Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Књажевина Црна Гора Князівство Чорногорія | |||||
| |||||
| |||||
| Гімн | |||||
 | |||||
| Столиця | Цетинє | ||||
| Мови | Сербська | ||||
| Релігії | Православ'я | ||||
| Форма правління | Князівство | ||||
| Князь | |||||
| - 1852-1860 | Данило І Петрович | ||||
| - 1860-1910 | Никола I Петрович | ||||
| Прем'єр-міністр | |||||
| - 1905-1906 | Лазар Міюскович | ||||
| - 1906-1907 | Марко Радулович | ||||
| - 1907 | Андрія Радович | ||||
| - 1907-1910 | Лазар Томанович | ||||
| Законодавчий орган | Все-Чорногорська і Гірська Асамблея | ||||
| Історія | |||||
| - Секуляризація | 13 березня 1852 | ||||
| - Конституція | 1905 | ||||
| - Утворення королівства¹ | 28 серпня 1910 | ||||
| Площа | |||||
| - 1852 | 5475 км2 | ||||
| - 1878 | 9475 км2 | ||||
| Населення | |||||
| - 1909 | 317,856 осіб | ||||
| Валюта | |||||
| ¹ святкування 50-річчя правління монарха | |||||
| |||||
Князівство Чорногорія (чорнгр., серб. Књажевина Црна Гора, Knjaževina Crna Gora) — держава, що розташовувалася в південно-східній Європі. Існувала з 13 березня 1852 по 28 серпня 1910, коли була проголошеною королівством князем Николою, який потім і став королем.
Столицею князівства був місто Цетинє. Державною валютою був , який був введений в обіг в 1906 році. Територія колишнього князівства наразі розташовується в центральній частині сучасної республіки Чорногорія. Це була конституційна монархія, але де-факто абсолютистська.
Історія
Князівство було утворено 13 березня 1852, коли князь Данило (відомий також як Владика Данило II), вирішив скласти з себе сан владики (єпископа) і одружитися. Таким чином Чорногорія з теократичної держави перетворилася на світську.
Після вбивства князя Данило 13 серпня 1860, Никола I, який був його племінником, став наступним правителем Чорногорії.
28 серпня 1910, князівство Чорногорія було проголошено королівством, і його першим королем став Никола I.
Битва при Граховаче
Мірко Петрович-Н'єгош, старший брат князя Данило, очолив армію в 7500 чоловік і виграв важливий бій проти турків, чия армія за різними оцінками становила від 7000 до 13 000 вояків. Битва проходила 1 травня 1858, біля містечка Граховач. Перемога в битві проти турецьких військ принесла чорногорцям як трофеї значний арсенал, який придався у вирішальних боях за незалежність у 1862 і 1875 - 1878 роках.
Ця перемога мала важливе дипломатичне значення. Слава чорногорського зброї згодом була увічнена в піснях і літературі інших південно-слов'янських народів, зокрема , яка тоді була частиною Австро-Угорщини. Перемога під Граховачем змусила Великі Держави офіційно провести делімітацію кордонів між Чорногорією і Османською імперією, через що Чорногорії вдалося значно розширити свою територію.
Конституція 1855
Князь Данило використовував закони Петра I Петровича-Негоша як зразок свого Основного закону, створювати який він почав з 1855 (Законник Данила Першого). Проект Данила ґрунтувався на традиціях чорногорського народу, і був першою конституцією в чорногорській історії. Були видані закони, що захищають приватну власність. Були скасовані всі претензії на Которську затоку (тоді - територія Австрії). Текст закону починався з фрази:
 | Хоча на цій землі немає іншої національності крім чорногорців, і немає іншої релігії крім Православ'я, будь-який інородець і представник іншого віросповідання наділений такою ж свободою і правами як будь-який чорногорець ... |  |
Конституція 1905
Демографія
1882
У 1882 в князівстві Чорногорія проживало 160 000 (за іншими відомостями 230 000) осіб.
1900
У 1900, згідно з іноземними джерелами, населення князівства становило 311 564 мешканця.
