може локалізовуватися за принципом релігійності, етнічного розселення, заняття певними промислами, зоною потенційної небезпеки стихійного лиха.
• національні — чутки, які можуть циркулюють у зв'язку з цінностями і цілями населення певної держави.
• міжнаціональні — чутки, які отримали поширення в певних групах держав; до міжнаціональних чуток відносять також чутки, «запущені» в країну з-за її кордону, хоча вони й продовжують циркулювати в національних рамках, втративши будь-які міжнаціональні риси.

Часові рамки життя чуток зазвичай обмежуються контрпропагандистськими заходами та їх ефективністю. Однак можуть бути ситуації, при яких «локальний» слух, припинений своєчасною інформаційною протидією, відроджується в іншому місці або перетворюється в «регіональний».

За експресивною характеристикою, яка відображає емоційний тип сюжету чутки і тип на неї розрізняють три типи чуток:

• Чутка-бажання яка відображає і задовольняє надії, прагнення людей, розчарування з приводу нездійсненого бажання і деморалізує їх. Найчастіше є спробою видати бажане за дійсне, причому в умовах, коли реальність приходить в суперечність з тим, що людям необхідно.
• Чутка-страховище призводить до тривоги, невпевненості і страху серед членів певної соціальної групи. Зазвичай виражає боязке передбачення будь-яких неприємних подій і стає можливою завдяки поширеній звичці людей песимістично очікувати гіршого.
• Агресивна чутка викликає неприязнь, ненависть до конкретних осіб або соціальних груп, вносить розлад, підозрілість, взаємне недовір'я у взаємини людей. Як правило ґрунтується на забобонах і висловлює собою різко негативне ставлення певної групи людей до об'єкта, що фігурує в сюжеті чутки. Елемент агресивності часто присутній в лякаючих чутках. Агресивні чутки так само як і чутки-страховища, частіше виникають в період соціальних напружень, але переважно таких, які пов'язані з міжгруповими конфліктами.

За результатами впливу на свідомість і поведінку людей виділяють чутки:

• які розбурхують громадську думку, але не виходять за рамки явно вираженої асоціальної поведінки;
• які викликають антигромадську поведінку певної частини населення;
• які руйнують соціальні зв'язки між людьми і виливаються в масові заворушення.

Див. також

• Фейкові новини
• Містифікація
• Ефект Бабая
• Міські легенди

Примітки

1. Чутки // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .
2. Психология. Словарь / Под ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. М.: Политиздат, 1990. (рос.)
3. Социальная психология. Краткий очерк / Под ред. Г. П. Предвечного и Ю. А. Шерковина. М.: Политиздат, 1975. (рос.)

Література

• П. Фролов. Чутка політична // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.777
• Караяни А. И. Слухи как средство информационно-психологического противодействия. Психологический журнал. Том 24. № 6. 2003 рік. (рос.)

Посилання

• Чутки // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 580.
• Соціальна психологія : наук. журнал / голов. ред. Ю. Ж. Шайгородський.  — 2004. — № 3 (5). — C. 47-62
• Зелинский C. А. Информационно-психологическое воздействие на массовое сознание. Санкт-Петербург: «Скифия». 2008 [ 30 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• Чутки як активний засіб модифікації суспільної свідомості [ 13 вересня 2015 у Wayback Machine.]