- З релігійних переконань:
- 293 527 православних (94,21%)
- 12 493 мусульман (4,01%)
- 5544 католиків (1,78%)
- Грамотність:
- 77% неписьменних
- 71 528 (23%) письменних
Більшістю населення Чорногорії були чорногорці. Серед великих національних громад можна виділити 5000 албанців і 800 циган.
1907
Перепис 1907 підрахувала кількість жителів князівства в кількості 282 000 чоловік. Більшість, як і раніше становили серби.
1909
В 1909, влада князівства провели офіційний перепис. В ході перепису визначалась мова місцевих мешканців, а не їхня національність. Всього, населення склало 317 856 осіб.
- За релігією:
- Православні: 94,38%
- Інші - мусульмани
Загальна численність населення була завищена з політичних причин. Фактично ж в Чорногорії проживало 220 000 чоловік.
Джерело
- Ђуро Поповић; Јован Рогановић (1899). ЗЕМЉОПИС КЊАЖЕВИНЕ ЦРНЕ ГОРЕ за УЧЕНИКЕ III РАЗРЕДА ОСНОВНЕ ШКОЛЕ. К. Ц. Школска Комисија. Архів оригіналу за 19 Листопада 2018. Процитовано 11 Грудня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chornogoriya znachennya Kњazhevina Crna Gora Knyazivstvo Chornogoriya 1852 1910 Prapor Gerb Gimn Ubavoj nam Crnoj Gori Chornogoriyi istorichni kordoni na karti Stolicya Cetinye Movi Serbska Religiyi Pravoslav ya Forma pravlinnya Knyazivstvo Knyaz 1852 1860 Danilo I Petrovich 1860 1910 Nikola I Petrovich Prem yer ministr 1905 1906 Lazar Miyuskovich 1906 1907 Marko Radulovich 1907 Andriya Radovich 1907 1910 Lazar Tomanovich Zakonodavchij organ Vse Chornogorska i Girska Asambleya Istoriya Sekulyarizaciya 13 bereznya 1852 Konstituciya 1905 Utvorennya korolivstva 28 serpnya 1910 Plosha 1852 5475 km2 1878 9475 km2 Naselennya 1909 317 856 osib Valyuta Chornogorskij perper svyatkuvannya 50 richchya pravlinnya monarha Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Knyazivstvo Chornogoriya Knyazivstvo Chornogoriya chorngr serb Kњazhevina Crna Gora Knjazevina Crna Gora derzhava sho roztashovuvalasya v pivdenno shidnij Yevropi Isnuvala z 13 bereznya 1852 po 28 serpnya 1910 koli bula progoloshenoyu korolivstvom knyazem Nikoloyu yakij potim i stav korolem Stoliceyu knyazivstva buv misto Cetinye Derzhavnoyu valyutoyu buv perper yakij buv vvedenij v obig v 1906 roci Teritoriya kolishnogo knyazivstva narazi roztashovuyetsya v centralnij chastini suchasnoyi respubliki Chornogoriya Ce bula konstitucijna monarhiya ale de fakto absolyutistska Zmist 1 Istoriya 2 Bitva pri Grahovache 3 Konstituciya 1855 4 Konstituciya 1905 5 Demografiya 5 1 1882 5 2 1900 5 3 1907 5 4 1909 6 DzhereloIstoriyared Dokladnishe Spisok praviteliv Chornogoriyi Knyazivstvo Chornogoriya Knyazivstvo bulo utvoreno 13 bereznya 1852 koli knyaz Danilo vidomij takozh yak Vladika Danilo II virishiv sklasti z sebe san vladiki yepiskopa i odruzhitisya Takim chinom Chornogoriya z teokratichnoyi derzhavi peretvorilasya na svitsku Pislya vbivstva knyazya Danilo 13 serpnya 1860 Nikola I yakij buv jogo pleminnikom stav nastupnim pravitelem Chornogoriyi 28 serpnya 1910 knyazivstvo Chornogoriya bulo progolosheno korolivstvom i jogo pershim korolem stav Nikola I Bitva pri Grahovachered Mirko Petrovich N yegosh starshij brat knyazya Danilo ocholiv armiyu v 7500 cholovik i vigrav vazhlivij bij proti turkiv chiya armiya za riznimi ocinkami stanovila vid 7000 do 13 000 voyakiv Bitva prohodila 1 travnya 1858 bilya mistechka Grahovach Peremoga v bitvi proti tureckih vijsk prinesla chornogorcyam yak trofeyi znachnij arsenal yakij pridavsya u virishalnih boyah za nezalezhnist u 1862 i 1875 1878 rokah Cya peremoga mala vazhlive diplomatichne znachennya Slava chornogorskogo zbroyi zgodom bula uvichnena v pisnyah i literaturi inshih pivdenno slov yanskih narodiv zokrema serbiv Voyevodini yaka todi bula chastinoyu Avstro Ugorshini Peremoga pid Grahovachem zmusila Veliki Derzhavi oficijno provesti delimitaciyu kordoniv mizh Chornogoriyeyu i Osmanskoyu imperiyeyu cherez sho Chornogoriyi vdalosya znachno rozshiriti svoyu teritoriyu Konstituciya 1855red Knyaz Danilo vikoristovuvav zakoni Petra I Petrovicha Negosha yak zrazok svogo Osnovnogo zakonu stvoryuvati yakij vin pochav z 1855 Zakonnik Danila Pershogo Proekt Danila gruntuvavsya na tradiciyah chornogorskogo narodu i buv pershoyu konstituciyeyu v chornogorskij istoriyi Buli vidani zakoni sho zahishayut privatnu vlasnist Buli skasovani vsi pretenziyi na Kotorsku zatoku todi teritoriya Avstriyi Tekst zakonu pochinavsya z frazi nbsp Hocha na cij zemli nemaye inshoyi nacionalnosti krim chornogorciv i nemaye inshoyi religiyi krim Pravoslav ya bud yakij inorodec i predstavnik inshogo virospovidannya nadilenij takoyu zh svobodoyu i pravami yak bud yakij chornogorec nbsp Konstituciya 1905red Istoriya Chornogoriyi nbsp Istoriya ChornogoriyiDoistorichnij chasIlliriyaIllirikDalmaciyaPrevalitaniyaDuklyaKnyazivstvo ZetaVenecijska AlbaniyaSandzhak ChornogoriyaKnyaz yepiskopstvoKnyazivstvo ChornogoriyaKorolivstvo ChornogoriyaZetska banovinaKorolivstvo ChornogoriyaSocialistichna Respublika ChornogoriyaSFRYuRespublika ChornogoriyaSerbiya i ChornogoriyaChornogoriyaPortal Chornogoriya pereglyanutiobgovoritiredaguvatiDemografiyared 1882red U 1882 v knyazivstvi Chornogoriya prozhivalo 160 000 za inshimi vidomostyami 230 000 osib 1900red U 1900 zgidno z inozemnimi dzherelami naselennya knyazivstva stanovilo 311 564 meshkancya Z religijnih perekonan 293 527 pravoslavnih 94 21 12 493 musulman 4 01 5544 katolikiv 1 78 Gramotnist 77 nepismennih 71 528 23 pismennih Bilshistyu naselennya Chornogoriyi buli chornogorci Sered velikih nacionalnih gromad mozhna vidiliti 5000 albanciv i 800 cigan 1907red Perepis 1907 pidrahuvala kilkist zhiteliv knyazivstva v kilkosti 282 000 cholovik Bilshist yak i ranishe stanovili serbi 1909red V 1909 vlada knyazivstva proveli oficijnij perepis V hodi perepisu viznachalas mova miscevih meshkanciv a ne yihnya nacionalnist Vsogo naselennya sklalo 317 856 osib Za movoyu Serbska blizko 95 Inshi v bilshosti albanci Za religiyeyu Pravoslavni 94 38 Inshi musulmani Zagalna chislennist naselennya bula zavishena z politichnih prichin Faktichno zh v Chornogoriyi prozhivalo 220 000 cholovik Dzherelored Ђuro Popoviћ Јovan Roganoviћ 1899 ZEMЉOPIS KЊAZhEVINE CRNE GORE za UChENIKE III RAZREDA OSNOVNE ShKOLE K C Shkolska Komisiјa Arhiv originalu za 19 Listopada 2018 Procitovano 11 Grudnya 2020 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Knyazivstvo Chornogoriya amp oldid 41157894